Ухвала

від 03.09.2013 по справі 321/163/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 321/163/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 321/163/13-к Головуючий 1 інст. Шамота Л.В.

№ провадження 11/778/857/13 Дповідач 2 інст. Старовойт І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 р.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Незоли І.М.,

суддів Старовойт І.П., ОзарянськоЇ Л.О.,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5,

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та його захисника -адвоката ОСОБА_4 на вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року, яким

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

12.11.2009 р. Михайлівським райсудом Запорізької області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки,

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань за сукупністю вироків, частково приєднано нєвідбуту частину покарання за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 12.11.2009 р., та остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Знаходиться на підписці про невиїзд.

Зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою з 16 грудня 2011 року по 19 грудня 2011 року - три дні, та з 07 лютого 2012 року по 05 липня 2012 року - чотири місяці і двадцять вісім днів.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь територіального медичного об'єднання Михайлівського району суму в розмірі в розмірі 1552, 72 грн. в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

По справі вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_5 засуджено за те, що він 12 березня 2011 р. приблизно о 13 годині у дворі будинку АДРЕСА_3, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, що переросла в бійку, наніс дерев'яною палкою - зрубом акації довжиною 1,5 метри один удар в область лівої частини тулуба потерпілому ОСОБА_3, чим заподіяв закритий перелом восьмого ребра зліва зі зміщенням, яке кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_5 підійшов до потерпілого ОСОБА_2 ззаду та наніс вказаною дерев'яною палкою один удар в область правого плеча, чим заподіяв закритий уламковий перелом правої ключиці зі зміщенням, яке кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить даний вирок скасувати як незаконний та необґрунтований, справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з неповним та необ'єктивним дослідженням всіх обставин справи, оскільки саме потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були ініціаторами конфлікту.

В апеляції адвокат ОСОБА_4 також просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з тих підстав, що суд при винесені обвинувального вироку не дав об'єктивної оцінки дослідженим обставинам справи. Просить врахувати, що потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 знаходилися в стані алкогольного сп'яніння і на грунті особистої расової неприязні до осіб циганської національності почали бійку.

Заслухав доповідь судді; засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали доводи своїх апеляцій, при цьому ОСОБА_5 в останьому слові просить скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд; потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вважають вирок суду законним та обгрунтованим; думку прокурора про те, що апеляції засудженого та його захисника є безпідставними, а вирок суду законним та обгрунтованим; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій; колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляції та скасування або зміни вироку з наступних підстав.

Винність ОСОБА_5 у скоєнні вказаного у вироку злочину в повному обсязі доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, які були ретельно перевірені судом і їм дана належна оцінка у вироку.

Так, згідно показань в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 12 березня 2011 року, проїжджаючи на велосипедах з ОСОБА_2 біля будинку ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, вони побачили у дворі самого ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, а біля двору - гужову повозку з конем. Він сказав ОСОБА_2: «Чи цигани приїхали до ОСОБА_10?». ОСОБА_11 та ОСОБА_5 почули і почали висловлювалися на їхню адресу нецензурною лайкою, тому вони залишили свої велосипеди і пішли у двір розібратись. ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_11, який його вдарив. Він пішов за ОСОБА_11, який зайшов за веранду, але по дорозі перечепився та відчув удар. У нього одразу забилось дихання, після удару він обернувся та помітив, що ОСОБА_5 стоїть з палицею. Удар прийшовся в лівий бік в область ребер і був настільки сильним, що в нього було зламано ребро. Свідомість він не втрачав, впав на землю та не міг підвестись. ОСОБА_11 разом з ОСОБА_5 почали бити ОСОБА_2, який лежав непритомний. Він їм кричав, щоб припинили, і вони перестали бити ОСОБА_2, а ОСОБА_11 підбіг до нього та наніс йому два удари ногою в голову, розбивши йому ніс та скроню. Коли все закінчилось, ОСОБА_11 допоміг їм вмитися. Потім на автомобілі приїхали син ОСОБА_2 та ОСОБА_14, яким подзвонив ОСОБА_13 ОСОБА_11 разом з ОСОБА_5 швидко кинулись до повозки та поїхали. ОСОБА_2 донька відвезла до лікарні, а він викликав таксі і також поїхав до лікарні. Аналогічні показання ОСОБА_3 давав і на очній ставці з ОСОБА_5 (т.1 а.с. 94 - 95).

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 12 березня 2011 року він разом з ОСОБА_3 приблизно о 13 годині поїхали на велосипедах до магазину. Коли проїжджали біля будинку ОСОБА_10, який вже помер, то побачили там повозку. Люди, які знаходились у дворі, висловлювались на їх адресу нецензурною лайкою. Вони зайшли до двору, щоб розібратися. Він зайшов першим, ОСОБА_11 вдарив його, а він вдарив ОСОБА_11 Потім побачив, як ОСОБА_5 підбіг до повозки, взяв брусок, яким вдарив його ззаду по плечу, після чого він впав і втратив свідомість, тому, як його потім били, він не пам'ятає. Аналогічні показання ОСОБА_2 давав і на очній ставці з ОСОБА_5 (т.1 а.с.100-101).

Об'єктивність цих показань потерпілих підтверджується: протоколом огляду місця пригоди від 12 березня 2011 року, згідно якого власник домоволодіння АДРЕСА_3 ОСОБА_10 добровільно видав працівникам міліції дерев'яну палку довжиною 1,5 метри, якою 12 березня 2011 року були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.19 - 21);

висновком судово-медичної експертизи № 116 від 19 травня 2011

року, згідно якого ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у хірургічному

відділенні Михайлівського ТМО з 12 березня по 15 березня 2011 року з

діагнозом: закритий перелом восьмого ребра зліва зі зміщенням, який утворився від травматичної дії в ділянку грудної клітини зліва і кваліфікується як пошкодження середнього ступеню тяжкості. У ОСОБА_3 під час огляду мало місце садно на обличчі, яке утворилось від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею і має ознаки легких тілесних пошкоджень. Давнина тілесних пошкоджень не суперечить терміну, на який вказано у постанові (т.1 а.с. 69);

- висновком судово-медичної експертизи № 117 від 19 травня 2011 року, згідно якого ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні Михайлівського ТМО з 12 березня по 15 березня 2011 року з діагнозом: закритий уламковий перелом правої ключиці зі зміщенням, який утворився від травматичної дії в ділянку правої ключиці і кваліфікується як пошкодження середнього ступеню тяжкості; забої м'яких тканин обличчя, носа, що утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею і мають ознаки легких тілесних пошкоджень. Давнина вказаних тілесних пошкоджень не суперечить терміну, на який вказано у постанові (т.1 а.с. 64 - 65);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 532 від 14 липня 2011 року, згідно якого в одних слідах на куртці ОСОБА_5, (об'єкти № 2-3) виявлено кров людини та виявлено антигени В і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою В із супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_3 і (або) ОСОБА_2, за наявності у них тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент події. Не виключається домішки крові в даних об'єктах від ОСОБА_11 за наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент події. (т.1 а.с. 47 -49).

Згідно показань в судовому засіданні та на досудовому слідстві (т.1 а.с.81) свідка ОСОБА_11, у відношенні якого постановою від 16.12.2011 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи (т.1 а.с. 84-85), відчима засудженого, при вказаних у вироку обставинах він тільки відштовхнув від себе ОСОБА_3 та раніше незнайомого ОСОБА_2, які були у нетверезому стані, при цьому обидва падали на землю, але ударів їм по ребрах та ключиці не наносив.

Крім того, згідно показань свідка ОСОБА_13 на досудовому слідстві 12 березня 2011 року приблизно о 13 годині він, знаходячись у себе у дворі, почув з двору будинку АДРЕСА_3 крики і нецензурну лайку. Там він побачив чотирьох чоловіків - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та двох незнайомих чоловіків. За двором даного будинку стояла гужова повозка, в якій ніхто не сидів. Він підійшов до воріт, щоб зрозуміти, із-за чого крики, і побачив, що ОСОБА_3 лежав на землі, у цей момент до нього підбіг молодий хлопець з дерев'яною палицею в руках і завдав удару по тулубу ОСОБА_3, а потім той же хлопець підбіг ззаду до ОСОБА_2, який стояв приблизно навпроти старшого за віком чоловіка, і ззаду завдав йому удар дерев'яною палицею в плече, від отриманого удару ОСОБА_2, впав на землю, а двоє незнайомих чоловіків почали бити його ногами по тулубу. Побачивши це, він одразу подзвонив на мобільний телефон сину ОСОБА_2 - ОСОБА_15 і розповів про події. Пізніше приїхав син ОСОБА_2 на автомобілі разом із ОСОБА_14 (т.1 а.с.92-93).

При пред'явленні особи для впізнання від 16 грудня 2011 року свідок ОСОБА_13 за ознаками статури та зовнішності упізнав ОСОБА_5, як особу, яку він бачив 12 березня 2011 року у дворі будинку АДРЕСА_3, і яка завдала тілесних пошкоджень ОСОБА_3 і ОСОБА_2 дерев'яним зрубом (т.1 а.с.105 - 106) та підтвердив свої показання щодо дій ОСОБА_5 на очній ставці (т.1 а.с.195-106).

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.07.2012 р. та фототаблиць до нього свідок ОСОБА_13 знаходився на відстані 75 м від місця події, і в присутності понятих, вказавши на те, що на час бійки у дворі ОСОБА_10 на деревах не було листя, і він бачив те, що відбувалося, показав, як саме ОСОБА_5 наносив удари палицею потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_2(т.2 а.с.23-25).

На підставі вказаних доказів районний суд обгрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_5 в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень і вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст.122 КК України.

Посилання в апеляціях на те, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 давав інші показання, ніж на досудовому слідстві, як на підставу для скасування вироку, судова колегія находить, з урахуванням протоколу впізнання свідком ОСОБА_5 як особи, що наносила потерпілим удари дерев'яною палицею, та протоколу відтворення свідком обстановки та обставин події, безпідставними, оскільки суд першої інстанції у даному вироку дав належну оцінку показанням в суді свідка ОСОБА_13, який при цьому стверджував, що раніше краще пам'ятав обставини того, що відбувалося на подвір'ї ОСОБА_10.

Не обгрунтованим є і посилання засудженого та його захісника на те, що показання потерпілих не відповідають дійсності, що ОСОБА_3 змінював свої показання на досудовому слідстві, що саме ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_2 об косяк дверей та бросив на землю, після чого той не піднімався, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих та іншими доказами по справі.

Не відповідає дійсності і твердження засудженого про те, що ОСОБА_11 давав слідчому явку з повиною, оскільки ні на досудовому слідстві, ні в суді свідок ОСОБА_11 не визнавав, що саме він спричинив потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Не обгрунтованими є і посилання на неповноту досудового слідства з тих підстав, що при призначенні судово-медичної експертизи не ставилось питання про можливість спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень від удару об двірний косяк, оскільки на досудовому слідстві ні потерпілі, ні ОСОБА_11 не давали показань щодо такого механізму нанесення ударів ОСОБА_2

Не обгрунтованою є і вказівка адвоката та засудженого ОСОБА_5 на те, що при проведенні судових імунологічних єкспертиз на одязі ОСОБА_5 не було виявлено слідів крові потерпілих, оскільки кров потерпілих була виявлена на його куртці.

Безпідставним є і твердження в апеляції захисника про те, що протокол відтворення обстановки та обставин події свідком ОСОБА_13 від 10.07.2012 р. не може бути доказом по справі з тих підстав, що суд не давав такого доручення органу досудового слідства, оскільки вказана слідча дія була проведена за постановою суду від 05.07.2012 р.(т.2 а.с.12).

При призначенні ОСОБА_5 покарання районний суд на підставі ст.65 КК України врахував, що хоча ним і скоєно злочин середньої тяжкості, що він задовільно характеризується і має на утриманні двох малолітніх дітей, судом обгрунтовано визнано обставиною, що пом'якшує покарання, але скоїв даний злочин в період невідбутого покарання за попереднім вироком, тому судова колегія не вбачає підстав для пом'якшення призначеного йому покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.06. 2013 року у відношенні ОСОБА_5 - без змін.

Головуючий

Судді