Постанова

від 28.08.2013 по справі 926/202/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа № 926/202/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Якімець Г.Г.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Прокурора міста Чернівці вих. №119/1431-13 від 25.04.2013 року (вх. №05-05/707/13 від 07.05.2013 року)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2013 року

у справі №926/202/13-г

за позовом Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, м. Чернівці

до Приватного підприємства «Рембудсервіс-кераміка», с. Замостя Вижницький район, Чернівецька область

про повернення майна

Представники сторін :

від прокуратури: Куцик В.Б., старший прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення №011165)

від позивача: Шевчук С.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Єфтемій Р.Ф., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженнями В.о голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року та Голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року змінювався склад суду. Новий склад суду розпочав розгляд справи спочатку та завершив її розгляд, прийнявши постанову.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2013 року у цій справі (суддя Швець М.В.) відмовлено в задоволенні позову Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області до Приватного підприємства «Рембудсервіс-кераміка» (надалі ПП «Рембудсервіс-кераміка») про повернення цегли в кількості 28350 штук на суму 17010 грн. Стягнено з активів Відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області в доход державного 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Прокурор міста Чернівці оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що судом ототожнено поняття строк зберігання майна та строк дії договору. Також скаржник звертає увагу на те, що договором не встановлено дати повернення майна; відповідач повинен був зберігати майно до вимоги позивача, яка була надіслана 26.09.2012 року. Прокурор також вказує, що акт щодо знищення цегли, складений відповідачем, не має юридичної сили, оскільки відповідно до Порядку обстеження майна, пошкодженого внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2008 року за №688, такими повноваженнями наділені органи місцевого самоврядування. Окрім цього, апелянта вказує, що відповідач після закінчення строку дії договору не звертався із вимогою забрати майно; умовами договору не передбачалось перехід права власності на майно до ПП «Рембудсервіс-кераміка» після закінчення строку дії договору. Прокурор просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

28 грудня 2005 року між Відділом капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області (Депонент) та МПП «Рембудсервіс-кераміка-1» (правонаступник - ПП «Рембудсекрвіс-кераміка») (Виконавець) укладено Договір №7 відповідального зберігання (надалі Договір), відповідно до п.1.1 якого Депонент передає, а Виконавець приймає на відповідальне безвідплатне зберігання будівельні матеріали, перелік, ціна, якість та кількість яких зазначаються в актах прийому-передачі, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору унормовано обов'язки Виконавця: прийняти всі необхідні міри для забезпечення зберігання майна в належному стані в період дії цього Договору (п.2.1.1); зберігати майно, що належить Депоненту, окремо від інших товарів, з виконанням усіх необхідних умов, які забезпечуються збереження майна (п.2.1.2); нести відповідальність за втрату або ушкодження майна Депонента, що знаходиться у нього, незалежно від причини ушкодження або втрат, з моменту одержання від Депонента до закінчення терміну його зберігання (п.2.1.3); Повернути майно Депоненту по першій його вимозі (п.2.1.4).

Відповідно до п.3.2 Договору Депонент має право у будь-який час вимагати у Виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення Депоненту. У випадку знищення або ушкодження майна, яке зберігається, або його частини, Виконавець повинен за свій рахунок повернути Депоненту рівну кількість аналогічного майна в належному стані.

Згідно з п.7.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2006 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір до закінчення, він вважається пролонгованим на строк 12 місяців (п.7.2 Договору).

28 грудня 2005 року сторони Договору підписали акт прийому-передачі до Договору №7 відповідального зберігання, відповідно до якого Депонент фактично передав, а Виконавець прийняв цеглу в кількості 28350 штук на суму 17010 грн. для відповідального зберігання.

29 червня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача лист за №15/557, який останнім отримано 03.07.2012 року, з вимогою повернути цеглу у кількості 28350 штук, що не оспорюється учасниками процесу та стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Приписами статті 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до положень ст.942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Отже, у разі здійснення безоплатного зберігання речі законодавством не встановлено для зберігача підвищених вимог, і для того, щоб вважати зберігача таким, що діє добросовісно і належно, достатньо з'ясувати, що він піклувався про річ, як про свою власну.

Згідно зі ст.948 ЦК України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Статтею 949 ЦК України визначено обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання.

При цьому, за приписами ст.950 ЦК України відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання наступає лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, строк дії Договору закінчився 31.12.2007 року.

Отже, умови Договору, якими визначена відповідальність сторін, застосовуються при вирішенні спорів щодо виконання цього договору у разі коли порушення зобов'язання будь - якою із сторін за цим Договором відбулось під час його дії, тобто до 01.01.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач після 01.01.2008 року спірне майно зі зберігання не забрав, і відповідач продовжував його зберігати. Водночас, як установлено судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, передана позивачем на зберігання цегла, і цегла, яка належить безпосередньо відповідачеві, попали в зону затоплення та постраждала внаслідок паводку, який стався у липні 2008 року, тобто після закінчення дії договору зберігання, про що свідчить довідка Замостянської сільської ради від 26.03.2013 року №94 та Указ Президента України «Про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації» від 28.07.2008 року №682/2008, затверджений Законом України від 31.07.2008 року №338-IV, і в подальшому, через повінь 2008 року цегла була знищена під дією навколишнього середовища.

Враховуючи те, що місцевий господарський суд встановив факт припинення дії договору відповідального зберігання 31.12.2007 року, в тому числі і умов, котрими передбачена відповідальність відповідача за знищення чи пошкодження майна, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про повернення 28350 штук цегли на суму 17010 грн., пред'явленого саме на підставі вказаного Договору, є законним та обґрунтованим. Аналогічна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 25.07.2013 року у справі №926/203/13-г за позовом Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Відділу капітального будівництва УМВС України у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-кераміка» про повернення цегли в кількості 100000 штук на суму 60000 грн.

За таких обставин, рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2013 року у справі №926/202/13-г без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.08.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Якімець Г.Г.

Матущак О.І.