Ухвала

від 29.08.2013 по справі 826/9092/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9092/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо визнання в акті перевірки № 510/22.8/35481122 від 27 травня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рекламна агенція 77» (код ЄДРПОУ 35481122) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» (код ЄДРПОУ 36375673) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року» фіктивних правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» (код ЄДРПОУ 36375673); визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки № 510/22.8/35481122 від 27 травня 2013 року порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «РМА «Монамі» (код ЄДРПОУ 36375673) за період з липня 2009 року по вересень 2010 року; визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки № 510/22.8/35481122 від 27 травня 2013 року порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» (код ЄДРПОУ 35893512), Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» (код ЄДРПОУ 25641220), Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера-Імпорт» (код ЄДРПОУ 32155618), Товариством з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» (код ЄДРПОУ 32531437), Товариством з обмеженою відповідальністю «Байєрсдорф Україна» (код ЄДРПОУ 32073111) за період з липня 2009 року по вересень 2010 року; визнання протиправними дій щодо корегування податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» в АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за наслідками перевірки та висновків акту перевірки № 510/22.8/35481122 від 27 травня 2013 року без прийняття податкового повідомлення-рішення; зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77», оформленою актом перевірки № 510/22.8/35481122 від 27 травня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та Наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 1534 від 08 травня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» (код ЄДРПОУ 36375673) за період 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за наслідками якої відповідачем складено акт № 510/22.8/35481122 від 27 травня 2013 року.

Як вбачається з акту перевірки, встановлено порушення позивачем: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлено завищення податкового кредиту та податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «РМА «Монамі» (код ЄДРПОУ 36375673) за період з липня 2009 року по вересень 2010 року; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна» (код ЄДРПОУ 35893512), ТОВ «Юнілівер Україна» (код ЄДРПОУ 25641220), ТОВ «Баядера-Імпорт» (код ЄДРПОУ 32155618), ТОВ «Нестле Україна» (код ЄДРПОУ 32531437), ТОВ «Байєрсдорф Україна» (код ЄДРПОУ 32073111) за період з липня 2009 року по вересень 2010 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 10 жовтня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» (код ЄДРПОУ 35481122) зареєстровано Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Крім того, 11 жовтня 2007 року ТОВ «Рекламна агенція 77» взято на податковий облік в органах державної податкової служби, перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Рекламна агенція 77» (замовник) в особі директора Тарасюк С.С. та ТОВ «РМА «Монамі» (виконавець) в особі директора Годунової Ю.Л. укладено договір № М-15.06.09/77 від 15 червня 2009 року та додаткові угоди до нього, предметом яких були організація та проведення рекламних акцій, виробництво та дизайн рекламних матеріалів на загальну суму 7 104 441,43 грн., в т.ч. ПДВ 1 184 073,57 грн.

Згідно з додатками до вказаного договору, виконавець зобов'язується організувати проведення рекламно-інформаційної кампанії, направленої на підвищення популяризації товарів під торговою маркою «Nivea Visage» компанії ТОВ «Байєрсдорф Україна», а замовник, що діє від свого імені та за рахунок клієнта - ТОВ «Байєрсдорф Україна», зобов'язується оплатити послуги на умовах, викладених у договорі № М-15.06.09/77 від 15 червня 2009 року.

Крім того, згідно з додатками до укладеного договору, виконавець зобов'язується організувати проведення програми, направленої на підвищення популяризації товарів під торговими марками компанії «Діаджео/Баядера-Імпорт» в магазинах торгівельної мережі Ашан, Край, Метро, Мега Маркет, Рейнфорд, Фуршет, Експансія, де реалізується продукція зазначеної торгової марки, а замовник, що діє від свого імені та за рахунок клієнта - ТОВ «Баядера-Імпорт», зобов'язується оплатити послуги на умовах, викладених у договорі № М-15.06.09/77 від 15 червня 2009 року.

Відповідно до додатків до укладеного договору, виконавець зобов'язується виготовити, а замовник, що діє від свого імені та за рахунок клієнта - ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна», зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно з переліком, та на умовах, викладених у договорі № М-15.06.09/77 від 15 червня 2009 року.

Факт виконання умов договору № М-15.06.09/77 від 15 червня 2009 року та додатків до нього, підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківськими виписками, видатковими накладними, податковими накладними на загальну суму 7 104 441,43 грн., в т.ч. ПДВ 1 184 073,57 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на час існування спірних правовідносин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» (код ЄДРПОУ 36375673) було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано лише 30 березня 2012 року з ініціативи податкового органу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебував у господарських правовідносинах з: ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна» (код ЄДРПОУ 35893512), ТОВ «Юнілівер Україна» (код ЄДРПОУ 25641220), ТОВ «Баядера-Імпорт» (код ЄДРПОУ 32155618), ТОВ «Нестле Україна» (код ЄДРПОУ 32531437), ТОВ «Байєрсдорф Україна» (код ЄДРПОУ 32073111).

06 листопада 2008 року між ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна» (замовник), та позивачем (виконавець), укладено договір № 06/11/08-JJ77, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з виробництва продукції та надання послуг для замовника у відповідності з описом, який викладений в додатках до договору.

Факт виконання договору № 06/11/08-77 від 06 листопада 2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи: актами наданих послуг; видатковими накладними; податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог податкового законодавства.

07 квітня 2010 року між ТОВ «Юнілівер Україна» (замовник), та позивачем (виконавець) укладено договір № 07.04/2010-77, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику різноманітні види послуг, що не заборонені законодавством України та погоджені сторонами в додатках до договору, а замовник приймає належним чином надані послуги та сплачує їх вартість на умовах, встановлених договором та додатками до нього.

Факт надання позивачем ТОВ «Юнілівер Україна» послуг відповідно до укладеного договору підтверджується актами наданих послуг, податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Крім того, між ТОВ «Баядера-Імпорт» (замовник), та позивачем (виконавець) укладено договір № БИ 07/2009-77 від 04 липня 2009 та додатки до нього, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги замовнику по організації та проведенню маркетингових досліджень, виставкових заходів, інформаційно-консультаційних програм, з метою надання інформації та стимулювання реалізації продукції замовника, популяризації торгових марок замовника, у відповідності до умов договору та додатків до нього, що становлять його невід'ємну частину.

Факт виконання укладеного договору підтверджується актами наданих послуг, податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог податкового законодавства.

16 березня 2010 року між ТОВ «Нестле Україна» (замовник) та позивачем (виконавець) укладено договір № 77-04.03/2010 та додатки до нього, згідно з умовами якого замовник замовляє, приймає та оплачує, а виконавець - надає послуги та/або роботи, найменування, обсяги, строки виконання/надання яких, а також інші умови узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку шляхом підписання сторонами додатків до цього договору.

Факт надання позивачем ТОВ «Нестле Україна» послуг відповідно до укладеного договору підтверджується актами наданих послуг, податковими накладними.

Крім того, між ТОВ «Байєрсдорф Україна» (замовник) та позивачем (виконавець) укладено договір № 77-23-10/2009 від 23 жовтня 2009 року, та додатки до нього, відповідно до умов якого з метою розповсюдження інформації про товари, продаж яких здійснює замовник, формування інтересу та споживчого попиту на ці товари, формування обізнаності споживачів про ці товари, збільшення обсягів продажу товарів, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги шляхом проведення рекламно-інформаційної кампанії відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти зазначені послуги.

Факт надання позивачем ТОВ «Байєрсдорф Україна» послуг відповідно до укладеного договору підтверджується актами наданих послуг, податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 розділу І вказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 розділу ІІ вказаного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За змістом п. 7 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилається на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 833/3-22-80-36375673 від 29 жовтня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями з червня 2009 року по грудень 2011 року, а також на постанову старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України Небелюка В.І. про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10 квітня 2012 року.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки та постанову про порушення кримінальної справи, оскільки вони не є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України порушення позивачем податкового законодавства, та не підтверджують протиправності дій позивача щодо заниження податку на прибуток та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція 77» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з оформлення результатів проведеної перевірки у формі акту та внесення змін в облікові дані позивача, як платника податків, щодо зміни податкового навантаження з податку на додану вартість на підставі акту перевірки, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.