Постанова

від 21.08.2013 по справі 812/3505/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №812/3505/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Мартакові О.А.,

за участі представників позивача Іраклієвського С.В., Можаєва М.О.,

представника відповідача Меркулової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року по справі № 812/3505/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000052270 від 25.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.04.2013 року звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052270 від 25.02.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач не погодився з таким рішення суду, подав апеляційну скаргу, якою просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна Компанія» є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради 13 квітня 2004 року № 1 384 120 0000 000744, що підтверджується довідкою АБ № 480629 (а.с.16). Знаходиться на податковому обліку у Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби та являється платником податку на додану вартість ( а.с. 79).

Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу № 182 від 19.02.2013 року в період з 20.02.2013 року по 26.02.2013 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Східноукраїнська будівельна Компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Эксимтрэйд» за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, про що складений акт перевірки від 21.02.2013 року № 182/227/32898963 (а.с. 19-30, 76).

Той факт, що вказана перевірка була невиїзною підтверджується як зазначеним вище наказом та і самим актом перевірки, згідно якого перевірку проведено в приміщенні Алчевської ОДПІ.

Проте, в постанові суду першої інстанції зазначено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Східноукраїнська будівельна Компанія», а відтак і підстави, і наслідки перевірки оцінювались судом першої інстанції як для виїзної перевірки

Як встановлено судом апеляційної інсанції за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом було встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого на думку податкового органу, позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 74583,47 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки 25.02.2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000052270 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74583,47 грн. і нарахувано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18645,87 грн. (а.с. 18). Проте, в зазначеному податковому повідомлені-рішенні вказано, що воно прийнято на підставі акту перевірки № 406/227/32898963 від 21.02.2013 року. Вказана суперечність судом першої інстанції не усунута.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що в податковому повідомленні-рішенні форми «Р» № 0000052270 року допущена технічна помилка податковим органом і треба вважати, що таке ППР прийнято на підставі акту перевірки № 182/227/32898963 від 21.02.2013 року.

Стаття 198 Податкового кодексу України передбачає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання(будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З акту перевірки вбачається, що всі порушення вимог Податкового кодексу України допущені по взаємовідносинам позивача з єдиним контрагентом ТОВ «Эксимтрэйд».

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не прийняв до уваги видаткові та податкові накладні, оскільки їх наявність на думку суду першої інстанції, не є безумовною підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом апеляційної існтанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Эксимтрэйд» був укладений договір оренди № 2/031-12 від 01.08.2012 року, за умовами якого ТОВ «Эксимтрэйд» надає позивачу в оренду вагони-хопери, а позивач зобов'язується сплачувати оренду плату на умовах та в порядку, встановлених цим договором. Передача вагонів проводиться на станції Кондрашівська-Нова Донецької залізничної дороги (а.с.31-33). Факт прийому-передачі вагонів від орендодавця позивачу підтверджується актом від 01.08.2012 року (а.с. 34). За перевіряємий період - листопад 2012 року позивачем сплачено ТОВ «Эксимтрэйд» орендну плату у відповідності до умов договору на суму 13000,10 грн., в тому числі ПДВ 2166,68 грн., що підтверджується рахунком № 226 від 22.11.2012 року, актом про виконання робіт № 15 від 30.11.2012 року, податковою накладною (а.с. 35, 36, 37).

Крім того, між позивачем та ТОВ «Эксимтрэйд» був укладений договір купівлі - продажу № 3/031-12 від 19.09.2012 року, за умовами якого ТОВ «Эксимтрэйд» зобв'язуться поставити згідно спеціфікації товар, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар, в кількості та за ціною, вказаними в спеціфікації. Поставка товару здійснюється продавцем (а.с.38-42). Факт виконання вказаного договору підтверджується рахунком № 227 від 23.11.2012 року на сумму 434500,70 грн., в тому числі ПДВ 72416,78 грн., податковими накладними № 4 від 23.11.2012 року, № 6 від 27.11.2012 року, № 7 від 26.11.2012 року, № 8 від 27.11.2012 року, № 9 від 27.11.2012 року, № 10 від 27.11.2012 року, № 11 від 27.11.2012 року, № 12 від 27.11.012 року, № 13 від 27.11.2012 року, накладними № 163 від 23.11.2012 року, № 164 від 26.11.2012 року, № № 166, 165, 167, 168, 169, 170, 171 від 27.11.2012 року (а.с.43-57).

Крім того, розрахунки по вказаним договорам підтверджуються виписками по рахункам позивача (а.с. 94 -100). Включення зазначених сум ПДВ до складу податкових зобов'язань підтверджується додатком 5 до декларації позивача з ПДВ за листопад 2012 року (а.с. 83-88), актом звірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ «Эксимтрэйд» (а.с.101).

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських опреацій між позивачем та його контрагентом у листопаді 2012 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу пояснив, що всі податкові накладні, видані ТОВ «Эксимтрэйд» були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Також представник ввідповідача підтвердив, що вказаний контрагент позивача є платником податку на додану вартість та сплачує його (а.с. 80, 81).

Відмовлячи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Єксимтрєйд» не надало а ні при перевірці, а ні в судовому засіданні доказів походження вагонів, що унеможливлює підтвердження факту реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна Компанія».

Колегія суддів вважає таке посилання безпідставним, оскільки проводилась перевірка ТОВ «Східноукраїнська будівельна Компанія», і до того ж ТОВ «Єксимтрєйд» не залучалось до участі у справі судом першої інстанції та не повинно було надавати будь-які документи суду.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем в судове засідання не надані документи, які підтверджують факт транспортування та переміщення товару реалізованого на адресу ТОВ «Східноукраїнська будівельна компанія».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги посилання податкового органу на ненадання позивачем або його контрагентом документів, що підтверджують транспортні послуги, оскільки зазначене не передбачено положеннями Податкового Кодексу України. Навпаки, ПК України передбачає широке та не обмежене коло документів, що можуть підтверджувати витрати платника податків.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних обов'язкова для підприємств, господарська діяльність яких пов'язана з наданням послуг перевезень, траспортувань.

Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем при перевірці, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що сплачені на виконання угод.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Алчевськоюоб'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000052270 від 25.02.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона належить скасуванню з постановою нового рішення про задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року по справі № 812/3505/13-а задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року по справі № 812/3505/13-а скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби № 0000052270 від 25.02.2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

У повному обсязі постанову складено 26 серпня 2013 року.

Головуючий: І.В. Юрко

Судді: Г.М. Міронова

А.А.Блохін