Рішення

від 02.09.2013 по справі 919/827/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року справа № 919/827/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус"

(49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121

Ідентифікаційний код: 35737974)

до Приватного підприємства "Торговельний дім "Ветеран"

(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 72, кв. 52

Ідентифікаційний код: 30026363)

про про стягнення 43 872,00 грн

представники сторін у судове засідання не з'явились

Суть спору:

16.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (далі - Позивач, ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суду) із позовною заявою до Приватного підприємства "Торговельний дім "Ветеран" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 43 872,00 грн.

Свої вимоги Позивач мотивує неналежним виконанням Відповідачем Договору оренди майна відносно сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 18.07.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 19.08.2013.

У судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про час місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Так, зі змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та відзив АН позовну заяву не надав.

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2008 між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди обладнання №211с (надалі - Договір), згідно умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в термінове платне користування обладнання - кавомашину OPTIMA spic у кількості 1 одиниця (далі - Майно) та платити орендну плату.

Відповідно до пункту 5.8 Договору Орендар повинен закупати у Орендодавця кофе у зернах у розмірі кг менш 1 кг. у місяць по цінам діючого прайс-листа Орендодавця та на умовах договору купівлі-продажу №210С.

Розмір орендної плати за орендоване майно складає 5% від вартості орендованого майна з урахуванням ПДВ. (пункт 3.1.Договору).

У разі виконання пункту 5.8.Договору орендна плата за користування орендованим майном складатиме 1,00 грн у місяць за кожну одиницю обладнання (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 5.5.Договору передбачено, що Орендар щомісячно до 5 числа повинен надавати Орендодавцю інформацію щодо місця знаходження орендованого обладнання. У разі відсутності вказаної інформації, Орендар зобов'язав сплатити штраф Орендодавцю у розмірі 20% від вартості обладнання за кожен випадок такого порушення, а Орендар має право розірвати Договорі та вимагати сплати його повної вартості.

Як зазначалось, пунктом 2.2 Договору встановлено строк його дії - 12 місяців з дати прийняття орендованого обладнання згідно Акту прийому-передачі (Акт складено 12.08.2008).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як збоку Позивача, так і збоку Відповідача не представлено суду доказів існування заперечень щодо продовження орендних відносин по Договору, у зв`язку з чим, такий Договір був продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений.

На виконання умов Договору Майно було передано за актом приймання-передачі від 02.07.2008 на загальну суму 3100 грн (арк. с 11).

Проте, як стверджує Позивач, Відповідач умови договору виконував неналежним чином та не в повному обсязі. Протягом періоду з липня 2008 по січень 2009 Відповідач вимоги виконував частково, в частини закупки кави у зернах, але орендну плату за орендоване майно не сплачував. З лютого 2009 року по листопад 2012 року включно Відповідач свої обов'язки за Договором не виконував взагалі.

22.11.2012 Позивачем на адресу Відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору №211С від 02.07.2008 та сплату боргу за Договором (арк. с .12).

Проте, Відповідачем ніяких дій прийнято не було, заборгованість за Договором не погашена, обладнання не повернуто Позивачеві, що обумовило звернення останнього до суду з відповідними вимогами.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтями 284, 286 ГК України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 ГК України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку сторони погодили розмір орендної плати: відповідно до пункту 3.1 договору - 5 % від вартості обладнання, зазначеного в Акті прийому-передачі або відповідно до пункту 3.2 договору - 1,00 грн. на місяць у випадку виконання Орендарем зобов`язань згідно пункту 5.8 договору.

.

Позивач у позовній заяві зазначає , що протягом періоду з липня 2008 року по січень 2009 року відповідач купував каву на умовах договору купівлі-продажу №210С та виконував пункт 5.8. Договору.

Доказів подальшого виконання Договору в частині закупівлі кави у розмірі, визначеному пунктом 5.8. Договору відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування орендної плати по Договору відповідно до пункту 3.2 за 7 місяців у розмірі 1 грн в місяць та за 46 місяців (з лютого 2009 по листопад 2009) у розмірі 155 грн в місяць.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, Орендар оплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок Орендодавця в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому орендувалось майно.

Відповідач припустився порушення умов Договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати. Доказів погашення заборгованості Відповідачем станом на момент прийняття цього рішення суду не надано.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 7 грн заборгованості з орендної плати за період з липня 2008 по січень 2009 року (1 грн+7 місяців = 7 грн) та 7130 грн заборгованості з орендної плати за період з лютого 2012 року по листопад 2012 року (3100 грн*5%*46 місяців=7130 грн).

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 7137 грн основного боргу за договором оренди обладнання.

Також Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з Відповідача 32860 грн штрафу за неналежне виконання умов Договору відповідно до пункту 5.5. Договору.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що Орендар щомісячно до 5 числа надавати Орендодавцю інформацію щодо місця знаходження орендованого обладнання. У разі відсутності вказаної інформації, Орендар зобов'язав сплатити штраф Орендодавцю у розмірі 20% від вартості обладнання за кожен випадок такого порушення.

Відповідачем не представлено суду доказів виконання ним обов`язку відповідно до пункту 5.5 Договору. Судом перевірено вважає розрахунок позивача відносно нарахування штрафу у розмірі 32860 грн (3100 грн* 20%*53 місяці=32860 грн) на підставі пункту 5.5 Договору та визнано його вірним.

Проте, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а також якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом не встановлено, що порушення Відповідачем пункту 5.5. Договору спричинило збитків іншим учасникам господарських відносин, також суд вважає, що штраф у розмірі 32860,00 грн є надмірно великім поряд з сумою основного боргу, яка складає 7137,00 грн. За таких обставин суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до 3 286,00 грн.

Окрім цього, Позивачем заявлено до стягнення 775 грн компенсації на підставі пункту 7.4.4 Договору та вартість обладнання у зв`язку з розірванням договору у розмірі 3100 грн.

Згідно з пунктом 7.4.4 Договору, у випадку, якщо Орендар ініціює розірвання договору раніше строку, зазначеного в пункті 2.2 із причин, не передбачених пунктом 8.6 даного договору, а також у випадку розірвання договору з ініціативи Орендодавця у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Орендарем умов Договору, Орендар зобов`язаний повернути обладнання в строк і на умовах, передбачених пунктами 6.1, 8.6 Договору, і виплатити Орендодавцеві компенсацію в розмірі рівному п`яти орендним платам згідно пункту 3.1 даного договору

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору добросовісна Сторона має право в односторонньому порядку розірвати діючий договір. В такому випадку добросовісна сторона письмово повідомляє іншу Сторону про розірвання договору оренди, а також приводить докази невиконання умов договору іншою Стороною. Документи, що підтверджують факт відправлення зазначеного повідомлення, свідчать про розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» на адресу Відповідача було направлено повідомлення, в якому зазначалось про існування заборгованості за Договором, про розірвання договору та необхідність сплатити вартість обладнання, орендну плату, компенсацію та штраф. Даний лист відправлено 22.11.2012 на адресу відповідача. (арк. с .12)

Частинами 1, 3 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В даному випадку право на одностороннє розірвання договору передбачено пунктами 5.5, 8.6 Договору. Факт відправки 22.11.2012 листа на адресу Відповідача свідчить про розірвання договору.

Суд також зазначає, що встановлення сторонами в договорі такого виду забезпечення виконання зобов`язання, як компенсація - в розмірі рівному п`яти орендним платам, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено ЦК України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 № 14/80-09-2056.

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 775 грн компенсації та 3100 грн вартості обладнання, переданого за Договором.

Згідно з приписами пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на Відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, в порядку статті 49 ГПК України покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 34, 49, 82-85, 115,116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговельний дім "Ветеран" (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 72, кв. 52, Ідентифікаційний код: 30026363 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виколнавчих дій ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл.Ак.Стародубова, 1, оф. 121, ідентифікаційний номер 35737974) заборгованість по орендній платі за Договором №211с від 02.07.2008 в сумі 14298,00 грн ., з яких: 7137,00 грн - заборгованість з орендної лати, 3286,00 грн - штраф, 775,00 грн - компенсація, 3100 грн. - вартість обладнання, переданого по Договору оренди обладнання №211с від 02.07.2008, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.08.2013

Суддя І.А.Харченко