Постанова

від 27.08.2013 по справі 13/18/5730

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27 серпня 2013 року Справа № 13/18/5730

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - приватного підприємеця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25.07.2013р. у справі №13/18/5730 (суддя Гладій С.В.)

за позовом закритого акціонерного товариста "Хмельницька трикотажна фабрика", м.Хмельницький

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницька міська рада, м.Хмельницький

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном

за участю представників:

Позивача - не з'явився;

Відповідача - не з'явився.

Третьої особи- не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 23.12.2010 р. (суддя Матущак О.І.) позов закритого акціонерного товариства „Хмельницька трикотажна фабрика" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницької міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном - задоволено.

Приймаючи дане рішення, суд прийшов до висновку, що здійснене відповідачем будівництво павільйону є самочинним, оскільки відсутні докази виділення земельної ділянки під таку забудову у встановленому законом порядку, а також під час будівництва відповідачем допущено порушення будівельних та протипожежних норм, що у свою чергу призвело до порушення права позивача на належне обслуговування і безпечну експлуатацію власного приміщення об'єкту нерухомого майна, а також здійснив таке будівництво на належній позивачу на праві постійного користування земельній ділянці, що унеможливило його право на використання земельної ділянки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. рішення господарського суду від 23.12.2010р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2011р. рішення господарського суду від 23.12.2010р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. залишено без змін.

26.06.2013р. відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Хмельницької області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2010 р. по справі №13/18/5730.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.07.2013р. відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2010р. по справі №13/18/5730 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою судом першої інстанції, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.4, арк.справи 224-229).

В апеляційній скарзі посилається на наявність допущеної арифметичної помилки в Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ХМ №001758 від 29.11.1993р. Дана помилка була встановлена висновком №13/12 будівельно-технічної експертиз від 05.09.2012р.

Оскільки суд не мав можливості врахувати наявність арифметичної помилки в Державному акті, що виразилась у невідповідності площини та конфігурації у схемі Державного акту земельної ділянки, скаржник вважає, що дана обставина може суттєво вплинути на вирішення справи.

Крім цього, апелянт зазначає, що встановлена фактична площа земельної ділянки товариства, а саме: в матеріалах справи наявні документи інвентаризації земельної ділянки ЗАТ «Хмельницька трикотажна фабрика», які ще раз підтверджують, що товариство займає земельну ділянку площею 0,51 га, що суперечить інтересам та волевиявленню Хмельницької міської ради, яка відповідно до рішення, надала товариству в користування ділянку лише в розмірі 0,49 га. Тобто, товариство набуло право користування земельною ділянкою в розмірі 0,02 га, лише на підставі судового рішення. Проте, суди не наділені повноваженнями щодо передання у власність земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Також вважає, що позовні вимоги щодо знесення прибудови ЗАТ «Хмельницька трикотажна фабрика» взагалі не підлягають до задоволення ні за яких обставин, оскільки товариство є неналежним позивачем. За таких обставин суд не мав права приймати рішення про знесення прибудови до магазину, оскільки право вимагати знесення самочинних будівель і споруд мають право лише власники чи користувачі земельних ділянок, на території яких здійснюється самочинне будівництво.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25.07.2013р. у справі №13/18/5730 і прийняти нове рішення, яким задоволити заяву відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.07.2013р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до слухання на 11год. 30хв. 22.08.2013р. (т.4, арк.справи 223).

В судове засідання апеляційної інстанції представником позивача подано письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.4, арк.справи 239-243).

У відзиві позивач зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно посилається на те, що обставини встановлені під час розгляду кримінальної справи (проведену експертизу) є нововиявленими, оскільки 18 березня 2013 року, 03 квітня 2013 року та 17 червня 2013 року ОСОБА_1 було відмовлено в порушенні кримінальних справ про підробку документів ТДВ "Хмельницька трикотажна фабрика» та закрито кримінальні провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Вважає, що в ухвалі від 25.07.2013 року господарський суд Хмельницької області дійшов правильного висновку про те, що обставини на які посилався у своїй заяві заявник (висновок №13/12 експертного будівельно-технічного дослідження) є новим доказом, а не нововиявленою обставиною.

