Ухвала

від 20.08.2013 по справі 2270/13333/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13333/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

представника відповідача Таранчук Людмили Василівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення до дочірнього підприємства "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Ізяславська міжрайонна державна податкова інспекція в особі Білогірського відділення звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Дочірнього підприємства "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" про стягнення податкового боргу.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 26 грудня 2011 року даний позов задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Колегія суддів, заслухавши думку представника відповідача, враховуючи приписи ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи доказами, надавши їм юридичну оцінку, колегія суддів дійшла до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на наступне.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із того, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 13088,95 грн. по орендній платі за землю, який станом на день звернення до суду був узгоджений та не погашений.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення податкового боргу з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що станом на 27.10.2011 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю із юридичних осіб в сумі 13088,65 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 22.08.2011 року №7674; податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" від 05.07.2011 року №0001381501 та №0001371501 (надіслані та повернуті з відміткою Укрпошти "адресат відсутній"); податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 17.10.2011 року №0002271501 (надіслане та повернуте з відміткою Укрпошти "адресат відсутній"); податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 01.09.2011 року №0001911501 (отримане 01.09.2011 року); розрахунком додаткових позовних вимог; довідкою; зворотним боком облікової картки платника (скорочена форма).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України відповідачу було виставлено податкову вимогу №17 від 04.05.2011 року, яка отримана директором ДП "Квота" 04.05.2011 року.

В силу п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.16.1.4. ст.16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу у разу коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

В силу п.95.2 ст.95 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.20.1.18. ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п.95.3., 95.4. ст.95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем надано необхідні докази про наявність податкового боргу у відповідача та вжиття заходів його стягнення.

Суд апеляційної інстанції також враховує те, що податкові повідомлення-рішення, податкова вимога в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані. Посилання представника відповідача на те, що податковий борг сплачений у повному обсязі не береться судом до уваги оскільки, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції не допущено порушення норм матеріального права при ухваленні постанови від 26.11.2011 року.

Щодо посилань апелянта на його неналежне повідомлення про розгляд даної справи, колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне.

У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зі змісту якого слідує, що станом на 18.10.2011 відповідач був зареєстрований за адресою: 30637, с. Єлізаветпіль, Теофіпольського району, Хмельницької області.

Ухвала про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї матеріалами 03.11.2011 року була направлена за вказаною вище адресою.

Повторно відповідач повідомлявся 25.11.2011 року та 09.12.2011 року про розгляд даної справи.

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Колегією суддів встановлено, що 01.12.2011 року на підставі рішення зборів учасників ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" було внесено зміни до адреси місцезнаходження відповідача.

Однак, відповідачем не повідомлено суд про внесені зміни щодо свого місцезнаходження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів не знайшла порушень норм процесуального права на які посилалась представник відповідача у апеляційній скарзі та судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а його висновки відповідають обставинам справи, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 серпня 2013 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович