Постанова

від 27.08.2013 по справі 910/12045/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа№ 910/12045/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Пшеничний С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» на рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року (суддя Марченко О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»

про стягнення 126 000,00 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Бліц-інформ» (далі - відповідач) 126 000 грн. за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 20.08.2012 року № б/н.

22.07.2013 року позивач подав до Господарського суду м. Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 118 000 грн., оскільки 05.06.2013 року відповідачем було сплачено 3 000 грн., а 02.07.2013 року - 5 000грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Бліц-інформ» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 118 000 грн. боргу та 2 520 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року колегією у складі: Шапран В.В. - головуючий, судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.08.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року сформовано для розгляду справи колегію у складі: Шапран В.В.- головуючий, судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

У судове засідання 27.08.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ПрАТ «Бліц-інформ» (замовник) виникли на підставі укладеного 20.08.2012 року договору.

Предметом даного договору є те, що експедитор зобов'язується виконувати перевезення вантажу замовника у міжнародному сполученні у відповідності з письмовими заявками замовника, а замовник зобов'язується надати вантажі для перевезення та здійснити оплату послуг експедитора у відповідності з умовами Договору (пункт 1.1 договору).

Перевезення вантажів здійснюється на підставі заявок на перевезення вантажів, які подаються замовником письмово (факсимільна копія має силу оригіналу) (пункт 2.1 договору)).

Так, на виконання умов договору ПрАТ «Бліц-інформ» були подані, а ФОП ОСОБА_2 прийняті до виконання заявки на перевезення вантажу автотранспортом: від 14.12.2012 року за № 3/12/2012 на суму 21 000 грн.; від 24.12.2012 року № 6/12/2012 на суму 21 000 грн.; від 24.12.2012 року №7/12/2012 на суму 21 000 грн.; від 24.12.2012 року №8/12/2012 на суму 21 000 грн.; від 24.12.2012 року № 9/12/2012 на суму 21 000 грн.; від 24.12.2012 року № 10/12/2012 на суму 21 000 грн., на підставі яких експедитором були надані заявнику транспортні послуги з перевезення вантажу (паперу) за маршрутом м. Коувола (Фінляндія) - м. Київ на адресу ПрАТ «Бліц-інформ».

Факт надання ФОП ОСОБА_2 послуг перевезення вантажу автотранспортом за договором та заявками підтверджується відповідно: CMR № 19171, № 19353, № 19361, № 19380, №19382, № 19388 та актами приймання-передачі робіт (надання послуг) від 27.12.2012 року № ПШ-27/12-2, від 10.01.2013 року № ПШ-10/01-1, від 04.01.2013 року № ПШ-04/01-1, від 08.01.2013 року № ПШ-08/01-1, від 04.01.2013 року №ПШ-04/01-2, від 04.01.2013 року №ПШ-04/01-3.

Оплата за перевезення вантажу здійснюється на підставі виставленого експедитором рахунку, акта виконаних робіт та CMR з відміткою про здачу вантажу протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт; валютою платежу у розрахунках виступає гривня (пункт 4.2 договору).

На виконання п. 4.2. договору позивачем також були виставлені та передані відповідачу рахунки-фактури: від 04.01.2013 року №ПШ-04/01-3; від 04.01.2013 року №ПШ-04/01-2; від 08.01.2013 року №ПШ-08/01-1; від 04.01.2013 року №ПШ-04/01-1; від 27.12.2012 року №ПШ-27/12-2; від 10.01.2013 року № ПШ-10/01-1.

Згідно зі статтею 909 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як встановлено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що позивачем здійснено перевезення вантажу, про що свідчать CMR та акти приймання - передачі робіт (надання послуг) на загальну суму 126 000 грн., проте відповідачем обов'язок щодо сплати за перевезення вантажу виконано частково у розмірі 8 000 грн. в процесі розгляду справи, місцевий господарський дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення 118 000 грн. боргу.

Посилання апелянта на те, що заборгованість у розмірі 118 000,00 грн., яку останній визнає виникла не на підставі наявного в матеріалах справи договору від 20.08.2012 року б/н, а за іншим договором № 97 від 20.08.2012 року колегією суддів до уваги не приймається оскільки наявний в матеріалах справи договір б/н від 20.08.2012 року та наданий відповідачем договір № 97 від 20.08.2012 року ідентичні за змістом, а № 97 на договорі від 20.08.2012 року проставлений відповідачем рукописним способом.

Крім того, твердження апелянта щодо того, що суд першої інстанції визнав стороною Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ», а зазначивши в резолютивній частині рішення код ЄДРПОУ філіалу Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - Зразкова друкарня «Бліц-Інформ» прийняв рішення про права та обов'язки осіб, що не були залучені у справі колегією суддів визнаються необґрунтованими оскільки вказана помилка підлягає виправленню та не змінює суті прийнятого рішення.

Водночас місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення, з огляду на те, що представником відповідача не було подано письмової заяви про розстрочку виконання рішення, не обґрунтовано підстав необхідності розстрочки виконання такого рішення та не вказано конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

За таких обставин, рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерного товариство «Бліц-Інформ» при поданні апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 745014 від 23.07.2013 року сплачено судовий збір у розмірі 1 260,00 грн.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до підпунктів 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, що набрав чинності 01.11.2011 року, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року складає 1147 грн.

З апеляційної скарги, вбачається, що відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду, предметом якого є вимоги майнового характеру у розмірі 118 000 грн.

З наведеного вище, вбачається, що відповідач мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 180 грн.

Проте, відповідачем при поданні апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 745014 від 23.07.2013 року сплачено судовий збір у розмірі 1 260,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений відповідачем судовий збір в сумі 80 грн. підлягає поверненню відповідачу.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року - без змін.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Бліц-Інформ» з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 80 грн. за платіжним дорученням № 745014 від 23.07.2013 року у зв'язку з подачею апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року у справі № 910/12045/13.

Матеріали справи № 910/12045/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.