cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2013 р. Справа № 926/795/13.
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд»
про стягнення заборгованості - 19213,38 грн.
Суддя І.В.Марущак
Представники:
Від позивача - Козак Н.Я., доручення від 28.08.2013 р.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд» в якому просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору №5/ТБС на надання послуг від 02.06.2011 р., в загальній сумі 19213,38 грн., з яких 18091,48 грн. сума основного боргу, 1067,63 грн. 3% річних, 54,27 грн. інфляційних втрат.
Свої позовні вимоги, викладені в позовній заяві, позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору на надання послуг №5/ТБС від 02.06.2011 р.
Провадження у справі порушено ухвалою від 30.07.2013 р. Ухвалою від 13.08.2013 р. відкладено розгляд справи на 29.08.2013 р., позивача зобов'язано надати докази направлення позовної заяви з додатками листом з описом вкладеного відповідачу відповідно до ст. 56 ГПК України, докази сплати заборгованості відповідачем, відповідачу - відзив на позов та докази в його обгрунтування.
29.08.2013 р. позивач звернувся до суду із заявою в якій просить припинити провадження по справі щодо стягнення 18091,48 грн. основного боргу у зв'язку із відсутністю предмету спору, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» 3% річних в сумі 1067,63 грн., 54,27 грн. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 1720,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2013 р. підтримав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
02.06.2011 р. між сторонами укладено договір на надання послуг №5/ТБС відповідно до пункту 1.1 якого: «Виконавець зобов'язується надавати послуги автотранспортними засобами та механізмами (надалі основні засоби - ОЗ) відповідно до ліцензії на надання послуг транспортом, а Замовник зобов'язується використовувати надані автомобілі згідно їх цільового призначення та своєчасно проводити оплату за надані послуги».
Замовник зобов'язується своєчасно проводити розрахунок за виконані роботи, до 15-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 2.2.6 Договору).
Відповідно до пункту 3.3 оплата послуг Замовником проводиться на підставі наданого Виконавцем рахунку.
Згідно актів приймання-здавання виконаних робіт за послуги транспортом та механізмами від 29.07.2011 р. на суму 6099,84 грн., від 29.07.2011 р. на суму 1579,98 грн., від 31.08.2011 р. на суму 8436,96 грн., від 31.08.2011 р. на суму 1974,70 грн., всього позивачем надано транспортних послуг відповідачу на загальну суму 18091,48 грн. (копії актів приймання-здавання виконаних робіт за послуги транспортом та механізмами містяться в матеріалах справи).
Дані послуги отримані відповідачем, що підтверджується його підписом на актах приймання-здавання виконаних робіт за послуги транспортом та механізмами.
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на вищевикладене, дослідивши договір на надання послуг №5/ТБС від 02.06.2011 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Позивач звернувся до відповідача із письмовою претензією №332 від 14.12.2012 р. про оплату наданих послуг транспортом та механізмами в сумі 18091,48 грн.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України: «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.»,
Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно право вимоги в позивача виникло та стягненню підлягає основний борг в сумі 18091,48 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути 3% річних в сумі 1067,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 54,27 грн. за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., відповідно задоволенню підлягають вимоги по стягнення 3% річних в сумі 1067,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 54,27 грн.
Відповідачем після порушення провадження по справі погашена сума основного боргу згідно договору №5/ТБС від 02.06.2011 р., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 12.08.2013 р. на суму 13912 та угодою №1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 13.08.2013 року укладеною між сторонами на суму 4179,38 грн., отже суд прийшов до висновку, що провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18091,48 грн. підлягає припиненню у зв'язку із відсутністю предмету спору.
У пункті 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013 р. зазначено: «Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.»
Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного погашення заборгованості до звернення позивача із позовом.
У зв'язку із тим, що відповідачем погашено заборгованість перед позивачем після звернення із позовом, судові витрати слід стягнути із відповідача на користь позивача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п.1-1 ст.80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд» (60236, Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ р/р 26005314904 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 код ЄДРПОУ 31621090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» (58032, м.Чернівці, вул. Головна, 246 Б, код ЄДРПОУ 34864234, р/р 26008996107371 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) 1067,63 грн. - 3% річних, 54,27 грн. - інфляційних втрат та 1720,50 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 29.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 02.09.2013 року.
Суддя І.В. Марущак
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2013 |
Оприлюднено | 05.09.2013 |
Номер документу | 33282471 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні