Рішення

від 29.08.2013 по справі 922/2778/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р.Справа № 922/2778/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ПП "Спецмонтаждіагностика", м. Харків до ПАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова про стягнення 2 151,89грн. за участю представників сторін:

позивача - Браташ О.А., свідоцтво адвоката № 836 від 09.12.10р., Мокрий В.Р., директор;

відповідача - Савві Л.Є., дов. № 12 від 01.02.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2 004,00грн., пеню в розмірі 523,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 16 від 20.09.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720,50грн. та судові витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4 000,00грн.

В судовому засіданні 13.08.13р. в порядку ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 29.08.13р. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача 29.08.13р. надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування пені та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2 004,00грн., пеню в розмірі 147,89грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 16 від 20.09.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720,50грн. та судові витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4 000,00грн.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача проти стягнення суми основного боргу та пені не заперечує. Що стосується стягнення судових витрат за послуги адвоката, вважає їх такими, що не відповідають принципу розумної необхідності та такими, що не підлягають відшкодуванню, оскільки договір про надання правової допомоги укладено з приватним підприємством, а не адвокатом особисто.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.09.12р. між Приватним підприємством "Спецмонтаждіагностика" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (відповідач) було укладено договір № 16 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив позивачу (виконавцю) виконати роботи, а саме ультразвуковий контроль якості зварювальних з'єднань та основного металу, та ультразвукову товщинометрію листового прокату.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Із суті правовідносин судом вбачається, що укладений між позивачем та відповідачем договір є за своєю правовою природою договором про надання послуг.

За приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 2.2.1-2.2.3 договору позивач зобов'язався надати передбачені даним договором послуги у відповідності до технічної документації та додатковим угодам у погоджені з відповідачем строки, забезпечити якість наданих послуг відповідно до вимог нормативної документації та здати відповідачу за актом виконані роботи.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 02.10.12р., підписаним та скріпленим печатками представників обох сторін.

Повна вартість послуг за договором складає 4 008,00грн. (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору сторони визначили порядок оплати послуг шляхом 50% перерахування авансового платежу від суми замовлених робіт в термін трьох днів з дня підписання договору.

Відповідач на виконання умов договору здійснив 50% авансовий платіж в розмірі 2 004,00грн., що підтверджується копією банківської виписки, наявною у справі.

Відповідно до п.4.3 договору остаточний розрахунок проводиться в термін 10 днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що відповідач договірні зобов'язання виконав неналежним чином, повністю за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 2 004,00грн., яка на теперішній час є несплаченою.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі та визнається відповідачем в повному обсязі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 2 004,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.6.2 договору, сторони погодили, що відповідач за несвоєчасну оплату сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо інше не передбачено діючим законодавством.

Статтею 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.96р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначений граничний розмір пені, що не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

Таким чином, встановлений сторонами у договорі розмір пені за невиконання грошового зобов'язання обмежується до подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що нарахування пені передбачено умовами договору, позивач надав обґрунтований розрахунок пені в розмірі 147,89грн., який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та Господарському кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Що стосується судових витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 4 000,00грн., суд дійшов висновку, що судові витрати в цій частині не підлягають віднесенню на відповідача, виходячи з наступного.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до статей 1 та 26 Закону України від 05.07.12р. № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, що укладається між клієнтом та адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням.

Судом встановлено, що договір про надання правової допомоги від 05.06.13р. укладено між позивачем та Приватним підприємством "Юридична фірма "Юрист-Адвокат". Дане підприємство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як звичайний суб'єкт підприємницької діяльності та доказів того, що дане підприємство є адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням позивач суду не надав.

Копії банківських виписок від 11 та 14 червня 2013р., наданих позивачем в обґрунтування судових витрат, свідчать про перерахування грошових коштів в розмірі 4 000,00грн. за надання правової допомоги приватному підприємству та не є належними доказами сплати гонорару адвокату. В матеріалах справи відсутні докази укладення договору про надання правової допомоги саме з адвокатом Браташ О.А., якому позивач надав довіреність представляти його інтереси у суді.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Перерахування грошових коштів в якості оплати за юридичні послуги підприємству, з яким у звичайних трудових відносинах знаходиться адвокат, що представляє інтереси позивача у даній справі, суд не розцінює як витрати за послуги адвоката у разумінні ст. 49 ГПК України.

Окрім того, зазначені витрати не відповідають принципу розумності, оскільки вдвічі перевищують розмір основного боргу, що підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача суми витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4 000,00грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 610, 611, 837 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", код ЄДРПОУ 32565419 (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24, р/р 26001002310089 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) на користь Приватного підприємства "Спецмонтаждіагностика", код ЄДРПОУ 31558023 (61121, м. Харків, вул. Світла, 1, корп. А, кв. 22, р/р 260072015364 в ПАТ "Регіон-Банк" м. Харків, МФО 351254) - 2 004,00грн. основного боргу, 147,89грн. пені, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині відшкодування судових витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 4 000,00грн. відмовити.

Повне рішення складено 30.08.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.