Рішення

від 29.08.2013 по справі 922/3087/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р.Справа № 922/3087/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройпроект", м. Бєлгород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Єпіфанова Я.В., довіреність б/н від 02.07.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстройпроект" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна" суми сплати за інвойсом 1/02 по контракту №1 від 01.06.2012 року в розмірі 16 439,50 доларів США, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно вказаного контракту та судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.08.13 р., було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено ії до розгляду у судовому засіданні на 27 серпня 2013 року о 11:30.

У судовому засіданні 27 серпня 2013 року оголошувалась перерва до 29 серпня 2013 року о 11:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив. До господарського суду Харківської області 07 серпня 2013 року повернулась ухвала від 24 липня 2013 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м. Харків, пр-т. Гагаріна, 127-А, оф.206, з відміткою пошти: зі спливом терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

01 червня 2012 року між ТОВ "Спецстройпроект", Російська Федерація (далі по тексту - позивач), та ТОВ "ТЕПЛОЕНЕРГІЯ УКРАЇНА" (далі по тексту - відповідач) був укладений контракт №1 (далі по тексту - контракт).

Згідно пункту 1.1 контракту продавець (відповідач) зобов'язався поставити, покупець (позивач) прийняти та оплатити товар, назва, комплектація та основні характеристики вказані в специфікаціях, які були узгоджені обома сторонами та які є невід'ємними частинами цього контракту.

Пунктом 3.3 контракту встановлюється, що строк поставки також зазначається у специфікаціях (п. 4.1 контракту).

Пунктом 5.2 контракту встановлено, що умови оплати за товар - 100% (сто процентів) передоплата протягом 7 (сім) днів з моменту підпису специфікацій на кожну конкретну партію товару.

За пунктом 10.1 контракту сторони домовились, що компетентним для контракту є Українське законодавство.

Сторонами також було підписано специфікацію №1 від 01.06.2012 року до контракту, де було узгоджена назва, кількість та вартість товару: композиція полімерна "Керамоизол" для теплоізоляційного покриття, 2135 літрів, по ціні 8 (вісім) доларів США, за один літр, на загальну суму 16 439,50 дол. США.

Строк поставки згідно контракту - липень 2012 року.

02 липня 2012 року відповідачем позивачу було видано інвойс 1/02.

03 липня 2012 року позивач сплатив за інвойсом 16 439,50 дол. США на користь відповідача по контракту №1 від 01.06.2012 року, що підтверджується інвойсом та копією рахунку (аркуші справи №14-15).

Контракт що розглядається у сукупності зі специфікаціями має всі признаки договору купівлі- продажу.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

17 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена угода, предметом якої є зупинка дії контракту №1 від 01.06.2012 року. За умовами цієї угоди відповідач зобов'язався протягом 3-х (трьох) місяців починаючи з дати підписання цієї угоди виконати повернення суми оплати зо контрактом в розмірі 16 439,50 дол. США на розрахунковий рахунок Позивача.

Однак, в порушення умов вищезазначеної угоди відповідач грошових коштів на рахунок позивача не перерахував та суму боргу не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 16 439,50 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять доларів США 50 центів) доларів США.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо суми судового збору, яка підлягає сплаті у даній справі суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

На день подання позову курс долару США становив 7,993 гривні за один долар, тобто вірною сумою судового збору є 2 628,02 грн. Як вбачається з матеріалів справи позивачем оплачено судовий збір у розмірі 2 630,00 грн., тобто позивачем надмірно сплачено 1,98 грн.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 628,02 грн. покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 536, 549, 611,625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕНЕРГІЯ УКРАЇНА" (61035, м. Харків, пр-т. Гагаріна,127-А, оф.206, код ЄДРПОУ 37364238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройпроект" (Росія, 308036, м. Бєлгород, вул. Єсеніна, буд.8, офіс 1/ЦРО, КПП 312301001) суму сплати за інвойсом 1/02 по контракту №1 від 01.06.2012 року в розмірі 16 439,50 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять доларів США 50 центів) доларів США та судовий збір у розмірі 2 628,02 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.08.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.