Рішення

від 27.08.2013 по справі 910/14340/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14340/13 27.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство

мерчандайзингу"Парус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Андалузія"

про стягнення 5 221,20 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Кудрявцева Р.М. (дов. № 580 від 23.08.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство мерчандайзингу"Парус" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Андалузія" про стягнення основного боргу у розмірі 5 221,20 грн. за договором № СДог-0060 (маркетингові послуги (Мерчандайзинг)) від 17.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14340/13, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

23.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 31.07.2013 року не виконав, про свою відсутність суд повідомив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовому повідомленню № 09261236.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (12.08.13 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

27.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано довідку про відсутність аналогічного спору.

Представник позивача на вимоги ухвали суду 31.07.2013 року надав оригінали документів копії яких містяться в матеріалах справи для огляду судом в судовому засіданні.

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 31.07.2013 року надав клопотання про залучення документів до справи.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення поважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 року між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) було укладено договір № СДог-0060 (маркетингові послуги (Мерчандайзинг) (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого позивач забезпечує комплекс заходів спрямованих на стимулювання збуту продукції зазначеної в додатках до договору, а відповідач оплачує ці послуги ц певний термін в п.2.3. договору.

Відповідно п. 2.2. договору, оплата робіт здійснюється відповідачем на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунків, наданих відповідачу і є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.3. договору, оплата 50% вартості роботи проводиться не пізніше 5-ти днів з дати початку робіт, повна оплата вартості роботи проводиться не пізніше 5- ти днів до закінчення роботи.

Пунктом 3.6 договору, за винятком підписаних сторонами рекламацій всі роботи вважаються виконаними і підлягають сплаті в повному обсязі.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно рахунків фактур, актів-здачі-прийняття робіт доданих до матеріалів справи позивачем свої зобов'язання за договором були виконані в повному обсязі. У відповідача за надані послуги виникло зобов'язання щодо оплати грошових коштів у розмірі 6721,20 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання за договором та сплачено 1500 грн. за надані позивачем послуги, що підтверджують витяг про дебітові та кредитні операції по рахунку 26005060405096 з 18.10.2012 року по 18.10.2012 року, з 23.10.2012 року по 23.10.2012 року. Загальна сума заборгованості яка склалася у відповідача перед позивачем за договором станом на момент подання позовної заяви (15.07.2013 р.) становить 5221,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство мерчандайзингу "Парус" підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № СДог-0060 (маркетингові послуги (Мерчандайзинг) від 17.04.2012 року є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог законодавства, на виконання умов договору згідно рахунків фактур, актів-здачі-прийняття робіт доданих до матеріалів справи позивачем свої зобов'язання за договором були виконані в повному обсязі. У відповідача за надані послуги виникло зобов'язання, відповідно до якого їм потрібно сплатити грошові кошти у розмірі 6721, 20 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти у розмірі 1500, 00 грн. що підтверджують витяги про дебітові та кредитні операції по рахунку 26005060405096 з 18.10.2012 року по 18.10.2012 року, з 23.10.2012 року по 23.10.2012 року. З урахуванням часткової оплати боргу, основний борг відповідача перед позивачем за договором складає 5221, 20 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (15.07.2013 р.) та вирішення спору (27.08.2013 р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 5221, 20 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору СДог-0060 (маркетингові послуги (Мерчандайзинг)) від 17.04.2012 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 5221, 20 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № СДог-0060 (маркетингові послуги (Мерчандайзинг) від 17.04.2012 року у розмірі 5221, 20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару відповідно п. 2.3. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 5221, 20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (15.07.2013 року) та вирішення спору (27.08.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 5221, 20 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство мерчандайзингу"Парус" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Андалузія" (02094, м. Київ, бул. Праці, буд. 2/27, код ЄДРПОУ - 36688630; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство мерчандайзингу"Парус" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, кім. 205; код ЄДРПОУ - 37687334) 5221 (п'ять тисяч двісті двадцять одну) грн. 20 коп. основного боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко