Постанова

від 23.08.2013 по справі 823/1975/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року справа № 823/1975/13-а

м. Черкаси

10 год. 26 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача Чернеця С.С. - за довіреністю, представника відповідача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Соя» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси - Соя», в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області ДПС № 0005362301 та № 005372301 від 19.11.2012р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Соя» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин із приватним підприємством «ТД «Ділові Дрібниці» за липень 2012 року за наслідками якої відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а також про визначення штрафних санкцій. Підставою для винесення таких рішень перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за вказаний період на суму 84154 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 12346, 00 грн. внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у приватного підприємства «ТД «Ділові Дрібниці», діяльність якого була не спрямована на настання реальних наслідків. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій з приватним підприємством «ТД «Ділові Дрібниці» підтверджується первинними бухгалтерськими документами - договорами поставки, специфікацією до договорів поставки, податковими та видатковими накладними, товаротранспортними накладними, платіжними дорученнями, рахунком фактурою про оплату товару. Крім того, представник позивача зазначив, що придбаний товар ним в подальшому був використаний в господарській діяльності підприємства, а виготовлені товари реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи. Також представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вищевказаного акту перевірки винесені без врахування норм Податкового кодексу України, норм Цивільного кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області проти позову заперечував та просив суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснив суду, що проведеною перевіркою встановлений факт заниження податку на додану вартість за вказаний період на суму 84154 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 12346, 00 грн. внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у приватного підприємства «ТД «Ділові Дрібниці», діяльність якого відповідно до акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 22.10.2012 року № 706/22-200/30565050 приватного підприємства «ТД «Ділові Дрібниці» відповідно до якого встановлено, відсутність реальної можливості здійснення господарської діяльності вказаним підприємством. З цих підстав відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про заниження податку на додану вартість за вказаний період та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, а також про визначення штрафних санкцій. В зв'язку з чим, вважає дії державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси Соя» 19.01.2007 року за № 10261020000007224 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 34863644, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах як платник податків та інших обов'язкових платежів, зокрема податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100020265 від 07.02.2007 року(а.с. 15)).

Листом Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області ДПС від 17.09.2012 року № 24382/15-310 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаєморозрахунків за липень 2012 року з контрагентом ПП «ТД «Ділові Дрібниці» відповідач запропонував ТОВ «Черкаси Соя» у зв'язку з надходженням до ДПІ інформації що може свідчити про порушення податкового законодавства надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо подання та складання декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, та повідомив, про можливість проведення позапланової документальної перевірки.

Посадовою особою державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Соя», з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин із приватним підприємством «ТД «Ділові Дрібниці» (код ЄДРПОУ 30565050) за липень 2012 року, про що складено акт перевірки від 01.11.2012 року № 292/23-21/34863644.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, виявлені під час проведення невиїзної документальної перевірки, а саме:

- порушення п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 84154 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 84154 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 12346 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 12346 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, позивач подав до ДПІ у м. Черкаси заперечення від 07.11.2012 року № 07/11 щодо акту перевірки, проте заперечення відповідачем не були враховані, про що свідчить відповідь ДПІ у м. Черкасах (а.с. 42-46).

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0005372301 від 19.11.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12346 грн.;

- № 0005362301 від 19.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 105193 грн. 00 коп. в тому числі за основним платежем в сумі 84154 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями в розмірі 21039 грн. 00 коп.

В подальшому ТОВ «Черкаси Соя» оскаржило їх в адміністративному порядку до державної податкової служби у Черкаській області (скарга від 28 листопада 2012 року № 28/11(а.с. 47-53)).

Рішенням ДПС у Черкаській області № 1109/10-210 від 18.01.2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0005362301 від 19.11.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 105193 грн. 00 коп. та № 0005372301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12346 грн. 00 коп. залишено без змін, а скаргу ТОВ «Черкаси Соя» без задоволення. Не погоджуючись з вказаним рішенням ДПС у Черкаській області, позивач оскаржив його до ДПС України (скарга від 28 січня 2013 року № 28/01 (а.с. 57-63)).

Рішенням ДПС України № 2504/6/10-2115 від 19.02.2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0005362301, № 0005372301 від 19.11.2012 року та рішення прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу ТОВ «Черкаси Соя» без задоволення.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що ТОВ «Черкаси Соя» мало взаємовідносини з ПП «ТД «Ділові Дрібниці», яке здійснювало реалізацію сої та вітамінно - білкової добавки, згідно договорів поставки № 11/07-03 від 11.07.2012, № 24/07-1 від 24.07.2012, № 30/07-1 від 30.07.2012 відображений показник за липень 2012 року в сумі 281175 грн. на підставі документів: податкової, видаткової накладної, договорів, специфікації, товаро-транспортних накладних, встановлено завищення задекларованих ТОВ «Черкаси Соя» показників.

Проте в матеріалах справи містяться документи, а саме: копія виписки ПП «ТД «Ділові Дрібниці», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, довідка про взяття на облік платника податків, довідка з ЄДРПОУ (а.с.69-72), яка свідчить, що перед укладенням господарських договорів між TOB «Черкаси-Соя» та ПП «ТД «Ділові Дрібниці» підприємством було вжито всіх можливих заходів щодо перевірки постачальника продукції.

