Рішення

від 27.08.2013 по справі 910/13197/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13197/13 27.08.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон-КР»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення»

про стягнення 921 580,45 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Варуха А.В. (за довіреністю)

від відповідача Чайковський О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Аскон-КР» до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» про стягнення 921 580,45 грн., в тому числі 434 638,42 грн. основного боргу та 486 942,03 грн. неустойки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги за договором № Кр-12-0185 на поставку програмного забезпечення від 27.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13197/13 та призначено її розгляд на 01.08.2013 р.

31.07.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 01.08.2013 р. було відкладено розгляд справи на 27.08.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, посилаючись на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та відсутність у договорі договірної ціни, від якої нараховується неустойка.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.06.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Аскон-КР» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (замовником) було укладено договір № Кр-12-0185 на поставку програмного забезпечення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом Договору є передача виконавцем замовнику програмного забезпечення (Ліцензій на програмне забезпечення) для його поставки на ПАТ «Полтавський горно-збагачувальний комбінат» (далі - користувач). Перелік програмного забезпечення (Ліцензій на програмне забезпечення), далі по тексту - програмне забезпечення, програмні продукти, та їх вартість зазначені в додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 2.1 вартість Договору становить 713 769,18 грн. Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% суми Договору, зазначеної в п. 2.1, що становить 214 130,76 грн. в строк, не більше 20 робочих днів після підписання обома сторонами Договору (п. 2.2.1 Договору). Замовник здійснює доплату в розмірі 70% суми Договору, зазначеної в п. 2.1, що становить 499 638,42 грн. в строк, не більше 14 календарних днів після поставки програмного забезпечення замовнику та підписання обома сторонами акта прийому-передачі Ліцензій.

Відповідно до п. 5.1 Договору замовник зобов'язується своєчасно оплатити Договір відповідно до виставленого виконавцем рахунку.

04.10.2012 р. виконавець виставив замовнику рахунок-фактуру на суму 713 769,18 грн.

Замовником було сплачено 30% вартості Договору на суму 214 130,76 грн., що підтверджується банківськими виписками наданими в матеріали справи.

08.10.2012 р. сторони підписали акт прийому-передачі Ліцензій.

У передбачений Договором строк (до 22.10.2013 р.) замовник доплату не здійснив, чим порушив умови Договору.

Відповідач виконав свої обов'язки по оплаті послуг частково на суму 65 000,00 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 434 638,42 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 434 638,42 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата наданих послуг, а претензія від 12.04.2013 р. залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 434 638,42 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 486 942,03 грн. неустойки.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку порушення з вини замовника строків оплати програмного забезпечення, замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,5 % договірної ціни недопоставленого програмного забезпечення до фактичного виконання зобов'язання за даним Договором. Сплата неустойки не звільняє замовника від зобов'язань по Договору.

Фактично умовами Договору передбачено стягнення пені за порушення зобов'язання.

Пеня складає 486 942,03 грн., яка позивачем розрахована за період 23.10.2012 р. - 08.05.2013 р. (суд приймає розрахунок позивача як вірний).

У той же час, суд, користуючись правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 100 % від суми заборгованості, що становить 434 638,42 грн.

Зокрема, відповідно до вказаної норми закону господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом враховано специфіку діяльності, а також скрутне матеріальне становище відповідача.

Заперечення відповідача щодо необхідності обмеження розміру пені та її розрахунку, виходячи з подвійної ставки НБУ, не беруться судом до уваги з огляду на положення ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 434 638,42 грн. основного боргу та 434 638,42 грн. пені.

У задоволенні вимог про стягнення 52 303,61 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 17 385,54 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 40, код 30723248) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон-КР» (03189, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 123, офіс 309, код 34584648) 434 638 (чотириста тридцять чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 42 коп. основного боргу, 434 638 (чотириста тридцять чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 42 коп. пені та 17 385 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 03.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова