Постанова

від 04.07.2013 по справі 804/6846/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р. Справа № 804/6846/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Гусаров В.О., Петренко А.В.(дов. у спр.); Алейниченко М.М. (дов. у спр.); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Максі Буд" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасувати податкові повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Максі Буд» (далі ПП «Максі Буд»), в якій просять суд визнати винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) відносно ПП «Максі Буд» (код ЄДРПОУ 35545348) податкове повідомлення-рішення №0001132220 від 30.04.2013 року протиправним та скасувати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 30.04.2013 року Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення №0001132220 (яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Максі Буд» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 73 573,24 грн.). Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте податковим органом за результатами позапланової невиїзної перевірки ПП «Максі Буд» (код ЄДРПОУ 35545348) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за лютий 2012 року, травень 2012 року. Позивач не згоден з порушеннями, які виявили перевіряючи під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував, а тому податкове повідомлення-рішення №0001132220 від 30.04.2013 року є протиправним.

Ухвалою суду від 22.05.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/6846/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013р.

04.06.2013 року до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов мотивовані тим, що під час перевірки було встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 58 858,59 грн., що призвело до заниження розрахунків з бюджетом за травень 2012 року на загальну суму 13 802,59 грн. Так, позивачем 31.05.2012 року було ввезено на митну територію України в режимі імпорту ультразвуковий ротаційний блок «МАС» комплексної системи неруйнівного контролю «МАС» в ТПЦ-7. Під час здійснення імпортної операції ПП «Максі Буд» було сплачено ПДВ у розмірі 20% від вартості ввезеного товару. Ультразвуковий ротаційний блок «МАС» не використовується ПП «Максі Буд» у власній господарській діяльності, оскільки його використання не спрямоване на виготовлення та реалізацію продукції, за його допомогою не виконуються будь-які роботи чи надаються послуги позивачем. За таких обставин, винесене на підставі висновків перевірки позивача податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 р. №0001132220 є цілком обґрунтованим та законним.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладався 17.06.2013 року, 04.07.2012 року.

04.07.2013 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про визнання належним відповідачем по справі Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 04.07.2013 року замінено відповідача Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби його правонаступником Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задоволити їх повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

приватне підприємство «Максі Буд» зареєстроване в виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.11.2007 року №1224102000039984, код ЄДРПОУ 35545348, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, буд. 4а, кв. 8.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.11.2007 року за №6795, станом на 26.03.2013 року перебуває на обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська.

В період з 20.03.2013 року по 26.03.2013 року на підставі наказу №330 від 19.03.13 року, виданого Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, відповідно до п. 79.2 ст. 79, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Максі Буд» (код ЄДРПОУ 35545348) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за лютий 2012 року, травень 2012 року, за результатами якої складено акт №1344/22-4/35545348 від 02.04.2013 року «По результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Максі Буд» (код ЄДРПОУ 35545348) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за лютий 2012 року, травень 2012 року».

В акті перевірки зафіксовані порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, підприємство безпідставно завищило податковий кредит по податку на додану вартість на суму 58 858,59 грн., що призвело до заниження розрахунків з бюджетом за травень 2012 року на загальну суму 13 802,59 грн. У зв'язку з тим, що підприємством від'ємне значення було використано у червні 2012 року у сумі 45056,00 грн., то підлягає сплаті у червні 2012 року у сумі 45 056,00 грн. Загальна сума заниження розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість 58 858,59 грн.

На підставі цього акту перевірки податковим органом 30.04.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001132220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 73 573,24 грн., з яких 58 858,59 грн. за основним платежем, 14 714,65 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з такими висновками відповідача позивач просить вищезазначене податкове повідомлення-рішення визнати неправомірним та скасувати його.

При проведенні перевірки перевіряючими встановлено, що оскільки ультразвуковий ротаційний блок «МАС» в ТПЦ-7 є власністю ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», то дане обладнання ПП «Максі Буд» не використовувалось у власній господарській діяльності, чим порушено п. 198.3 ст. 198 ПК України, та завищено податковий кредит у травні 2012 року на загальну суму 58 858,89 грн.

Зі справи вбачається, що між ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» та ПП «Максі Буд» укладено договір №248 від 10.02.2012 року. Згідно вказаного договору ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» замовив у ПП «Максі Буд» виконання робіт з технічного обслуговування ультарзвуквого ротаційного блоку «МАС» комплексної симтеми неруйнівного контролю «МАС» в ТПЦ-7 з відправлення до лабораторії МАС (Англія).

Для проведення технічного обслуговування переданого ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» згідно накладної №10 від 10.02.2012 року та договору №248 обладнання (ротаційний блок UTS-510 моделі 10SL- FD4), ПП «Максі Буд» уклало контракт №2/12 від 09.02.2012 року з MagneticAnalysisLtd (далі - контракт №2/12).

Згідно умов контракту №2/12 ПП «Максі Буд» замовило у MagneticAnalysisLtd технічне обслуговування обладнання на території виконавця у м. Дебишер, Англія.

При вивезенні обладнання для технічного обслуговування на територію Англії ПП «Максі Буд» було оформлено митну декларацію ЕК 61 №110120000/2012/402004, яка пройшла митне оформлення 14.02.2012 року.

У зв'язку із закінченням строку переробки 10.05.2012 року відповідно до ст. 240 МК України і неможливості доставити ротаційний блок UTS-510 моделі 10SL- FD4 вчасно через непередбачувані проблеми, які виникли під час перевірки та комп'ютерної діагностики блока, обладнання було переведено з режиму тимчасового експорту в експорт (ЕК 10 №110120000/2012/406379 від 10.05.2012 року).

Після переводу у режим експорту обладнання, яке було відправлено 14.02.2012 року, повернулось в Україну в режимі імпорту (декларація ІМ 40 110120000/2012/407504 від 31.05.2012 року).

Згідно з відміткою митниці на ВДМ позивачем фактично сплачено ПДВ у розмірі 20% у сумі 58 858,89 грн. Вказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року, що відображено у рядку 12.1 податкової декларації з ПДВ за вказаний період.

Факт сплати позивачем суми ПДВ при імпортуванні обладнання відповідачем не заперечується, які і не заперечується належність оформлення вантажних митних декларацій, якими підтверджується факт сплати позивачем до бюджету спірних сум податку на додану вартість при імпортуванні товарів на митну територію України.

У відповідності до підпункту 14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11. ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.12 ст. 201 розділу V ПК України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Посадовими особами відповідача не враховано, що з метою оподаткування ПДВ до імпорту прирівнюється і ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно). Для операцій із імпорту датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях. Оскільки ПП «Максі Буд» належним чином сплатило до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджується відповідною вантажною митною декларацією, а товарно-матеріальні цінності імпортовані з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах його господарської діяльності, то ним правомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при імпорті.

За системним аналізом вищевказаних норм, з метою оподаткування податком на додану вартість ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договорів безоплатної поставки та договорів, що не передбачають переходу права власності на товар, прирівнюється до імпорту, а суми податку на додану вартість, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду за умови їх підтвердження вантажними митними деклараціями.

Податковий кодекс України не містить жодних застережень щодо включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість під час тимчасового ввезення на митну територію України товарів, обладнання, за договорами безоплатного постачання товарів чи іншими договорами, що не передбачають переходу права власності на товар тощо. Визначальним фактором для формування податкового кредиту в цьому випадку є подальше використання придбаного обладнання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Єдиною підставою його не включення є не підтвердження витрат зі сплати податку на додану вартість митними деклараціями, чого в процесі проведення перевірки встановлено не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з цих обставин, суд вважає, що висновки Лівобережна міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо відсутності права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при імпортуванні товарів на митну територію України, викладені в акті перевірки №1344/22-4/35545348 від 02.04.2013 року не відповідає дійсності, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі.

Від-так, позовні вимоги належить задоволити в повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги приватного підприємства «Максі Буд» задоволено в повному обсязі, то на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 735,73 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Максі Буд» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасувати податкові повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно ПП «Максі Буд» (код ЄДРПОУ 35545348) податкове повідомлення-рішення №0001132220 від 30.04.2013 року протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Максі Буд» 735,73 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 липня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук