Постанова

від 02.07.2013 по справі 801/850/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 р. (12:24) Справа №801/850/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретар судового засідання Устінової І.В., представника позивача Смолякова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Електрокомплект-ю»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Приватне підприємство "Електрокомплект-ю" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 1589 від 10.08.12р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Футур-10" (код ЄДРПОУ 37365231) за серпень 2011р., ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542) за жовтень, грудень 2011р., січень 2012р., ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769) за вересень, жовтень 2011р., про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2012р. № 0003842204 у розмірі 209319,00 грн. (за основним платежем - 139546,00 грн., за штрафними санкціями - 69773,00 грн.), № 0003852204 у розмірі 162996,75 грн. (за основним платежем - 158927,00 грн., за штрафними санкціями - 4069,75грн.).

Позовні вимоги мотивовані порушенням порядку проведення перевірки (порушенням вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України - відсутні підстави для проведення позапланової перевірки), помилковістю висновків податкового органу про відсутність фактичних поставок товарів і підтверджуючих документів про придбання товарів та їх наступний продаж по господарським операціям позивача з контрагентами з ТОВ "Футур-10" (код ЄДРПОУ 37365231), ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769), оскільки господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені всі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані товари (роботи, послуги) використані в господарській діяльності позивача, тобто при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо нікчемності правочинів за угодами на поставку товарів (надання послуг), укладеними позивачем з вище вказаними контрагентами.

Позивач наполягає на тому, що ним при здійсненні господарських операцій з контрагентами ТОВ "Футур-10" (код ЄДРПОУ 37365231), ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769) по угодам не порушувався публічний порядок та не завдавалась шкода державі, укладені договори не було визнано недійсними у порядку, передбаченому чинним законодавством, через що податкові повідомлення-рішення від 13.09.2012 року № 0003852204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 162996,75 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 158927,00 грн. та штрафними санкціями - 4069,75 грн. та від 13.09.2012 року № 0003852204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 209319,00 грн., у тому числі за основним платежем - 139546,00 грн. та штрафними санкціями - 69773,00 грн. прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2013 р., підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулось 02.07.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (том 1 а.с. 4), раніше надав заперечення на позовну заяву, у яких вказав, що у акті перевірки допущена помилка стосовно вказання номеру наказу на підставі якого була проведена перевірка, а саме перевірка проводилась не на підставі наказу №1557/22-8, який вказано у акті перевірки, а на підставі наказу №1589 від 06.08.2013 року.

Відповідач зазаначає, що на адресу позивача були направлені запити про надання інформації та її документального підтвердження стосовно взаємовідносин ПП «Електрокомплект-ю» з контрагентами ТОВ "Футур-10" (код ЄДРПОУ 37365231), ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769).

Також відповідач вважає, що висновки акту перевірки обґрунтовані, а саме у ході перевірки підтверджено, що у період що перевірявся позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Футур-10" (код ЄДРПОУ 37365231), ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769), вказані у акті взаємовідносини мають ознаку «фіктивності», угоди ПП «Електрокомплект-ю» з контрагентами ТОВ "Футур-10" (код ЄДРПОУ 37365231), ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769) є нікчемними та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення, а первинні документи ПП «Електрокомплект-ю» мають формальний (фіктивний) характер, та не мають бути прийняті для обліку господарської діяльності підприємства.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Електрокомплект-ю» (далі ПП «Електрокомплект-ю») зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 10.10.2005 року та має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 33848651, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 436872 (том 1 а.с. 16), довідкою з Єдиного реєстру підприємств та організацій України АА № 684692 (том 1 а.с. 19-20).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік платника податків у ДПІ в м. Сімферополі з 20.10.2005 року за № 2176, що підтверджується довідкою № 181/29-0 від 23.01.2008 року (том 1 а.с. 15) та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00887949 від 28.12.2005 року (том 1 а.с. 18).

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Електрокомплект-ю» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та має право звертатися з позовом відповідно до КАС України щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з наведеного, враховуючи суб'єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Матеріали справи свідчать про те, що наказом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 10.08.2012 року № 1589 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Електрокомплект-ю» на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 1, п. 2 ст. 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїздну перевірку ПП «Електрокомплект» (ЄДРПОУ 33848651) з питань взаємовідносин з ТОВ «Футур-10» (ЄДРПОУ 37365231) за період серпень 2011 року, з ТОВ «Валета» (ЄДРПОУ 33056542) за період жовтень, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Аркада-Т» (ЄДРПОУ 33676769) за період вересень, жовтень 2011 року.

Проведення вказаної перевірки призначено з 13.08.2012р. тривалістю 5 робочих днів та доручено провести заступнику начальника управління податкового контролю - начальнику відділу платників податків Жуковій В.І. (том 1 а.с. 21).

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

Підставами для проведення перевірки відповідач зазначив в наведеному наказі ст. 20, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 1, п. 2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом

Згідно ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 1589 від 10.08.2012р. відповідачем вирішено провести саме документальну позапланову невиїзну перевірку.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, поміж іншого згідно із п.п. 78.1.1 та п.п.78.1.4 :

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту

Як свідчать матеріали справи, а саме документи, які надані позивачем 08.07.2012 року № 13819/10/22-1 на адресу позивача був скерований запит про надання інформації та її документального підтвердження з ТОВ «Валета» за грудень 2011 року, попередній запит №877/10/15-2 про отримання зазначеної інформації було направлено на адрусу позивача 05.03.2012 року, 04.07.2012 року № 13465/10/12-8 на адресу позивача був скерований запит про надання інформації та її документального підтвердження з ТОВ «Футур-10» за липень 2011 року (том 1 а.с. 22-24).

Суд вважає, що вказані запити були отримані позивачем, оскільки саме ним їх копії були додані до адміністративного позову, що спростовує посилання позивача на неотримання запиту відповідача про надання пояснень та документального підтвердження.

Однак, як зазначає суд позивачем у ході розгляду справи не надані докази того, що ним була надана відповідь на вказані запити стосовно надання інформації щодо господарських відносин з зазначеними у запитах контрагентами.

Враховуючи, що відповідач надіслав письмові запити на адресу позивача про надання пояснень та документального підтвердження по взаєморозрахунках з контрагентами ПП «Електрокомплект-ю», які були отримані позивачем, але позивач не надав пояснень та їх документальні підтвердження на письмові запити органу державної податкової служби, суд приходить до висновку, що зазначена обставина є підставою для призначення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність прийняття Державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби наказу від 10.08.2012 року № 1589 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Електрокомплект-ю» на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 1, п. 2 ст. 79 Податкового кодексу України, зв'язку з чим позовні вимоги ПП «Електрокомплект-ю» в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що в період з 13.08.2012 року по 17.08.2012 року ДПІ у м. Сімферополя АРК ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Електрокомплект-ю», код за ЄДРПОУ 33848651 з питань взаємовідносин з ТОВ «Футур-10», (код ЄДРПОУ 37365231) за серпень 2011 року, ТОВ «Валета» (код ЭДРПОУ 33056542) за жовтень, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Аркада-Т» (код ЭДРПОУ 33676769) за вересень, жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.08.2012 № 5086/22-8/33848651 (том 1 а.с. 25-51).

Суд зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, які відображені у акті перевірки, а саме:

п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток всього у розмірі 158927,00 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року - 142647,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 16279,00 грн.

п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього у розмірі 139546,0 грн., у тому числі за серпень 2011 року - 29162,00 грн., вересень 2011 року - 11295,00 грн., жовтень 2011 року - 53455,0 грн., грудень 2011 року - 30130,00 грн., січень 2012 року -15504,0 грн.

ПП «Електрокомплект-ю» листом № 141 від 05.09.2012 року подало до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС заперечення до акту перевірки, у якому оскаржує висновки акту від 27.08.2012 № 5086/22-8/33848651.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, розглянув заперечення, листом № 20150/22-8 від 13.09.2012 року надала відповідь, відповідно до якої висновки за актом перевірки від 27.08.2012 № 5086/22-8/33848651 вважає правомірними та залишає без змін (том 1 а.с. 53-57)

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС України винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 13.09.2012 року № 0003852204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 162996,75 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 158927,00 грн. та штрафними санкціями - 4069,75 грн. (том 1 а.с. 59),

- від 13.09.2012 року № 0003852204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 209319,00 грн., у тому числі за основним платежем - 139546,00 грн. та штрафними санкціями - 69773,00 грн. (том 1 а.с. 60).

Не погодившись з вищевказаними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.09.2012 року № 0003852204 та № 0003852204.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС України податкових повідомлень - рішень від 13.09.2012 року № 0003852204 та № 0003852204, судом встановлено наступне.

За період 2-4 кварталів 2011 року, 1 квартал 2012 року ПП «Електрокомплект-ю» задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту опадткування у сумі 6347045,0 грн.

Перевіркою ПП «Електрокомплект-ю» з питань взаємовідносин з ТОВ «Футур-10» за період серпень 2011 року, з ТОВ «Валета» за період жовтень, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Аркада-Т» за період вересень, жовтень 2011 року з урахуванням порушень, викладених у акті від 10.08.2012 року № 4405/22-8/33848651 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Електрокомплект-ю» питань взаємовідносин з ТОВ «Футур-10» за липень 2011 року встановлено їх завищення на загальну суму 697725,00 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року - 620206,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 77520,00 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, підприємством до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування неправомірно віднесено собівартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 697725,00 грн., за 2-4 квартал 2011 року 620206,00 грн., за 1 квартал 2012 року 77510 грн.

За період 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року ПП «Електрокомплект-ю» задекларовано податок на прибуток у сумі 28282,00 грн. у тому числі 2-4 квартали 2011 року 924,00 грн., за 1 квартал 2012 року 27358,00 грн.

Перевіркою ПП «Електрокомплект-ю» з питань взаємовідносин з ТОВ «Футур-10» за період серпень 2011 року, з ТОВ «Валета» за період жовтень, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Аркада-Т» за період вересень, жовтень 2011 року встановлено його заниження всього у сумі 158927,00 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року 142647,00 грн., за 1 квартал 2012 року 16279,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що такі висновки про порушення позивачем положень Податкового кодексу України зроблені відповідачем внаслідок оцінки взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769).

Так у акті перевірки відповідачем вказано, що контрагенти ПП «Електрокомплект-ю», а саме ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769) мають ознаки "фіктивності", а угоди позивача за період що перевірявся зі вказаними контрагентами є нікчемними.

Тобто, первинні документи ПП «Електрокомплет-ю» по угодам з ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769) за період що перевірявся мають формальний (фіктивний) характер, та не мають бути прийняті для обліку господарської діяльності підприємства.

В ході проведення перевірки була отримана та використана інформація щодо даних контрагентів, а саме акти надані ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, МДПІ у м. Харкові Харківській області ДПС, ДПІ у Оболонському районі м. Києва:

- акт від 08.02.2012 року № 45/23-6/33056542 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Валета» код за ЄДРПОУ 33056542, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року;

- акт від 21.03.2012 року № 28/22-6/33056542 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Валета» код за ЄДРПОУ 33056542 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року;

- акт від 06.06.2012 року № 143/22-104/33676769 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Аркада-Т» (код а ЄДРПОУ 33676769) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень-грудень 2011 року;

- довідка № 2058/18-011 від 31.10.2011 року «Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231) щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Як свідчать матеріали справи, та дані вказані у висновку № 62/13 судово-економічної експертизи позивач дійсно мав у період що перевірявся господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769).

Судом встановлено що між ПП «Електрокомплект-ю» та ТОВ «Футур-10» було укладено Договір постачання № 200 від 01.06.2011 року (том 1 а.с. 173), відповідно вказаного Договору ТОВ «Футур-10»- Постачальник зобов'язується надати у власність Покупцю - ПП «Електрокомплект-ю» товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Футур-10» надало товар, а ПП «Електрокомплет-ю» прийняло його на загальну суму 174997,00 грн., у тому числі ПДВ 29161,67 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними:

- видаткова накладна № 328 від 01.08.2011 року (том 1 а.с. 98) та податкова накладна №108006 від 01.08.2011 року (том 1 а.с. 61) на загальну суму 35048,75 грн., у тому числі ПДВ 5841,46 грн.;

- видаткова накладна № 331 від 03.08.2011 року (том 1 а.с. 99) та податкова накладна №308001 від 03.08.2011 року (том 1 а.с. 62) на загальну суму 41547,05 грн., у тому числі ПДВ 6924,51 грн.;

- видаткова накладна № 332 від 04.08.2011 року (том 1 а.с. 100) та податкова накладна №408001 від 04.08.2011 року (том 1 а.с. 63) на загальну суму 16510,55 грн., у тому числі ПДВ 2751,76 грн.;

- видаткова накладна № 341 від 09.08.2011 року (том 1 а.с. 101) та податкова накладна №908006 від 09.08.2011 року (том 1 а.с. 64) на загальну суму 11211,85 грн., у тому числі ПДВ 1868,64 грн.;

- видаткова накладна № 343 від 11.08.2011 року (том 1 а.с. 102) та податкова накладна №1108004 від 11.08.2011 року (том 1 а.с. 65) на загальну суму 48951,20 грн., у тому числі ПДВ 8158,53 грн.;

- видаткова накладна № 345 від 12.08.2011 року (том 1 а.с. 103) та податкова накладна №1208003 від 12.08.2011 року (том 1 а.с. 66) на загальну суму 21700,60 грн., у тому числі ПДВ 3616,77 грн.

Судом встановлено, що ПП «Електрокомплект-ю» відповідно до умов договору здійснило оплату за надані товари у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку, а саме:

- виписка банку №787 від 15.08.2011 року загальна сума 59970,00 грн., у тому числі ПДВ 9995,00 грн. (том 1 а.с. 131);

- виписка банку №798 від 16.08.2011 року загальна сума 45000,00 грн., у тому числі ПДВ 7500,00 грн. (том 1 а.с. 132);

- виписка банку №770 від 09.08.2011 року загальна сума 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн. (том 1 а.с. 138);

- виписка банку №754 від 03.08.2011 року загальна сума 29010,00 грн., у тому числі ПДВ 4835,00 грн. (том 1 а.с. 139)

- виписка банку №753 від 02.08.2011 року загальна сума 57000,00 грн., у тому числі ПДВ 9500,00 грн. (том 1 а.с. 142).

Тобто, оплата за придбані у ТОВ «Футур-10» товари позивачем здійснена у повному обсязі, заборгованість ПП «Електрокомплект-ю» перед ТОВ «Футур-10» за товари, отримані у серпні 2011 року відсутня.

Судом встановлено, що між ПП «Електрокомплект-ю» та ТОВ «Валета» було укладено Договір постачання № 216 від 01.08.2011 року (том 1 а.с. 196-197), відповідно до вказаного Договору Постачальник ТОВ «Валета» зобов'язується надати у власність Покупця ПП «Електрокомплект-ю» товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Валета» надало товар, а ПП «Електрокомплект-ю» прийняло його на загальну суму 437926,99 грн., у тому числі ПДВ 72987,83 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними:

- видаткова накладна № 18 від 03.10.2011 року (том 1 а.с. 114) та податкова накладна № 3 від 03.10.2011 року (том 1 а.с. 77) на загальну суму 10934,00 грн., у тому числі ПДВ 1822,33 грн.;

- видаткова накладна № 20 від 03.10.2011 року (том 1 а.с. 113) та податкова накладна № 13 від 03.10.2011 року (том 1 а.с. 76) на загальну суму 60136,75,00 грн., у тому числі ПДВ 10022,79 грн.;

- видаткова накладна № 63 від 10.10.2011 року (том 1 а.с. 115) та податкова накладна № 33 від 10.10.2011 року (том 1 а.с. 78) на загальну суму 7678,70,00 грн., у тому числі ПДВ 1279,78 грн.;

- видаткова накладна № 87 від 14.10.2011 року (том 1 а.с. 116) та податкова накладна № 89 від 14.10.2011 року (том 1 а.с. 79) на загальну суму 20775,00 грн., у тому числі ПДВ 3462,50 грн.;

- видаткова накладна № 100 від 20.10.2011 року (том 1 а.с. 117) та податкова накладна №106 від 20.10.2011 року (том 1 а.с. 80) на загальну суму 30789,50 грн., у тому числі ПДВ 5131,58 грн.;

- видаткова накладна № 137 від 27.10.2011 року (том 1 а.с. 118) та податкова накладна №159 від 27.10.2011 року (том 1 а.с. 93) на загальну суму 33811,40 грн., у тому числі ПДВ 5635,23 грн.;

- видаткова накладна № 21 від 02.12.2011 року (том 1 а.с. 119) та податкова накладна №21 від 02.12.2011 року (том 1 а.с. 81) на загальну суму 42454,85 грн., у тому числі ПДВ 7075,81 грн.;

- видаткова накладна № 28 від 05.12.2011 року (том 1 а.с. 120) та податкова накладна №28 від 05.12.2011 року (том 1 а.с. 82) на загальну суму 59188,85 грн., у тому числі ПДВ 9864,81 грн.;

- видаткова накладна № 32 від 05.11.2011 року (том 1 а.с. 121) та податкова накладна № 36 від 05.12.2011 року (том 1 а.с. 83) на загальну суму 38984,59 грн., у тому числі ПДВ 6497,43 грн.;

- видаткова накладна № 96 від 15.12.2011 року (том 1 а.с. 122) та податкова накладна №97 від 15.12.2011 року (том 1 а.с. 84) на загальну суму 40149,90,00 грн., у тому числі ПДВ 6691,65 грн.;

- видаткова накладна № 6 від 03.01.2012 року (том 1 а.с. 123) та податкова накладна № 3 від 03.01.2012 року (том 1 а.с. 85) на загальну суму 2019,50 грн., у тому числі ПДВ 336,58 грн.;

- видаткова накладна № 7 від 03.01.2012 року (том 1 а.с. 124) та податкова накладна № 4 від 03.01.2012 року (том 1 а.с. 86) на загальну суму 2577,10 грн., у тому числі ПДВ 429,52 грн.;

- видаткова накладна № 16 від 06.01.2012 року (том 1 а.с. 125) та податкова накладна № 13 від 06.01.2012 року (том 1 а.с. 87) на загальну суму 7417,85 грн., у тому числі ПДВ 1236,31 грн.;

- видаткова накладна № 37 від 13.01.2012 року (том 1 а.с. 126) та податкова накладна № 34 від 13.01.2012 року (том 1 а.с. 88) на загальну суму 5807,80 грн., у тому числі ПДВ 967,97 грн.;

- видаткова накладна № 44 від 16.01.2012 року (том 1 а.с. 127) та податкова накладна № 41 від 16.01.2012 року (том 1 а.с. 89) на загальну суму 4565,65 грн., у тому числі ПДВ 760,94 грн.;

- видаткова накладна № 72 від 23.01.2012 року (том 1 а.с. 128) та податкова накладна № 67 від 23.01.2012 року (том 1 а.с. 90) на загальну суму 24652,80 грн., у тому числі ПДВ 4108,80 грн.;

- видаткова накладна № 76 від 24.01.2012 року (том 1 а.с. 129) та податкова накладна № 71 від 24.01.2012 року (том 1 а.с. 91) на загальну суму 27187,20 грн., у тому числі ПДВ 4531,20 грн.;

- видаткова накладна № 105 від 30.01.2012 року (том 1 а.с. 130) та податкова накладна №100 від 30.01.2012 року (том 1 а.с. 92) на загальну суму 18795,55 грн., у тому числі ПДВ 3132,59 грн.;

Виписками банку, наданими позивачем підтверджується оплата отриманого товару позивачем - ПП «Електрокомплект-ю»:

- виписка банку №998 від 05.10.2011 року загальна сума 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн. (том 1 а.с. 144);

- виписка банку №61 від 05.10.2011 року загальна сума 75000,00 грн., у тому числі ПДВ 12500,00 грн. (том 1 а.с. 144);

- виписка банку від 26.10.2011 року загальна сума 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн. (том 1 а.с. 147);

- виписка банку №1097 від 27.10.2011 року загальна сума 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн. (том 1 а.с. 150);

- виписка банку №1101 від 28.10.2011 року загальна сума 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн. (том 1 а.с. 152);

- виписка банку №1314 від 16.12.2011 року загальна сума 48000,00 грн., у тому числі ПДВ 8000,00 грн. (том 1 а.с. 153);

- виписка банку №1352 від 27.12.2011 року загальна сума 35000,00 грн., у тому числі ПДВ 5833,33 грн. (том 1 а.с. 154);

- виписка банку №23 від 19.01.2012 року загальна сума 48000,00 грн., у тому числі ПДВ 8000,00 грн. (том 1 а.с. 155);

- виписка банку №14 від 17.01.2012 року загальна сума 48000,00 грн., у тому числі ПДВ 8000,00 грн. (том 1 а.с. 156);

- виписка банку №915 від 13.09.2011 року загальна сума 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. (том 1 а.с. 162);

Судом встановлено, що між ПП «Електрокомплект-ю» та ТОВ «Аркада-Т» було укладено Договір постачання № 239 від 01.09.2011 року (том 1 а.с. 194-195), відповідно до вказаного договору Постачальник ТОВ «Аркада-Т» зобов'язується надати у власність Покупця ПП «Електрокомплект-ю» товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Аркада-Т» надало товар, а ПП «Електрокомплект-ю» прийняло його на загальну суму 224373,10 грн., у тому числі ПДВ 37395,51 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними:

- видаткова накладна № 01097 від 01.09.2011 року (том 1 а.с. 104) та податкова накладна №9 від 01.09.2011 року (том 1 а.с. 67) на загальну суму 6879,30 грн., у тому числі ПДВ 1146,55 грн.;

- видаткова накладна № 05091 від 05.09.2011 року (том 1 а.с. 105) та податкова накладна №20 від 05.09.2011 року (том 1 а.с. 68) на загальну суму 28824,00 грн., у тому числі ПДВ 4804,00 грн.;

- видаткова накладна № 07091 від 07.09.2011 року (том 1 а.с. 106) та податкова накладна №27 від 07.09.2011 року (том 1 а.с. 69) на загальну суму 16082,20 грн., у тому числі ПДВ 2680,37 грн.;

- видаткова накладна № 12091 від 12.09.2011 року (том 1 а.с. 107) та податкова накладна №41 від 12.09.2011 року (том 1 а.с. 70) на загальну суму 15984,55 грн., у тому числі ПДВ 2664,09 грн.;

- видаткова накладна № 031020 від 03.10.2011 року (том 1 а.с. 108) та податкова накладна №20 від 03.10.2011 року (том 1 а.с. 71) на загальну суму 18355,50 грн., у тому числі ПДВ 3059,25 грн.;

- видаткова накладна № 13107 від 13.10.2011 року (том 1 а.с. 109) та податкова накладна №97 від 13.10.2011 року (том 1 а.с. 72) на загальну суму 21250,30 грн., у тому числі ПДВ 3541,72 грн.;

- видаткова накладна № 21105 від 21.10.2011 року (том 1 а.с. 110) та податкова накладна №145 від 21.10.2011 року (том 1 а.с. 73) на загальну суму 18693,25 грн., у тому числі ПДВ 3115,54 грн.;

- видаткова накладна № 25104 від 25.10.2011 року (том 1 а.с. 111) та податкова накладна №159 від 25.10.2011 року (том 1 а.с. 74) на загальну суму 59340,00 грн., у тому числі ПДВ 9890,00 грн.;

- видаткова накладна № 27103 від 27.10.2011 року (том 1 а.с. 112 та податкова накладна №174 від 27.10.2011 року (том 1 а.с. 75) на загальну суму38964,00 грн., у тому числі ПДВ 6494,00 грн.;

ПП «Електрокомплект-ю» відповідно до умов договору здійснило оплату за надані товари у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку:

- виписка банку №911 від 13.09.2011 року загальна сума 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. (том 1 а.с. 162);

- виписка банку №997 від 05.10.2011 року загальна сума 35000,00 грн., у тому числі ПДВ 5833,33 грн. (том 1 а.с. 144);

- виписка банку №1098 від 27.10.2011 року загальна сума 25000,00 грн., у тому числі ПДВ 4166,67 грн. (том 1 а.с. 150);

- виписка банку №1351 від 27.12.2011 року загальна сума 35000,00 грн., у тому числі ПДВ 5833,33 грн. (том 1 а.с. 154);

- виписка банку №15 від 17.01.2012 року загальна сума 48000,00 грн., у тому числі ПДВ 8000,00 грн. (том 1 а.с. 156);

Судом з пояснень, наданих ПП «Електрокомплект-ю» встановлено, що з 2007 року на балансі підприємства маються наступні транспорті засоби: ИЖ-271203 та Форд Транзит VIN#7С65819, копії технічних талонів автотранспорту (том 1 а.с. 176-177).

Згідно пояснень посадових осіб позивача транспортування придбаних товарів здійснювалось як транспортом постачальників так і транспортом ПП «Електрокомплет-ю» (том 1 а.с. 205).

Відповідно до штатного розкладу від 01.04.2011 року у штаті ПП «Електрокомплет-ю» працюють 15 осіб, у тому числі експедитор та кладовщик (том 1 а.с. 192).

ПП «Електрокомплет-ю» винаймає складські, торгівельні та офісні приміщення, відповідно до Договору найма (оренди) № 2 від 11.01.2009 року (том 1 а.с. 178-180), згідно якого Орендодавець ВАТ ТБ «Ваш стиль» надає у тимчасове користування Орендатору ПП «Електрокомплет-ю» приміщення складів , офісу та торгівлі загальною площею 423,6 кв. м. за адресою м. Сімферополь, вул. Київська, 150-А. До договору надані додаткові угоди про пролонгацію строку дії договору кожного року.

Зазначені факти свідчать про можливість ПП «Електрокомплет-ю» приймати, зберігати та використовувати придбані товари, а отже вказує на здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Електрокомплект-ю» з ТОВ «Футур-10», ТОВ «Валета», ТОВ «Аркада-Т».

Таким чином, суд робить висновок, що факт здійснення ПП «Електрокомплект-ю» господарських операцій з придбання товарів за договорами з ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231) за серпень 2011 року у розмірі 174970,00 грн. (з них 145808,33 грн. вартість без ПДВ та 29161,67 грн. ПДВ); ТОВ «Валета" (код за ЄДРПОУ 33056542) за жовтень ,грудень 2011 року, січень 2012 року у розмірі 437926,99 грн. (з них вартість без ПДВ 364939,16 грн. та ПДВ 72987,83 грн.); ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769) за вересень, жовтень 2011 року у розмірі 224373,10 грн. (з них вартість без ПДВ 168977,58 грн., ПДВ 37395,52 грн.) підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства «Електрокомплект-ю».

Суд зазначає, що позивачем по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Футур-10», ТОВ «Валета», ТОВ «Аркада-Т» були придбані товари (будівельні матеріали у асортименті) у вартості 1249970,68 грн., у тому числі без ПДВ 1109859,73 грн., ПДВ 208323,95 грн. були придбані з метою їх подальшого використання, а саме зазначені товари були реалізовані, що підтверджується видатковими накладними на адресу покупців та відомостями руху складського обліку товарно-матеріальних цінностей (том 1 а.с. 241-265 та відомості вказані у додатку № 2 до судово-економічної експертизи том 2 а.с. 19-31).

Судом також встановлено, що господарські операції з поставки та оплати товарів за договорами з ТОВ «Футур-10», ТОВ «Валета», ТОВ «Аркада-Т» призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) ПП «Електрокомплект-ю», а саме до збільшення активів у сумі 238666,73 грн. та збільшення пасивів у сумі 238666,73 грн.

Суд вважає, що вказані вище первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону № 996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо заниження ПП «Електрокомплект-ю» податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками у 2011р. виникли після набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-YI (зі змінами та доповненнями), до них підлягають застосуванню норми розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-YI (зі змінами та доповненнями) "Податок на прибуток підприємств".

Питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалося Конституційним Судом України в Рішеннях №1-зп від 13.05.1997, №1-рп/99 від 09.02.1999 та №3-рп/20014 від 05.04.2001, у яких зазначено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п. 44.1 ст. 41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті,

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Таким чином, виходячи з наведених норм податкового законодавства до валових витрат звітного податкового періоду законодавець відносить, зокрема, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, формування яких здійснюється в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих їх здійснення.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи підтверджено, що витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування ПП «Електрокомплет-ю» з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Футур-10», ТОВ «Валета», ТОВ «Аркада-Т» ) та які задекларовані позивачем у деклараціях з податку на прибуток за період який перевірявся, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, та відповідають фактично понесеним витратам на придбання товарів та послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування було віднесено собівартість товарів, робіт, послуг за загальну суму 697725,00 грн., по взаємовідносинам з » з ТОВ «Футур-10», ТОВ «Валета», ТОВ «Аркада-Т», а саме за 2-4 квартал 2011 року 620206,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 77520,00 грн., у зв'язку з чим, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток по взаємовідносинам з вказаними контрагентами в періоді, що перевірявся, на суму 158927,00 грн. є необґрунтованим.

Відтак, збільшення відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 27333 грн., в тому числі за основним платежем - 27333 грн. та збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 162996,75 грн. в тому числі за основним платежем - 158927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4069,75 грн. є протиправним.

Усе вищевикладене в повній мірі стосується й донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в АР Крим встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 139546,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року на 29162,00 грн., вересень 2011 року на 11295,00 грн., жовтень 2011 року на 53455,00 грн., за грудень 2011 року на 30130,00 грн., за січень 2012 року 15504,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК збільшело ПП «Електрокомплект-ю» податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139546,00 грн. донараховано в результаті виявлення у ході перевірки завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 139546,00 грн, що сформовано за результатами взаємовідносин по угодам із ТОВ «Футур-10», ТОВ «Валета», ТОВ «Аркада-Т», що визнані як нікчемні правочини.

Як було зазначено вище, в акті перевірки податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення ПП «Електрокомплект-ю» господарських операцій з ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769), у зв'язку з тим, що вони мають ознаки "фіктивності", а угоди позивача за період що перевірявся зі вказаними контрагентами признані нікчемними.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 245207,00 грн. за період, що перевірявся.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям ПП «Електрокомплект-ю» з Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769), сформований за серпень, вересень, жовтень, грудень 2011 року та січень 2012 року, отже до спірних правовідносин щодо заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаним контрагентом у вказані періоди підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України від 02.10.2012 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Оскільки, як було вказано вище, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ « Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769), останні були зареєстровані як платники ПДВ, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, були дотримані положення Податкового Кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Частиною 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи - контрагентів позивача ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769) на момент укладення угод з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до Єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказані ідентифікаційні коди Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769), який привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у єдиному державному реєстрі.

З аналізу укладених між позивачем та контрагентами договорів та інших первинних бухгалтерських документів вбачається, що вони мають необхідні реквізити.

Отже контрагенти позивача, як юридичні особи, були наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мав, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Крім того, суд звертає увагу, що діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок контролювати при отриманні податкової накладної, та включення на її підставі суми ПДВ до податкового кредиту, визнання або невизнання ДПІ податкової звітності контрагентів.

Суд зазначає, що несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплаті) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Відповідальною за сплату податку до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку цього податку, а не контрагент такої особи. Уразі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за сплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

За таких обставин, суд вважає, що суми податкового кредиту за господарськими операціями ПП «Електрокомплект-ю» з ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769) відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевіряємий період на суму 139546,00 грн. правомірно та обґрунтовано.

До того ж під час розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза, згідно із висновками № 62/13 від 07.06.2013 року якої встановлено, що висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки № 5086/22-8/33848651 від 27.08.2012 року щодо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток всього в розмірі 158927,00 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року 142647,00 грн., за 1 квартал 2012 року 16279,00 грн. не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності ПП «Електрокомплект-ю».

Висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки № 5086/22-8/33848651 від 27.08.2012 року щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього у розмірі 139546,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року на 29162,00 грн., вересень 2011 року на 11295,00 грн., жовтень 2011 року на 53455,00 грн., за грудень 2011 року на 30130,00 грн., за січень 2012 року на 15504,00 грн. не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності ПП «Електрокомплект-ю».

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі суду.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем (АС «Аудит», АРМ "Бест звіт", АІС «Реєстр платників податків», АІС "Облік податків і платежів", пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, акт від 08.02.2012 року № 45/23-6/33056542 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Валета» код за ЄДРПОУ 33056542, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року; акт від 21.03.2012 року № 28/22-6/33056542 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Валета» код за ЄДРПОУ 33056542 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року; акт від 06.06.2012 року № 143/22-104/33676769 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Аркада-Т» (код а ЄДРПОУ 33676769) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень-грудень 2011 року; - довідка № 2058/18-011 від 31.10.2011 року «Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231) щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про порушення ПП «Електрокомплект-ю» під час здійснення правочинів з ТОВ «Футур-10» (код за ЄДРПОУ 37365231), ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542), ТОВ «Аркада-Т» (код за ЄДРПОУ 33676769) ) вимог ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку позивача та його контрагента стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені податковим законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Суд також вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочин так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави кошті отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держав і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідом суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного орган державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 203 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна і сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Слід вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Разом з цим, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання, передбаченого податковим законодавством, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2012 року № 0003852204 суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 209319,00 грн., у тому числі за основним платежем - 139546,00 грн. та штрафними санкціями - 69773,00 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 13.09.2012 року № 0003852204 та № 0003852204 є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням вказаного суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено платіжним дорученням № 33 від 15.01.2013р. (т. 1 а.с. 2).

Під час судового засідання, яке відбулось 02.07.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 08.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 13.09.2012 року № 0003852204.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 13.09.2012 року та № 0003852204.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Електрокомплект-ю» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 150-а, ЄДРПОУ 33848651) 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

5. У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кузнякова С.Ю.