Ухвала

від 19.08.2013 по справі 801/4281/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4281/13-а

19.08.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/4281/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 03.06.13

за позовом Приватного підприємства "Пальма-Текк" (вул. Воровського, 65, кв. 104, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.13р. задоволено частково адміністративний позов Приватного підприємства "Пальма-Текк" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004111502 від 06.03.2012 р. Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в частині донарахування Приватному підприємству «Пальма-Текк» податку на додану вартість в сумі 16219грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4055грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Пальма-Текк» (95000, Сімферополь, вул. Воровського, 65, кв. 104, ідентифікаційний код 34835910) 202,74 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Приватне підприємство "Пальма-Текк" звернулося (далі - ПП "Пальма-Текк") до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004111502 від 06.03.2013р. Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Посадовими особами відповідача з 12.02.2013р. по 18.02.2013р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Пальма-Текк» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» за період 01.05.2010р. - 30.06.2010р., за результатами якої складений акт № 817/15.2/34835910 від 19.02.2013 р. (а.с.7-20)

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем, у тому числі пп. 3.1.12 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 16388 грн. в травні 2010 р., в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16388 грн., в тому числі за червень 2010 р. - на загальну суму 16388 грн.

06.03.2013 р. на підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004111502 про збільшення ПП «Пальма-Текк» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 20485 грн., у тому числі 16388 грн. - за основним платежем, 4097 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

03.05.2010р. між КП «Альянс» (підрядник) та ПП «Пальма-Текк» (замовник) укладений договір підряду №1346, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з обшивки складу по вул. Данилова, 43 відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу. (а.с.82-83)

Ціна договору з урахуванням ПДВ, відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, складає 98000 грн., є попередньою та може бути змінена внаслідок інфляції, зростання цін на матеріали тощо.

Згідно з пунктом 3 договору, оплата здійснюється одноразово у будь-якій формі згідно діючого законодавства та не пізніше 30 днів після повного завершення робіт, які відповідно до п. 6.2 приймаються на підставі підписаних актів виконаних робіт.

На виконання умов укладеного договору Підрядником здійснені відповідні роботи на загальну суму 97312,62 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, актом №1566 від 07.05.2010 р., довідкою про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3. (а.с.85)

На оплату робіт підрядником виписаний рахунок-фактура №1222 від 07.05.2010 р., фактична оплата здійснена шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується листом №2 від 12.05.2010 р. (а.с.84)

07.05.2010 р. КП «Альянс» виписана податкова накладна №1566 на суму ПДВ 16218,77 грн., яка відображена позивачем в книзі обліку придбання. (а.с.86)

Згідно з додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року сума ПДВ по операціям з контрагентом КП «Альянс» (ІПН 324681801286) віднесена до складу податкового кредиту травня 2010 року.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168), який був чинним станом на момент формування позивачем податкового кредиту травня 2010 року, передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону №168 визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168)

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. ( п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону №168).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріали справи свідчать, що наявність об'єкта оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» підтверджуєно належними документами, складеними згідно з вимогами чинного законодавства.

Так, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року N 554 були затверджені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, зокрема, Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-3), а також запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

На підтвердження фактичного виконання будівельних робіт, позивачем надані: договір підряду № 1346 від 03.05.2010 р., Дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки № 013.10.43.45.21.1, Акт здачі-приймання робіт № 1566 від 07.05.2010 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт № б/н за травень 2010 р. форми № КБ - 2В, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ - 3 за травень 2010 р.

Також, наявна в матеріалах справи податкова накладна №1566 від 07.05.2010 р. на загальну суму 97312,62 грн., у тому числі ПДВ 16218,77 грн. містить всі реквізити, визначені в якості обов'язкових підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та відповідає формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 8 жовтня 1998 р. №469), а отже є підставою для формування податкового кредиту.

Податкова накладна №1566 отримана позивачем 07.05.2010 р., що підтверджується наявністю запису у книзі обліку придбання.

Сума ПДВ за цією накладною включена позивачем до складу податкового кредиту у травні 2010 року, однак, згідно з поясненнями представника позивача, помилково визначена у розмірі 16387,72 грн., про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 р.

У Розділі ІІ розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по операціях з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту позивачем задекларовано ПДВ у сумі 16387,72 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс».

Позивач вказує, що оскільки в травні 2010 року ПП «Пальма-Текк» окрім придбання підрядних послуг у КП «Альянс» була здійснена операції з поставки товару зазначеному підприємству, податкові зобов'язання позивача за якою склали 16387,72 грн., в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, як і в самій декларації, сума податкового кредиту помилково визначена на рівні суми податкового зобов'язання (16387,72 грн. замість 16218,77 грн.).

Відповідно до п.п 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

ПП «Пальма-Текк» не надано доказів підтвердження правомірності віднесення суми сплаченого (нарахованого) податку у розмірі 168,95грн. до податкового кредиту травня 2010р.

З урахуванням чого, матеріалами справи підтверджується неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту травня 2010 року суми ПДВ в розмірі 168,95 грн. (16387,72 - 16218,77).

Щодо висновку податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість зроблений на підставі тверджень про фіктивність та безтоварність господарських операцій позивача з КП «Альянс», не підтвердження їх первинними документами.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені обставини взагалі не були предметом дослідження під час проведення відповідачем перевірки, у зв'язку з чим суд критично ставиться до висновків податкового органу щодо невідповідності первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку діючому на момент їх складення законодавству.

Податковим органом не враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Щодо наявності господарської мети при вчиненні позивачем угоди з КП «Альянс», слід враховувати, що основним видом економічної діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою Управління статистики.

Об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, буд. 43, де виконувались підрядні роботи, належать на праві приватної власності позивачеві, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Частина вказаних приміщень надається в оренду іншим суб'єктам господарювання, що, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди нежитлових приміщень від 01.01.2010 р. (а.с.161-193)

Господарська мета при вчиненні позивачем правочину з КП «Альянс» та його реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин щодо необґрунтованого висновку про завищення позивачем податкового кредиту в травні 2010 року на 16219 грн..

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом КП «Альянс», останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не викладені в акті перевірки та не надані під час розгляду справи.

Повноваження КП «Альянс» на виконання підрядних робіт підтверджується наявною в матеріалах справи ліцензією серії АВ № 119461. (а.с.220)

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про дотримання позивачем необхідних умов для формування податкового кредиту у розмірі 16219грн. та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань у цій частині.

Щодо використання відповідачем висновків, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Чинним законодавством України не ставиться в залежність право платника на формування валових витрат чи податкового кредиту від можливості податкового органу провести зустрічну звірку постачальника такого платника, яким останньому надані видаткові та податкові накладні, що підтверджують отримання платником товарів (послуг).

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В розумінні п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається порівняння даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 4.4 - 4.6 наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При цьому, додаток 3 до Методичних рекомендацій, яким затверджено форму акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, на відміну від додатку 5 (Довідка про результати проведення зустрічної звірки), не передбачає встановлення висновків щодо підтвердження (не підтвердження) здійснення господарських операцій та відображення (невідображення) їх в податковому обліку, оскільки такі висновки можна робити лише за наслідками проведеної зустрічної звірки.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок (неможливості її проведення) контролю за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоовлення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.13р. по справі № 801/4281/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко