Ухвала

від 12.08.2013 по справі 801/4346/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4346/13-а

12.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного виробниче-комерційного сільськогосподарського підприємства "Агрокапітал" - Андруцький Олексій Миколайович, довіреність б/н від 20.05.13р.

представник відповідача - Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища - Гончаров Владислав Миколайович, довіреність №08/2 від 02.08.13р.

прокурор - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи №801/4346/13-а за апеляційними скаргами Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 14.06.13

за позовом Приватного виробниче-комерційного сільськогосподарського підприємства "Агрокапітал" (вул. Руська, буд.20, с. Суворовське, Сакський район, Автономна Республіка Крим,96526)

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

за участю Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вул. Дзержинського,6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.13р. задоволено адміністративний позов Приватного виробниче-комерційного сільськогосподарського підприємства "Агрокапітал" до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища за участю Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про визнання протиправними дій.

Визнано протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо проведення 02.10.2012 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним виробничо-комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал», за наслідками якої було складено акт від 02.10.2012;

Визнано протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо проведення розрахунку та визначення розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Приватним виробничо-комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал» в розмірі 146714,70 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал» (ідентифікаційний код 30762163) судові витрати у сумі 34,41 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та Сімферопольська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що Сімферопольська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері викликалась в судове засідання, але в суд не з'явилась, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності її представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційних скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Приватне виробничо-комерційне сільськогосподарське підприємство «Агрокапітал» є юридичною особою, зареєстрованою Сакською районною державною адміністрацією АР Крим 21.02.2000 року. (а.с.14)

Сімферопольською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері прийнята постанова - повідомлення про проведення перевірки суб'єкта підприємства від 01.10.2012р. (а.с.69)

Головним спеціалістом відділу екоінспекції Західно-Кримського регіону держінспектором ОНПС АР Крим Сінько С.О. із залученням ст. прокурор Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, ст. о/у УДСБЄЗ УМВС України в АР Крим, землевпорядника Суворовської с/р відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-XII від 25.06.1991р. та згідно наказу Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 01.10.2012р. №623 (а.с.95) проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем, за наслідками якої складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.10.2012р. (а.с.136-137)

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Відтак, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно акту від 02.10.2012р. перевірка проведена посадовою особою відповідача на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та згідно наказу Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 01.10.2012р. №623.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно п.б ч.1 ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначена нормами Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за №18/16034 (надалі Порядок в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Вказаний Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб) (п. 1.3 Порядку).

Відповідно до п.3.5 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди.

Згідно п.3.8 Порядку позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.

Пунктом 4.3 Порядку встановлено, що перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення.

Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб (п. 4.9 Порядку).

Відповідно до 4.11 Порядку перевірка проводиться за оригіналами або належним чином оформленими копіями документів, наданими керівником або уповноваженою ним особою суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється перевірка.

З акту перевірки вбачається, що перевірка проведена головним спеціалістом відділу екоінспекції Західно-Кримського регіону держінспектором ОНПС АР Крим Сінько С.О. із залученням ст. прокурора Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, ст. о/у УДСБЄЗ УМВС України в АР Крим, землевпорядника Суворовської с/р.

Як встановлено судом першої інстанції, уповноважені особи позивача під час перевірки присутні не були, копії направлення на проведення перевірки не отримували.

Відповідачем та/або Прокурором а ні суду першої інстанції, а ні судовій колегії не надані докази, що копія направлення на проведення перевірки була вручена уповноваженому представнику підприємства, уповноважена особа підприємства брала участь під час проведення перевірки, не зазначено про це і в акті перевірки.

Щодо посилання в акті перевірки про відмову від підпису акту перевірки з боку представника підприємства, то колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить посилання, яка уповноважена особа підприємства брала участь у проведенні перевірки та хто відмовився від підпису, оскільки акт відмови від підпису наданий суду не був.

Також колегія суддів критично ставиться до доводів апелянтів, що керівник ПВКСП «Агрокапітал» відмовився від присутності під час прокурорської перевірки та огляду міста події, які проводилися з 01.10.2012р., оскільки вказана перевірка та огляд місця події, яка здійснена в межах КПК України, не має відношення до перевірки відповідача, правомірність дій щодо проведення якої є предметом даного спору.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що представником позивача в судовому засіданні 12.08.2013 року долучена до матеріалів справи копія постанови про закриття кримінального провадження Сакського міського відділу ГУ МВС України в АРК від 02.07.2013 року, тобто з цього приводу вже прийнято відповідний процесуальний документ, який спростовує доводи відповідача та Прокурора, наведені в апеляційних скаргах.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка проведена з порушеннями вимог Порядку, у зв'язку з чим обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо проведення 02.10.2012 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним виробничо-комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал», за наслідками якої складено акт від 02.10.2012р..

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо проведення розрахунку та визначення розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Приватним виробничо-комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал» в розмірі 146714,70 грн., судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ПВ КСП «Агрокапітал» від 10.08.2012 встановлений розмір шкоди у сумі 146714,70 грн.

Відповідно до п.1.2. Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171 від 27 жовтня 1997 року (далі - Наказ №171 в редакції на час виникнення спірних правовідносин), методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. (п. 3.2. Наказу № 171).

