Рішення

від 29.08.2013 по справі 5011-68/12046-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/12046-2012 29.08.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.А. Девелопмент» до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» простягнення грошових коштів, Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Бондарчук В.В.

Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: Житенко І.О., за довіреністю, від відповідача: Зарубайко П. І., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.А. Девелопмент» до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» про стягнення грошових коштів, а саме: збитків у сумі 53.275,61 грн., які понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем робіт за Договором генерального підряду на будівництво № 48/03 від 20.04.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/12046-2012 та призначено до розгляду на 24.09.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

Ухвалами суду від 18.10.2012 у справі № 5011-68/12046-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79008, м. Львів, вул. Соборна площа, 7) та зупинено провадження у справі № 5011-68/12046-2012 до проведення судової будівельно-технічної експертизи та отримання висновку експерта.

На адресу Господарського суду міста Києва 30.11.2012 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із листом № 5292 від 16.11.2012 надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи, у зв'язку з чим, Господарський суд міста Києва листом від 17.12.2012 витребував у Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 5011-68/12046-2012.

Ухвалою суду від 14.01.2013 провадження у справі № 5011-68/12046-2012 було поновлено та призначено розгляд справи на 21.01.2013.

Ухвалою суду від 21.01.2013 за клопотанням відповідача було продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалами суду від 29.01.2013 у справі № 5011-68/12046-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Матеріали справи № 5011-68/12046-2012 повернуто з експертної установи на адресу Господарського суду міста Києва 26.06.2013 без виконання судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 29.01.2013.

У зв'язку з наведеним, ухвалою суду від 10.07.2013 було поновлено провадження у справі № 5011-68/12046-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2013 було призначено колегіальний розгляд справи № 5011-68/12046-2012 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2013 справу № 5011-68/12046-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Баранов Д.О., Капцова Т.П.

Ухвалою суду від 10.07.2013 зазначеною колегією було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 30.07.2013.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 справу № 5011-68/12046-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Баранов Д.О., Нечай О.В.

Ухвалою сулу від 30.07.2013 зазначеною колегією було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 30.07.2013.

Ухвалою суду від 30.07.2013 розгляд справи було відкладено на 12.08.2013.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 справу № 5011-68/12046-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Бондарчук В.В., Капцова Т.П.

Ухвалою суду від 12.08.2013 справу № 5011-68/12046-2012 було прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду на 12.08.2013.

В судовому засіданні 12.08.2013 було оголошено перерву до 19.08.2013, а в судовому засіданні 19.08.2013 - оголошено перерву до 29.08.2013.

Представник позивача в судових засіданнях підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у своїх письмових поясненнях проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування понесених позивачем збитків. При цьому відповідач послався на те, що складений представниками позивача дефектний акт № 1 від 12.10.2010 не є належним доказом понесення збитків, оскільки не містить виявлених недоліків як таких у виконаній відповідачем роботі згідно договору № 48/03 від 20.04.2006, позаяк в такому акті зазначається лише про наявність локальних течій на паркінгу спірного об'єкта, що, с свою чергу, може бути причиною як виконання, так і невиконання робіт за спірним договором. Крім того, відповідач заперечив проти складеного висновку ТОВ «Сент Софія Хоумс» від 12.10.2010 № 177-01/10, оскільки останній складено не експертом, як це було передбачено умовами договору № 48/03 від 20.04.2006.

У судовому засіданні 29.08.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.І.А. Девелопмент» (далі - замовник, позивач) та Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» (далі - генпідрядник, відповідач) було укладено договір генерального підряду на будівництво № 48/03 (далі - Договір).

За умовами пункту 2.1 генпідрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до Проектної документації, діючих будівельних норм і правил, а також з дотриманням Робочої документації (переданої замовником у відповідності з додатком 2) та у визначений Договором строк збудувати Об'єкт - житловий будинок з підземним паркінгом на вул. Р. Окіпної, 16, 16а у Дніпровському районі м. Києва, а замовник зобов'язався, в свою чергу, надати генпідряднику будівельний майданчик, проектну документацію, а також робочу документацію згідно з додатком 2, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до Договору. Ціна та перелік робіт за кожним етапом робіт та порядок розрахунків за їх виконання визначаються додатковими угодами за Договором на підставі робочої документації (п. 2.2 Договору) .

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було виконано, а позивачем були прийняті роботи по будівництву житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Р. Окіпної, 16, 16а у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість робіт, що знаходяться в матеріалах справи (т.2, а.с. 28- 85).

Звернувшись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що в період гарантійного терміну внаслідок неналежного виконання відповідачем робіт за договором № 48/03 відбувається затікання води у паркінгу. Згідно пояснень позивача істотні недоліки робіт, що були допущені відповідачем, спричиняли постійне затікання води у підземний паркінг, що наносило позивачу шкоду майнового характеру.

У відповідності до пунктів 11.1., 11.2 Договору генпідрядник надав замовнику гарантію якості роботи та зобов'язався передавати замовнику результати роботи, які мають відповідати умовам Договору, всім чинним в Україні будівельним нормам, стандартам та правилам тощо, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, протягом усього гарантійного терміну.

Згідно з п. 11.3 Договору гарантійний термін на всі виконані генпідрядником за Договором та прийняті замовником роботи становить дванадцять календарних місяців, починаючи з дати прийняття об'єкта в експлуатацію.

Згідно з наявним в матеріалах справи свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 2600000435, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, житловий будинок з підземним паркінгом на вул. Р. Окіпної, 16, 16а у Дніпровському районі м. Києва було введено в експлуатацію 29.12.2009.

Пунктом 11.5 Договору встановлено, що у випадку виявлення в період гарантійного терміну дефектів чи недоліків у виконаних генпідрядником роботах, сторони складають дефектний акт, який має містити інформацію про недоліки та дефекти, виявлені в роботах, причини їх виникнення, вартість робіт по їх виправленню, порядок та строки їх виправлення генпідрядником.

Згідно з п. 11.6 Договору у випадку не укладення сторонами дефектного акту, фіксація дефектів чи недоліків і характер їх виникнення здійснюється незалежним експертом, обраним замовником. У разі встановлення експертом дефектів чи недоліків, що підлягають усуненню за гарантією, сторони повинні протягом 5-ти робочих днів після отримання висновку експерта укласти дефектний акт.

Згідно з п. 11.8 Договору генпідрядника зобов'язаний за свій рахунок усувати дефекти чи недоліки, що були виявлені протягом гарантійного терміну, у строки, що визначаються Сторонами в дефектному акті, але у будь-якому випадку у строк не більше одного календарного місяця з моменту укладення дефектного акту або отримання висновку експерта, передбаченого п.11.6. Договору.

Як зазначає позивач, у зв'язку з виявленням зазначених недоліків, замовник листом від 11.10.2010 вих. № 174/10 запросив генпідрядника з'явитися для складання дефектного акту. Дані твердження до уваги судом не беруться, оскільки в матеріалах справи такий лист відсутній.

На підтвердження наявності недоліків позивач надав до суду дефектний акт, складений 12.10.2010 у складі комісії: голови ТОВ «Сент Софія Хоумс», представника замовника та технічного інженера про те, що на спірному об'єкті житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Р. Окіпної 18 було виявлено локальні течії в паркінгу, що призвело до виникнення необхідності у виконанні додаткових робіт.

Також з метою визначення причин затікання води в паркінг на об'єкті «Житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Р. Окіпної, 16, 16а та вартості робіт, які необхідно виконати для усунення дефектів (недоліків), замовник звернувся до ТОВ «Сент Софія Хоумс». За результатами проведеного обстеження ТОВ «Сент Софія Хоумс» було складено висновок від 12.10.2010 № 177-01/10, відповідно до якого причиною затікання води в паркінг визначено неякісно виконані роботи з улаштування гідроізоляції покриття паркінгу уздовж будівлі на 1-3 секціях об'єкта. Також ТОВ «Сент Софія Хоумс» складено розрахунок вартості робіт, необхідних для усунення недоліків на загальну суму 66.219, 60 грн.

Супровідним листом від 25.11.2010 № 522/10 позивачем було скеровано на адресу відповідача висновок ТОВ «Сент Софія Хоумс» від 12.10.2010 та оригінал дефектного акта від 12.10.2010, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.11.2010 та фіскальним чеком від 29.11.2010. Вказаним листом позивач, посилаючись на положення пункту 11.6 спірного Договору, просив відповідача підписати дефектний акт та скерувати на адресу позивача, а також протягом одного місяця виконати роботи, які визначені у висновку від 12.10.2010 за рахунок відповідача.

Листом від 17.12.2010 за вих. № 544/10 позивач скерував відповідачу претензію, в якій просив у строк до 30.12.2010 за власний рахунок виконати роботи, перелічені у висновку від 12.10.2010, або перерахувати на рахунок позивача 66.219, 60 грн. Факт скерування такої претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.12.2010 та фіскальним чеком від 21.12.2010.

Згідно з пояснень позивача у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог претензії, замовник був змушений залучити іншого генерального підрядника ТОВ «Сент Софія Констракшн», уклавши з ним договір генерального підряду на будівництво № 06/09 від 26.02.2009. При цьому, 07.07.2011 між ТОВ «Сент Софія Констракшн» як генпідрядником та ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» як підрядником було укладено договір № 100601 на виконання робіт з завершення оздоблювальних та опоряджувальних робіт - гідроізоляції плит паркінгу на об'єкті - житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Р.Окіпної 16, 16-а у Дніпровському районі м. Києва. Як зазначив позивач у клопотанні щодо переліку питань для проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі від 17.10.2012 всі роботи згідно з договором №100601 були виконані ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» на загальну суму 53.275,61 грн., прийняті ТОВ «Сент Софія Констракшн» та оплачені, на підтвердження чого позивачем надано до суду акти приймання-передачі виконаних робіт та відповідні платіжні доручення. При цьому, факт сплати позивачем на користь ТОВ «Сент Софія Констракшн» відповідних платежів позивач підтверджує підписаним актом звірки взаєморозрахунків (станом на 14.08.2012, т. 1 а.с. 95-105). Як зазначає позивач, сплативши вказану суму коштів, останній внаслідок порушення Договору відповідачем, поніс додаткові витрати, зумовлені неякісним виконанням робіт та необхідністю усунення їх недоліків.

Згідно з ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання врегульовані главою 51 ЦК України, положення якої підлягають застосуванню до спірних правовідносинах.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Статтею 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є про це застереження в договорі.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як встановлено судом та згідно пояснень позивача, збитки, яких він зазнав, виникли внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором від 20.04.2006 № 48/03, а саме: обов'язку щодо передачі позивачу результатів робіт, які відповідають умовам цього договору, всім чинним будівельним нормам, стандартам та правилам, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, протягом усього гарантійного терміну, що склав 12 календарних місяців з дати прийняття об'єкта в експлуатацію.

Положеннями пункту 11.4 Договору сторони передбачили, що генпідрядник несе відповідальність перед замовником за допущені відхилення від вимог, передбачених в робочий документації та в обов'язкових для сторін будівельних нормах та правилах. У випадку виявлення в період гарантійного терміну дефектів чи недоліків у виконаних генпідрядником роботах, сторони складають дефектний акт, який має містити інформацію про недоліки та дефекти, виявлені в роботах, причини їх виникнення, вартість робіт по їх виправленню, порядок та строки їх виправлення генпідрядником (п. 11.5 Договору).

Згідно з пунктом 11.6 Договору у випадку не укладення сторонами дефектного акту, фіксація дефектів чи недоліків і характер їх виникнення виконується незалежним експертом, обраним замовником. У разі встановлення експертом дефектів чи недоліків, що підлягають усуненню за гарантією, сторони повинні протягом 5-ти робочих днів після отримання висновку експерта укласти дефектний акт.

При цьому, сторони в пункті 11.7 Договору визначили, що у випадку порушення умов, порядку та правил експлуатації об'єкту чи окремих його частин, самостійної зміни проектних рішень в об'єкті після прийняття об'єкта в експлуатацію, що призвело до виникнення дефектів чи недоліків, а також в інших випадках, коли виникнення окремих дефектів чи недоліків не залежать від генпідрядника, останній має право не виконувати свої гарантійні зобов'язання за такими роботами чи частинами об'єкту.

При цьому згідно висновку від 12.10.2010 № 177-01/10, складеного ТОВ «Сент Софія Хоумс», причиною затікання води в паркінг визначено неякісно виконані роботи з улаштування гідроізоляції покриття паркінгу уздовж будівлі на 1-3 секціях об'єкта. Вартість робіт необхідних для усунення недоліків, які були визначені у вищезазначеному висновку, склала 66.219, 60 грн.

У відзиві на позову заяву відповідач, заперечуючи той факт, що вищевказаний висновок від 12.10.2010 № 177-01/10 є належним доказом, який підтверджує факт заподіяння збитків позивачу саме у зв'язку з неякісним виконанням відповідачем робіт зазначив, що позивачем не доведено право ТОВ «Сент Софія Хоумс» проводити незалежні будівельні експертизи, а також попередження останнього про кримінальну відповідальність за надання свідомо неправдивого висновку.

Відповідно до положень Закону України «Про наукову і наукову-технічну експертизу» (в редакції, чинній на момент складання висновку) експертом є фізична особа, яка має високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо здійснює наукову чи науково-технічну експертизу та несе персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій відповідно до вимог завдання на проведення експертизи.

Зі змісту висновку від 12.10.2010 № 177-01/10 вбачається, що останній складений та підписаний інженером технічного нагляду та директором ТОВ «Сент Софія Хоумс», тобто не експертами. Доказів того, що вказані особи володіють спеціальними знаннями в галузі будівництва до матеріалів справи позивачем не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що висновок від 12.10.2010 № 177-01/10 не є належним та беззаперечним доказом в підтвердження заявлених позивачем вимог.

Заперечуючи якість виконаних відповідачем робіт за Договором № 48/03 від 20.04.2006, та як наслідок заподіяння позивачу збитків відповідачем, позивачем 17.10.2012 було заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та запропоновано перелік питань експерту для вирішення.

Ухвалою суду від 18.10.2012 у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу з визначеним переліком питань на вирішення експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також вказаною ухвалою витрати по проведенню експертизи суд поклав на ініціюючу сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.А. Девелопмент». У зв'язку з чим ухвалою суду від 18.10.2012 провадження у справі було зупинено до отримання висновку експертів.

Листом від 16.11.2012 № 5292 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про необхідність надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Ухвалою від 14.01.2013 у зв'язку з надходженням вищезазначеного клопотання експерта суд поновив провадження у справі та зобов'язав сторін надати витребувані експертом документи. Представники сторін на виконання вимог ухвали надали лише частину зазначених документів, пояснивши,що решта документів відсутня.

Ухвалою суду від 29.01.2013 суд за клопотанням позивача призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, доручив її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та витрати по проведенню експертизи суд поклав на позивача.

Листом № 2766 від 19.06.2013 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд, що ухвала Господарського суду міста Києва про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишена експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання, у зв'язку з несплатою ТОВ «Д.І.А. Девелопмент» вартості проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 10.07.2013 провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 30.07.2013.

Проте, представник позивача у судове засідання, призначене на 30.07.2013, не з'явився, письмових пояснень щодо поважності причин неоплати витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи суду позивачем не надано.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23 березня 2012 року N 4, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У судовому засіданні 30.07.2013 судом було запропоновано відповідачу оплатити проведення судової будівельно-технічної експертизи. Проте, представник відповідача у судовому засіданні згоди на оплату витрат по проведенню судової експертизи не надав, що відображено в протоколі судового засідання від 30.07.2013.

За таких підстав, виходячи з приписів п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23 березня 2012 року N 4, справа розглядається на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем заперечується якість виконаних відповідачем робіт за спірним Договором і як наслідок заподіяння останнім позивачу збитків на суму 53.275,61 грн., саме на позивача покладається обов'язок доказування наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Як уже зазначалося, заявлене позивачем клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи було задоволено судом та ухвалою суду у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Водночас така експертиза проведена не була, у зв'язку з її неоплатою позивачем.

Посилання позивача на залучення ним іншого генерального підрядника ТОВ «Сент Софія Констракшн» та на укладений 07.07.2011 між ТОВ «Сент Софія Констракшн» як генпідрядником та ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» як підрядником договір № 100601 на виконання робіт з завершення оздоблювальних та опоряджувальних робіт - гідроізоляції плит паркінгу на спірному об'єкті на суму 53.275,61 грн., що були прийняті ТОВ «Сент Софія Констракшн» та оплачені останнім, не доводять факту заподіяння відповідачем позивачу збитків, оскільки підтверджують лише наявність між ТОВ «Сент Софія Констракшн» та ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» договірних відносин. Наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків, складений ТОВ «Сент Софія Констракшн» та ТОВ «Д.І.А.Девелопмент» також не підтверджує понесення позивачем збитків, оскільки не є правовстановлюючим документом, а лише документом бухгалтерської звітності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Складений представниками позивача дефектний акт від 12.10.2010 також не доводить факту заподіяння позивачу збитків, оскільки не містить інформацію про недоліки та дефекти, виявлені в роботах, причини їх виникнення, вказуючи лише на наявність локальних течій.

При цьому суд відзначає, що ані дефектний акт, ні інші докази, наявні в матеріалах справи, не містять обґрунтування того, що затікання води в паркінгу на спірному об'єкті знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку саме з невиконанням відповідачем робіт за Договором. Не містять матеріали справи і доказів понесення позивачем матеріальної шкоди у вигляді оплати вартості робіт з усунення допущених відповідачем недоліків у роботах з гідроізоляції плити паркінгу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, як обов'язкових умов відповідальності у вигляді відшкодування збитків, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.

Також, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема».

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на підтвердження позовних вимог та спростування обставин справи, встановлених судом, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2013.

Судді Ониськів О.М. (головуюча) Бондарчук В.В. Капцова Т.П.