Постанова

від 23.08.2013 по справі 821/3003/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2013 р. 10 год.50 хв.Справа № 821/3003/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.

за участю:

представника позивача - Горбунова К.О.

представника відповідача - Палінічак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (далі - позивач) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) в якому просить визнати неправомірними та незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби при складанні акту від 21 березня 2013 року за №1794/22.6/23133206 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" (код 23133206) з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Техпром Групп - сервіс" (код 35568501) за І квартал 2010 року та ПП "Агро Лагістик Прем"єр" (код 37542270) за серпень 2011 року» в частині визнання фіктивними господарських операцій та складених за наслідками: придбання у серпні 2011 року товарно-матеріальних цінностей Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» у Приватного підприємства «Агро Лагістик Прем'єр»; реалізації у серпні 2011 року товарно-матеріальних цінностей Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» на адресу СТОВ «Стрілець», ТОВ «Джиністра», ПП «Золото ланів», ТФ ПАТ «Миронівський ЗВКК», ТОВ «Хліб Інвестбуд. Також просить, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 5 квітня 2013 року за № 0002682200, №0002672200, № 000262200. Крім того, позивач просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відновити у базі данних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співвставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", за наслідком внесення до такої бази даних результатів акту від 21 березня 2013 року за № 1794/22.6/23133206 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" (код 23133206) з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Техпром Групп - сервіс" (код 35568501) за І квартал 2010 року та ПП "Агро Лагістик Прем"єр" (код 37542270) за серпень 2011 року" показники: складу податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 11 853 грн. 80 коп., що сформований за наслідком придбання товарно - матеріальних цінностей ТОВ "Торгсервіс" у ПП "Агро Лагістик Прем"єр" та складу податкових зобов"язань з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 11 853 грн. 80 коп., що сформовані за наслідком реалізації товарно - матеріальних цінностей ТОВ "Торгсервіс" на адресу СТОВ "Стрілець", ТОВ "Джиністра", ПП "Золото ланів", ТФ ПАТ " Миронівський ЗВКК", ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідачем під час перевірки встановлені наступні порушення: п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України внаслідок неподання до перевірки документів по взаємовідносинах з ПП «Техпром Групп-сервіс» за 1 квартал 2010 року; п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2. абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.135.1 ст.135, п.138.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 75750, 00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 75750, 00 грн.; п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185, ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 60600, 00 грн., в тому числі у березні 2010 року на 60600, 00 грн. Зазначив, що відповідач неправомірно застосовано штраф у сумі 510, 00 грн., оскільки позивачем не було допущено порушення вимог статті 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Також, зазначив, що у зв'язку з проведенням податкової перевірки первинних документів, складених у 1 кварталі 2010 року, відсутності за наслідками такої перевірки порушень, що стосуються невірного оформлення актів виконаних робіт складених ПП «Техпром Групп-Сервіс», відсутності спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах, у позивача не виникло обов'язку на подальше зберігання вказаних вище первинних документів. Вказав, що позивач, маючи усі необхідні первинні документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», правомірно сформував склад податкового кредиту та валових витрат за серпень 2011 року, за наслідком здійснення господарських операцій з ПП «Агро Лагістик Прем'єр», у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для їх скасування. Також, зазначив, що позивачу було направлено запит про надання копій документів з питань взаємовідносин з ПП «Техпром Групп-сервіс» за 1 квартал 2010 року, на що було отримано відповідь про відмову в наданні таких документів, оскільки вони здані до архіву та будуть надані пізніше. Зазначив, що станом на день виходу на перевірку документи позивачем надані не були. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» 24.10.1995 року зареєстровано Виконавчим комітетом Херсонської міської ради (а. с. 23).

25.10.1995 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби, що підтверджується Довідкою №4393/29-117 від 18.04.2008 року (а. с. 25).

Згідно довідки АА №677847 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України види діяльності позивача за КВЕД-2010: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; допоміжна діяльність у рослинництві; після урожайна діяльність; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт (а. с. 24).

Також, судом встановлено, що на підставі направлення №419/22.6 від 07.03.2013 року та наказу №466 від 06.03.2013 року було проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПП «Техпром Групп-сервіс» за 1 квартал 2010 року та ПП «Агро Лагістик Прем'єр" за серпень 2011 року. За результатами даної перевірки складено акт №1794/22.6/23133206 від 21.03.2013 року (а. с. 30-45).

З вищенаведеного акта вбачається, що позивач придбано у серпні 2011 року товари (зернові культури та паливно-мастильні матеріали) від постачальника ПП «Агро Лагістик Прем'єр», а саме: паливо на суму 71122, 80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 11853, 80 грн. (Договір поставки від 26.07.2011 року №260711); ячмінь на суму 115050, 00 грн. (Договір від 03.08.2011 року №030811); ячмінь на суму 101955, 54 грн., просо на суму 70168, 00 грн. (договір від 15.08.2011 року №150811).

Позивач документував продаж товару, придбаного у ПП «Агро Лагістик Прем'єр» підприємствам-покупцям, а саме: дизпаливо СТОВ «Стрілець» у кількості 8467 л. за ціною 76203 грн., в тому числі ПДВ - 12700, 50 грн., ячмінь ПП «Золото ланів» у кількості 30, 840 т. за ціною 57054 грн., ячмінь ТОВ «Хліб Інвестбуд» у кількості 30, 48 т. за ціною 56997, 60 грн., ячмінь 3 кл. ТФ ПАТ «Миронівський ЗВКК» у кількості 29, 162 т. за ціною 49235 грн. та 32, 12 т. за ціною 54604 грн. в тому числі ПДВ - без ПДВ, просо 3 кл. ТОВ «Джиністра» у кількості 35, 8 т. за ціною 70351, 30 грн.

Придбання у ПП «Агро Лагістик Прем'єр» та продаж зернових (ячмінь 3 кл., просо 3 кл.) підприємствам-покупцям ТОВ «Торгсервіс» відносило до операцій, що відповідно до п. 15 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та не включало до них ПДВ.

Крім цього, в наведеному акті зазначено, що при перевірці використано акт ДПІ у м. Херсоні від 12.03.2012 року №113/22-4/37542270 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Агро Лагістик Прем'єр» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Гулівер» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарі (робіт, послуг). У ході перевірки встановлено взаємовідносини ПП «Агро Лагістик Прем'єр» з контрагентами - постачальниками ТОВ «Гулівер», операції продажу товарів по яких визнані нікчемними. Перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів від контрагента-постачальника ТОВ «Гулівер» у серпні 2011 року, що свідчить про те, що задекларовані ПП «Агро Лагістик Прем'єр» господарські операції з ТОВ «Гулівер» не мали мети настання реальних наслідків.

Враховуючи зазначене вище, перевіркою зроблено висновок про завищення позивачем податкових зобов'язань по ПДВ і податкового кредиту по ПДВ на суму 11853, 80 грн. по операціях з ПП «Агро Лагістик Прем'єр».

Також перевіркою встановлено, що до складу валових витрат ТОВ «Торгсервіс» необґрунтовано у 1 кварталі 2010 року віднесено вартість експедиційно-транспортних послуг, отриманих від ПП «Техпром Групп-сервіс» на загальну суму 303000, 00 грн. (акти виконаних послуг від 15.03.2010 року б/н на суму 181800, 00 грн. в тому числі ПДВ 30300, 00 грн., від 31.03.2010 року б/н на суму 181800, 00 грн. в тому числі ПДВ 30300, 00 грн.).

Перевіркою встановлено, що зазначені акти виконаних робіт не містять обсягу господарських операцій, одиниці виміру господарських операції, а також відсутні дані про те, у якій кількості перевозився вантаж, не визначено вичерпної інформації щодо таких послуг та не містять достатньої доказовості щодо факту виконаних робіт, що свідчило б про зв'язок таких послуг з веденням господарської діяльності підприємства. Крім того, підприємством не надані договори з вищевказаним підприємством.

В акті перевірки зазначено, що на адресу позивача було надіслано запит про надання документів щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «Техпром Групп-сервіс» за 1 квартал 2010 року, на що від підприємства було отримано відповідь з відмовою у наданні документів у зв'язку з тим, що вони надавались платником по запиту при проведенні планової перевірки у 2010 році та термін їх зберігання згідно з Податковим кодексом скінчився.

З врахуванням наведеного відповідачем встановлено порушення, а саме: п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України внаслідок неподання до перевірки документів по взаємовідносинах з ПП «Техпром Групп-сервіс» за 1 квартал 2010 року; п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2. абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.135.1 ст.135, п.138.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 75750, 00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 75750, 00 грн.; п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185, ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 60600, 00 грн., в тому числі у березні 2010 року на 60600, 00 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002682200 від 05.04.2013 року яким до позивача застосовано штраф в сумі 510, 00 грн. (а. с. 27)

Також, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002672200 від 05.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 90900, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 60600, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 30300, 00 грн. (а. с. 28

Крім цього, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002662200 від 05.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 130625, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 75750, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 37875, 00 грн. (а. с. 29).

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями рішеннями позивачем була подана скарга до Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення №436/10/21-22-10-02-06 від 10.06.2013 року, яким податкове повідомлення-рішення №0002682200 від 05.04.2013 року залишено без змін; податкове повідомлення-рішення №0002672200 від 05.04.2013 року скасовано в частині визначених до сплати 15150, 00 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення №0002662200 від 05.04.2013 року скасовано в частині визначених до сплати 18937, 50 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а. с. 48-54).

Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням позивачем була подана скарга в Міністерство доходів і зборів України.

Рішенням №690/6/99-99-10-01-15 від 15.07.2013 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0002672200, №0002672200, №0002662200 від 05.04.2013 року з урахуванням рішення, прийнятого за результатами первинної скарги (а. с. 56-60).

Не погоджуючись з вищенаведеними діями та рішеннями позивач звернуся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними та незаконними дії відповідача при складанні акту від 21 березня 2013 року за №1794/22.6/23133206 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" (код 23133206) з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Техпром Групп - сервіс" (код 35568501) за І квартал 2010 року та ПП "Агро Лагістик Прем"єр" (код 37542270) за серпень 2011 року» в частині визнання фіктивними господарських операцій та складених за наслідками: придбання у серпні 2011 року товарно-матеріальних цінностей Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» у Приватного підприємства «Агро Лагістик Прем'єр»; реалізації у серпні 2011 року товарно-матеріальних цінностей Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» на адресу СТОВ «Стрілець», ТОВ «Джиністра», ПП «Золото ланів», ТФ ПАТ «Миронівський ЗВКК», ТОВ «Хліб Інвестбуд, суд зазначає наступне.

Як вбачається із акта перевірки позивача, з огляду на отриманий акт «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Агро Лагістик Прем'єр» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Гулівер» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ «Гулівер» за серпень 2011 року» відповідач дійшов висновку про відсутність реальної можливості поставок товарів позивачу від ПП «Агро Лагістик Прем'єр», а відтак і подальшої реалізації таких товарів. У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на загальну суму 11853,00 грн. та завищення позивачем податкових зобов'язань у серпні 2011 року на загальну суму 11853, 80 грн.

Судом встановлено, що на підставі вищенаведеного висновку відповідачем не приймалося податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиск прав чи свобод.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Предметом даної позовної вимоги є дії відповідача, пов'язані із викладеним у акті перевірки висновком щодо фіктивності господарських операцій по ланцюгу ПП «Агро Логістик Прем'єр» до ТОВ «Торгсервіс» та подальшої реалізації контрагентам. Позивач в позові вказує на відсутність у податкового органу законних підстав для таких висновків, а тому такі дії є неправомірними і порушують його права та інтереси.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту перевірки №1794/22.6/23133206 від 21.03.2013 року.

Право податкового органу на проведення перевірки, порядок та процедура її проведення, а також права та обов'язки посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки регламентується Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з цим, п. 78.1. ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (п. 83.1. ст.83 ПК України).

Відповідно до п. 86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 86.7. ст.86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є безтоварними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично недійсними та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення) прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, яке, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем не приймалося.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні вимоги про визнання протиправними дії відповідача при складанні акта перевірки позивача в частині визнання фіктивними господарських операцій слід відмовити.

Також, не підлягає задоволенню вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0002682200 від 05.04.2013 року.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено позивачу запит №10862/10/22.6-06 про надання копій документів з питань взаємовідносин з ПП «Техпром Гупп-сервіс» за 1 квартал 2010 року.

Проте, на вищенаведений запит позивачем була надана відповідь про відмову у дані документів, оскільки вони здані до архіву.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої.

В п.1.4 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 578/5 від 12.04.2012 року, зареєстрованого в Мінюсті 17 квітня 2012р. за № 571/20884 (далі - Перелік) зазначено, що цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі - архівне зберігання) або для знищення. Цей Перелік може використовуватися також фізичними особами - підприємцями.

Відповідно до п. 2.10 Переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2011 році, починається з 01 січня 2012 року.

За таких обставин, суд вважає, що у позивача не закінчився термін зберігання документів з питань взаємовідносин з ПП «Техпром Групп-сервіс» за 1 квартал 2010 року, а тому відповідачем правомірно застосовано штраф за незабезпечення зберігання таких документів.

Пунктом 121.1 ст.121 ПК України передбачено, що за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд не приймає посилання представника позивача на те, що Переліком встановлено трирічний строк, проте, приміткою зазначено, що такий строк визначено лише з метою проведення органами державної податкової служби податкової перевірки таких актів виконаних робіт, а відтак на думку представника позивача у зв'язку з проведенням перевірки первинних документів складених у 1 кварталі 2010 року, відсутності за наслідками такої перевірки порушень, у позивача не виникло обов'язку на подальше зберігання вказаних документів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7. Переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002682200 від 05.04.2013 року є законним, а тому не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0002672200 від 05.04.2013 року та №0002662200 від 05.04.2013 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається із акта перевірки, відповідачем встановлено, що до складу валових витрат ТОВ "Торгсервіс" необґрунтовано у 1 кварталі 2010 року віднесено вартість експедиційно-транспортних послуг, отриманих від ПП "Техпром Групп-сервіс" на загальну суму 303000, 00 грн. (акти виконаних послуг від 15.03.2010 року б/н на суму 181800, 00 грн. в тому числі ПДВ 30300, 00 грн., від 31.03.2010 року б/н на суму 181800, 00 грн., в тому числі ПДВ 30300, 00 грн.).

Також, перевіркою встановлено, що зазначені акти виконаних робіт не містять обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції, а також відсутні дані про те, у якій кількості перевозився вантаж, не визначено вичерпної інформації щодо таких послуг та не міститься достатньої доказовості щодо факту виконаних робіт, що свідчило б про зв'язок таких послуг з веденням господарської діяльності підприємства.

З врахуванням наведеного податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем у 1 кварталі 2010 року валових витрат на суму 303000, 00 грн. та податкового кредиту по ПДВ на суму 60600, 00 грн. по послугах отриманих від ПП "Техпром Групп-сервіс", які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Суд не може погодитися з таким висновком відповідача, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що даних спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки вони були чинні на момент здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Техпром Групп-сервіс".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витратити виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 вищенаведеного Закону не належить до складу валових витрат будь-які витратити, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закону) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця (робі, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду з зв'язку з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.7.4.5 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В судовому засіданні судом досліджено Договір транспортного експедирування від 15.01.2010 року укладений між позивачем та ТОВ "Техпро групп-сервіс", специфікації №1 та №2 до даного договору, податкову накладну №11 від 15.03.2010 року та податкову накладну №15 від 31.03.2010 року, картку рахунку: 631, акти виконаних послуг від 31.03.2010 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №№319, 320, 328, 331.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Техпро групп-сервіс".

Крім цього, суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься акт №122/23-4/23133206 від 24.01.2011 року "Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 02.04.2007 року по 31.03.2010 року (а. с. 80-105).

Суд звертає увагу на те, що із змісту наведеного акта не вбачається встановлення факту порушень, допущених позивачем при господарських взаємовідносинах із ТОВ "Техпро групп-сервіс" за 1 квартал 2010 року.

За таких обставин, суд вважає, що повідомлення-рішення №0002672200 від 05.04.2013 року та №0002662200 від 05.04.2013 року є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити у базі данних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співвставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", за наслідком внесення до такої бази даних результатів акту від 21 березня 2013 року за № 1794/22.6/23133206 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" (код 23133206) з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Техпром Групп - сервіс" (код 35568501) за І квартал 2010 року та ПП "Агро Лагістик Прем"єр" (код 37542270) за серпень 2011 року" показники: складу податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 11 853 грн. 80 коп., що сформований за наслідком придбання товарно - матеріальних цінностей ТОВ "Торгсервіс" у ПП "Агро Лагістик Прем"єр" та складу податкових зобов"язань з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 11 853 грн. 80 коп., що сформовані за наслідком реалізації товарно - матеріальних цінностей ТОВ "Торгсервіс" на адресу СТОВ "Стрілець", ТОВ "Джиністра", ПП "Золото ланів", ТФ ПАТ " Миронівський ЗВКК", ТОВ "Хліб Інвестбуд", суд зазначає наступне.

Із пояснень представника позивача, щодо яких не заперечував представник відповідача, судом встановлено, що у базу даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесено інформацію згідно акту № 1794/22.6/23133206 від 21 березня 2013 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Техпром Групп - сервіс" за І квартал 2010 року та ПП "Агро Лагістик Прем"єр" за серпень 2011 року".

Суд зазначає, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу на те, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Як уже судом зазначалося вище, відповідачем не було донараховано позивачу податкового зобов'язання (не прийнято податкового повідомлення-рішення) за результатами встановлених порушень податкового законодавства при купівлі товарів у ПП «Агро Лагістик Прем'єр» та подальшої реалізації таких товарів контрагентам.

За таких обставин, суд вважає, що дану позовну вимогу слід задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд

постановив :

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №0002672200 від 05.04.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №0002662200 від 05.04.2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити з бази данних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співвставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію внесену на підставі акту № 1794/22.6/23133206 від 21 березня 2013 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Техпром Групп - сервіс" за І квартал 2010 року та ПП "Агро Лагістик Прем"єр" за серпень 2011 року".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (код ЄДРПОУ 23133206) судовий збір в сумі 1630, 89 грн. (Тисячу шісот тридцять гривнів 89 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 серпня 2013 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.1