Ухвала
від 05.08.2013 по справі 801/1522/13-а
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1522/13-а

05.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера"- Борисевич Олена Ігорівна, довіреність № 74 від 05.08.13

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши матеріали справи №801/1522/13-а за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е.) від 05.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера" (вул. Тітова, 1 А,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30, Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.13р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 09 жовтня 2012 року №0000592200 та №0000602200.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 28 грудня 2012 року №0001172200 та №0001162200.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера" (ідентифікаційний код юридичної особи 35041027) судовий збір у розмірі 1 252,92 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.13р. без змін. Також надійшло письмове заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача - Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 09.10.2012 №0000592200, №0000602200 та від 28.12.2012 №0001172200, №0001162200.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 19.09.2012 проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера" з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ПП "Комманд" (код за ЄДРПОУ 37081766) за листопад 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.09.2012 №2642/22-00/35692981. (а.с. 36-42) (далі - акт перевірки)

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено наступні порушення: пп.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп."а" п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року на загальну суму 38 940,50грн., а також порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України щодо завищення валових витрат за 4 квартал 2011 року на загальну суму 194 702,50грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 09.10.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602200 (а.с.18), яким з податку на додану вартість збільшено суму грошових зобов'язань загальною сумою 48 676,00грн., з яких штрафні (фінансові) санкції складають 9 735грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592200 (а.с.19), яким з податку на прибуток приватних підприємств збільшено суму грошових зобов'язань загальною сумою 44 782,00грн.

Також, Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у період з 10.12.2012 по 12.12.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Ера" (код за ЄДРПОУ 35041027) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Команд" (код за ЄДРПОУ 37081766) за період 2-4 квартали 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 грудня 2012 року №3773/22-00/35041027. (т.1 а.с.23-35)

Відповідно до висновків названого акта, перевіркою встановлено порушення: ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.228, ст.655, ст.656, ст.662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними - угода між ТОВ "Альт-Ера" та ПП "Комманд"; порушення пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, ст.149 п.152.1 ст.152 розділу ІІІ ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60 036,00грн., в тому числі 4 квартал 2011 року - в сумі 60 036,00грн.; порушено п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 розділу V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 52 204,87грн., в тому числі за жовтень 2011 року - в сумі 4 648,20грн., за грудень 2011 року - в сумі 47 556,67грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 28.12.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162200 (а.с.21), яким збільшено з податку на прибуток приватних підприємств суму грошових зобов'язань розміром 15 254,00грн., а також податковим повідомленням-рішенням №0001172200 (а.с.22) збільшено з податку на додану вартість суму грошових зобов'язань розміром 13 264,00грн., з яких штрафні (фінансові) санкції складають 3 316,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з актів перевірки, визначені в їх висновках порушення податкового законодавства, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, мають однакові підставі: позапланові невиїзні перевірки призначено у зв'язку із тим, що у провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа №69-0146 по обвинуваченню директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_4 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого за частиною третьою статті 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП "Строитель Плюс" ОСОБА_5, фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за фактами фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "СОЮЗ КДС" ОСОБА_4, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до змісту актів перевірок досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012рр., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656), ПП "Габарит-груп" (код ЄДРПОУ 35941644) та "транзитне" підприємство - ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_5, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

В ході судового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП "Гранд-М" (ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (ЄДРПОУ 34946788), ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 55096833), ТОВ "ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "БрендСтрой" (ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкримторг" (ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімидж" (ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (ЄДРПОУ 36693415), ПП "Мастер Торг" (ЄДРПОУ 37196250), ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (ЄДРПОУ 37081991), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України.

Відповідач вказує, що в ході досудового слідства встановлено, що одним з суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012 рр. мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, являлось ТОВ "Альт-Ера" (код за ЄДРПОУ 35041027).

