Постанова

від 27.08.2013 по справі 801/6953/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 р. (16:50) Справа №801/6953/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим, м. Сімферополь, у складі колегії суддів: головуючого судді Гаманка Є.О., суддів Маргарітова М.В., Пакет Т.В., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів;

Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю:

представник позивача - Горохова А.К., довіреність № 04-01А/04 від 04.01.13р.;

представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - Ільїна М.В., довіреність № 33/10 від 22.08.13р.;

представник Міністерства доходів і зборів України - Шенягіна Т.Ю., довіреність № 99-99-10-17/01/8 від 10.07.13р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби; Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкової звітності декларації ТОВ "Нові технології №777" за травень 2013 р. з ПДВ; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти податкову декларацію ТОВ "Нові технології №777" за травень 2013 р. з ПДВ; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Державної податкової служби відобразити показники декларації ТОВ "Нові технології №777" за травень 2013 р. з ПДВ у картці особового рахунку з ПДВ.

Адміністративний позов мотивований тим, що ТОВ "Нові технології №777" була подана до податкового органу в електронному вигляді податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2013 року. Позивач зазначає, що декларація за травень 2013 року була надана своєчасно, у термін, передбачений п.49.18.1 ст.49 Податкового кодексу України, та була заповнена з урахуванням умов ст.48 Податкового кодексу України. Але податковим органом було відмовлено ТОВ "Нові технології №777" в прийнятті декларації, що відображено у квитанції №1, оскільки позивач не є платником податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013р. замінено первісних відповідачів на їх правонаступників.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.08.2013р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві. Представники відповідачів заперечували проти задоволення адміністративного позову, зазначивши, що позивач не є платником податку на додану вартість, отже у податкового органу були відсутні підстави для прийняття вказаної декларації.

В обґрунтування правової позиції представник Міністерства доходів і зборів України надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" 17.04.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ АА №462830 від 02.06.2011р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432179.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00965630 ТОВ "Нові технології №777" з 04.05.2006р. зареєстровано платником ПДВ.

Судом встановлено, що 20.06.2013р. ТОВ "Нові технології №777" на адресу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС електронною поштою направлено податкову декларацію з ПДВ за травень 2013 року разом з довідкою щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду (додаток 2), розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, підтвердженням чого є електронні квитанції № 1 від 20.06.2013р. (а.с.49-52).

Квитанцією №1 від 20.06.2013р. ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за травень 2013 року в зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ в періоді травень 2013р.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Пунктом 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Надана позивачем декларація із ПДВ за травень 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків ТОВ "Нові технології №777" перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з 28.04.2006р.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - порядок №1492).

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2012р. між ДПІ в м. Сімферополі та ТОВ "Нові технології №777" укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

Прийняття та укладання договору підтверджується квитанцією № 2.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за травень 2013 року 20.06.2013р.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку № 1492 податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку № 1492 відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Частиною 4 положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 584/2011, встановлено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань виконує роботу, пов'язану із реєстрацією та веденням обліку платників податків, обліком об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проведенням диференціації платників податків.

Крім того, згідно п.2.4. розділ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополя АР Крим ДПС безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ "Нові технології №777" з податку на додану вартість за травень 2013 року було направлено саме від ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

Крім того, суд зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття податковим органом наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Так, згідно з актом № 261/15-2 від 22.10.2009 року анульовано реєстрацію ТОВ "Нові технології №777" як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про скасування вказаного рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року по справі № 2а-12853/09/13/0170, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АРК від 22.10.2009р. про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Нові технології №777" набрало законної сили 20.07.2010 року.

Суд зауважує, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

А отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Зазначена позиція викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за травень 2013 року у ДПС України були відсутні.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, судова колегія зауважує, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Зазначена правова позиція викладена у інформаційному листі ВАСУ №1503/12/13-12 від 15.06.2012р.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає відмову ДПС України в прийнятті податкової декларації ТОВ "Нові технології №777" з податку на додану вартість за травень 2013 року такою, що вчинена з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже є протиправною.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі №1503/12/13-12 від 15.06.2012р., вимогу про визнання протиправними дії податкового органу варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Отже належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині позовних вимог є визнання протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" за травень 2013 року, поданої 20.06.2013р.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та норми податкового законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, для забезпечення відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідним відповідно до ст. 11 КАС України вийти за межи позовних вимог та в резолютивній частині постанови встановити, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2013 року вважається такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - 20.06.2013р.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов в висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст.267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідачів.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

У зв'язку зі складністю справи, судом 27.08.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі 28.08.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України, правонаступником якої є Міністерство доходів і зборів України, в прийнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" за травень 2013 року, поданої 20.06.2013р.

3. Податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року вважати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - 20.06.2013р.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, поданої 20.06.2013р.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (ЄДРПОУ 34371499) 34,41 (тридцять чотири гривні сорок одну копійку) судового збору.

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням надати звіт до Окружного адміністративного суду АР Крим про виконання постанови у справі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Гаманко Є.О.

Суддя Маргарітов М.В.

Суддя Пакет Т.В.