Рішення

від 22.08.2013 по справі 910/12356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12356/13 22.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраміс"

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня"

про стягнення 876 565,58 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Сікліцький Б.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фраміс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (далі-відповідач) про стягнення 876 565,58 грн. основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору на виконання будівельних робіт №110-10 від 27.05.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання н з'явився, причин неявки суду не повідомив. Однак, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Завод "Ленінська кузня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фраміс" був укладений договір №110-10 на виконання будівельних робіт, умовами якого передбачено, що відповідач доручає та оплачує, а позивач приймає на себе зобов'язання виконання в повному обсязі будівельних робіт по ремонту надземного автодорожнього міського мосту №3 через р. Либідь на території ВАТ «Завод Ленінська Кузня» за адресою: вул. Жилянська, 107 у Шевченківському районі міста Києва, згідно зведеного кошторису.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконані та прийняті будівельні роботи згідно з даним договором відповідач перераховує позивачу, у відповідності до протоколу про погодження договірної ціни та плану фінансування, що додається до цього договору 1 544 552,40 грн.

Згідно до п. 2.3. договору подальше фінансування проводиться у відповідності до календарного графіку фінансування.

Пунктом 2.7. договору сторони погодили, що уточнення договірної ціни буде здійснюватися на підставі додаткової угоди між сторонами.

У п. 3.2. договору встановлено, що при завершенні робіт, згідно з календарним графіком виконання робіт та фінансування, позивач надає відповідачеві два примірники акта здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач не пізніше 15 календарних днів з дня одержання документації та акту, повертає позивачу один примірник акту здачі-приймання виконаних робіт та проводить оплату.

Відповідно до п. 4.12.4. договору відповідач зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи своєчасно.

З додатку №5 до договору «Календарний графік фінансування» вбачається, що остаточний розрахунок за виконані роботи відповідачем проводиться 1 вересня 2010 р.

17.06.2010 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №110-10 від 27.05.2010 р., пунктом другим якої сторони погодили, що у зв'язку із збільшенням фактичних обсягів робіт по основному договору, сторони прийшли до згоди про збільшення загальної вартості основного договору згідно кошторису. Таким чином, після підписання даної угоди загальна сума основного договору становить 1 768 338,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договорів були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 1 768 338,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт від 15.07.2010 р. та від 31.03.2011 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково в сумі 891 772,42 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, в результаті чого заборгував позивачеві 876 565,58 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 876 565,58 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №110-10 від 27.05.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами належним чином, виконав всі передбачені підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по актам виконаних робіт.

Відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені додатком №5 до договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 876 565,58 грн. настав з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт та повинен бути виконаний в момент такого приймання, враховуючи терміни оплати, визначені календарним планом фінансування.

Проте, станом на день прийняття рішення по справі, відповідач за виконані позивачем роботи на суму 876 565,58 грн. не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №110-10 від 27.05.2010 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 876 565,58 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 865,20 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 17 531,31 грн., однак сплатив - 18 396,51 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраміс" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, ідентифікаційний код - 14312364), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраміс" (21001, м. Вінниця, вул. Островського, буд. 69, ідентифікаційний код - 33380696) 876 565 (вісімсот сімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 58 коп. - основного боргу та 17 531 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 31 коп. - судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраміс" (21001, м. Вінниця, вул. Островського, буд. 69, ідентифікаційний код - 33380696) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 27.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.