Рішення

від 27.08.2013 по справі 913/2019/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

27 серпня 2013 року Справа № 913/2019/13

Провадження №5/913/2019/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», смт. Ювілейне Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ СІТІ», м. Луганськ

про стягнення 158889 грн. 90 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача - Шабовта Є.В., представник за довіреністю від 14.04.2013 № 14/04/13;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки вторинної сировини від 10.03.2012 № 100312 в сумі 143967 грн. 36 коп., пені в сумі 9979 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 4129 грн. 44 коп., інфляційних втрат в сумі 813 грн. 90 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений товар у сумі 143967 грн. 36 коп. відповідно до договору поставки вторинної сировини від 10.03.2012 № 100312. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 9979 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 4129 грн. 44 коп., інфляційні втрати в сумі 813 грн. 90 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ СІТІ», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», як постачальником, 10.03.2012 було укладено договір поставки вторинної сировини № 100312 (далі за текстом - договір, а. с. 12-15).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується червлений строк товар у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується товар у прийняти та оплатити товар.

До договору між сторонами складено специфікацію від 10.03.2012 № 1 (а.с.16).

За умовами п. 2.2 договору оплати визначається сторони домовились, що порядок оплата визначається наступним чином:з першого по останній місяці покупець здійснює передплату 50% постачальнику до 05 числа поточного місяця в розмірі 8000 грн.

Згідно п. 2.3 договору сторони щомісяця до 5 числа підписують двосторонні акти звірки, в яких вказують кількість об'єму продажу в попередньому місяці та його загальну вартість.

Данні акти є підставою для кінцевих розрахунків за попередній місяць, що здійснюються покупцем до 15 числа поточного місяця.

З наданих позивачем видаткових накладних за період з 31.05.2012 по 30.04.2013 (а.с. 17-27) вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у сумі 143967 грн. 36 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 143967 грн. 36 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 4129 грн. 44 коп. та інфляційні втрати в сумі 813 грн. 90 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат виходячи з приписів чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.

Так, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних у сумі 4129 грн. 44 коп. та інфляційні втрати в сумі 813 грн. 90 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з тим, що їх обґрунтований розмір є більшим, ніж заявлено позивачем стягнення.

Позивачем нараховано пеню в сумі 9979 грн. 20 коп. на підставі п. 5.6 договору, відповідно до якого покупець за порушення строків оплати, визначених у п.п. 2.2 та 2.3 договору зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 2% від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 22.11.1996 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

При розрахунку враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовна вимогу щодо стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки обґрунтований розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача слід стягнути борг в сумі 143967 грн. 36 коп., пені в сумі 9979 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 4129 грн. 44 коп., інфляційних втрат в сумі 813 грн. 90 коп.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ СІТІ» про стягнення 158889 грн. 90 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ СІТІ», м. Луганськ, вул. Советская, б. 64, кв. 42, ідентифікаційний код 36485699, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», смт. Ювілейне Дніпропетровської області, вул. Радгоспна, б. 76, ідентифікаційний код 30487219, 143967 грн. 36 коп., пені в сумі 9979 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 4129 грн. 44 коп., інфляційних втрат в сумі 813 грн. 90 коп., судовий збір у сумі 3177 грн. 81 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 29.08.2013.

Суддя С.В. Вінніков

Згідно з оригіналом

Помічник судді К.С. Гуленко

30.08.2013