Постанова

від 02.09.2013 по справі 813/6038/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 02 вересня 2013 року                                                                                       № 813/6038/13-а   Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм» про стягнення боргу, - в с т а н о в и в: На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм» про стягнення боргу зі сплати страхових внесків в сумі 12227,73 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, всупереч вимогам ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не сплатив страхові внески та станом на 10.06.2013 року допустив заборгованість на загальну суму 12227,73 грн. Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 28.08.2013 року, в якому проти позову заперечує з тих підстав, що з 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», одночасно з яким втратили чинність положення пунктів 1-9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що відповідно до пп. 6 п. 7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. На цих підставах, відповідач вважає, що він звільнений від сплати страхових внесків, штрафних санкцій, нарахованих до 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом від 08.07.2010 №2464-VI. Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав. Відповідач – ТзОВ «Дайм» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Абзацом 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року     № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. До набрання чинності названим вище законом порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, а також поняття платника страхових внесків визначав Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058). Відповідно до вимог ст.ст. 14, 15, 17 Закону № 1058, відповідач, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з ч. 3 ст. 18 цього Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.           Законом України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-IV викладено у новій редакції підпункт четвертий пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058, відповідно до якого фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний розмір страхового внеску у 2010р. розраховувався із суми мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено у ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно поданих щомісячних розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-грудень 2008р. відповідачу належало сплатити 97,10 грн., за період січень-грудень 2009р. в сумі 147,70 грн. та за період січень-грудень 2010р. на загальну суму 244,80 грн., оскільки за 2010р. обчислення суми страхових внесків проводилось без нарахування заробітної плати та страхових внесків. УПФУ у Франківському районі м. Львова проведено перевірку своєчасності, достовірності та повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Пенсійного фонду, за результатами якої складено акт від 23.06.2008р. № 111. Перевіркою виявлено, що з загальної суми витрат на оплату праці, на які нараховуються внески за ставками 32% і 4% за січень-грудень 2004р., за ставками 32,3 % і 4% за квітень-грудень 2005р., за ставками 31,8% і 4% за січень-грудень 2006р., за ставками 33,2% і 4% за січень-грудень 2007р., за ставками 33,2% і 4% за січень- квітень 2008р., що відображено у рядку 2 Розрахунку, встановлено відхилення (додаток № 1) у 2004р. на суму 7008,00 грн., у 2005р. на суму 2848,00 грн., у 2006р. на суму 4375,00 грн., у 2007р. на суму 5147,00 грн. та у 2008р. на суму 2070,00 грн. На підставі встановлених порушень, керуючись пп. 4 п. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV УПФУ у Франківському районі м. Львова донараховано відповідачу страхові внески в сумі 6941,82 грн. та штрафні санкції в сумі 8602,33 грн. згідно з рішенням УПФ України у Франківському районі м. Львова № 233 від 02.07.2008р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. Встановлено, що відповідач за період з 01.07.2008р. по 10.06.2013р. частково сплатив борг зі страхових внесків в сумі 2324,90 грн., з яких 2051,70 грн. зараховано як єдиний податок. Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж, через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Статтею 106 Закону №1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Згідно ч. 3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. На виконання вказаної вище норми Закону, УПФ України у Франківському районі м.Львова скерував на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від 07.07.2008р. № Ю-645 на суму 6401,49 грн., в т.ч. штрафні санкцій в сумі 6401,49 грн., від 05.09.2008р. № Ю-934 на суму 8602,33 грн. в т.ч. штрафні санкцій в сумі 8602,33 грн. та від 04.03.2013р. № Ю-8 на суму 12858,13 грн., в т.ч. штрафні санкцій в сумі 8602,33 грн. Вказані вимоги відповідач отримав належним чином, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, їх не оскаржував, отже зазначена у вказаних вимогах сума боргу є узгодженою та підлягає сплаті. Станом на 10.06.2013р. сума боргу по сплаті страхових внесків становить 12227,73 грн., в тому числі недоїмка по страхових внесках – 3625,40 грн., недоїмка з штрафних санкцій – 8602,33 грн. Щодо тверджень позивача про те, що нараховані органами Пенсійного фонду України страхові внески та суми штрафних санкцій, зазначених в ч.ч. 1-9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та несплачені до 01.01.2011 року, підлягають списанню, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Згідно з ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Суд також враховує і те, що рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп (щодо зворотньої дії в часі законів та інших нормативно-правових актів) визначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали, або мали місце. Суд також звертає увагу і на те, що несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків призведе до не зарахування застрахованим особам у частині періодів роботи до страхового стажу, оскільки до страхового стажу найманих працівників включаються періоди роботи по мірі сплати боргів у чіткому календарному порядку, чим порушуються права застрахованих осіб. Таким чином, твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що нарахування страхових внесків та застосування штрафних санкцій на загальну суму 12227 грн. 73 коп. до відповідача є правомірними, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати відповідно до вимог ст. 94 КАС України з відповідача не належить стягувати. Керуючись ст. 18, 69, 70, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - п о с т а н о в и в: 1.Позов задовольнити. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм» (код ЄДРПОУ - 20834210) на користь Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (код ЄДРПОУ - 20847402) заборгованість у сумі 12227 грн. 73 коп. (дванадцять тисяч двісті двадцять сім гривень сімдесят три копійки). 3.Постанову звернути до негайного виконання. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Відповідно до ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України. Повний текст постанови складений та підписаний 02.09.2013 року.                                          Суддя                                                                                Братичак У.В.