Постанова

від 20.08.2013 по справі 820/5073/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Харків       20 серпня 2013 р.                                                                                 Справа № 820/5073/13-а                        Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Сантехарматура" про накладення арешту на кошти з розрахункових рахунків, -                                                                      В С Т А Н О В И В:           Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, позивач)  звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Сантехарматура (надалі за текстом - ПП "Сантехарматура", відповідач) в якому просить суд: накласти арешт на кошти з розрахункових рахунків, що належить ПП "Сантехарматура" (код 35345503), а саме: МФО 351663, назва банку: АТ БАНК "Меркурій" у м. Харкові, номер рахунку: 260023002497, дата відкриття: 01.06.2010р., валюта: українська гривня; МФО 351005, назва банку: АТ "Укрсиббанк", номер рахунку: 26055212297600, дата відкриття: 25.11.2008р., валюта: українська гривня.           В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що внаслідок несплати платниками податків сум за податковими зобов'язаннями до дохідної частини державного бюджету не надходять належні суми, чим порушуються економічні інтереси Держави. Станом на 11.06.2013 року ПП  "Сантехарматура" має заборгованість перед бюджетом у розмірі 58228, 01 грн. та загальну заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 256628, 01 грн. У встановлений законом строк для погашення податкового зобов'язання, підприємство не сплатило узгоджену суму податкових зобов'язань, у зв'язку з чим позивач просить накласти арешт на кошти  з розрахункових рахунків, що належить ПП "Сантехарматура". Представник позивача та представник відповідача до судового засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 20.08.2013 року представник позивача надав клопотання про слухання справи у його відсутності, посилаючись на наявні у справі докази. Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно п.10 ч.1 ст.3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів. Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до довідки податкового органу від 26.05.2010 року № 279 про взяття на облік платника податків ПП "Сантехарматура" взято на облік в органах державної податкової служби 09.07.2007 року за № 8379.               Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПП "Сантехарматура", місцезнаходження: 61135, м. Харків, вул. Героїв Праці, 48, корп. Д, кв. 38, зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.07.2007 року за № 10025774819, код 35245503 та взято на облік у Державній податковій інспекції Московського району м. Харкова як платника податків з 09.07.2007 року.           З матеріалів справи вбачається, що за ТОВ “Сантехарматура” станом на час розгляду справи рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 258228,01 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок: несплати по податку на додану вартість, нарахованого по податковому повідомленню - рішенню № 0000570700/0 від 22.11.2010 року, на підставі акту перевірки № 9688/07-013/35245503 від 11.11.2010 року на суму 194198 грн.; несплати по податку на додану вартість, нарахованого по декларації № 121243 від 20.12.2010р., за терміном сплати 30.01.2010 року на суму боргу 1296 грн.; несплати по податку на додану вартість, нарахованого по декларації № 142829 від 27.01.2011 року, за терміном сплати 30.01.2011 року, на суму боргу 61998 грн; по податковому повідомленню - рішенню № 0000061502/0 від 25.01.2011 року, на підставі акту перевірки № 146/15/210/35245503 від 25.01.2011 року на суму боргу 1,00 грн.; несплати по податку на додану вартість, нарахованого по декларації № 2817 від 21.02.2011 року, за терміном сплати 02.03.2011 року на суму боргу 1056 грн.; несплати по податку на додану вартість, нарахованого по декларації № 4549 від 01.11.2010 року, за терміном сплати від 08.02.2011 року на суму боргу 2118 грн.; по податковому повідомленню - рішенню № 0000391502/0 від 03.03.2011 року, на підставі акту перевірки № 533/15-210/35245503 від 03.03.2011 року, на суму боргу 460 грн. 80 коп.. Загальна заборгованість по податку на додану вартість складає 256628 грн. 01 коп. Несплата по податку та збору за провадження торгівельної діяльності, сплачений юридичним особам, а саме по торговому патенту № 876749 від 17.01.2011 року, за терміном сплати від 15.01.2011 року, 15.02.2011 року, 15.03.2011 року, 15.04.2011 року, 15.05.2011 року на загальну суму боргу 1600 грн.           Відповідно до довідки Управління Держкомзему у м. Харкові від 28.08.2012 року № 5236/08, правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельні ділянки у ПП "Сантехарматура" не обліковуються.           Відповідно до довідки КП "ХМ БТІ" від 13.09.2012 року № 695/4, права власності на об'єкти нерухомого майна за ПП "Сантехарматура" не зареєстровано.           Як      вбачається з позовної заяви, єдиною підставою, на яку посилається податковий орган звертаючись до суду із позовною заявою про накладення арешту на розрахункові рахунки, є наявність у підприємства заборгованості.           Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду з вимогою про  накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже, відповідно до вищевказаної норми Кодексу судом може бути накладено арешт на кошти та інші цінності платника податків у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Сам факт наявності заборгованості по сплаті податків до Бюджету не є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків за приписами п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України. За визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86). Керуючись приписами наведених норм Кодексу адміністративного судочинства, суд зазначає, що, звертаючись до суду з позовом, суб'єкт владних повноважень не надав доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.           Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.                   Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.           Згідно п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасового зупинення відчуження його майна; іншим особами, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.           Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.           Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.           Суд зауважує, що позивачем під час розгляду справи не було надано рішення про опис майна у податкову заставу або підтвердження того, що платник податків не допускає податкового керуючого до складання такого акту чи відсутності майна.           Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.           З огляду на наведені норми права, в зв'язку з ненаданням позивачем належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів, суд дійшов висновку, про необхідність вирішення справи на підставі наявним в матеріалах справи доказів.           Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.           Розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що в силу ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.           Вказане завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)    добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.           Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки, що належать відповідачу, за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав.           Наявність у відповідача податкового боргу не може бути єдиною підставою для застосування арешту коштів платника податків, оскільки це порушить конституційні права відповідача щодо користування іншими коштами та цінностями, які можуть знаходитися на його розрахункових рахунках.           Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги     є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.           На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:           У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Сантехарматура" про накладення арешту на кошти з розрахункових рахунків- відмовити.           Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.           У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.                                Суддя                                                                      Супрун Ю.О.