Відповідно до п.3.3. п.3.2. Наказу №171 факти забруднення (засмічення) встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб. м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. (п. п. 3.5.1. п. 3.5. Наказу № 171).

Згідно п. 5.1. Наказу № 171 розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Таким чином, виходячи з наведених норм діючого законодавства, розмір шкоди визначається на підставі відповідних документів, якими встановлені факти засмічення земель.

При цьому, в постанові про закриття кримінального провадження Сакського міського відділу ГУ МВС України в АРК від 02.07.2013 року, зазначено, що в ході досудового розслідування була проведена комплексна судова ґрунтознавча експертиза №1333 від 27.06.2013 року. Вказаною експертизою встановлено, що факт засмічення чи псування земель не підтверджується.

Крім того, в постанові, із посиланням на експертний висновок, зазначено, що пташиний послід може створити небезпеку для довкілля та ґрунтів лише за умови систематичного внесення його у високих дозах та несанкціонованого складування, однак експертами нічого подібного на досліджувальній території не встановлено.

Спірний розрахунок є документом, що визначає розмір заподіяної шкоди, тому він повинен бути складений на підставі належних доказів на підтвердження засмічення земель саме з боку винної особи, що кореспондується з вимогами Наказу №171 та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини.

Водночас ані під час перевірки, ані під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, відповідачем та прокурором не надано належних доказів розміщення відходів саме позивачем, та що таким розміщенням завдано шкоду природному навколишньому середовищу, без чого складання розрахунку шкоди є неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як вже зазначалось, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно статті 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, діяльність яких погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засміченням промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Згідно статті 211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, в тому числі за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Отже, підставами для визначення розміру шкоди, спричиненої засміченням земель, є насамперед встановлення особи, винними діями якої спричинені збитки та фіксація вказаної обставини під час перевірки у відповідних документів, що згодом є підставою для складання розрахунку заподіяної шкоди.

Водночас ані в акті перевірки, ані в інших документах, які можуть бути підставою для складання розрахунку заподіяної шкоди, відсутні висновки про встановлення винної особи в розміщенні відходів з порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Колегія суддів приймає до уваги, що постановою про закриття кримінального провадження Сакського міського відділу ГУ МВС України в АРК від 02.07.2013 року встановлено, що відсутні як сам факт засмічення, так й ознаки неправомірності в діях посадових осіб ПВКСП «Агрокапітал».

Щодо посилання заявників апеляційних скарг на пояснення осіб, які були відібрані під час прокурорської перевірки та огляду місця події, то колегія суддів зауважує, що вказані пояснення не є належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст. 69 КАС України.

Судова колегія зазначає, що зазначені пояснення не можливо оцінювати окремо від інших доказів, оскільки ним у подальшому вже була надана правова оцінка у сукупності з іншими доказами в межах кримінальної справи, наслідком чого й стало прийняття постанови про закриття кримінального провадження.

Судова колегія звертає увагу, що виходячи з предмету спору та нормативно - правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вказані документи не можуть бути підставою для складання розрахунку розміру заподіяної шкоди засміченням земель, адже документи, складені під час огляду місця події у відповідності до КПК України та прокурорської перевірки не підміняють документи, на підставі яких відповідно до наведених норм законодавства повинен бути складений розрахунок розміру шкоди засміченням земель.

З тих самих посилань, колегія суддів не приймає до уваги фототаблиці, складені під час прокурорської перевірки та огляду місця події, та зауважує, що вказані фотографії не містять доказів як розміщення саме небезпечних відходів, так й розміщенню будь чого позивачем.

Крім того, відповідачами не представлено доказів причинного зв'язку між актом перевірки та відповідним розрахунком шкоди. В розрахунку шкоди не має посилань на акт перевірки, а також не зазначено з якого джерела взяті вихідні дані для розрахунку шкоди.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунок складений з порушенням вимог діючого законодавства, без встановлення на час його складання фактів засмічення земель з боку позивача.

Щодо посилання відповідача та прокурора на пропуск строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно до положень ст. 99 КАС України в редакція, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вирішальним при встановленні початку перебігу відповідного процесуального строку є встановлення факту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено судом першої інстанції ПВКСП «Агрокапітал» дізналося про порушення своїх прав після отримання копії позову від 19.11.2012 вих. №2201 про стягнення шкоди.

Відповідачем не надано доказів, що підприємство дізналося або повинно було дізнатися про проведення перевірки та складання розрахунку раніше.

Судова колегія вважає неспроможним доводи скаржників, що копія акту перевірки була спрямована на адресу позивача та отримана останнім 06.10.2012р., оскільки дана обставина підтверджується супровідним листом та копією поштового повідомлення про отримання поштового відправлення.

Вказані документи не є належними доказами на підтвердження отримання акту перевірки позивачем, оскільки у цьому випадку належними доказами є опис вкладання, який засвідчує які-саме документи були спрямовані на адресу відповідача.

Більш того, предметом спору є в тому числі дії щодо складання розрахунку розміру шкоди, при цьому доказів, що позивач дізнався або повинен був дізнатися та коли дізнався про наявність вказаного розрахунку відповідач суду не на надав.

Враховуючи викладене строк звернення позивача до суду не пропущений.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.13р. по справі №801/4346/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко