Постанова

від 27.08.2013 по справі 927/164/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа№ 927/164/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участі представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.04.2013 року у справі № 927/164/13-г (Повний текст складено та підписано 05.04.2013 року) (Суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трояк»

про стягнення 8 018,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трояк» про стягнення 8 018,34 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - 5 079,74 грн.)

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.04.2013 року у справі № 927/164/13-г позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 04.04.2013 року у справі № 927/164/13-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідач неодноразово порушував умови укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 1/12 від 03/04/2012, внаслідок чого виникли підстави для застосування господарських санкцій, а суд першої інстанції своїми висновками позбавив позивача права на застосування визначених ст. 534 Цивільного кодексу України засобів впливу на недобросовісного орендаря (відповідача).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2013.

Представники сторін у судове засідання 27.08.2013 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.04.2012 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трояк» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1/12 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець зобов'язався надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення їдальні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить орендодавцю на праві приватної власності.

Згідно з п. 4.1. Договору розмір орендної плати за приміщення, зазначене у додатку №1, становить 4 000 грн. за один календарний місяць і підлягає коригуванню згідно з п.4.4.

У свою чергу орендар на підставі п. 4.2. Договору зобов'язався протягом 5 календарних днів з дня підписання Договору сплатити орендну плату за перший місяць авансом (п.4.2).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується шляхом передоплати на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою не пізніше останнього числа місяця, що передує розрахунковому.

У відповідності до 4.6. Договору орендар щомісячно відшкодовую вартість орендної плати за землю в ті ж самі терміни, що і орендна плата.

Крім того, п. 8.1.1. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення по оплаті орендних платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, а також сплачує штраф у розмірі 10% від заборгованості.

03.04.2012 представниками сторін було підписано додаток №1 до Договору - акт приймання-передачі приміщення у оренду за яким орендодавець передав а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 157,7 кв.м. та майно за адресою: АДРЕСА_1. При цьому передано копії наступних документів: технічний паспорт, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки та додаткова угода, кадастровий план земельної ділянки. Отримання відповідачем цих доказів підтверджує його обізнаність про розмір сум, які підлягають відшкодуванню по оренді землі.

03.04.2012 представниками сторін підписано акт №2 передачі-приймання майна в тимчасове користування у якому наведено перелік майна, переданого в оренду відповідачу.

Відповідно до п.7 Договору оренди земельної ділянки №3446 від 05.11.2008 зі змінами згідно з додатковою угодою від 22.12.2011, укладеного між Чернігівською міською радою та позивачем, розмір орендної плати за оренду землі становить 5 804,52 грн. за рік.

Представниками сторін підписано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): №5 від 31.07.2012 по відшкодуванню вартості орендної плати за землю за квітень-липень 2012 р. на суму 1934,84; №6 від 31.08.2012 за оренду приміщення за серпень 2012 р. на суму 4 000 грн., відшкодування вартості орендної плати за землю за серпень 2012 р. на суму 483,71 грн.; №8 від 30.09.2012 за оренду приміщення за вересень 2012 р. на суму 4 000 грн., відшкодування вартості орендної плати за землю за вересень на суму 483,71 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписанням актів виконаних робіт №6 та №8 сторонами фактично узгоджено розмір щомісячної плати відповідачем за землю у розмірі 483,71 грн.

На виконання умов Договору орендар перерахував орендодавцю: 30.04.2012 - 4 000 грн. за оренду приміщення за квітень 2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №1; 31.05.2012 - 4 000 грн. за оренду приміщення за травень 2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №2; 10.07.2012 - 4 000 грн. за оренду приміщення за червень 2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №3; 31.07.2012 - 4 000 грн. оренди приміщень за 07.2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №4; 31.07.2012 - 1 934,84 грн. відшкодування вартості орендної плати за землю за квітень-липень 2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №5; 31.08.2012 - 4 483,71 грн. за оренду приміщення та відшкодування вартості орендної плати за землю за серпень 2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №6; 30.09.2012 - 4 483,71 грн. за оренду приміщення та відшкодування вартості орендної плати за землю за вересень 2012 р. згідно з прибутковим касовим ордером №8; 23.11.2012 - 8 966 грн. - орендна плата за жовтень листопад 2012 р. згідно з банківською випискою; 26.12.2012 - 6 000 грн. орендної плати згідно договору відповідно до банківської виписки; 14.01.2013 - 2 970 орендної плати згідно договору відповідно до банківської виписки.

Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання за Договором в частині своєчасної оплати передбачених Договором коштів позивачу.

Відповідно до ст.797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями п. 7.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати орендних платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, а також сплачує штраф у розмірі 10% від заборгованості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 534 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються проценти і неустойка,

- у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як було зафіксовано виданими та підписаними самим позивачем прибутковими касовими ордерами на прийняття від відповідача готівкових коштів ці кошти були прийняті як оплата за оренду приміщення за квітень-вересень 2012 р. та відшкодування вартості оплата за землю за квітень-липень, серпень-вересень 2012 р.

Однак з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що частина отриманих за оренду приміщення та оренду землі коштів ним була зарахована в порядку ст.534 Цивільного кодексу України в оплату штрафу - 2583,88 грн. і пені - 338,28 грн.

Зазначене в розрахунку зарахування суперечить наявним у справі доказам, а саме прибутковим касовим ордерам у яких чітко визначено підставу прийняття готівкових коштів - за оренду приміщення та оренду землі з зазначенням періоду оплати. Після отримання цих коштів підстава їх отримання не може бути самостійно змінена позивачем на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що часткове зарахування отриманих орендних платежів в сумі 2 583,88 грн. в оплату штрафу і пені у сумі 338,28 грн., а також відповідне збільшення боргу на ці суми є незаконним, а відповідно, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується з розрахунком заборгованості проведеним судом першої інстанції, а тому відповідно до арифметично правильного розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 445,96 грн. боргу, 0,24 грн. пені, 151,82 грн. процентів.

В решті позовних вимог судом першої інстанції правомірно відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 04.04.2013 по справі № 927/164/13-г залишити без змін.

Матеріали справи № 927/164/13-г повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.