Рішення

від 22.08.2013 по справі 911/2557/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. Справа № 911/2557/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства,

09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 87

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 7 670,33 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківського районного споживчого товариства (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 7 670,33 грн., з яких: 7 564,79 грн. - основна заборгованость та 105,54 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) або іншої капітальної споруди від 01.06.2011 № 402.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.08.2013.

У судове засідання 08.08.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.07.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 22.08.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18013 від 22.08.2013) позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 105,54 грн. пені.

У судовому засіданні 22.08.2013 судом встановлено, що заява, в якій викладено відмову позивача від позову в частині стягнення пені, підписана уповноваженим представником позивача - Ситенок О.Д., що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю від 07.08.2013 № 218.

Враховуючи те, що відмова позивача від частини позову у даній справі відповідає вимогам частини 4 статті 22, статті 78 Господарського процесуального кодексу України, а також за висновками суду, з огляду на частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також, зважаючи на те, що позивачу відомі наслідки часткової відмови від позову, про що ним зазначено у тексті заяви, часткову відмову позивача від позову прийнято судом.

У судове засідання 22.08.2013 представники сторін не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, у судові засідання представника не направив, про причини суд не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Білоцерківським районним споживчим товариством (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) або іншої капітальної споруди від 01.06.2011 № 402 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування основні засоби, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа - 127,5 м 2 , в т.ч. торгова - 81,3 м 2 . Площа земельної ділянки 0,06 га).

Підставою позову є несплата відповідачем в повному обсязі орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг у період дії Договору.

Відповідно до пункту 1.3 Договору позивачем передано відповідачу майно в оренду за актом прийому - передачі від 01.06.2011, копію якого долучено до матеріалів справи.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Договору, орендна плата сплачується на умовах попередньої оплати, не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному періоду, одночасно з відшкодуванням орендарем вартості комунальних послуг (водо-, тепло-, енергопостачання, телефонний, факсимільний, поштовий зв'язок тощо), а також інших витрат, що пов'язанні з утриманням приміщення, сплатою земельного податку, орендної плати за земельну ділянку під зданим в оренду приміщенням та прилеглої території тощо, які відшкодовуються орендарем у фактичних витратах з нарахуванням податків, що пов'язанні з орендною основних засобів. Орендна плата та інші платежі орендарем можуть сплачуватися шляхом перерахування через банківську установу на розрахунковий рахунок орендодавця, або готівкою в касу підприємства - орендодавця.

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата за користування майном в місяць складає 700,00 грн. з ПДВ.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з пунктом 6.1. Договору, він укладений терміном на один рік: з 01.06.2011 до 01.06.2012

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за Договором зі сплати орендної плати та комунальних послуг у сумі 7 564,79 грн. (7 000,00 грн. орендної плати та 564,79 грн. вартості електроенергії) за період з серпня 2011 року по грудень 2012 року.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщень та торгового обладнання від 31.12.2012, копію якого долучено до матеріалів справи, спірне майно повернуто з оренди відповідачем позивачеві.

Судом взято до уваги, що Договір діяв до 01.06.2012, а заборгованість нараховано з серпня 2011 року по грудень 2012 року (по день підписання акту приймання-передачі приміщень та торгового обладнання) та встановлено правомірність нарахування заборгованості за вказаний позивачем період, відповідно до пункту 6.9. Договору, в якому сторони передбачили, що при несвоєчасному поверненні майна з оренди в разі припинення договірних відносин, орендна плата нараховується по день фактичного повернення майна з оренди.

На підтвердження заборгованості відповідача, позивачем надано копію банківської довідки від 22.07.2013 № Р1-В3/43-414, про те, що на рахунок позивача від відповідача з 01.06.2011 по 22.07.2013 кошти не надходили.

Доказів оплати спірної заборгованості на час вирішення спору відповідачем суду не подано.

Також, на підтвердження позовних вимог, позивачем до матеріалів справи додано копії банківських виписок як доказів того, що відповідачем протягом дії Договору сплата орендних платежів за Договором здійснювалась частково.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч вказаних приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав зобов'язань зі сплати орендних платежів та комунальних послуг, у зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 7 564,79 грн. (7 000,00 грн. орендної плати та 564,79 грн. вартості електроенергії).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 7 564,79 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 105,54 грн. пені.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; до прийняття відмови позивача від позову, господарський суд роз'яснює наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника.

Судом встановлено, що заява, в якій викладено відмову позивача від позову в частині стягнення пені, підписана уповноваженим представником позивача - Ситенок О.Д., що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю від 07.08.2013 № 218.

Враховуючи те, що відмова позивача від частини позову у даній справі відповідає вимогам частини 4 статті 22, статті 78 Господарського процесуального кодексу України, а також за висновками суду, з огляду на частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також, зважаючи на те, що позивачу відомі наслідки часткової відмови від позову, про що ним зазначено у тексті заяви, часткову відмову позивача від позову прийнято судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з абзацом 2 пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Зважаючи на вищевикладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 105,54 грн. пені підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковою відмовою позивача від позову і прийняттям відмови господарським судом.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Білоцерківського районного споживчого товариства (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 87, код ЄДРПОУ 30353151) 7 564 (сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 79 коп. основної заборгованості та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 105,54 грн. пені припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.08.2013.

Суддя С.О. Саванчук