Постанова

від 29.08.2013 по справі 826/10641/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2013 року 09 год. 35 хв. № 826/10641/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 957 626, 41 грн. з розрахункових рахунків у банках, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал» (далі - ТОВ «Імперіал», відповідач) про стягнення суми податкового боргу в розмірі 957 626, 41 грн. з розрахункових рахунків у банках.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що станом на 19 червня 2013 року за ТОВ «Імперіал» обліковується податковий борг на загальну суму 957 626, 41 грн., в т.ч. по податку на прибуток підприємства в розмірі 774 926, 00 грн., по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 15 001, 56 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 368, 93 грн., зі збору за спеціальне використання води - 1 013, 92 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - на суму 166 316, 00 грн. Вказана сума податкової заборгованості виникла у зв'язку з несплатою ТОВ «Імперіал» сум узгоджених грошових зобов'язань, визначених йому податковою інспекцією за результатами проведення ряду камеральних (документальних) перевірок та сум податкових зобов'язань, самостійно задекларованих підприємством у своїй податковій звітності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2013 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/10641/13-а.

Надіслана на адресу ТОВ «Імперіал» рекомендованим листом № 0101407660367 копія вказаної ухвали була повернута до суду разом поштовим відправленням з підстав відсутності підприємства за вказаною адресою.

Станом на 29 серпня 2013 року до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження Відповідача не надходили.

Частиною четвертою ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик надсилається юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, а також про його права та обов'язки, зокрема про право надати свої заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі.

В ході дослідження наявних матеріалів справи суд було встановлено наступне.

ТОВ «Імперіал» (ідентифікаційний код 32221271) зареєстроване як юридична особа 31 липня 2003 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, та на момент звернення позивача із даним позовом до суду перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків.

Протягом 2006 - 2007 років ТОВ «Імперіал» подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва наступну податкову звітність:

- Декларацію з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2007 року (вх. № 5535 від 10.05.2007р.), в якій задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього податку в розмірі 100, 00 грн.;

- Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (вх. № 113/19515 від 09.02.2007р.), в якій задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього податку в розмірі 1 228, 00 грн.;

- Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 2006 рік (вх. № 19044 від 09.02.2007р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього збору в розмірі 176, 40 грн.;

- Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за І-ий квартал 2007 року (вх. № 5643 від 10.05.2007р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього збору в розмірі 54, 77 грн.;

- Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за І-е півріччя 2007 року (вх. № 33 від 02.07.2007р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього збору в розмірі 58, 80 грн.;

- Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006 рік (вх. № 1301 від 03.03.2006р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього податку в розмірі 9 523, 00 грн. (в т.ч. по 2 524, 00 грн. кожного кварталу протягом року);

- Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік (вх. № 1103 від 21.02.2007р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього податку в розмірі 10 096, 00 грн. (в т.ч. по 2 381, 00 грн. кожного кварталу протягом року);

- Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік (вх. № 19749 від 09.02.2007р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього збору в розмірі 66, 21 грн.;

- Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за І-е півріччя 2007 року (вх. № 5566 від 10.05.2007р.), в якому задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього збору в розмірі 5, 97 грн.

В тексті позовної заяви ДПІ містяться посилання на подану відповідачем податкову звітність: декларація вх. № 19515 від 09.02.2007р., розрахунок вх. № 4793 від 12.05.2006р., розрахунок вх. № 13804 від 08.11.2006р., розрахунок вх. № 18229 від 09.02.2006р., розрахунок вх. № 4800 від 12.05.2006р., розрахунок вх. № 8253 від 31.07.2006р., розрахунок вх. № 14137 від 13.11.2006р., розрахунок вх. № 11599 від 09.08.2007р., копії яких позивачем до матеріалів справи надані не були з підстав їх відсутності в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Також, протягом 2007 - 2009 років працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Свалявської МДПІ Закарпатської області було проведено ряд документальних і камеральних перевірок з питання своєчасності подання ТОВ «Імперіал» податкової звітності, за результатами яких складено акти від 06.03.2009р. № 45/15-1220, від 30.03.2007р. № 40/1500, від 19.02.2007р. № 7/1500, від 28.09.2009р. № 258, від 28.09.2009р. № 165/15-1220, від 31.12.2008р. № 223/15-1218 .

В ході проведення таких перевірок Позивачем виявлено випадки неподання та несвоєчасного подання платником податків податкової звітності та інші порушення податкового і валютного законодавства, внаслідок чого Відповідачу були визначені суми штрафів згідно податкових повідомлень-рішень (форм «Р», «Ш» і «С») від 02.04.2007р. № 123/0001271500/32221271/1501/895/10 на суму 680, 00 грн., від 02.04.2007р. № 125/0001271500/32221271-1503/895/10 на суму 170, 00 грн. - обидва були вручені відповідачу 03 квітня 2007р., від 06.03.2009р. № 30321512/0 на суму 170, 00 грн. (без доказів вручення або направлення такого податкового повідомлення-рішення на адресу платника податків ), від 06.12.2007р. № 000023170012/301-1100/32221271/1063 на суму 2 182, 90 грн. (без доказів вручення або направлення такого податкового повідомлення-рішення на адресу платника податків ), від 02.04.2007р. № 127/0001291500/0/32221271/897/10 на суму 170, 00 грн. - було вручено безпосередньо керівнику підприємства Чечур І.І. 19 лютого 2007 року, від 19.02.2007р. № 12/0000721500/0/1501/32221271-701/10/15 на суму 170, 00 грн. - було вручено відповідачу 03 квітня 2007р., від 06.12.2007р. № 000042200/2/500-2200/32221271/7057 на суму 166 316, 00 грн., від 06.12.2007р. № 0001802300/2/494-2300/32221271/7051 на суму 253 952, 00 грн., від 06.12.2007р. № 0020332300/2/485-2300/32221721/7059 на суму 518 005, 00 грн. - без доказів вручення або направлення таких податкових повідомлень-рішень на адресу платника податків , від 30.09.2009р. № 0145751512/0 на суму 340, 00 грн. - (без доказів вручення або направлення такого податкового повідомлення-рішення на адресу платника податків ), від 12.01.2009р. № 991512/0 на суму 340, 00 грн. - (без доказів вручення або направлення такого податкового повідомлення-рішення на адресу платника податків ).

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку та сплати сум штрафу суду не надано.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 2181-ІІІ).

Податковим зобов'язанням в розумінні Закону № 2181-ІІІ визнається зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

При цьому у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податковим боргом в розумінні Закону № 2181 - ІІІ визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ).

Доказів сплати самостійно узгоджених сум податкового зобов'язання з названих вище податкових платежів протягом граничних строків суду не надано, а тому ця сума узгодженого податкового зобов'язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З наявних матеріалів справи вбачається, що попередньо Свалявською МДПІ Закарпатської області були виставленні ТОВ «Імперіал» перша податкова вимога № 1/275 від 15.11.2004р. на суму податкового боргу по страхових внескам (код платежу 50060000) в розмірі 13 592, 68 грн., а також другу податкову вимогу № 2/42 від 17.12.2004р. на аналогічну суму податкового боргу. Дані податкові вимоги були вручені відповідачу 21 та 22 грудня 2004 року.

В силу ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України (який почав діяти з 01 січня 2011 року) як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

В розумінні норми пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Починаючи з 01 січня 2011 року порядок виставлення та направлення податкових вимог визначений ст. 59 ПК України з урахуванням вимог ст. 58 цього Кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно п. 59.3 ст. 53 зазначеного Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Також у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи довідці та розрахунку суми податкової заборгованості ТОВ «Імперіал» станом на 28 лютого 2013 року податковий борг по коду платежу 50060000 за відповідачем не обліковується.

Будь-яких доказів виставлення ДПІ нових податкових вимог відповідачу в порядку встановленому п. 6.2 - 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ або ст. 59 Податкового кодексу України, за результатами утворення у платника податку нового (неконсолідованого) податкового боргу, позивач суду не надав.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Одночасно, нормами п. 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналогічні норми наведені у п. 15.1 - 15.2 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ, зокрема у підпункті 15.2.1 п. 15.2 ст. 15, за змістом яких стягнення податкового боргу платника податків є можливим лише протягом 1095 календарних днів з моменту узгодження податкового зобов'язання.

Тобто, наведені вище законодавчі норма встановлюють (-влювали) строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. А тому відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися саме протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу (дана правова позиція, зокрема, наведена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011р. № 203/11/13-11).

За результатами дослідження наданих позивачем матеріалів справи судом встановлено, що спірні податкові зобов'язання по названим вище податкам і зборам вважаються узгодженими з 2006 - 2009 роки, та відповідно з цієї дати починається перебіг строку щодо стягнення податкового боргу по відповідним податковим платежам, граничний строк стягнення якого закінчився до 2013 року (тобто ще задовго до подання ДПІ даного позову).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про заявлення ДПІ своїх позовних вимог про стягнення податкового боргу з ТОВ «Імперіал» в сумі 957 626, 41 грн. поза межами строку, встановленого норми п. 15.2 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ і п. 102.4 ст. 102 ПК України, а тому відповідно про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 183 2 , ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Дегтярьова