Ухвала

від 19.08.2013 по справі 801/3863/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3863/13-а

19.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3863/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 19.06.13

за позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Міськсвітло" (Південнобережне шосе, 20, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98612)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13р. задоволено адміністративний позов Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Міськсвітло" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби № 0000062301 від 03.01.2013 року, № 0000072301 від 03.01.2013р. та № 0000082301 від 03.01.2013р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Міськсвітло» (ЄДРПОУ 24406592) 337,52 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 23192025).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Міськсвітло» (далі - позивач, КП ЯМР «Міськсвітло») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби №0000062301 від 03.01.2013 року, № 0000082301 від 03.01.2013 року та № 0000072301 від 03.01.2013 року.

КП ЯМР «Міськсвітло» (ідентифікаційний номер юридичної особи - 24406592) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 21.02.2002 р.

Основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування (КВЕД 33.14), електромонтажні роботи (КВЕД 43.21), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (КВЕД 42.22).

Позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Посадовими особами податкового органу проведена позапланова виїзна перевірка Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Міськсвітло» з питань взаємовідносин з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.11.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки складений акт від 19.12.2012р. №2788/22-03/24406592/45 (далі акт перевірки). (т.1 а.с.12-34)

Актом перевірки встановлено порушення: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями); п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187 ст. 187 п. 198.1. п. 198.6., п. 4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000062301 від 03.01.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15549,00 грн.; № 0000072301 від 03.01.2013р. про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток на суму 14859,00 грн., у тому числі за основним платежем - 11887 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2972 грн.; № 0000082301 від 03.01.2013р. про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість на суму 3344,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3287 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 57,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000062301 від 03.01.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15549,00 грн. та № 0000072301 від 03.01.2013р. про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток на суму 14859,00 грн., у тому числі за основним платежем - 11887 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2972 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати та витрати, які враховуються при обчисленні об`єкту оподаткування по операціям з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» сформовані позивачем у період 2009-2011рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і норми ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», який набрав чинності з 01.04.2011 року.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З 01.04.2011р. порядок формування валових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлений ІІІ розділом Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПКУкраїни витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Відповідач в акті перевірки вказує, що позивачем допущено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПУ України, а саме: позивачем за період з 01.11.2009р. по 31.03.2012 р. завищені валові витрати на суму 63097 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання робіт у контрагентів КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.11.2009р. по 31.03.2012р., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 11877 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15549 грн.

На думкувідповідача завищення валових витрат пов'язане з тим, що КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання робіт у контрагентів КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки робіт.

Згідно із листів ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, які надійшли на адресу відповідача в рамках Постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» за період з 01.11.2009р. по 31.03.2012р.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Встановлено, що між КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» та КП «Альянс» укладено ряд договорів: договір субпідряду № 58 від 09.11.2009р. (т.1 а.с.76), відповідно до якого Підрядник (КП «Альянс») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Будівництво об'єктів зовнішнього освітлення по вул. Кастропольська в смт. Берегове Сімеїзської селищної ради», а Замовник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені роботи; договір підряду № 88/738 від 20.06.2011р. (т.1 а.с.94), відповідно до якого Підрядник (КП «Альянс») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Капітальний ремонт мереж електропостачання на Набережній ім. В.І. Леніна у м. Ялта», а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені роботи.

На виконання умов вказаних договорів КП «Альянс» виконало зазначені роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за листопад 2009р. на загальну суму 55996,80 грн. (т.1 а.с.89-93), у тому числі ПДВ 9332,80 грн. (вартість без ПДВ 46664,00 грн.) та актом приймання виконаних будівельних робіт № б/н за червень 2011р. на загальну суму 16936,61 грн. (т.1 а.с.98-99), у тому числі ПДВ 2822,77 грн. (вартість без ПДВ 14113,87 грн.). Загалом отримано робіт на загальну суму 72933,41 грн., у тому числі ПДВ 12155,54 грн. (вартість без ПДВ 60777,87 грн.)

КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» повністю сплачена вартість отриманих від КП «Альянс» робіт з будівництва об'єктів зовнішнього освітлення та ремонту електропостачання, що підтверджується платіжними дорученнями позивача на суму 72933,41 грн., у тому числі ПДВ 12155,54 грн. (т.1 а.с.123)

Щодо використання отриманих робіт від КП «Альянс» у 2009-2011р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях.

КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» (Генпідрядник) укладено ряд договорів: договір підряду № 57 від 05.11.2009р. з Виконком Сімеїзської селищної ради, відповідно до якого Підрядник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Будівництво об'єктів зовнішнього освітлення по вул. Кастропольська в смт. Берегове Сімеїзської селищної ради», а Замовник (Виконком Сімеїзської селищної ради) в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені роботи (т.1 а.с.71-75); контракт № 87 від 20.06.2011р. з Управлінням з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради, відповідно до якого Підрядник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Капітальний ремонт мереж електропостачання на Набережній ім. В.І. Леніна у м. Ялта», а Замовник (Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради) в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені роботи. (т.1 а.с.95-97)

На виконання зобов'язань по договорам з замовниками позивачем укладені договори з КП «Альянс» на виконання робіт на об'єктах замовників.

Роботи, отриманні від КП «Альянс» в подальшому передані Замовникам, що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2009р. (т.1 а.с.80-83), № 2 за грудень 2009р. (т.1 а.с.84-88) та № 1 за червень 2011р. (т.1 а.с.100-103)

З наведеного вбачається, що роботи з будівництва об'єктів зовнішнього освітлення та ремонту електропостачання, які отримані від КП «Альянс», використані позивачем у господарській діяльності у тому періоді, у якому роботи придбані, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивач мав право включити витрати понесені ним при придбані робіт у КП «Альянс» до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у перевіряємому періоді на суму 60777,87 грн.

Щодо сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» по взаємовідносинах з ПП «Криспецтехнолоджі».

Встановлено, що між позивачем та ПП «Криспецтехнолоджі» укладено договір надання послуг №152 від 01.06.2011р. (т.1 а.с.109-110), відповідно до якого Виконавець (ПП «Криспецтехнолоджі») приймає на себе зобов'язання виконати послуги з ремонту електродвигунів та ручного електроінструмента, а Замовник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені послуги.

На виконання умов вказаного договору та на підставі усної домовленості ПП «Криспецтехнолоджі» виконало послуги з ремонту електроінструмента та електродвигунів, що підтверджується актами приймання виконаних робіт № б/н за квітень 2010р. на загальну суму 1060,80 грн. (т.1 а.с.111), у тому числі ПДВ 176,80 грн. (вартість без ПДВ 884,00 грн.), № б/н за червень 2011р. на загальну суму 1435,00 грн. (т.1 .а.с.112), у тому числі ПДВ 239,16 грн.(вартість без ПДВ 1195,84 грн.) та № б/н за липень 2011р. на загальну суму 287,00 грн. (т.1 а.с.268), у тому числі ПДВ 47,83 грн.(вартість без ПДВ 239,17 грн.). Загалом отримано послуг на загальну суму 2782,82 грн., у тому числі ПДВ 463,80 грн. (вартість без ПДВ 2319,01 грн.)

Встановлено, що КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» повністю сплачена вартість отриманих від ПП «Криспецтехнолоджі» послуг з ремонту електроінструмента та електродвигунів, що підтверджується платіжними дорученнями на суму 2782,82 грн., у тому числі ПДВ 463,80 грн.

Щодо взаємозв'язоку отриманих робіт від ПП «Криспецтехнолоджі» у 2010-2011р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях.

Позивачем укладено ряд договорів підряду з Управлінням з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради, а саме № 25/03/10 від 25.03.2010р. та № 29/03/2011р. від 29.03.2011р., відповідно до яких Підрядник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») приймає на себе зобов'язання виконати роботи з обслуговування та поточного ремонту електроустановок та зовнішнього освітлення у м. Ялта, а Замовник (Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради) в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені роботи.

На виконання зобов'язань по договорам з замовниками позивачем укладені договори з ПП «Криспецтехнолоджі» на виконання робіт з обслуговування та поточного ремонту електроустановок зовнішнього освітлення у м. Ялта.

Роботи отриманні від ПП «Криспецтехнолоджі», в подальшому передані Замовнику та увійшли до актів прийому виконаних підрядних робіт № 1 за червень 2010р. (позиція № 3 в акті), № 2 за грудень 2009р. та № 1 за серпень 2011р. (позиція № 112 в акті).

З урахуванням чого, роботи з обслуговування та поточного ремонту електроустановок, які отримані від ПП «Криспецтехнолоджі» використані ним у господарській діяльності у тому періоді, у якому роботи придбані, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивач мав право включити витрати понесені ним при придбані робіт у ПП «Криспецтехнолоджі» до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у перевіряємому періоді на суму 2319,01 грн..

Таким чином у перевіряємому періоді по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» платником податків сформовано валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, на загальну суму 63096,88 грн. (2319,01 + 60777,87).

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування (КВЕД 33.14), електромонтажні роботи (КВЕД 43.21), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (КВЕД 42.22).

Отже, отримання від КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» робіт (послуг) та передача їх замовникам відповідає основним видам діяльності позивача за КВЕД.

З урахуванням викладеного, вказані витрати у сумі 63096,88 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, понесених позивачем у 2009-2011 роках.

Сумуючи викладене, КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» виконані усі умови, передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим кодексом України, для віднесення до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, витрат, пов'язаних з придбанням робіт у КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» на суму 63096,88 грн. (вартість без ПДВ), оскільки вчинені господарські операції відповідають основним видам статутної діяльності позивача, пов'язані з господарською діяльністю платника податків - позивача у справі та включені до складу витрат у тому податковому періоді, в якому визнано дохід від реалізації виконаних робіт (послуг).

Наведеним спростовуються доводи податкового органу, що витрати за вказаними господарськими операціями не пов'язані зі здійсненням підприємством господарської діяльності та необґрунтовано сформовані позивачем.

Ввідтак, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15549,00 грн. та збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток на суму 14859,00 грн., у тому числі за основним платежем - 11887 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2972 грн. є протиправним.

Щодо правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000082301 від 03.01.2013р. про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість на суму 3344,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3287 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 57,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з КП «Альянс» та «Кримспецтехнолоджі» сформований позивачем у періоді 2010, 2011 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про податок на додану вартість" так і норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, та визначено її обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Як зазначалось, сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 3344,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3287 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 57,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону №168, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187 ст. 187 п. 198.1. п. 198.6., п. 4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, по операціям з придбання робіт (послуг) у контрагентів КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі», в результаті чого позивачем занижені грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12620 грн.

Відповідач вказує, що розбіжність у висновках акту перевірки та у сумі збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за податковим повідомленням - рішенням № 0000082301 від 03.01.2013р.) у розмірі 9333,00 грн., виникла в результаті того, що вказана сума податкового кредиту сформована позивачем по взаємовідносинах з КП «Альянс» у листопаді 2009р.

Відповідно до п.102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням чого, формування податкового кредиту позивачем по операціям з КП «Альянс» у листопаді 2009р. на загальну суму ПДВ 9333,00 грн. не повинно досліджуватись у межах названої адміністративної справи, оскільки операції, які стали підставою для нарахування податкового кредиту, вишли за межі 1095 днів.

Також при винесені податкового повідомлення-рішення відповідач (при розрахунку суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість) також не приймав до уваги формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з КП «Альянс» у листопаді 2009р. на загальну суму ПДВ 9333,00 грн., у зв'язку з тим, що платник податку (позивач) звільнений від сплати грошового зобов'язання за листопад 2009р. після закінчення граничного строку сплати, а саме 1095 днів (п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України).

Отже, слід досліджувати документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі», на підставі яких був сформований кредит у розмірі 3287 грн. (12620 - 9333).

Як зазначено вище, податковий орган у акті перевірки посилається на Постанову слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з позивачем за період з 01.11.2009р. по 31.03.2012р.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджі» угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Також відповідач вказує, що відносно посадових осіб контрагентів позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

Але, матеріалами справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 3287 грн., у т.ч. за квітень 2010р. у сумі 177 грн., за червень 2011р. у сумі 3062 грн., за серпень 2011р. у сумі 48,00 грн.

Щодо документів первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів.

Стосовно формування податкового кредиту по взаємовідносинах КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» з КП «Альянс».

Між позивачем та КП «Альянс» укладено договір підряду № 88/738 від 20.06.2011р. , відповідно до якого Підрядник (КП «Альянс») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Капітальний ремонт мереж електропостачання на Набережній ім. В.І. Леніна у м. Ялта», а Замовник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені роботи.

На виконання умов вказаного договору КП «Альянс» виконало зазначені роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № б/н за червень 2011р. на загальну суму 16936,61 грн., у тому числі ПДВ 2822,77 грн.(вартість без ПДВ 14113,87 грн.)

Встановлено, що позивачем повністю сплачена вартість отриманих від КП «Альянс» робіт з будівництва об'єктів зовнішнього освітлення та ремонту електропостачання, що підтверджується платіжними дорученнями позивача 16936,61грн., у тому числі ПДВ 2822,77грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі робіт/за датою списання грошових коштів в оплату робіт вартістю 16936,61 грн., у тому числі ПДВ 2822,77 грн., у продавця (КП «Альянс») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 2822,77 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ КП «Альянс» виписало позивачу податкову накладну № 327 від 30.06.2011р. на суму 16936,61 грн., у тому числі ПДВ 2822,77 грн., яка відображена позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за червень 2011р. (т.1 а.с.127)

У зв'язку з чим, по даті отримання робіт, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у червні 2011 р. по взаємовідносинах з КП «Альянс» в сумі 2822,77 грн., оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Встановлено, що постачальник - КП «Альянс» відповідно до п.201.8. ст.201 ПК України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкова накладна, яка стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах 2011 року по взаємовідносинам з КП «Альянс» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» з ПП «Криспецтехнолоджі».

Як вже зазначено, між КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» та ПП «Криспецтехнолоджі» укладено договір надання послуг № 152 від 01.06.2011р., відповідно до якого Виконавець (ПП «Криспецтехнолоджі») приймає на себе зобов'язання виконати послуги з ремонту електродвигунів та ручного електроінструмента, а Замовник (КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло») в свою чергу зобов'язується прийняти та сплати зазначені послуги.

На виконання умов вказаного договору та на підставі усної домовленості ПП «Криспецтехнолоджі» виконало послуги з ремонту електроінструмента та електродвигунів, що підтверджується актами приймання виконаних робіт № б/н за квітень 2010р. на загальну суму 1060,80 грн., у тому числі ПДВ 176,80 грн.(вартість без ПДВ 884,00 грн.), № б/н за червень 2011р. на загальну суму 1435,00 грн., у тому числі ПДВ 239,16 грн.(вартість без ПДВ 1195,84 грн.) та № б/н за липень 2011р. на загальну суму 287,00 грн., у тому числі ПДВ 47,83 грн.(вартість без ПДВ 239,17 грн.). Загалом отримано послуг на загальну суму 2782,82 грн., у тому числі ПДВ 463,80 грн.(вартість без ПДВ 2319,01 грн.)

Встановлено, що КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло» повністю сплачена вартість отриманих від ПП «Криспецтехнолоджі» послуг з ремонту електроінструмента та електродвигунів, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 2782,82 грн., у тому числі ПДВ 463,80 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі робіт(послуг)/за датою списання грошових коштів в оплату робіт (послуг) вартістю 2782,82 грн., у тому числі ПДВ 463,80 грн., у продавця (ПП «Криспецтехнолоджі») відповідно до п. 1.6 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 463,80 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Криспецтехнолоджі» виписало позивачу податкові накладні: № 92 від 29.06.2011р. на суму 1435,00 грн., у тому числі ПДВ 239,16 грн., № 104 від 27.04.2010р. на суму 1060,80 грн., у тому числі ПДВ 176,80 грн., № 16 від 04.07.2011р. на суму 287,00 грн., у тому числі ПДВ 47,83 грн. Загалом було виписано податкових накладних на суму ПДВ 463,80 грн., які відображені позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за 2010-2011рр. (т.1. а.с.128)

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку робіт (по даті отримання робіт, що підтверджено податковими накладними)/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинах з ПП «Криспецтехнолоджі» в сумі ПДВ 463,80грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Враховуючи викладене, позивачем суми ПДВ включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання робіт постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Встановлено, що постачальник - ПП «Криспецтехнолоджі» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2009 - 2011 роках по взаємовідносинам з ПП «Криспецтехнолоджі» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, по взаємовідносинам позивача з КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі» у 2010-2011 роках сформований податковий кредит у розмірі 3297грн.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого позивачем по взаємовідносинах з КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі» встановлено, що господарські операції з переліченими контрагентами здійснені у зв'язку з укладенням позивачем договорів з суб'єктами господарювання на виконання електромонтажних та електроремонтних робіт, вказані операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі.

За результатом вказаних операцій позивачем нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, які відображені в документах податкової звітності позивача. У зв'язку з чим, вчинені господарські операції з придбання робіт у КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі» призвели до зміни у структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі не спростований факт отримання робіт від КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі».

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України «про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем та КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі» вчинені господарські операції з придбання робіт (послуг). Оплата за договорами здійсненна позивачем повністю. Отже, господарські операції між позивачем та його постачальниками спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Щодо відсутності КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі» за місцезнаходженням, а також відсутність у нього достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з поставки робіт: оскільки необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11).

У позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів контрагентів, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми податкового кредиту у розмірі 3297 грн. та виключення витрат у сумі 98090 грн. по операціям з КП «Альянс» та ПП «Криспецтехнолоджі», знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування підприємств» та Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13р. по справі № 801/3863/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко