Ухвала

від 22.08.2013 по справі 812/4561/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року справа №812/4561/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участі представників позивача Кравцова В.М., Алейникової Т.Г.,

представника відповідача Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі №812/4561/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон-Восток» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000082270,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2013 року №0000082270, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у сумі 123224, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1 гривня.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Регіон-Восток" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року. За результатами перевірки складено акт №121/22-700/10/31995209 від 20.02.2013 року. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000082270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 123224,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1 грн.

Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки останнім в ході перевірки відповідачеві були надані всі первинні документи, що підтверджують правомірність та обґрунтованість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із його контрагентами, а тому вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2013 року №0000082270. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, Положенням «Про державну податкову службу в Україні», у зв'язку з порушенням позивачем законодавства під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова суду не оскаржувалась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрован як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.04.2002 року, перебуває на податковому обліку у відповідача з 17.04.2002 року за № 4800 (т. № 1 а.с. 186) та є платником податку на додану вартість ( т. № 1 а.с. 185).

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року. На підставі вказаної перевірки складено акт №121/22-700/10/31995209 від 20.02.2013 року (т. 1 а.с. 11-96), за висновками якого в ході перевірки встановлені порушення позивачем:

1) п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.9 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 137 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.8.1 п. 138.8, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1035680 грн, у тому числі:

- за 1 квартал 2011 року заниження на 944544 грн.;

- за 2 квартал 2011 року заниження на 311079 грн.;

- за 2-3 квартали 2011 року заниження на 328007 грн.;

- за 2-4 квартали 2011 року заниження на 232337 грн.;

- за 1 квартал 2012 року завищення на 42201 грн.;

- за півріччя 2012 року завищення на 121041 грн.;

- за 3 квартали 2012 року завищення на 141201 грн.

2) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1120606 грн., а саме:

- за травень 2011 року на суму 800083 грн.;

- за червень 2011 року на суму 320523 грн.

п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1243831 грн., у тому числі за січень 2011 року в сумі 2583 грн., за лютий 2011 року в сумі 2714 грн., за травень 2011 року в сумі 928929 грн., за червень 2011 року в сумі 309605 грн., що на порушення п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2012 на суму 123224 грн.

3) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п.163.1.1, п.163.1 ст.163, п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.177.8 Податкового кодексу України, п.119.2 ст.119 розділу ІІ п.п."б", п.176.2 ст.176 розділу ІУ Податкового кодексу України та "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку" додаткового нараховано податку з доходів фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 701,75 грн., у тому числі за 2010 рік - 101,75 грн., за 2011 рік - 135,00 грн., за 2012 рік - 465,00 грн.

4) п. 2.11 глави 2 та п.3.1, п.3.2 глави 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, а саме, проведення готівкових розрахунків без подання о одержувачем коштів (підзвітною особою) платіжних документів, які б підтверджували сплату готівкових коштів у сумі 378,30 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки не доведена реальність здійснення операцій позивача з ТОВ «Вісан» та ТОВ «БК «МКС Донстройсервіс», оскільки позивачем не надано первинних документів, які підтверджували б факт поставки товарів.

На підставі акту перевірки відповідачем 12.03.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення: № 0000082270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем - 1035680 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн. (т. № 1 а.с. 157).

При вирішенні спору, колегія суддів виходить з наступного.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1.9. ст. 139 ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 44.1. статті 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.01.2011 року та 01.03.2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вісан" (Постачальник) було укладено договори № 28-01 та № 01-03 із специфікаціями та додатковими угодами до кожного договору від 28.01.2011 року та 01.03.2011року (т. № 2 а.с. 6-10,49-60).

Згідно п. 1.1 кожного з вказаних договорів Постачальник зобов'язується поставити вугільну продукцію, далі за текстом Вугілля, в асортименті, за реквізитами та з якісними характеристиками, вказаними у договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 Умовами поставки є: EXW - франко склад Продавця (м. Ровеньки, вул. Счастья, 45) в редакції Інкотермс 2000 (якщо інше не зазначено у специфікації), згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" в редакції 2000 р., в частині, що не суперечить умовам договору. Поставка вугілля здійснюється автомобільним транспортом.

На підставі додаткових угод № 1 від 28.01.2011 року та 01.03.2011 року (т. № 2 а.с. 10, 60) до вказаних договорів була змінена редакція п. 2.1 та викладена в наступній редакції: "п. 2.1 Постачання Вугілля здійснюється на склад ТОВ "ТПК "Регіон-Восток" (м. Ровеньки, вул. Счастья, 45) з відповідального зберігання, згідно договору складського зберігання № 01-10 від 01.10.2010 року, укладеного між ТОВ "Вісан" та позивачем (т. № 1 а.с. 231).

На підтвердження факту отримання товару за вказаними договорами поставки, позивачем були надані податкові накладні та видаткові накладні (т. № 2 а.с. 11-18, 25-32, 61-86). Здійснення розрахунків за отриманий товар, підтверджується виписками з рахунків банку (т. № 2 а.с.19-24).

Фактичне надходження товару до позивача підтверджується договором складського зберігання № 01-10 від 01.10.2010 року, укладеного між позивачем (Товарний склад) та ТОВ "Вісан" (Поклажодавець), з якого вбачається, що за цим договором товарний склад зобов'язується за оплату зберігати протягом 2010-2011 року вугільну продукцію, передану йому Поклажодавцем (надалі іменуються "товари") і повернути ці товари у схоронності, за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, вул. Счастья, 45 (т.1. а.с.231). На підтвердження руху вугільної продукції під час господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Вісан" по договору № 28-01 від 28.01.2011 року, позивачем надані акти про прийняття на зберігання та передачу зі складу зберігання вугільної продукції ( т. № 1 а.с. 234-250, т. № 2 а.с. 1-5, т. № 3. а.с. 250, т. № 4 а.с. 1-28, 38-41).

Також фактичне знаходження товару на зберіганні у позивача від ТОВ "Вісан" та отримання позивачем вугільної продукції від ТОВ "Вісан" підтверджуються наступними бухгалтерськими документами: витягом з рахунку № 023, звітом про рух матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні за січень-березень 2011 року, журналами надходження вугільної продукції на зберіганні за січень-березень 2011 року; журналом обліку аналізів вугільної продукції за 1 півріччя 2011 року ( т. № 3 а.с. 225-249, т.4 а.с. 30-37).

Крім того, на підтвердження надання позивачем послуг ТОВ "Вісан" за договором № 23-02 від 23.02.2011 року завантаження вугільної продукції до матеріалів справи додані: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (т. № 2 а.с. 44-48).

Крім того, 01.06.2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "БК "МКС Донстройсервіс" (Постачальник) було укладено договір постачання вугілля № 0106/7-ПУ (т. № 2 а.с. 185-195).

Згідно п. 1.1 договору Постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Згідно Специфікації № 1 від 01.06.2011року до договору № 0106/7-ПУ від 01.06.2011року Вантажовідправником та залізничної станції вказано - ТОВ ЦОФ "Донецька", ст. Торез Донецької з.д., а Вантажоотримувачем зазначено - ПАТ "Донбасенерго" (т. № 2 а.с. 196).

На підтвердження факту отримання товару за договорами постачання, позивачем були надані: видаткові накладні, рахунки-фактури, акт приймання-передачі відвантажених вугілля, результати хімічного аналізу, квитанції про приймання вантажу, витяг з рахунку банку, акт звіряння ( т.2 а.с. 205-248)

28.07.2011 року укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до якого ТОВ "БК "МКС Донстройсервіс" передає право вимоги згідно договору постачання вугілля № 0106/7-ПУ приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «ФД» (т.2 а.с. 201).

Також в матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують наявність виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, господарські можливості щодо виконання умов договорів, а саме: договір оренди на земельну ділянку від 11.07.2011 року; акт приймання передачі земельної ділянки, свідоцтво про права власності та технічний паспорт на адміністративно-побутову нежитлову будівлю; договір на надання під'їзних шляхів, договір на транспортно - експедійійних послуг, договір послуг митного брокеру, договір на послуги щодо організації відгрузки грузів, довідка про знаходження на балансі підприємства хімічної лабораторії; свідоцтво про атестацію № РЬ 002/2012, яке видано Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики; програма перевірки вимірювальної (вуглехімічної) лабораторії; експертний висновок за результатами експертизи документації, наданої вимірювальною лабораторією ТОВ "ТПК "Регіон-Восток"; дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за переліком згідно додатку № 390.12.09-51.51.1; дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки, а саме: зварювальні роботи № 391.12.09-51.51.1; штатний розклад на 2011 рік про кількість працюючих працівників (т. 1 а.с. 187-227, т. 3 а.с.61-79).

Позивачем надано декларації з податку на прибуток за перевіряємий період, які ним направлялися до податкового органу (т. № 1 а.с. 141-180).

Щодо посилання представника відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування продукції, отриманої позивачем за вищевказаними договорами, колегія суддів зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна - це документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи

Постачання товару від ТОВ "Вісан" до позивача, то як вже було вище зазначено судом, фактична передача товару відбулася на складі позивача (Луганська область, м. Рубіжне, вул. Счастья, 45) на підставі умов договору зберігання № 01-10 від 01.10.2010 року, а тому, в даному випадку товарно-транспортні накладні взагалі не оформлювались, оскільки товар, що купувався (вугілля), вже знаходився на складі за договором складського зберігання № 01-10 і при переході права власності на нього він не переміщувався, а оформлявся актами прийому-передачі зі зберігання відповідно до умов договору складського зберігання та видаткової накладної згідно договорів постачання 28-01 та 01-03.

Щодо постачання вугілля від ТОВ "БК "МКС Донстройсервіс" за договором постачання вугілля № 0106/7-ПУ, то суд зазначає, що згідно специфікації № 1 від 01.06.2011 року до договору вантажовідправником та залізничної станції вказано - ТОВ ЦОФ "Донецька", ст. Торез Донецької з.д., а вантажоотримувачем зазначено - ПАТ "Донбасенерго", що відповідає наданим квитанціям про приймання вантажу та підтверджує перевезення вугілля за вказаним договором.

Крім того, з матеріалів справи вбачається подальша реалізація позивачем придбаного товару - вугілля на адресу інших підприємств, з якими позивач уклав відповідні договори та інші документи бухгалтерського обліку, що підтверджується документами бухгалтерського обліку ( т. 2 а.с. 87-184, т. 3 а.с. 1-35).

Також є безпідставним посилання податкового органу у своїх поясненнях на те, що надання такого виду послуг як зберігання, не передбачено Статутом позивача, оскільки згідно редакції Статуту підприємства (на момент господарських операцій) у розділі 2 "Мета і предмет діяльності товариства" вказано, що предметом діяльності товариства, зокрема, є складське господарство (т. 3 а.с. 228-240).

Корім того, суд вважає недоведеними й доводи відповідача про те, що акти приймання вугілля на відповідальне зберігання підписані неуповноваженою особою, а саме, керівником підприємства, а не матеріально - відповідальною особо, оскільки посадовою інструкцією директора ТОВ "ТПК "Регіон-Восток" передбачено, що керівник підприємства може виконувати обов'язки комірника, а тому має право підписувати зазначені документи (т. 3 а.с. 210-224).

При донарахуванні ТОВ "ТПК «Регіон-Восток» сум податку на прибуток, Ленінською МДПІ у м. Луганську як підстави також вказано наступні акти перевірок: (т.3 а.с.109-138).

- ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 04.08.2011р. №12/23- 3/35375075 щодо перевірки ТОВ «Будівельна компанія МКС «Донстройсервіс» (код СДРПОУ 35375075) по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011р.»;

- акт Ленінської МДПІ у м.Луганську №164/23-32742814 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вісан» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011 р.»;

- акт Ленінської МДПІ у М.Луганську від 20.04.2011року № 594/16/32742814 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Вісан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 року»;

- акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 10.06.2011 року №1037/16/32742814 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Вісан» щодо підтвердження господарсь ких відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідача на вказані акти перевірок, оскільки в ході останніх безпосередньо господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, не досліджувались і оцінка їм не надавалась. Також є безпідставним посилання податкового органу в акті перевірки позивача на лист Червоногвардійського РВ Макіївського МВ ГУ ГУМВС України в Донецькій області щодо знаходження в розшуку директора ТОВ "БК "МКС Донстройсервіс" Баранова В.О., що вказує на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК МКС "Донстройсервіс", оскільки норми Податкового кодексу України визначають, що порушення норм податкового законодавства платником податків породжує наслідки та відповідальність саме відносно даного платника податків і ніяким чином не тягне наслідків для його контрагентів.

Оцінюючи перелічені докази податкового органу, суд зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить право платника податків на формування своїх валових витрат в залежність від виконання податкових зобов'язань контрагентами та дотримання ними податкової дисципліни.

Жодних доказів щодо відсутності реальних відносин між вказаними підприємствами податковим органом суду не надано, всі доводи останнього носять характер припущень.

При цьому, роблячи висновок про неможливість контрагентів позивача здійснювати господарські операції і як наслідок відсутність настання реальних наслідків за останніми, податковий орган фактично робить висновок про наявність в діях позивача та його контрагентів певних правопорушень у сфері оподаткування, які повинні здійснюватись з умислом на ухилення від сплати податкових зобов'язань. Разом з тим відповідачем суду не доведено наявність якихось негативних судових рішень в порядку кримінального судочинства стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів.

Суд зазначає, що за не доведення факту невиконання чи неналежного виконання обов'язку позивача по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів, приховування чи заниження об'єктів оподаткування, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій за договорами між позивачем та вищезазначеними контрагентами, у відповідача відсутні підстави стверджувати, що саме ці договори не були направлені на настання реальних наслідків, тобто фактично укладені з метою ухилення від сплати податків.

Крім того, стосовно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську №164/23-32742814 за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.» постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а- 4973/11/1270 від 4 серпня 2011 року, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Вісан» 28.03.2011р. з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011р. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року апеляційна скарга податкового органу була залишена без задоволення, а рішення суду - без-змін. (т.3 а.с. 54-60).

На момент складання акту, за яким прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, вказана постанова суду набрала чинності та підлягала врахуванню при прийнятті рішення, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Відповідачем не заперечується, що вказаний у спірних договорах товар - вугілля дійсно надходив до позивача та в подальшому був їм реалізований в ході господарської діяльності. Разом з тим, заперечуючи, що цей товар надійшов позивачу саме від зазначених вище контрагентів, податковий орган не доводить суду, звідки ж у позивача взявся цей товар, хто і коли був його постачальником, як позивач за нього розраховувався, за якими договорами тощо. Вказані обставини підтверджують висновки суду, що всі доводи позивача носять характер припущень і не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Колегія суддів також зазначає, що жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підчстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 27 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі №812/4561/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова