Постанова

від 27.08.2013 по справі 910/6015/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа№ 910/6015/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участі представників:

від позивача: Костильов В.А. - представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 910/6015/13 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська міська рада

про виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» про виселення з приміщення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2013 по справі № 910/6015/13 позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» задоволено в повному обсязі.

Вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» з державного нерухомого майна загальною площею 2 468,00 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 76.

На підставі рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» підлягає стягненню 1 147,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 року по справі № 910/6015/13 і припинити провадження по даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є неправомірним, необґрунтованим та таким, що не відповідає реальним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт стверджує, що листи позивача № 388-НЗК від 04.09.2012 та № 4-НЗК від 03.01.2013 з вимогою про повернення орендованого майна є передчасними, оскільки Договір оренди діє до 25.10.2013, а тому Комунальне підприємство «Київський метрополітен» взагалі не мало права звертатись до суду з вимогами про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.07.2013.

Представник позивача 29.07.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 розгляд справи відкладено на 27.08.2013 у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

У судове засідання 27.08.2013 представники відповідача та третьої особи повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників позивача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

27.12.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3980 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 2 468,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 76, що знаходиться на балансі Закритого акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» (балансоутримувач), та увійшло до його статутного фонду і є державною власністю, вартість якого за експертною оцінку станом на 30.04.2007 р. становить 5 780 925,00 грн.

Відповідно до п. 10.1. Договору його укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 27 грудня 2007 року до 26 листопада 2010 року включно.

Згідно з п. 10.4. Договору договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві, лише за наявності письмової згоди органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди в строк за місяць до закінчення його дії та укладення додаткового договору на продовження строку дії договору оренди, який є невід'ємною частиною Договору.

27.12.2007 між орендарем та відповідачем підписано акт приймання-передачі спірного майна.

У відповідності до Рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 651/651 надано згоду на передачу до державної власності нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Києва на бульварі Тараса Шевченка, 50 літ. Г, М (710,7 кв. м) та у пров. Бєлінського, 6 літ. А (477,6 кв. м) у м. Києві в обмін на будівлі та споруди державної власності, які підпадають під пляму будівництва, на вул. Межигірській, 76 літ. В, Г, Д, % Ж, З, И, К, Л, М, Н, О (2887,10 кв. м) у м. Києві згідно з додатком до цього рішення.

11.03.2009 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження № 278-р, відповідно до якого прийнято пропозицію Київської міської ради та Фонду державного майна України щодо передачі у власність територіальної громади міста Києва будівель та споруд по вул. Межигірській, 76 (літер В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О) у м. Києві, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, шляхом обміну на будівлю (літер Г) і споруду (літер М) по бульв. Т. Шевченка, 50, та будівлю (літер А) по пров. Бєлінського, 6 у м. Києві, що передаються у державну власність та управління зазначеного Фонду.

23.09.2009 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження № 1091 «Про затвердження акта приймання-передачі об'єктів державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Києва» затверджено акт приймання-передачі об'єктів (будівель та споруд, розташованих у м. Києві на вул. Межигірській, 76 (літ. В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О) з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Києва та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Київський метрополітен» об'єкти, зазначені в акті приймання-передачі.

За умовами п. 10.5. Договору реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності договору, він зберігає чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Сторонами доказів повернення орендованого майна після припинення Договору оренди сторонами не надано.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Нормами частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами № 388-НЗК від 04.09.2012 та № 4-НЗК від 03.01.2013 звертався до відповідача з вимогою про повернення орендованого майна, однак відповідачем зазначені вимоги виконані не були.

Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

За умовами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що у п. 10.4. Договору сторони встановили, Договір вважається пролонгованим лише за наявності письмової згоди органу, уповноваженого управляти об'єктом, яка не була надана, додаткових угод щодо пролонгації Договору не укладалось, а тому Договір вважається припиненим, а посилання апелянта на автоматичну пролонгацію Договору необґрунтованим.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого майна є обґрунтованими, та задоволені судом першої інстанції правомірно.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 по справі № 910/6015/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6015/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.