Постанова

від 13.08.2013 по справі 808/2779/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року 12:08Справа № 808/2779/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесгрупп»,

м. Запоріжжя,

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними,

за участі представників сторін:

від позивача: Войтенко Ю.Г., за довіреністю б/н від 03.04.2012,

від відповідача: Клименко А.О., за довіреністю №21/8/10 від 01.02.2013,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобізнесгрупп» (далі позивач, ТОВ «Автобізнесгрупп») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізькій області Державної податкової служби, після заміни ухвалою суду від 13.08.2013 відповідача правонаступником - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №00028622-11, №0002872302 від 16.11.2012, а також визнати незаконними та вчиненими із перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень дії відповідача по визначенню правочинів ТОВ «Автобізнесгрупп» нікчемними в силу припису закону в п. 3, 4 висновків акту перевірки №113/22-11/36576466 від 28.09.2012.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач необґрунтовано, незаконно та виключно на свій розсуд дійшов висновку у акті №113/22-11/36576466 від 28.09.2013, складеному за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Автобізнесгрупп», щодо фіктивності господарських взаємовідносин ТОВ «Автобізнесгрупп» із контрагентами за період 2010-2012 роки. Позивач зазначає у позові, що факт придбання, транспортування, зберігання та використання ним у власній господарській діяльності придбаних у контрагентів товарів підтверджується всіма необхідними первинними документами, які були надані до перевірки. Позивач вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, зробивши висновок про фіктивність правочинів укладених між ТОВ «Автобізнесгрупп» та контрагентами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Під час надання суду пояснень та у своїх письмових запереченнях зазначає, що податкові повідомлення-рішення №00028622-11, №0002872302 від 16.11.2012 прийняті податковим органом цілком правомірно, оскільки у акті перевірки №113/22-11/36576466 від 28.09.2012 відповідач обґрунтовано дійшов висновку про неможливість реального здійснення ТОВ «Автобізнесгрупп» фінансово-господарських операцій із контрагентами ТОВ «Техносервіс-Групп», ТОВ «Вестасервіс», ТОВ «Статум плюс», ТОВ ВКФ «Сервіс-метал-центр», ТОВ «Сіон», ТОВ «Бест ЗП Транс-К» та ТОВ «Промінвесттрейд». Такого висновку податковий орган дійшов на підставі наявної у нього інформації про неможливість здійснення зазначеними контрагентами господарської діяльності, у зв'язку із відсутністю у них трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень. Окрім того, позивачем до перевірки не були надані документи, які б підтверджували реальність здійснення фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період.

Судом з'ясовано, що у період з 03.09.2012 по 14.09.2012, на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №857 від 23.08.2012, уповноваженими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Автобізнесгрупп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2009 по 30.06.2012. За результатами цієї перевірки відповідачем був складений акт №113/22-11/36576466 від 28.09.2012 (далі акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки відповідач виявив наступні порушення:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 за №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 за №283/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 138.8 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 95745 грн.;

- п. 1.3, пп.7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 161618 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 28.09.2012 позивач подав до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя письмові заперечення.

13 листопада 2012 року відповідач надав позивачу відповідь на його письмові заперечення на акт перевірки у якій зазначив, що висновки акту перевірки відповідають вимогам законодавства.

16 листопада 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №00028622-11, яким ТОВ «Автобізнесгрупп» було збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 104452 грн. 25 коп., з яких 8707 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0002872302, яким ТОВ «Автобізнесгрупп» було збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 177262 грн. 75 коп., з яких 15644 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №00028622-11 та №0002872302 від 16.11.2012, позивач звернувся 28.11.2012 з первинною скаргою до Державної податкової служби у Запорізькій області.

Рішенням Державної податкової служби у Запорізькій області від 28.01.2013 позивачу було відмовлено у задоволенні первинної скарги від 28.11.2012.

11 березня 2013 року ТОВ «Автобізнесгрупп» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень та про визнання незаконними, вчиненими з перевищенням компетенції дій відповідача по визначенню правочинів ТОВ «Автобізнесгрупп» нікчемними в силу припису закону в п. 3, 4 висновків акту перевірки від 28.09.2012.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

На підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару та використання його у власній господарській діяльності позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя під час перевірки та суду були надані наступні документи.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Сіон» (код ЄДРПОУ 31965174:

- копії договору купівлі-продажу №0902 від 09.02.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ «Сіон» (продавець), стосовно продажу фронтальної вантажівки FOTON FL958G та додатку №1 до договору - акта прийому-передачі техніки від 10.02.2011 за №1;

- копії податкових накладних №7 від 10.02.2011, №8 від 18.02.2011, №9 від 28.02.2011, №13 від 01.03.2011, №14 від 04.03.2011, №15 від 09.03.2011, №16 від 10.03.2011, №17 від 11.03.2011, №18 від 12.03.2011, №19 від 14.03.2011, №20 від 15.03.2011, №21 від 16.03.2011, №22 від 19.03.2011, №23 від 21.03.2011, №24 від 21.03.2011, №25 від 25.03.2011, №26 від 29.03.2011, №28 від 31.03.2011, №30 від 01.04.2011, №31 від 04.04.2011 та №32 від 05.04.2011 на авансові платежі за вантажник FOTON FL958G;

- копії реєстру платіжних доручень щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сіон» за вантажник FOTON FL958G.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Бест ЗП Транс-К» (код ЄДРПОУ 36835813):

- копію договору купівлі-продажу №01/08 від 01.08.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Бест ЗП Транс-К», щодо надання послуг з перевозки вантажів автомобільним транспортом по території України;

- копії податкових накладних №11 від 03.08.2011, № 87 від 25.10.2011, №97 від 27.10.2011, №208 від 24.11.2011, №68 від 14.12.2011, №74 від 15.12.2011, №77 від 16.12.2011, №78 від 17.12.2011, №83 від 20.12.2011, №92 від 22.12.2011, №93 від 22.12.2011, №103 від 26.12.2011, №107 від 27.12.2011, №108 від 27.12.2011, №116 від 28.12.2011, №119 від 29.12.2011, №121 від 29.11.2011, №124 від 29.12.2011, №128 від 29.12.2011;

- копії рахунків-фактур №СФ-0000314 від 03.08.2011, №СФ-0000527 від 25.10.2011, №СФ-0000537 від 27.10.2011, №СФ-0000675 від 24.11.2011, №СФ-0000779 від 14.12.2011, №СФ-0000786 від 15.12.2011, №СФ-0000789 від 16.12.2011, №СФ-0000790 від 17.12.2011, №СФ-0000795 від 20.12.2011, №СФ-0000804 від 22.12.2011, №СФ-0000805 від 22.12.2011, №СФ-0000815 від 26.12.2011, №СФ-0000819 від 27.12.2011, №СФ-0000820 від 27.12.2011, №СФ-0000828 від 28.12.2011, №СФ-0000831 від 29.12.2011, №СФ-0000833 від 29.12.2011, №СФ-000836 від 28.12.2011;

- копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000314 від 03.08.2011, №ОУ-0000527 від 25.10.2011, №ОУ-0000537 від 27.10.2011, №ОУ-0000675 від 24.11.2011, №ОУ-0000779 від 14.12.2011, №ОУ-0000786 від 15.12.2011, №ОУ-0000789 від 16.12.2011, №ОУ-0000790 від 17.12.2011, №ОУ-0000795 від 20.12.2011, №ОУ-0000804 від 22.12.2011, №ОУ-0000805 від 22.12.2011, №ОУ-0000815 від 26.12.2011, №ОУ-0000819 від 27.12.2011, №ОУ-0000820 від 27.12.2011, №ОУ-0000828 від 28.12.2011, №ОУ-0000831 від 29.12.2011, №ОУ-0000833 від 29.12.2011, №ОУ-000836 від 28.12.2011;

- копії товарно-транспортних накладних від 03.08.2011, від 25.10.2011, від 27.10.2011, від 24.11.2011, 14.12.2011, 15.12.2011, від 16.12.2011, від 17.12.2011, від 20.12.2011, від 22.12.2011, від 22.12.2011, 26.12.2011, від 27.12.2011, від 27.12.2011, від 28.12.2011, від 29.12.2011, від 29.12.2011, від 28.12.2011 щодо перевезення ТОВ «Бест ЗП Транс-К» вантажу від ТОВ «Автобізнесгрупп» (вантажовідправник) до вантажоодержувачів;

- копії реєстру платіжних доручень щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ «Бест ЗП Транс-К» за надання послуг із перевезення вантажу.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Промінвесттрейд» (код ЄДРПОУ 36576466):

- копію договору №14/12/11 від 14.12.2011 між ТОВ «Автобізнесгрупп» та ТОВ «Промінвесттрейд» щодо надання послуг з вантажно-розвантажувальних робіт, послуг з класифікації коксу;

- копії податкових накладних №57 від 30.12.2011, №11 від 21.02.2012, №12 від 24.02.2011, №19 від 29.02.2012, №27 від 28.02.2012;

- копії прибуткових накладних з переробки №ПМ-0000002 від 27.12.2011, №ПМ-0000003 від 28.12.2011, №0000004 від 29.12.2011, №ПМ-0000005 від 30.12.2011, №ПМ-0000006 від 30.12.2011;

- копії накладної на передачу товарно-матеріальних цінностей в переробку №ПМ-0000001 від 26.12.2011, накладних на внутрішнє переміщення товару №ПМ-0000001 від 06.02.2012, №ПМ-0000002 від 21.02.2011, №ПМ-0000003 від 21.02.20112, №ПМ-0000004 від 22.02.2012, №№ПМ-0000005 від 24.02.2012, №ПМ-0000006 від 24.02.2012, №ПМ-0000007 від 27.02.2012, №ПМ-0000007 від 27.02.2012, №ПМ-0000008 від 29.02.2012, №ПМ-0000009 від 29.02.2011, №ПМ-0000010 від 02.04.2013, №ПМ-0000011 від 03.04.2011, №ПМ-0000012 від 03.04.2012, №ПМ-0000013 від 04.04.2011, №ПМ-0000014 від 05.04.2011 та №ПМ-0000015 від 05.04.2012;

- копії актів надання послуг №279 від 30.12.2011, №14 від 31.01.2012, №21 від 21.02.2012, №27 від 24.02.2012, №32 від 29.02.2012 та №65 від 28.04.2012;

- копії реєстру платіжних доручень щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ «Промінвесттрейд» за надання послуг та копія рахунку №260 від 30.12.2011.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ ВКФ «Сервіс-метал-сервіс» (код ЄДРПОУ 32515347):

- копії податкових накладних №23 від 11.02.2011, №37 від 15.02.2011, щодо поставки коксу;

- копії видаткових накладних №110234 від 11.02.2011, №150234 від 15.02.2011 та рахунків-фактур №140234 від 14.02.2011 і №090234 від 09.02.2011;

- копії реєстру платіжних доручень щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ ВКФ «Сервіс-метал-сервіс» за поставку товару.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Вестасервіс» (код ЄДРПОУ 36440698) щодо поставки графіту, відповідно до договору №0102/02 від 01.01.2010, позивачем були надані копії податкової накладної №010203 від 01.02.2010, видатної накладної №010203 від 01.02.2010 та рахунку-фактури №010203 від 01.2010.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ «Автобізнесгрупп» із контрагентом ТОВ «Статум-плюс» (код ЄДРПОУ 36839262) щодо надання послуг з вивантаження, сортирування, переробки коксу, змішування його з графітом, згідно укладеного договору №0102/03 від 01.02.2010, позивачем надані копії податкової накладної №020201 від 01.02.2010, акту прийому-передачі виконаних робіт №020201 та акту прийому-передачі товару в роботу.

На підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Техносервіс-групп» (код ЄДРПОУ 36366061), щодо надання останнім послуг позивачу із вивантаження, сортирування, переробки коксу, ТОВ «Автобізнесгрупп» відповідно до договору №2001/01 від 20.01.2010, позивачем надані:

- копії податкових накладних №260106 від 26.01.2010, №270101 від 27.01.2010, №290129 від 29.01.2010 та №290130 від 29.01.2010;

- копії актів прийому-передачі виконаних робіт №280103, №290129, №290130, №270101, №260206;

- копії актів передання творів в роботу;

- виписки банку про оплату наданих послуг по договору.

Свої висновки в акті перевірки від 28.09.2012, щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Автобізнесгрупп» та його контрагентами, податковий орган обґрунтував тим, що позивачем не були надані у повному обсязі бухгалтерські документи, які б свідчили про фактичне здійснення господарських взаємовідносин між підприємством та контрагентами, а ті документи, що були надані позивачем до перевірки, на думку податкового органу оформлені не належним чином. Також у акті перевірки відповідач зазначає про те, що позивачем в ході перевірки не надано додаткових первинних документів, які б дійсно підтверджували зв'язок між отриманими ТОВ «Автобізнесгрупп» послугами (товарами) із господарською діяльністю підприємства. Відповідач також зазначає у акті перевірки про те, що підприємством не надано іншу інформацію, яка б доводила, що відомості первинних документів та документів бухгалтерського обліку, наданих до перевірки, відповідають дійсності та/або є сумнівними в реальності вчинення правочинів. Відповідач вважає, що наявність у ТОВ «Автобізнесгрупп» документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, актів виконаних робіт - не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку із тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Окрім того відповідач у акті перевірки зазначив про те, що в ході проведення аналізу наданих первинних документів, матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, ним встановлена відсутність у контрагентів ТОВ «Автобізнесгрупп» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших умов.

Суд не погоджується з зазначеними висновками та доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі Закон №334/94-ВР), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно д п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Позивачем були надані відповідачу під час перевірки та суду первинні документи у обсязі, достатньому для формування податкового кредиту та валових витрат за спірними господарськими операціями, у тому числі документи на підтвердження факту транспортування придбаних у контрагентів товарів та документи в підтвердження використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Доводи відповідача у акті перевірки про те, що первинні документи не відповідають вимогам законодавства оскільки, у них не зазначено місце надання послуг, безпідставні, оскільки місце надання послуг чітко визначено в договорах, а обов'язкове зазначення такого місця у інших первинних документах не передбачено Законом. Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання до перевірки калькуляцій робіт та сертифікатів якості, оскільки по-перше відповідачем не надано доказів витребування таких документів у позивача під час перевірки, по-друге, ціна була погоджена у договорі і не потребувала додаткового погодження, тим більш, що калькуляції і сертифікати якості не є обов'язковими документами первинного бухгалтерського обліку.

Щодо доводів відповідача про ненадання до перевірки документів про транспортування автонавантажувача, придбаного позивачем у ТОВ «Сіон» суд зазначає наступне. У відповідності до досягнутої домовленості позивача з ТОВ «Сіон», автонавантажувач спочатку передавався покупцю на відповідальне зберігання з правом користування і лише після повної оплати його вартості переходив у власність покупця. Відповідно до п. 3.11 договору відповідального зберігання №0902/02 від 10.02.2011 автонавантажувач був доставлений силами продавця на склад ТОВ «Автобізнесгрупп» та зданий на відповідальне зберігання за актом. Надалі, на протязі лютого-квітня 2011 низкою платежів була виплачена вартість автонавантажувача, після чого право власності на автонавантажувач перейшло відповідно до видаткової накладної №ЛНА-000001 від 06.04.2011 таким чином, доставка автонавантажувача в м. Запоріжжя була здійснена силами продавця та власним ходом автонавантажувача.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є. Контрагенти позивача - ТОВ «Сіон», ТОВ «Бест ЗП Транс-К», ТОВ «Промінвесттрейд», ТОВ ВКФ «Сервіс-метал-сервіс», ТОВ «Вестасервіс», ТОВ «Статум-плюс» та ТОВ «Техносервіс-групп» на момент здійснення господарських операцій із позивачем були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на наведене, у зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави і для нарахування на суму таких зобов'язань штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 95745 грн. та податку на додану вартість у розмірі 161618 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними та вчиненими з перевищенням компетенції суб'єкта власних повноважень дій відповідача по визнанню правочинів ТОВ «Автобізнесгрупп» нікчемними в силу припису закону в пунктах 3,4 висновків акту перевірки, суд вважає за необхідне у їх задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок оформлення результатів перевірок), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків).

Згідно п. 3 Порядку оформлення результатів перевірок, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення результатів перевірок, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у акті перевірки виклав виявлені на його думку під час перевірки факти порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Разом з тим, згідно п. 6 Порядку оформлення результатів перевірок, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Таким чином, у разі незгоди відповідача з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки він має право подати свої заперечення, які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною до акту перевірки. Акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Тож дії відповідача по викладенню у акті перевірки виявлених порушень, які є порушеннями на думку перевіряючих, навіть у формі зазначення про встановлення безтоварності операцій, не можуть бути розцінені як протиправні дії, оскільки викладення у акті перевірки змісту виявлених порушень знаходиться цілком у межах компетенції податкового органу.

Позовні вимоги позивача в цій частині є фактично незгодою з актом перевірки і викладеними у ньому фактами порушень, тож належним способом захисту для позивача у даному випадку є оскарження прийнятих на підставі такого акту перевірки податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесгрупп» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізькій області Державної податкової служби №00028622-11 від 16 листопада 2012 року та №0002872302 від 16 листопада 2012 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесгрупп» (код ЄДРПОУ 36576466) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова