Постанова

від 29.08.2013 по справі 5017/2406/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

            ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "29" серпня 2013 р. Справа № 5017/2406/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Петрова М.С. суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І. при секретарі судового засідання:   Молодов В.С. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; від ДВС: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОСЕРВІС” на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.07.2013 р. про відмову в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання скарги на дії та бездіяльність органу ДВС та залишення даної скарги без розгляду по справі № 5017/2406/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОСЕРВІС” (далі по тексту ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС”) до приватного підприємства „ЕНЕРГУД” (далі по тексту ПП „ЕНЕРГУД”) про стягнення 44 219,34 грн. суб'єкт оскарження:першій Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції                                                 В С Т А Н О В И В : ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ПП „ЕНЕРГУД” суму сплаченої за договором поставки попередньої оплати у розмірі 44219,34 грн. Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2012р. по справі                     №5017/2406/2012 позовні вимоги ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” задоволено, з ПП „ЕНЕРГУД” на користь позивача стягнуто 44219,34 грн. основного боргу, судовий збір у сумі 1609,5 грн. 19.10.12 р. на виконання вищезазначеного рішення суду видано відповідний наказ. 25.07.2013р. до господарського суду Одеської області від ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України на  бездіяльність та дії органу ДВС, у якій скаржник просить суд: - відновити процесуальний строк подання скарги на рішення, дії та бездіяльність першого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ при примусовому виконання рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2012р. по справі №5017/2406/2012 про стягнення на користь ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” з ПП „ЕНЕРГУД” суми сплаченої попередньої оплати у розмірі 44219,34 грн., судового збору у сумі 1609,50 грн., - визнати протиправними дії першого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу при примусовому виконанні рішення суду від 01.10.2012р. по справі №5017/2406/2012, а також втрати наказу  господарського суду по справі №5017/2406/2012 - визнати недійсною та скасувати постанову першого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу при примусовому виконанні рішення суду від 01.10.2012р. по справі №5017/2406/2012, - зобов'язати перший Малиновський відділ ДВС Одеського МУЮ поновити виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 01.10.2012р. по справі №5017/2406/2012 - витребувати з першого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ матеріали виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 01.10.2012р. по справі №5017/2406/2012. Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2013 року по справі № 5017/2406/2012 (суддя Д'яченко Т.Г.) ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” відмовлено у відновленні пропущеного строку для подання скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України та залишено зазначену скаргу без розгляду. До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що скарга ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС”   не містить доказів, в підтвердження обставин, наведених в ній, та подана суду без доказів, що засвідчують поважність причин пропуску 10-ти денного строку для звернення зі скаргою, встановленого ст. 121-2 ГПК України, що у відповідності до положень п. 9.7 постанови Пленуму „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 № 9 є підставою для  відмови у відновленні процесуального строку на подання скарги та залишення скарги без розгляду. Зокрема суд 1 інстанції зазначив на те, що до скарги не додано копії оскаржуваної постанови, даних про дату її прийняття, хоча у поданій скарзі представник ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” посилається на прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, однак, суду не надається доказів того, коли та за яких обставин скаржнику стало відомо про факт порушеного права, що унеможливлює перевірку судом обставин пропуску строку для звернення зі скаргою (в разі якщо строк пропущено).  Крім того, вказані документи необхідні суду для оцінки поважності причин пропущення ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” строку для подання скарги до суду, у відповідності до вимог ст. 121-2 ГПК України та положень п. 9.7 постанови Пленуму „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 № 9. Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду 14.08.2013 року, ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати вказану ухвалу суду 1 інстанції та передати справу на розгляд до господарського суду Одеської області. Апеляційна скарга ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” з посиланням на рішення Конституційного суду України від 26.06.13 р. та постанову №6 Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 р. ґрунтується на тому, що оскаржувана ухвала суду 1 інстанції позбавила його права на судовий захист, складовою якого є право на виконання судового рішення. Такий висновок скаржник мотивує тим, що для нього є вкрай утрудненим з'ясування дійсних обставин справи, оскільки орган ДВС не надсилає на його адресу копій будь-яких документів виконавчого провадження, а ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” знаходиться на достатньо великій відстані від місця знаходження матеріалів виконавчого провадження. З огляду на це, скаржник вважає, що місцевий господарський суд відповідно із вимогами ч.2 ст.74 ГПК України повинен був сприяти у здійсненні його прав, а саме витребувати матеріали виконавчого провадження і встановити дійсні обставини справи, а також вирішити питання щодо відновлення процесуального строку. Скаржник також вважає, що оскаржена ним ухвала суду 1 інстанції винесена останнім із перевищенням наявних у законі повноважень суду.        Представники сторін в судове засідання 29.08.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. Так, 15.08.2013 року Одеським апеляційним господарським судом було винесено ухвалу про прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОСЕРВІС” до провадження та призначення її до розгляду на 29.08.2013 року о 15.30 год.       18.08.2013 року, копії ухвали були направлені поштою усім учасникам процесу, про що свідчать відповідні відмітки на зворотній стороні ухвали. Даний факт також підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням Відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду. Відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Оскільки представники сторін в судове засідання 29.08.2013 року не з'явилися, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст. 102 ГПК України, закінчується та ніхто із сторін не заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю представників сторін. Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного. В силу вимог ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Таким чином, для вирішення питання щодо своєчасності подання скарги, або подання її з пропуском вказаного строку суду необхідно встановити день вчинення оскаржуваної дії, або день, коли скаржнику стало про неї відомо, або день, коли дія мала бути вчинена. Відповідно із п.9.9 постанови №9 Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012р. скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України „Про виконавче провадження”. Як вбачається із скарги ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” останнє оскаржує дії органу ДВС по прийняттю постанови та саму постанову про повернення виконавчого документа по примусовому виконанню рішення господарського суду Одеської області від 01.10.12 р., а також дії ДВС по втраті наказу, виданого на виконання цього рішення. Однак, скаржник в порушення вищенаведених статей ГПК України при викладенні обставин, на яких ґрунтується його скарга не зазначив дату прийняття оскаржуваного документа, або дату коли йому стало відомо про прийняття органом ДВС оскаржуваної постанови. Скаржник навіть не вказав дату прийняття постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження. Слід також зазначити, що до скарги ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” не надало жодного доказу на її обґрунтування, поклавши з'ясування обставин справи щодо визначення строку подання скарги і причини можливого пропуску цього строку на суд 1 інстанції, посилаючись на те, що ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” не мало змоги отримати оскаржуваний документ у зв'язку із тим, що знаходиться на достатньо великій відстані від місця розташування органу ДВС. Однак, судова колегія вважає, що ці дії ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” суперечать вимогам ст.54 ГПК України, положенням п.9.9 постанови №9 Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012р. З'ясування всіх обставин справи у тому числі дату прийняття оскаржуваної постанови, а також реалізацію своїх прав на отримання копій необхідних документів скаржник міг здійснити керуючись п. 1 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження” згідно якого сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них  виписки,  знімати  копії.  Посилання скаржника на велику відстань його місцезнаходження від місце розташування органу ДВС не може бути підставою для ігнорування ним вимог ст.54, 121-2 ГПК України. Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що при розгляді клопотання скаржника про відновлення строку на подання скарги на дії та бездіяльність Державної виконавчої служби з урахуванням її змісту, викладених обставин, відсутністю жодного документу та інших доказів на підтвердження скарги, а також з урахуванням вимог ст.64 ГПК України щодо необхідності призначення до розгляду скарги протягом 3-х днів з дня її надходження, суд 1 інстанції не міг визначити день вчинення оскаржуваної дії, або день, коли скаржнику стало про неї відомо, або день, коли дія мала бути вчинена. Відповідно із цим місцевий господарський суд не міг визначити дату, з якої необхідно відраховувати 10-денний строк на подання скарги, встановлений ст.121-2 ГПК України і взагалі визначити пропущено строк подання скарги або ні. Згідно із положеннями п.9.7 постанови №9 Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 р. встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Враховуючи вищенаведене судова колегія вважає, що суд 1 інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” про відновлення строку на подання скарги та залишення її без розгляду, оскільки скаржник не довів будь-якими доказами а ні сам факт пропущення строку подання скарги, а ні поважність причин його пропуску, якщо б довів, що цей строк пропущений. За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВІС” підлягає залишенню без задоволення, ухвала господарського суду Одеської області від 29.07.13 р. – без змін. Керуючись ст.ст.99,101-106 ГПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОСЕРВІС” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 29.07.13 р. – без змін. Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.                            Повний текст постанови складено 30.08.2013 р.   Головуючий суддя                                                                 Петров М.С. Суддя                                                                                        Разюк Г.П.        Суддя                                                                                        Колоколов С.І.