Постанова

від 06.07.2006 по справі 39/416(30/123)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/416(30/123)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2006                                                                                   Справа № 39/416(30/123 )       

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: Потапов О.М.- предст., дов.№18-05/06 від 18.05.2006 року.

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Олжен” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2006 року по справі №39/416(30/123)

           за позовом: закритого акціонерного товариства “Корпорація “Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ)

              до:  товариства з обмеженою відповідальністю “Олжен” (м. Дніпропетровськ)

              про: стягнення 5569 грн. 63 коп. заборгованості за договором оренди

ВСТАНОВИВ:

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2006 року по справі №39/416(30/123) (суддя Ліпинський О.В.) був частково задоволений позов закритого акціонерного товариства “Корпорація “Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Олжен” (м. Дніпропетровськ) про стягнення за договором оренди №25 від 01.11.1999р. заборгованості у сумі 5569 грн. 63 коп., яка складається із 5448 грн 98 коп. основного боргу і 120 грн. 65 коп. пені. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 4024 грн. 21 коп. основного боргу, 20 грн. 34 коп. пені, 40 грн. 44 коп. державного мита і 56 грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Олжен” –відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №39/416(30/123) від 03.05.2006 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Скаржник вважає, що господарським судом було винесено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи зміст ст. 770 ГК України “правонаступництво у випадку зміни власника речі, яка передана в найм”, відповідач вважає, що позивач є правонаступником КП “Дніпропетровський металомеханічний завод” і орендодавцем за договором №25 від 01.11.1999р. із покладенням на нього всіх прав і обов'язків орендодавця за даним договором. Суд же, на думку сторони, не вірно трактує зазначену норму, посилаючись на те, що зміна власника речі, що передана в оренду, передбачає тільки збереження дійсності договору оренди для нового власника, але не передбачає переходу прав і обов'язків до нового власника за спірним договором. Крім того, відповідач звертає увагу на той факт, що в порушення ч. 4 ст. 35 ГПК України судом не було прийнято до уваги рішення третейського суду від 12.05.2005р., яким встановлений той факт, що позивач є правонаступником відповідача.

Закрите акціонерне товариство “Корпорація “Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ) – позивач –відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що погоджується із судовим рішенням у повному обсязі з підстав, зазначених у прийнятому рішенні. Позивач вважає, що він не є правонаступником ліквідованого підприємства в частині безпідставного отримання останнім грошових коштів. Щодо рішення третейського суду, то останнє оскаржується у судовому порядку і не може в силу ст.35 ГПК України встановлювати будь-які факти.

Представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5527452). Оскільки матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, клопотання щодо відкладення розгляду справи від скаржника не надходило, позивач не заперечував проти розгляду справи по суті без участі представника відповідача, справа слухалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01 листопада 1999 року між Дніпропетровським металомеханічним заводом (орендодавець) і приватною фірмою „Олжен” (орендар) був укладений договір оренди №25, відповідно до якого орендодавець прийняв на себе зобов'язання передати в орендне користування відповідачу нежитлове приміщення (ангар верхнього складу) загальною площею 470 кв.м. на період з 01.11.1999 року по 01.01.2011 року (розділ І).

Відповідно до п.3.4 Договору до обов'язків орендаря входила сплата орендної плати щомісячно до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем. Сума орендної плати була обумовлена сторонами у протоколі узгодження договірної ціни на оренду не житлового приміщення, який є додатком №2 до Договору №25 від 01.11.1999 року (що відповідає п.4.1 Договору), і її розмір встановлений у сумі 500 грн. на місяць.

Орендоване приміщення було передано у орендне користування відповідачу 01 листопада 1999 року, що підтверджується актом здачі-приймання об'єкту оренди.

Рішенням сесії Дніпропетровської обласної ради від 17.01.2003 року №125-7/ХХІУ орендодавець за договором №25 від 01.11.1999 року –комунальне підприємство „Дніпропетровський металомеханічний завод” був ліквідований (виключений із державного реєстру 10.02.2004 року) і створене закрите акціонерне товариство „Корпорація „Дніпродормостобуд”, яке включено до державного реєстру 05.06.2003 року.

Як вбачається із матеріалів справи і як правомірно встановлено господарським судом засновником ЗАТ „Корпорація „Дніпродормостобуд” є Дніпропетровська обласна рада, яка у якості внеску до статутного фонду внесла цілісний майновий комплекс –майно, яке належало комунальному підприємству „Дніпропетровський металомеханічний завод”, у тому числі і орендоване відповідачем майно (акт приймання-передачі від 31.08.2003 року).

Згідно статутних документів позивача, останній не є правонаступником Дніпропетровського металомеханічного заводу у розумінні цивільного законодавства України, тобто відбулася ліквідація підприємства і створення товариства, якому власником було передано майно ліквідованого підприємства.

Оскільки майно було передано позивачу його засновником 31.08.2003 року, останній в силу ст.128 ЦК УРСР у цей же день право власності на передане йому майно.

Заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасну сплату орендної плати, відповідач зазначав, що здійснив переплату по орендній платі попередньому власнику об'єкту оренди –Дніпропетровському металомеханічному заводу. Відповідач вважає, що ЗАТ „Корпорація „Дніпродормостобуд” є правонаступником КП „Дніпропетровський металомеханічний завод” і орендодавцем по договору №25 від 01.11.1999 року з покладенням на нього всіх прав і обов'язків за договором оренди. При цьому відповідач посилався на ст.770 ЦК України і зазначав, що в силу даної норми до нового власника речі переходять всі права і обов'язки орендодавця.

З даним твердженням відповідача не можна погодитися в силу наступного:

·          Договір №25 від 01.11.1999 року з боку орендодавця укладений Дніпропетровським металомеханічним заводом, майно якого знаходилося у комунальній власності. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Отже, до правовідносин по оренді, які виникли за договором №25 від 01.11.1999 року слід застосовувати саме Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

·          Відповідно до ст.23 зазначеного Закону (в редакції станом на 31.08.2003 року –день передачі майна ЗАТ „Корпорація „Дніпродормостобуд”) в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Таким чином, для встановлення правонаступництва позивача за договором №25 слід керуватися Законом України „Про оренду державного і комунального майна”, а не ст.770 ЦК України, оскільки Цивільний кодекс України вступив в силу з 01.01.2004 року, тобто після переходу права власності на орендоване майно від попереднього власника до позивача.

·          Виходячи із положень ст.23 Закону позивач не став правонаступником КП „Дніпропетровський металомеханічний завод” за договором №25 від 01.11.1999 року, а даний договір зберіг свою чинність для нового власника майна –ЗАТ „Корпорації „Дніпродормостобуд”. Дані обставини підтверджуються також ст.223 ЦК УРСР, в силу якої зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Таким чином, у позивача у справі відсутній обов'язок врахувати при визнанні орендної плати суми, які були надмірно сплачені попередньому власнику майна, оскільки зобов'язання останнього по поверненню надмірно сплачених (безпідставно отриманих) грошових коштів припинилися ліквідацією орендодавця як юридичної особи.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги і не врахував заперечень відповідача. Сума задоволених позовних вимог повністю підтверджується матеріалами справи і обрахована судом правомірно з урахуванням фактичних обставин.

Доводи скаржника, що факт правонаступництва позивача встановлено рішенням третейського суду від 12.05.2005 року, яке в силу ч.4 ст.35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду стосовно фактів, встановлених судом, які мають значення для справи є помилковими, оскільки зазначена норма застосовується до рішення суду загальної юрисдикції з цивільної справи.   

За таких обставин рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Олжен” (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2006 року по справі №39/416(30/123) залишити без зміни.

Головуючий                                                                                        О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                    Л.О.Лотоцька

                                                                                                                               Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 10.07.2006 року)