Ухвала

від 27.08.2013 по справі 2а-17570/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17570/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» (далі - позивач) пред'явило позов до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2012 р. № 0000724010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», за наслідками якої складено Акт №1187/40-10/32036829 від 18.10.2012р.

У відповідності до висновків акту перевірки позивачем занижено податку на додану вартість на суму 11 700,00 грн. при формуванні податкового кредиту у декларації за серпень 2012 року №9057394886 від 20.09.2012 року, що було спричинено включенням ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній №840 від 31.07.2012р., виписаній Товариством з обмеженою відповідальність з іноземними інвестиціями «Житомиртранссервіс», код за ЄДРПОУ 32699083 з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , та, як наслідок, порушення позивачем п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.10 ст. 201 ПКУ .

На підставі Акту перевірки податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000724010 від 13.11.2012р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 700,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 5 850,00.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

TOB «Метінвест-СМЦ» включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року податкову накладну від 31.07.2012 року №840, отриману від TOB II «Житомиртранссервіс» на загальну суму 70 200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 11 700,00 грн.

Згодом, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року, поданого до Центрального офісу від 13.09.2012 року №9055528928, як того вимагає п. 50.1 ст. 50 ПКУ, TOB «Метінвест-СМЦ» зменшено податковий кредит по взаємовідносинам з TOB II «Житомиртранссервіс» на загальну суму 70 200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 11 700,00 грн.

З вищезазначеного вбачається, що TOB «Метінвест-СМЦ» не включило у відповідному звітному періоді (липні 2012 року) до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної №840 від 31.07.12р.

Відповідно до 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як вказує позивач, відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН з боку ТОВ II «Житомиртранссервіс» було виявлено після подання декларації з ПДВ за липень 2012 року. Оскільки, на отримання права на податковий кредит з ПДВ, з урахуванням неналежно оформленої податкової накладної продавця, ПКУ передбачає одночасне подання покупцем заяви зі скаргою, то підприємством було подано уточнюючий розрахунок, згідно якого зменшено відповідну суму податкового кредиту за липень 2012 року.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п. 33.3 ст. 3 ПКУ, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зо бов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачу вати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платник податку на додану вартість має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів. Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом): оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної; зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримані в порядку, визначеному Кодексом; взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку. Водночас, у тому випадку, коли податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість).

За серпень 2012 року TOB «Метінвест-СМЦ», керуючись п. 201.10 ст. 201 ПКУ, подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.09.2012р. №9057394886, якою підприємством включено до складу податкового кредиту за серпень 2012 року взаємовідносини з TOB II «Житомиртранссервіс» на за гальну суму 70200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 11700,00 грн. разом із заявою зі скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному ре єстрі податкових накладних) (Д8) від 20.09.2012 року №9057394874, оскільки TOB II «Житомиртранссер віс» не зареєстрував податкову накладну від 31.07.2012 року №840 у Єдиному реєстрі податкових наклад них.

Вказана податкова накладна, яка була своєчасно не зареєстрована в Єдиному ре єстрі податкових накладних, включена TOB II «Житомиртранссервіс» до бази оподаткування з ПДВ, при цьому зобов'язання по сплаті ПДВ до Державного бюджету України виконані TOB II «Житомир транссервіс» у повному обсязі.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п.198.2, п.п.198.3, 198.6 ст. 198 , п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є те, що, на думку податкового органу, у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Податковий кодекс України не містить обмежень/заборон або обов'язку покупця товарів/послуг, у разі порушення продавцем таких товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, подачі заяви із скаргою до податкової декларації виключно у податковому періоді, коли складено таку податкову накладну. Крім того, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України кореспондується з п.198.6 ст.198 цього ж кодексу , у зв'язку з чим, за вказаних обставин покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на відповідного постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної за будь-який звітний податковий період у рамках зазначеного строку.

Таким чином, в абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ не уточнюється в якому саме податковому (звітному) періоді повинна бути подана скарга на продавця, що не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєст рі податкових накладних.

Крім цього, жодна із статей ПКУ не визначає, що покупець позбавляється пра ва на податковий кредит у зв'язку із помилкою продавця, пов'язаною з порушенням порядку реєст рації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, окрім як у випадку недодер жання покупцем вимог п. 201.10 (абз. 11) ст. 201 ПКУ.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що заява із скаргою на постачальника по дається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що твердження податкового органу про те, що з метою відображення податкового кредиту заява із скар гою повинна бути подана лише в тому періоді у якому безпосередньо було виписано податкові накладні, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів зазначає, що TOB «Метінвест-СМЦ» до декларації з ПДВ за серпень 2012р. правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 11 700,00 грн. за податковою накладною №840 від 31.07.12р., виписаною TOB II «Житомиртранссервіс».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.