Документальними перевірками встановлено, що взаємовідносини ТОВ "Альт-Ера" з ПП "Комманд" в 4 кварталі 2011 року, внаслідок яких за наданими останнім податковими накладними ТОВ "Альт-Ера" сформований податковий кредит з ПДВ у період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року завищено на 91145,37грн. та завищено у 4 кварталі 2011 року валові витрати на загальну суму 254 738,50грн.

Висновку щодо нікчемності правочинів позивача з ПП "Комманд" відповідач дійшов виходячи з акту про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами з метою встановлення факту реальності проведення взаємовідносин від 06.04.2012 №32/22/37081766 з ПП "Комманд", отриманої інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АРМ "Аудит", пошуково-довідкової системи ДПА України "Картка платника", АРМ "Облік податків і платежів", АРМ "Звіт", АРМ "Облік", даних з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а також з висновку від 02.04.2012 №430/07-31, наданого УПМ ДПС в АР Крим, щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766).

Також податковий орган посилається на пояснення директорів ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які пояснили що фактично поставку товарів, послуг, підприємство не здійснювало, документи на підприємстві підписували за винагороду, податковим органом в актах перевірок наведено зміст статей 3, 42, 55, 173, 174, 207, 208 Господарського кодексу України, статей 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", приписи п. 2.4 п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, приписи статей Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" та інших законодавчих актів, з посиланням на які зазначено, що операції позивача з зазначеним контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Стосовно посилання податкового органу в Акті перевірки на матеріали кримінальної справи.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують свої вимоги і заперечення, та дослідити докази, якими ці обставини підтверджуються. Суд не вимагає доведення обставин, які встановлені у кримінальній справі, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно конкретною особою. Єдиним джерелом цієї обізнаності є вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність за визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. (ст. 138 ПК України)

За приписами підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Зокрема, відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість. (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України)

Податковий кредит, відповідно до положень статей 198 та 201 ПК України, формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), та надається отримувачу, є також податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, відповідно до приписів п.187.1 ст.187 вказаного Кодексу, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна, на вимогу положень статті 201.4 ПК України, складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податковий кодекс України передбачає лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Кодексом не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2011 року №444 та від 01.12.2011 року №616, укладено договори між ТОВ "Альт-Ера" та ПП "Комманд", предметом яких є придбання товарів, останнім, як покупцем, на підставі виписаних видаткових накладних (а.с.44,56,58) придбано товар (автогуму, акумулятори, поршньову групу, щебінь, бітумну емульсію модифіковану), про що свідчать виписані податкові накладні від 31.10.2011 №275 (а.с.59), від 30.11.2011 №268 (а.с. 57), від 30.12.2011 №381 (а.с.45), а також сплачено ТОВ "Альт-Ера" грошові кошти, про що свідчать фіскальні чеки (а.с.46, 53, 54, 55, 60).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у бухгалтерській та податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наявні у матеріалах справи документи первинного обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вказують на відповідність господарських дій, направлених на виконання господарських взаємовідносин між ТОВ "Альт-Ера" та ПП "Комманд" та спростовують доводи податкового органу про фіктивність господарських взаємовідносин, нереальність та безтоварності правочинів по взаємовідносинам, що перевірялися.

Колегія суддів враховує, що до актів перевірок та до матеріалів справи податковим органом не надано будь-яких доказів на обґрунтування того, що господарські операції ТОВ "Альт-Ера" з ПП "Комманд" не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів, які б обґрунтовували та підтверджували зроблені ним висновки за результатами проведеної перевірки, покладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень, відповідачем не надано.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.13р. по справі №801/1522/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

СудСевастопольський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.08.2013
Оприлюднено02.09.2013
Номер документу33205169
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —801/1522/13-а

Ухвала від 17.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Борисенко І.В.

Ухвала від 05.08.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Ухвала від 12.07.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Постанова від 05.04.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Аблякимов Е.Е.

Ухвала від 06.03.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Аблякимов Е.Е.

Ухвала від 08.02.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Аблякимов Е.Е.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні