Постанова

від 30.08.2013 по справі 826/9031/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

30 серпня 2013 року № 826/9031/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суду головуючого судді Маруліної Л.О., вирішив в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал-Сервіс-Центр» доІнспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві провизнання протиправною та скасування постанови від 06.02.2013 р. №000501

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал-Сервіс-Центр» (далі також - Позивач, ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр») до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі також - Відповідач), в якому Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.02.2013 р. №000501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 15.07.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі №826/591/13-а та призначено справу до судового розгляду на 31.07.2013 р., в яке позивач не з'явився, участь представника не забезпечив.

В судових засіданнях 14.08.2013 р. та 20.08.2013 р. оголошувались перерви за клопотанням представника позивача.

Позивачем через канцелярію суду подано клопотання від 23 серпня.2013 р. про розгляд справи без участі Позивача та його представника у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

В судове засідання 27.08.2013 р. Відповідач прибув.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Клопотання позивача щодо необхідності заслуховувати свідків до суду надходили, проте з урахуванням клопотання позивача від 23.08.2013 р. про розгляд справи без участі Позивача та його представника у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд вважає, що попередні клопотання позивачем не підтримано.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що 12.11.2012 р. посадові особи відповідача, які прибули для проведення перевірки, відмовилися пред'явити позивачеві направлення на проведення перевірки, а також службові посвідчення, за яких таке направлення вважалось б дійсним.

Крім того, перевіряючі відмовилися зареєструватися в журналі проведення перевірки, про що складено акт за участю представників позивача та третіх осіб.

Такі ж дії було вчинено перевіряючими і на наступний день перевірки, про що представниками позивача складено відповідні акти.

Звертає увагу представник позивача, що в межах підготовки до планової перевірки позивачем видано довіреність на Руденко О.Л. , яку уповноважено представляти позивача під час планової перевірки з 12.11. по 29.11.2012 р.

21.11.2012 р. Позивачем отримано акт від 13.11.2012 р. №001647, зі змісту якого вбачалося, що вказаними вище посадовими особами виявлено порушення, яке полягало у створені їм перешкод для проведення перевірки. Даний акт оскаржено в адміністративному порядку, проте 28.12.2013 р. Держспоживінспекцією було відмовлено в задоволенні скарги.

06.02.2013 р. відповідачем прийнято оскаржувану постанову, яку також позивачем було оскаржено в адміністративному порядку. 26 березня 2013 р. Держспоживінспекцією було відмовлено в задоволенні скарги.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 31.07.2013 р. №07-14-08/2062. Звертає увагу суду, що відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 29.10.2012 р. начальнику абонентського відділу ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» ОСОБА_2 вручено повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати початку планового заходу, а саме 12.11.2012 р.

Проте, прибувши 12.11.2012 р. та 13.11.2012 р. начальник абонентського відділу ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» ОСОБА_2 повідомила, що особа, яка буде представляти інтереси підприємства запізнюється. Оскільки, після тривалого часу така особа не з'явилась ні 12 листопада, ні 13 листопада 2013 р., відповідачем зроблено висновок про створення перешкод службовими особами ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки. На підставі чого було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів 001647 від 13 листопада 2012 р., яким було зафіксовано створення перешкод службовим особам контролюючого органу.

Відповідно до прийнятої 06.02.2013 р. постанови про накладення стягнень до позивача застосовано штраф в порядку ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 191 739,10 грн.

Представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено термін звернення до суду, а саме, оскаржувану постанову прийнято 06.02.2013 р. та в цей же день вручено представнику позивача, про що свідчить підпис представника позивача про отримання постанови, а до суду позивач звернувся тільки 11.06.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, абзацом першим частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (частина п'ята ст. 99 КАС України).

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як встановлено судом, на оскаржувану постанову від 06.02.2013 р. позивачем 15.02.2013 р. подано скаргу до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, яку було залишено без задоволення листом Держспоживінспекцією України 18.03.2013 р. №1164-1-11/8. Даний лист отримано позивачем відповідно до відбитку штемпелю вхідної реєстрації 26.03.2013 р.

Відповідно до квитанції УДППЗ «Укрпошта» від 26.04.2013 р. за послуги поштового зв'язку про надіслання до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративного позову від 26.04.2013 р., адміністративний позов отримано судом, як слідкує з даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 30.04.2013 р. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 13.05.2013 р. позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 29.05.2013 р. №826/6559/13-а повернуто позивачеві, яку отримано відповідно до відбитку реєстраційного штемпелю 03.06.2013 р.

Як зазначено в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києві від 29.05.2013 р. №826/6559/13-а, відповідно до частини шостої ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з порушенням терміну звернення до суду, проте причину, яку зазначено позивачем, суд вважає поважною.

Дослідивши наявні матеріали справи, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що Наказом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 21.09.2012 р. №402 «Про затвердження плану роботи Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві» затверджено план роботи Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на IV квартал 2012 р.

Відповідно до Повідомлення про проведення перевірки від 29.10.2012 р. ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» повідомлено про проведення планової перевірки з 12 листопада по 29 листопада 2012 р., про що свідчить підпис в Розписці отримання повідомлення про проведення перевірки від 29.10.2012 р. начальника абонентського відділу ОСОБА_2 та відбиток реєстраційного штампу, вхідний №548 від 29.10.2012 р.

Згідно з Направленням №003117/3117 на проведення перевірки від 12 листопада 2012 р. головним спеціалістам Сомику Б.Я. та Гріпасу О.П. доручено проведення планової перевірки ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» з питань дотримання законодавства з питань захисту прав споживачів у сфері послуг з 12.11. по 29.11.2012 р.

13.11.2012 р. складено Акт №001647 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, в якому зафіксовано про створення перешкод службовими особами ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведення перевірки, оскільки 12.11.2012 р. та 13.11.2012 р. керівник або його заступник, або уповноважена особа суб'єкта господарювання не з'явились. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення даний акт отримано уповноваженою особою позивача 23.11.2012.

Постановою №000501 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», постановлено за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки застосовано до ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» штраф у розмірі 191 739,10 грн.

Листом від 18.03.2013 р. №1164-1-11/8 Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів повідомлено ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» про відсутність правових підстав для задоволення вимог, викладених у скарзі від 15.02.2013 р. №1689.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII із змінами і доповненнями (далі також - Закон №1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 р. №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 листопада 2011 р. №1337/20075, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в м. Києві - Державна інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві.

Абзацом першим пункту 2 частини першої ст. 26 Закону №1023-XII встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Відповідно до частини першої, третьої ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року

№ 877-V із змінами і доповненнями (далі також - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно п. 1.4. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 №310, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 743/21056, із змінами і доповненнями (далі також - Порядок) перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Частинами першою - другою ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Матеріалами справи встановлено, що направлення видано на підставі Наказу від 21.09.2012 р. №404 Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, яким затверджено план роботи Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на IV квартал 2012 р.

Отже, наказ з зазначенням найменування суб'єкта господарювання та предмета перевірки в розумінні ст. 7 Закону № 877-V видано не було.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання (частина одинадцята ст. 4 Закону № 877-V).

Відповідно до абзацу першого частини четвертої ст. 5 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Абзацами третім, четвертим частини четвертої ст. 5 Закону № 877-V встановлено, що повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Як встановлено в судовому засіданні, повідомлення про проведення перевірки від 29.10.2012 року вручено начальнику абонентського відділу ОСОБА_2 29.10.2012 р.

Проте, відповідно до Довіреності від 08 листопада 2012 р. ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» уповноважило Руденко Олену Леонідівну на представництво інтересів Товариства у справі щодо проведення перевірки Товариства посадовими особами органу з питань захисту прав споживачів з питань державного контролю за додерданням законодавства про захист прав споживачів.

Таким чином, повідомлення про проведення перевірки відповідачем було вручено не уповноваженій особі суб'єкта господарювання.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 займає посаду начальника абонентського відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Інформ», про що свідчить копія наказу від 06.08.2013 р. №24-в/тм про надання ОСОБА_2 частини щорічної відпустки.

Отже, перевіряючими надано повідомлення про проведення перевірки ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» особі, яка не є уповноваженою особою суб'єкта господарювання, не є працівником ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр», а відтак підстави вважати суб'єкт господарювання ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» належним чином повідомленим про проведення перевірки у суду відсутні.

Посилання представника відповідача, що під час вручення повідомлення про проведення перевірки ОСОБА_2 була у фірмовій хусточці ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр», з чого зроблено висновок перевіряючими її відношення до ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр», та твердження відповідача, що суб'єкт господарювання вважається належно повідомленим в разі отримання повідомлення будь-яким працівником, суд до уваги не бере, оскільки законодавством чітко визначено, що повідомлення вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Оскільки відповідачем обрано доведення до відома суб'єкта господарювання повідомлення про проведення перевірки шляхом вручення повідомлення під розписку, вручення, відповідно до чинного законодавства, обмежено щодо особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання, тому перевіряючі повинні були перевірити належні документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на отримання такого повідомлення.

З таких же підстав суд не бере до уваги посилання представника відповідача щодо здійснення реєстрації суб'єктом господарювання шляхом проставляння на повідомленні відбитку штемпелю вхідний №548 від 29.10.2012 р., оскільки вручено мало бути особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Крім того, реєстраційний штапм не містить реквізитів, з яких можливо встановити належність до ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр».

За таких обстави, суд вважає, що суб'єкт господарювання ТОВ «Цифрал-Сервіс-Центр» не одержувало повідомлення про здійснення планового заходу.

Пунктом 8 частини першої ст. 23 Закону № 877-V встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Абзацом дев'ятим п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, із змінами і доповненнями (далі також - Положення №1177) передбачено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Відповідно до форми № 4, затвердженої наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 679 від 27.11.2000 (у редакції наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 17 від 2002), якою затверджено форму постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", в зазначеній постанові має бути вказано перелік порушень за які статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачена відповідальність.

Як вбачається зі змісту Постанови №000501 про накладення стягнень від 06.02.2013 р., за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки постановлено застосувати штраф у розмірі 191739,10 грн.

Відповідачем суду не обґрунтовано розмір застосованого штрафу до позивача, зокрема не надано інформації про вартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, відповідно до якої має розраховуватись штраф в порядку абзацу дев'ятого п. 2 Положення № 1177.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення вимог діючого законодавства стосовно Позивача призвели до передчасних висновків та прийняття постанови про накладення стягнень, яка не відповідає чинному законодавству.

Згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Це означає, що у будь-яких спорах з суб'єктом владних повноважень зазначене завдання судочинства не повинно нівелюватися, а суд повинен ретельно перевіряти доводи сторін. Крім того, зазначене вище завдання адміністративного судочинства реалізується через призму ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки судом встановлено, що Відповідач по відношенню до Позивача діяв не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи, недобросовісно, нерозсудливо, адміністративний позов слід задовольнити, а оскаржувану Постанову №000501 про накладення стягнень від 06.02.2013 р. слід визнати протиправною та скасувати.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал-Сервіс-Центр» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 06.02.2013 р. №000501 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову №000501 про накладення стягнень від 06.02.2013 р. Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Маруліна Л.О.