Стверджує, що апелянт - ОСОБА_1 безпідставно вкотре в апеляційній скарзі наголошує на допущенні арифметичної помилки в схемі Державного акту, що виразилось у невідповідності площини та конфігурації земельної ділянки, оскільки даний факт вже неодноразово досліджувався судом при розгляді справи по суті (відповідна експертиза ТзОВ «Юрземцентр», проведена на замовлення заявника). Зокрема, під час розгляду справи в суді було встановлено, що невідповідність конфігурації та площі земельної ділянки позивача має місце зовсім з іншої сторони земельної ділянки ТДВ «Хмельницька трикотажна фабрика» по вул.Вайсера та вул.Соборна, і ніяк не впливає на вирішення справи по суті так як прибудова ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці ТДВ «Хмельницька трикотажна фабрика» по вул.Кам'янецька і проведеною судовою будівельно-технічною експертизою та рішенням суду по даній справі було встановлено факт розміщення самовільно збудованої прибудови на землі ТДВ «Хмельницька трикотажна фабрика».

Також зазначає, що апелянт необгрунтовано вказує в своїй апеляційній скарзі про неналежність ТДВ «Хмельницька трикотажна фабрика» як позивача по справі.

На підставі викладеного позивач просить відмовити приватному підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2013 року у справі №13/18/5730.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 22.08.2013р. представник позивача заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Просить суд ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25.07.2013р. у справі №13/18/5730 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.08.2013р.

У судове засідання 27.08.2013р. представники сторін та третьої особи не з»явилися, хоч про розгляд справи були повідомлені в встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною 1 статті 113 ГПК України встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно із п.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

В заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 посилається на висновок №13/12 від 21.02.2013р. відповідно до якого при проведенні будівельно-технічної експертизи судовим експертом Тимосевич В. Т., встановлено, що:

- фактична площа земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" не відповідає площі земельної ділянки відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХМ № 001758 від 29.11.1993 року;

- конфігурація земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" визначена в державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХМ № 001758 від 29.11.1993р. не відповідає реальній конфігурації земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика";

- схема земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" викреслена на плані геодезичних вишукувань виконана червоною ручкою на аркуші справи № 136 не відповідає реальній конфігурації земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика";

- фактична площа земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" становить 0,5100 га, а площа земельної ділянки відповідно державному акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХМ № 001758 від 29.11.1993р. становить 0,4900 га;

- враховуючи невідповідність конфігурації та площі експерт прийшов до висновку, що павільйон-магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1" розташований за адресою АДРЕСА_1 знаходиться за межами земельної ділянки ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" яка належить на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ХМ № 001758 від 29.11.1993р.

В апеляційній скарзі відповідач уточнює, що саме наявність арифметичної помилки в Державному акті, що виразилась у невідповідності конфігурації у схемі Державного акту, є ново виявленою обставиною, яка може суттєво вплинути на вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського Хмельницької області, що заявник обгрунтовує наявність нововиявленої обставини висновком №13/12 експертного будівельно-технічного дослідження, яким підтверджується наявність зазначеної скаржником арифметичної помилки.

А тому, судом першої інстанції було вірно зазначено, що виходячи із приписів Постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. дана обставина є новим доказом (як підтвердження факту), а не нововиявленою обставиною (як факту).

Відповідно до положень п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" за наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009р. у справі №13/18/5730 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку №76,77 судової будівельно-технічної експертизи складеного 20.09.2010 року встановлено, що зведення прибудови - павільйону під магазин для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1 порушує вимоги наступних чинних норм України: ст.125, ст.126 Земельного кодексу України, ст.24, ст.29 Закону України „Про планування та забудову територій", вимоги ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", додаток 3.1, ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", вимоги ДБН А.3.1-3-94 „Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення", вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (дійсна на 2007 рік), ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", вимоги „Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб" наказ Держбуду від 09.06.1998р. № 121. Також встановлено, що враховуючи висновки проведеного натурного обстеження об'єктів дослідження та враховуючи дані матеріалів господарської справи №13/18/5730, встановлено, що прибудова-павільйон під магазин для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1, побудована на земельній ділянці ЗАТ «Хмельницька трикотажна фабрика».

А тому, відповідно до зазначених положень Господарського процесуального кодексу України, Постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" та Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року „Про деякі питання практики призначення судової експертизи", колегія суддів погоджується з висновком, що викладені у заяві ФОП ОСОБА_1 обставини за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами (в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України), не можуть бути такими, що могли б слугувати для скасування ухвали господарського суду Хмельницької області від 25.07.2013 р. у справі №13/18/5730.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємеця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25.07.2013р. у справі №13/18/5730 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.