Згідно висновку ГВПМ ДПІ у м. Черкасах від 30.10.2012р. № 5937/07-3110 про відсутність факту здійснення господарської діяльності ТОВ «Черкаси Соя» встановлено, що згідно наданих ТОВ «Черкаси Соя» товаро-транспотних накладних, транспортування товару здійснювалось ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 автомобілями Камаз (державний номер НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6) з причепом (державний номер НОМЕР_4), які відповідно до відповіді УДАІ УМВС України в Черкаській області вищезазначені номерні знаки належать автомобілям НОМЕР_5 -FORD SIERA, НОМЕР_3 - САЗ 3507, також встановлено, що Камаз з державним номером НОМЕР_6 належить ПП «ВКФ «Ланрус» та причіп з державними номерними знаками НОМЕР_4 - ОСОБА_5, який являється директором вказаного підприємства.

Крім того в матеріалах справи на підтвердження господарських операцій містяться копії договорів поставки зі специфікаціями № 11/07-03 від 11.07.2012 року, № 24/07-1 від 24.07.2012 року, № 30/07-1 від 30.07.2012 року укладеними між ПП «ТД «Ділові Дрібниці», як постачальника та ТОВ «Черкаси Соя», як покупцем. Даними договорами передбачено, що постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця сільськогосподарську продукцію, що вказується в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар по даним договорам здійснювалися на підставі специфікацій до договорів поставки та підтверджуються рахунками фактури, видатковими накладними, податковими накладними, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність даних правочинів за виконання договірних правовідносин. Окрім цього, відповідно до вказаних договорів, а також товаро - транспортних накладних замовником та постачальником товару було ПП «ТД «Ділові Дрібниці», а не ТОВ «Черкаси Соя». Отримані від ПП «ТД «Ділові Дрібниці» товарно-матеріальні цінності (соя та білково-вітамінна добавка) оприбутковані згідно даних бухгалтерського обліку, що підтверджується картками рахунку 201 Основний склад ТМЦ Соя та ТМЦ Білково-вітамінна добавка.

Також ДПІ у м. Черкасах отримано акт від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТД «Ділові Дрібниці» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентом -постачальником ПП «Агачель» та контрагентами покупця за липень 2012 року. Відповідно до даного акту ПП «ТД «Ділові Дрібниці» має ознаки фіктивності, а саме: відсутні матеріальні ресурси, складські приміщення, транспортні засоби.

Як зазначено в акті перевірки, а також в запереченнях представника відповідача дані товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Тому відповідачем зроблені висновки про те, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів, а саме товарно-транспортних накладних. На думку відповідача, основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення, є товаротранспортна накладна, за якою повністю ідентифікується перевезення вантажу від постачальника до покупця.

Також, на підтвердження своїх доводів та заперечень представник відповідача посилався на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 24.10.2012 року № 6938/22-220 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТД «Ділові Дрібниці» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентом - постачальником ПП «Агачель» та контрагентами покупця за липень 2012 року, висновки якого включені до акту перевірки ТОВ «Черкаси Соя», якими встановлено, неможливість ПП «ТД «Ділові Дрібниці» фактично здійснювати господарські операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, тому операції з купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків.

З приводу чого, суд вважає за необхідне зазначити, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тому відповідно до вказаної норми Податкового кодексу України слідує, що і датою виникнення права на податковий кредит є дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню чи дата отримання товарів, за умови наявності податкової накладної. Інших підстав для позбавлення покупця права на податковий кредит, окрім відсутності належним чином оформленої податкової накладної, чинним законодавством не передбачено.

Акт перевірки №292/23-21/34863644 від 01.11.2012 року містить вказівку на те, що податкові накладні за №№2, 6, 10, видані ПП «ТД «Ділові Дрібниці», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідному звітному періоді (ч. 3 акту перевірки).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до п.п. 180.1, 180.2 ст. 180. Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

За приписами пункту 198.1. статті 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно положення пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до пункту 201.6. статті 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.7. статті 201 Податкового Кодексу визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу).

Відповідно до вимог пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналіз наведених положень податкового кодексу свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.

Щодо відсутності у контрагента позивача - ПП «ТД «Ділові Дрібниці» фінансово-господарських можливостей для здійснення комерційної діяльності, та її здійснення без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вказана обставина не може впливати на податковий облік підприємства при умові не доведення стороною товарності здійснення нею операцій та реальності спірних правовідносин.

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду за умови відсутності доказів недобросовісності ПП «ТД «Ділові Дрібниці» як платника податків.

З підстав викладеного та наданих доказів суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень: № 0005362301 від 19.11.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 105193 грн. 00 коп. та № 0005372301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12346 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 11, 14, 69-71, 86, ст. ст. 158-163 Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області № 0005362301 від 19.11.2012 року та № 0005372301 від 19.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Соя» 1175 (одну тисячу сто сімдесят п'ять) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 28.08.2013 року.

Суддя В.В. Мишенко