Постанова

від 27.08.2013 по справі 815/4690/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4690/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Навроцької Н.С.

представника відповідача (за довіреністю) Савецької Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ТАВРІЯ - І» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС № 0001132201 від 13.06.2013 року та стягнути з державного бюджету суму судового збору.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що суперечать приписам чинного податкового законодавству України.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС № 0001132201 від 13.06.2013 року.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (т. 2 а/с.122-128) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013р. №0001132201 про донарахування ПДВ у розмірі 56 601 грн. та відповідно підстави для його скасування відсутні .

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.04.2013 року ДПІ у м. Іллічівську на адресу ПП «ТАВРІЯ-І» надіслано запит за №5594/10/22-0404 про надання письмових пояснень та документів, які підтверджують взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 за період: липень 2012 року для проведення зустрічної звірки.

На вказаний запит ПП «ТАВРІЯ-І» надало відповідь вих. № 41 від 14.05.2013 р. та всю необхідну інформацію та первинні документи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 у липні 2012 року.

22.04.2013 року ДПІ у м. Іллічівську надіслала запит за № 66000/1-/22-0404 про надання письмових пояснень та документів, які підтверджують взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 за період: лютий, квітень-червень та серпень 2012 року для проведення зустрічної звірки.

ПП «ТАВРІЯ-І» надало відповідь з усіма підтверджуючими первинними документами за вих. № 40 від 14.05.2013 р.

Відповіді на вказані запити були вручені нарочно, про що свідчить штамп ДПІ у м.Іллічівську від 15 травня 2013 р.

Відповідно до пунктів 6, 7 «Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

17.05.2013 року начальником ДПІ у м. Іллічівську видно наказ № 215 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ТАВРІЯ-І» на підставі ст. 79 ПК України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень, виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 78.5 ст. 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка (будь-яка, планова чи позапланова) здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України, «Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п. 2.3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок підстави для проведення перевірки, відповідно до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, повинні міститися у вступній частині акту документальної перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється в тому числі за такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За результатами перевірки було складено акт № 1332/22-0302/32334104 від 29.05.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ТАВРІЯ - І» (код ЄДРПОУ 32334104) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_2), їх реальності та повноти відображення в обліку за період: лютий 2012 р., квітень 2012 р. - серпень 2012 р.».

Перевіркою встановлено порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ФОП ОСОБА_4, що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за лютий 2012 р., квітень-серпень 2012 р. у розмірі 37734 грн.

На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року №0001132201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37 734.00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 18867 грн., всього на суму 56 601,00 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача та прийняте на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, судом встановлено.

01.01.2010 р. між ПП «ТАВРІЯ-І» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір поставки № 13. На виконання вказаного договору у спірний період ПП «ТАВРІЯ-І» надавало ФОП ОСОБА_4 замовлення на поставку товарів за №7 від 01.02.2012 р„ № 8 від 08.02.2012 р„ № 9 від 08.02.2012 р., № 10 від 15.02.2012 р., № 11 від 15.02.2012 р.. № 12 від 22.02.2012 р.. № 13 від 22.02.2012 р.. № 19 від 04.04.2012 р„ № 20 від 04.04.2012 р., № 21 від 11.04.2012 р., № 22 від 11.04.2012 р., № 23 від 18.04.2012 р., № 24 від 18.04.2012 р., № 25 від 25.04.2012 р., % № 26 від 25.04.2012 р., № 27 від 03.05.2012 р., № 28 від 03.05.2012 р., № 29 від 10.05.2012 р„ № 30 від 10.05.2012 р., № 31 від 16.05.2012 р., № 32 від 16.05.2012 р., № 33 від 23.05.2012 р., № .34 від 23.05.2012 р., № 35 від 30.05.2012 р., № 36 від 06.06.2012 р., № 37 від 06.06.2012 р., № 38 від 14.06.2012 р., № 39 від 20.06.2012 р., № 40 від 20.06.2012 р., № 41 від 27.06.2012 р., № 42 від 27.06.2012 р., № 43 від 04.07.2012 р.. № 44 від 04.07.2012 р.. № 45 від 11.07.2012 р., № 46 від 11.07.2012 р., № 47 від 18.07.2012 р., № 48 від 18.07.2012 р., № 49 від 25.07.2012 р., № 50 від 25.0-7.2012 р., № 51 від 01.08.2012 р.. № 52 від 01.08.2012 р., № 53 від 08.08.2012 р„ № 54 від 08.08.2012 р., № 55 від 15.08.2012 р., № 56 від 15.08.2012 р.

На підставі замовлень за видатковими накладними ФОП ОСОБА_4 поставила ПП «ТАВРІЯ-І» товари у вигляді солених та сушених морепродуктів на загальну суму 227 110,29 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 37851,72 грн.(т. 1 а/с. 57 - 217).

Зазначені товари були перевезені (від постачальника до ПП «ТАВРІЯ-І») транспортом постачальника, що підтверджується товарно - транспортними накладними (т. 1 а/с. 247-250; т. 2 а/с. 1-41).

Також виконання перевезень ФОП ОСОБА_4 підтверджується договором про надання транспортних послуг № 1 від 01.01.2012 р. та Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3

Факт зберігання товарів, що постачалися ФОП ОСОБА_4, та завантаження на 19 км Старокиївської дороги в Одеській області підтверджується договором зберігання від 01.01.2012 року між ФОП ОСОБА_4 та ЧП «ФАВОРИТ».

По факту поставки товарів за договором № 13 від 01.01.2010 р. та їх отриманням Позивачем ФОП ОСОБА_4 виписала податкові накладні №17 від 02.02.2012 р. №105, №106 від 09.02.2012 p., №204, №205 від 16.02.2012 p., №283. №284 від 23.02.2013 p., №87, №88 від 05.04.2012 p., №189. №191 від 12.04.2012 p., №230, №231 від 19.04.2012 p., №309, №310 від 26.04.2012 p., №31, №32 від 03.05.2012 p., №110, №111 від 10.05.2012 p., №219, №220 від 17.05.2012 p., №306, №307 від 24.05.2012 p., №392 від ЗІ.05.2012 р.., №88, №89 від 07.06.2012 p., №182 від 15.06.2012 p., №265, №266 від 21.06.2012 p., №352, №353 від 28.06.2012 p., №81, №82 від 05.07.2012 p., №164, 165 від 12.07.2012 p., №257, №258 від 19.07.2012 p., №361, №362 від 26.07.2012 p., №23, №24 від 02.08.2012 p., №128, №129 від 09.08.2012 p., №233, №234 від 16.08.2012 р., що підтверджує включення сум податку на додану вартість в розмірі 58857,45 гри. до складу ціни товарів.

Також судом встановлено, що у зв'язку з поверненням частини товарів, поставлених у спірний період, на загальну суму 750,97 грн., в т.ч. ПДВ 125,16 грн. були складені розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної на підставі яких сума податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_4 та сума податкового кредиту ПП «ТАВРІЯ-І» зменшена. Загальна сума поставки морепродуктів від ФОП ОСОБА_4 до ПП «ТАВРІЯ-І» у лютому, квітні-серпні 2012 року склала 226 359,32 грн., в т.ч. ПДВ 37 726,56 грн.

Поставлений товар ПП «ТАВРІЯ-І» оплачений в повному обсязі згідно платіжних доручень №91396 від 07.05.2012 р..№ 102235 від 11.07.2012 p., №111270 від 03.09.2012 р. Отже, суми ПДВ за поставлені партії товарів були сплачені ПП «ТАВРІЯ-І» у складі ціни товарів. Вказані товари в подальшому реалізовані у роздріб через мережу магазинів «Юнга-2» та «Моряк».

В ході офіційного з'ясування по справі суд прийшов до висновку про протиправність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансова звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового облік). Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю га впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, суд приходить до висновку, що ПП «ТАВРІЯ-І» отримавши від постачальника товарів податкові накладні, оплатило ці товари та використало їх в своїй господарській діяльності, що в свою чергу підтверджує виконання передбачених законом умов щодо включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру.

Крім того, суд критично ставиться до посилань податкового органу, що ФОП ОСОБА_4 в ході перевірки не доведено факт продажу морепродуктів (солоні, сушені тощо) покупцям, а саме: не надання товарно-транспортих накладних, актів виконаних робіт, оскільки під час розгляду справи у судовому засіданні були дослідженні всі зазначені податковим органом первинні документи, які відповідають приписам Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також суд критично ставиться до висновку податкового органу про наявність ознак безтоварних операцій в частині закупівлі морепродуктів у СГД м. Харкова та м. Києва у зв'язку відсутністю ветеринарних документів на товар, які не були надані ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ДПС під час здійснення перевірки, оскільки згідно п.п. 6.2, 6.3 «Порядку видачі ветеринарних документів», затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.04.2009 р. № 85, «ветеринарні свідоцтва, видані суб'єктам господарювання, громадянам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів. Після доставки харчового продукту ветеринарні документи зберігаються у власника (реалізатора) або у справах офіційного лікаря ветеринарної медицини, а при реалізації на агропродовольчих ринках - державних лабораторіях ветеринарно - санітарної експертизи.

Отже, відсутність ветеринарних документів у постачальника не свідчить про відсутність товару, оскільки вказані документи передаються покупцю для подальшої реалізації в роздріб та зберігаються останнім протягом періоду реалізації харчових продуктів.

Крім того, висновки про безтоварність операцій та нікчемність правочинів через ненадання підтвердження фактичного місця завантаження морепродуктів, які закупалися ФОП ОСОБА_4 у підприємствах м. Харкова та м. Києва, ненадання пояснень щодо обставин підписання угод із СГД м. Харкова та м. Києва, а також відсутність у ТТН конкретних даних пункту завантаження та пункту розвантаження товару не відповідають приписам чинного податкового законодавства.

Щодо висновків, що ФОП ОСОБА_4 задіяна в схемі продажу товару від TOB «ТУТТО-ОЛ MIT», ПП «Сток-Сервіс» та TOB «БІ ПІД БІ СОЛАРС» по безтоварним операціям в адресу контрагентів-покупців по ланцюгу постачання, які відображені у Акті перевірки від 15.04.2013 р. № 1259/17-2/НОМЕР_2 («Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОН ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «ТУТТО-ОЛ MIT» за період лютий, квітень, травень, червень 2012 року, з ПП «Сток-Сервіс» за червень 2012 року та ТОВ «БІ ЕНД БІ СОЛАРС» за серпень 2012 року»), то вони ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів TOB «ТУТТО-ОЛ MIT», ПП «Сток-Сервіс» та TOB «БІ ПІД БІ СОЛАРС».

Відповідно до листа ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р., не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд звертає увагу, що Міндоходів України висловив свою правову позицію щодо визнання правочинів недійсними, щодо права органів ДПС України встановлювати факт недійсності/нікчемності правочинів, щодо порушення податкового законодавства третіми особами, а не самими підприємствами, що перевіряються (Лист Міндоходів України від 27.05.2013 № 3642/6/99-99-19-04-01-15), яка повністю відповідає позиції висловленій, Вищим адміністративним судом України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» у листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. та Європейській практиці.

Отже, відповідачем не було доведено законність його дій з приводу прийняття за наслідками перевірки оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем без дотриманням усіх законодавчо встановлених принципів, а тому воно є не законним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС № 0001132201 від 13.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ТАВРІЯ - І» (код ЄДРПОУ 20949456) суму сплаченого судового збору у розмірі 566,01грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС № 0001132201 від 13.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ТАВРІЯ - І» (код ЄДРПОУ 20949456) суму сплаченого судового збору у розмірі 566,01грн.

27 серпня 2013 року.

.