Постанова

від 27.06.2006 по справі 8/2358

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/2358

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" червня 2006 р.                                                          Справа №  8/2358

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:

Соколової Н.А. - представника за довіреністю №651 від16.05.2006р.,

від відповідача:

Слюсаренко К.І. - Кочерівського сільського голови,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство", м.Коростишів Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "24" листопада 2005 р. у справі №  8/2358 (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство", м.Коростишів Житомирської області  

до Кочерівської сільської ради, с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області

про стягнення 8316,84грн.,

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.11.2005р. у справі №8/2358 у позові Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" (м.Коростишів Житомирської області) про стягнення з Кочерівської сільської ради (с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області) коштів в сумі 8316,84грн. за спорудження та ремонт тину на території сільської ради вздовж дороги "Київ-Чоп" відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення місцевим господарським судом прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати і прийняти нове рішення.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції не взяв до уваги наступне:

- позивач є державним підприємством і виконував роботи по ремонту і спорудженню тину не з власної ініціативи, а згідно розпоряджень вищестоящих інстанцій й за попередньою домовленістю з відповідачем;

- підписавши калькуляцію та акт приймання виконаних робіт від 08.05.2003р., відповідач фактично визнав факт виконання позивачем ремонтних і будівельних робіт по благоустрою належної сільській раді території, а саме ремонту та спорудження тинів, й укладання письмового договору в даному випадку не є обов'язковим, оскільки норми Цивільного та Господарського кодексів України допускають укладення договору у будь-якій, в тому числі усній, формі;

- в порушення ст.509,901 Цивільного кодексу України, обов'язок відповідача відшкодувати вартість виконаних позивачем послуг залишився невиконаним.

Голова Кочерівської сільської ради у письмових відзивах на апеляційну скаргу, зареєстрованих апеляційним господарським судом за вх.№02-01/1506/06 від 02.03.2006р. та вх.№02-01/4653/06 від 27.06.2006р., вказала на безпідставність вимог позивача й повідомила, що письмовий договір між сільською радою та позивачем у справі щодо ремонту і спорудження тину не укладався; рішення про виділення коштів на вказані потреби, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, сільська рада не приймала, а розпорядження Житомирської облдержадміністрації, на яке позивач посилається у своїй позовній заяві, якщо і видавалося головою облдержадміністрації, то з перевищенням повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Просить рішення місцевого господарського суду від 24.11.2005р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, стягнувши з Кочерівської сільської ради на користь Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" 8316,84грн. за виконані останнім роботи з ремонту та спорудження тину.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечила, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Стверджує, що позивачем не доведено обставин, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.08.2005р. Державне підприємство "Коростишівське лісове господарство" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом про стягнення з Кочерівської сільської ради 8316,84грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що згідно виданого в квітні 2003 року розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації Рудченка М.М. між ним та Кочерівською сільською радою була встановлена домовленість про ремонт і спорудження за рахунок коштів сільської ради тину вздовж дороги "Київ-Чоп".

Як стверджує позивач, свої зобов'язання по виконанню робіт з ремонту та спорудження тину він виконав власними робочою силою і лісоматеріалами, посилаючись на калькуляцію та акт виконання і приймання робіт від 08.05.2003р., однак, відповідач від оплати вартості цих робіт ухиляється.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії акту виконання та приймання робіт від 08.05.2003р., калькуляції вартості плоту в с.Кочерів, претензії підприємства №797 від 11.08.2004р., листа-вимоги №809 від 09.08.2005р. (а.с.10,11,9,12).

Відповідач проти вимог позивача заперечив, зазначивши у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.14-16), що відремонтовані позивачем паркани знаходяться у приватній власності і на балансі Кочерівської сільської не перебувають, тоді як, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська рада має право приймати фінансові зобов'язання для будівництва і обслуговування споруд, що знаходяться лише в комунальній власності.

Крім того, відповідач стверджує, що кошторисом видатків на 2003-2005р.р. асигнування на фінансування ремонту парканів не передбачалися, рішення про проведення такого ремонту радою не приймалося, а розпорядження Житомирської облдержадміністрації видане з перевищенням повноважень.

Кочерівська сільська рада посилається також на відсутність договірних стосунків з позивачем з приводу ремонту та встановлення парканів.

Однак, судова колегія вважає, що заперечення відповідача не спростовують обгрунтованості позову ДП "Коростишівське лісове господарство", виходячи з наступного.

В основу пред'явленої вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 8316,84грн., і про це вказувалося вище, позивач поклав підтверджений актом від 08.05.2003р. факт виконання для сільської ради робіт, оплату яких остання не здійснила.

Даним актом (а.с.10,19) в результаті огляду, проведеного представниками позивача - головним інженером Онищенко І.Т. й інженером-будівельником Сорокою В.О. та відповідача - сільським головою Падалко М.П.,  було засвідчено факт виконання Коростишівським держлісгоспом робіт з ремонту тину в с.Кочерів Радомишльського району (улаштування штахетного тину - 835м.п., установку дубових стовпчиків - 156, вапняного пофарбування тину - 400,2кв.), вартість якого, згідно підписаної представниками сторін калькуляції (а.с.11), склала 8316,84грн.

В силу частини 1 статті 4 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (діючого на момент складання сторонами у справі акту від 08.05.2003р.) цивільні права і обов'язки  виникають з підстав, передбачених законодавством,  а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в  силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Частина 2 статті 4 Цивільного кодексу Української РСР відносить до підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч і не передбачені законом, але  таких, які йому не суперечать; інші дії громадян і організацій.

Аналогічні норми закріплено в ст.11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р. й положення якого, відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, застосовуються до спірних правовідносин.

Як зазначено в акті від 08.05.2003р., Кочерівська сільська рада, від імені якої акт підписав сільський голова Падалко М.П., виступає Замовником, а Коростишівський держлісгосп, від імені якого акт підписано директором лісового господарства  Ейсмонтом В.С., - Підрядником.

З цього випливає, що між сторонами у даній справі склалися правовідносини з приводу виконання позивачем на замовлення відповідача підрядних робіт по ремонту і спорудженню тину, які носять зобов'язальний характер.

За договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст.332 Цивільного кодексу УРСР та ст.837 Цивільного кодексу України).

Глава 28 Цивільного кодексу УРСР, як і глава 61 Цивільного кодексу України, які містять положення про підряд, не встановлюють обов'язкового додержання письмової форми при укладенні договору підряду.

За змістом ч.2 ст.42 Цивільного кодексу Української РСР та ч. 2 ст.205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (усна угода).

Підписавши калькуляцію вартості плоту в с.Кочерів на суму 8316,84грн., а також акт від 08.05.2003р., відповідач визнав факт виконання позивачем робіт на суму 8316,84грн.

Обов'язок же оплати цих робіт сільською радою випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який також застосовується до спірних правовідносин.

В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана  вчинити на користь іншої особи  (кредитора)  певну  дію,  як-то:  передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від  боржника  виконання його обов'язку (ч.1 ст.151 Цивільного кодексу УРСР, ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України).

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться (ст.161 Цивільного кодексу УРСР, ст.526 Цивільного кодексу України).

Статтями 165 Цивільного кодексу УРСР та 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений  моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Претензія позивача за №19 від 04.08.2004р. (а.с.12) з вимогою оплати 8300,00грн. за спорудження тину, пред'явлена відповідачу, залишена останнім без задоволення.

За правилами ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання Кочерівською сільською радою обов'язку щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт.

За таких обставин, позов Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" є обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача є недоведеними й спростовуються вищенаведеним.

У відповідності зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, висновок місцевого господарського суду про відсутність договірних відносин між сторонами у справі зроблено при неповно досліджених обставинах справи.

Враховуючи викладене, подана позивачем апеляційна скарга підлягає задоволенню: рішення господарського суду Житомирської області у даній справі слід скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

  Керуючись ст.ст.101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство", м. Коростишів Житомирської області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 24 листопада                2005 року у справі №8/2358 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з Кочерівської сільської ради, с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343814 на користь Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство", м.Коростишів Житомирської області, вул.Щорса,29, код ЄДРПОУ 00991858 - 8316грн.84коп. боргу, 102грн.00 коп. витрат по оплаті державного мита за подання позову, 51грн.00коп. витрат з держмита за подання апеляційної скарги та 118,00грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Матеріали справи №8/2358 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд