Рішення
від 24.04.2013 по справі 0539/2275/2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції Скудін В.Є.

Категорія 45 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Попової С.А., Ткаченко Т.Б.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Держкомагентство у Першотравневому районі Донецької області, про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними та визнання права власності на земельні ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 6 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до ОСОБА_4 Вказував на те, що рішенням суду від 1 липня 2009 року розірвано їх шлюб з відповідачкою. На підставі рішення Іллічівської сільської ради Першотравневого району Донецької області від 28 квітня 2005 року про передачу ОСОБА_4 безоплатно земельної ділянки, площею 0,1141 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, відповідачці 2 квітня 2006 року було видано державний акт АБ № 478679 на право власності на зазначену земельну ділянку, на якій ними збудовано житловий будинок. Рішенням суду від 7 червня 2012 року право власності на цей будинок визнано за ним. У листопаді 2012 року ОСОБА_4 отримала два державних акти на спірну земельну ділянку, а саме: на земельну ділянку площею, 0,0456 га і 0,0685 га.

Посилаючись на те, що за ним визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, але відповідачка не визнає за ним право власності на земельну ділянку, на якій розташований цей будинок, позивач просив визнати недійсними державні акти на її право власності на земельні ділянки у АДРЕСА_1, площею 0,0456 га, і площею 0,0685 га, які видані ОСОБА_4 28 листопада 2012 року, зобов'язати відділ Держземагенства внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру і визнати за ним право власності на зазначені земельні ділянки.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 6 березня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсними державні акти на земельні ділянки, площею 0,0456 га, кадастровий № 1423982200:01:000:0117, та площею 0,0685 га, кадастровий № 1423982200:01:000:0124, у АДРЕСА_1, які видані 28 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_4, зобов'язано відділ Держземагенства у Першотравневому районі Донецької області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо скасування записів під № 142390001003065 від 29 вересня 2012 року про державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки та № 142390001003066 від 29 вересня 2012 року про державну реєстрацію земельних ділянок; визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки, площею 0,0456 га і площею 0,0685 га, по АДРЕСА_1 Першотравневого району. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат на судовий збір в розмірі 423,88 грн.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і ухвалити рішення про відмову у задоволені позову, посилається на порушення її права власності на земельну ділянку.

У судове засідання не з'явився представник третьої особи відділу Держземагенства у Першотравневому районі Донецької області, про судове засідання відділ Держземагенства повідомлений.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачки ОСОБА_4, яка підтримала доводи скарги, пояснення позивача ОСОБА_3, який просив відхилити скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення Іллічівської сільської ради Першотравневого району Донецької області № 4/10-317 від 24 червня 2004 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво на забудову садиби на земельній ділянці по АДРЕСА_1, площею 1141 кв. м (а.с.90).

На підставі рішення Іллічівської сільської ради № 4/16-540 від 28 квітня 2005 року їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1141 га, для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 (а.с.14).

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 7 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного сумісного майна, яке набрало чинності, визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

28 листопада 2012 року ОСОБА_4 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,0456 га і 0,0686 га, які розташовані по АДРЕСА_1, загальною площею 1141 кв. м (а.с. 7-8).

Визнаючи недійсними державні акти на право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки, площею 0,0456 га та 0,0686 га, які розташовані по АДРЕСА_1, і визнаючи за ОСОБА_3 право власності на ці земельні ділянки площею, суд виходив із того, що з набуттям позивачем права власності на житловий будинок за зазначеною адресою до нього перейшло і право власності на земельні ділянки. Проте, повністю погодитись з висновком суду не можна.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 61 СК України (в редакції на час набуття права власності на спірні земельні ділянки та на час розгляду спору) не є об'єктом права спільної сумісної власності земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

З роз'яснень, викладених у п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вбачається, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

З пояснень сторін і матеріалів справи вбачається, що одночасно з отриманням ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 отримав право власності на суміжну земельну ділянку по АДРЕСА_2 і згідно державному акту є її власником (а.с. 7-8 зв., 14 зв., 22 зв.).

Оскільки земельні ділянки, площею 0,0685 га та 0,0456 га, по АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_4, житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який судом визнано за ОСОБА_3, розташований на земельній ділянці, площею 0,0456, достатній для обслуговування житлового будинку і прибудинкової території, і, крім того, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності суміжна земельна ділянка по АДРЕСА_2, колегія суддів, вважає, що суд без достатніх підстав визнав за позивачем право власності на земельну ділянку, площею 0,0685 га.

Крім того, не можна погодитись з рішенням суду в частині визнання недійсними державних актів на право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки площею 0,0456 га і 0,0685 га, які розташовані по АДРЕСА_1. Будь-яких законних підстав для визнання їх недійсними судом не наведено.

Державні акти видані на підставі рішення Іллічівської сільської ради № 4/16-540 від 28 квітня 2005 року, яке є законним і не оспорюється. Зміна власника земельної ділянки не є підставою для визнання державного акту недійсним.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним рішення суду в частині визнання недійсними державних актів і визнання права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0685 га скасувати, ухвалити рішення про відмову у задоволенні його позову про визнання недійсними державних актів на право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки, площею 0,0456 га та 0,0685 га по АДРЕСА_1 і визнання за ним права власності на земельну ділянку, площею 0,0685 га по АДРЕСА_1. В решті частини рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 6 березня 2013 року скасувати в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0685 га.

У задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів на право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки, площею 0,0456 га та 0,0685 га по АДРЕСА_1 і про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0685 га по АДРЕСА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат на судовий збір в розмірі 169 грн. 40 коп.

В решті части рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

СудАпеляційний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення24.04.2013
Оприлюднено04.09.2013
Номер документу33264100
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —0539/2275/2012

Рішення від 06.03.2013

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 10.01.2014

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 25.12.2012

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 25.12.2012

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 06.02.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

Мальцева Є. Є.

Ухвала від 30.12.2013

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 04.02.2013

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 03.01.2013

Цивільне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 13.02.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

Мальцева Є. Є.

Ухвала від 30.01.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

Мальцева Є. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні