Постанова

від 04.07.2006 по справі 18/507

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/507

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2006                                                                                   Справа № 18/507  

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Ревкова Г.О.

з участю представників сторін :

позивача – Рогатинський М.З.

відповідача –Бутенко О.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “РСП-лтд” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2005р. у справі

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “РСП-лтд”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відповідача Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації

з участю третьої особи на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство “Дзержинськбуд”,  м. Дніпродзержинськ

про визнання права власності, спонукання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

   2.11.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “РСП-лтд” (далі ТОВ “РСП-лтд”) про визнання права власності на об'єкт нерухомості та спонукання Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) провести державну реєстрацію цього права. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 6.09.2005р. він придбав у відкритого акціонерного товариства “Дзержинськбуд” (далі ВАТ “Дзержинськбуд”) будівлю контори, площею 346,8м2, що становить 23/1000 частини майнового комплексу розташованого за адресою : м. Дніпродзержинськ, вул. Лісна,1-а.  19.09.2005р. ТОВ “РСП-лтд” звернулось до БТІ з заявою про реєстрацію права власності на будівлю, але відповідач відмовив в реєстрації права власності на частину комплексу, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу не відповідає вимогам закону. Вважаючи дії БТІ незаконними, ТОВ “РСП-лтд” просило суд визнати за ним право власності на спірний об'єкт та зобов'язати БТІ здійснити реєстрацію права власності.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2005р. (суддя Петрова В.І.) в задоволенні позову відмовлено.

    Не погодившись з рішенням ТОВ “РСП-лтд” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення змінити та задовольнити позов в повному обсязі. При цьому апелянт зазначив що суд дійшов помилкового висновку, про те, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта не відповідає вимогам закону. Безпідставним є висновок суду про те, що БТІ є неналежним відповідачем у справі.

   Представник третьої особи в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність третьої особи, яку належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    З матеріалів справи вбачається, що 6.09.2005р. позивач, після проведення біржових торгів, уклав з ВАТ “Дзержинськбуд” договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.10). На цій підставі ТОВ “РСП-лтд” 19.09.2005р. звернулось до БТІ із заявою про реєстрацію права власності на вказане майно. 10.10.2005р. відповідач листом за №375 повідомив позивача про неможливість проведення реєстрації в зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу не посвідчено нотаріально (а.с.20).

    Відмовивши в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано послався на приписи ст.657 ЦК України якою передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

    Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Таким чином, дії позивача та ВАТ “Дзержинськбуд”, згідно зі ст.216 ЦК України, не створили юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з недійсністю правочину, а тому БТІ не мало правових підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі вищезгаданого договору.

    Враховуючи наведене, а також приписи Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затв. наказом Мінюсту N /5 від 07.02.2002р.), яке вимагає від органів БТІ при реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, крім іншого, пересвідчитись у наявності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем було відмовлено в реєстрації права власності на законних підставах.

    Помилковим є твердження позивача, про те, що спірний договір не підлягає нотаріальному посвідченню з огляду на приписи Закону України “Про товарну біржу”. Частиною другою ст.15 вказаного Закону дійсно передбачено, що угоди, зареєстровані на  біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Але, в той же час, в пункті “а” ч1 ст.15 Закону зазначено, що біржовою операцією є угода, якщо вона, зокрема, являє собою купівлю-продаж товарів, допущених до обігу на товарній біржі. В той же час, системний аналіз законодавства, що регламентує питання купівлі-продажу об'єктів нерухомості, свідчить про те, що державою встановлено особливий порядок здійснення таких угод, який відповідно до ст. 209,210 ЦК України полягає у обов'язковому нотаріальному посвідченні такого правочину та його подальшій державній реєстрації у визначений законом спосіб.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави передбачені ст.104 ГПК України для зміни чи скасування рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2005р. залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “РСП-лтд” –без задоволення.

     Головуючий                                                                                                 А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                           О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський

Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 5.07.2006р.