Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а-9233/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. (10:54) Справа №2а-9233/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представники позивача Дубровської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Мітріда-Керч»

до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про признання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим Державної податкової служби від 07.08.2012 р. № 0000852201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 24 730,00 грн., за штрафними санкціями - 6 182,50 грн.) та від 07.08.2012 № 0000862201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 701,25 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 22 161,00 грн. , за штрафними санкціями - 5 540,25 грн.). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вказує, що відповідач, в ході перевірки дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат через встановлення взаємовідносин з контрагентами, в результаті чого зроблені неправомірні висновки про нікчемність правочинів та безтоварність здійснених операцій.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, надіслав суду письмові заперечення проти позову (а.с. 47-48), відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскаржувані рішення прийняті ним правомірно, на підставі встановлених перевіркою порушень, є обґрунтованими та законними.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обв'язки. Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, визначені КАС України, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

В період з 16.07.2012 року по 18.07.2012 року ДПІ в м. Керч АР Крим ДПС здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкової звітності по взаємовідносинам з Будівельно-виробничим підприємством «Строитель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808) за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, та з Приватним підприємством «Пан-Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614) за серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, за результатами якої складений акт від 24.07.2012 № 535/-02/35770865 (а.с. 12-25).

Згідно з висновками вказаного акту перевіркою встановлено порушення:

• ч. 1-3. ч. 5-6 ст. 203, ч.1-2 ст. 215, ч.І ст.216, ч.2 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Мітріда-Керч» при придбанні робіт та ТМЦ у постачальників - БВП «Строитель-Плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Пан-Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614);

• п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 , ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 04.04.1007 р. (із змінами та доповненнями); ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями); п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 22 161,00 грн., в тому числі: червень 2010 р. на суму 8 210,00 грн., липень 2010 р. на суму 1041,00 грн., серпень 2010 р. на суму 5 817,00 грн., вересень 2010 р. на суму 6 292,00 грн., жовтень 2010 р. на суму 801,00 грн.;

• пп.5.1, пп.5.2.1 п.5.2; п.5.3.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями); п. 138.2 ст.138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 24 730,00 грн., в тому числі: 2 кв. 2010 р. - 7 293,00 грн., З кв. 2010 р. - 16 436,00 грн., 4 кв. 2010 р. -1001,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Керч АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

• від 07.08.2012 № 0000852201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 24 730,00 грн., за штрафними санкціями - 6 182,50 грн.) (а.с.10);

• від 07.08.2012 № 0000 862201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 27 701,25 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 22 161,00 грн. , за штрафними санкціями -5 540,25 грн.) (а.с.10).

Не погодившись з вищевказаними діями відповідача, ТОВ «Мітріда-Керч» звернулося до Окружного адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Керч АР Крим ДПС від 07.08.2012 р. №0000 852201 та №0000 862201.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у червні - жовтні 2010 року, суд перевіряє їх відповідність Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закону України " «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, які втратили чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягають застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалося Конституційним Судом України в Рішеннях №1-зп від 13.05.1997, №1-рп/99 від 09.02.1999 та № 3-рп/20014 від 05.04.2001, у яких зазначено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на наступному.

Згідно акту позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкової звітності по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808) та з ПП «Пан-Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614) від 24.07.2012 № 535/-02/35770865. Висновки якого були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р., жовтень 2010 р., встановлено, що до складу податкового в кредиту ТОВ «Мітріда-Керч» включено суми ПДВ по взаємовідносинам із БВП «Строитель Плюс» - 13 038,94 грн., у т.ч.: червень 2010 р. - 8 209,63 грн., липень 2010 р. - 1040,67 грн., серпень 2010 р. - 3 788,64 грн.; з ПП «Пан-Буд» -9 120,43 грн., у т.ч.: серпень 2010 р. - 2 028,02 грн., вересень 2010 р. - 6291,52 грн., жовтень 2010 р. - 800,89 грн., а всього на загальну суму за даними контрагентами -22 159,37 грн.

За результатами автоматизованого співставлення податкової звітності згідно наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» при опрацюванні роз шифровок податкового кредиту ТОВ «Мітріда-Керч» по взаємовідносинам із БВП «Строитель-Плюс» за червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р. встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 13 038,94 грн., у т.ч. за червень 2010 р. на суму 8 209,63 грн., за липень 2010 р. на суму 1040,67 грн., за серпень 2010 р. на суму 3 788,64 грн.

Згідно отриманого ДПІ в м. Керч акту перевірки ДШ в м. Сімферополі АРК Крим ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Будівельно-виробничого підприємства «Строитель-Плюс» од за ЄДРПОУ 31263808, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 усі операції купівлі-продажу БВП «Строитель-Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу: від БВП «Строитель-Плюс» до «вигодонабувача» ТОВ «Мітріда-Керч». У продавця - БВП «Строитель-Плюс» зменшені податкові зобов'язання по акту перевірки № 37/22/31263808 від 11.04.2012 у зв'язку із здійсненням «нікчемних» правочинів.

За результатами автоматизованого співставлення податкової звітності згідно наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» при опрацюванні роз шифровок податкового кредиту ТОВ «Мітріда-Керч» по взаємовідносинам із ПП «Пан-Буд» за серпень 2010 р., вересень 2010 р., жовтень 2010 р. встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 9 120,43 грн., у т.ч. за серпень 2010 р. - на суму 2028,02 грн., за вересень 2010 р. - на суму 6291,52 грн., жовтень 2010 р. - на суму 800,898 грн.

Згідно отриманого ДПІ в м. Керч акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АРК Крим ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Пан-Буд», код за ЄДРПОУ 37081614, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року від 06.04.2012 р. № 21/22/37081614 усі операції купівлі-продажу ПП «Пан-Буд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу: від ПП «Пан-Буд» до «вигодонабувача» ТОВ «Мітріда-Керч». У продавця - ПП «Пан-буд» зменшені податкові зобов'язання по акту перевірки № 21/22/3708161 від 06.04.2012 у зв'язку із здійсненням «нікчемних» правочинів.

ДПІ в м. Керч АР Крим ДПС отримано від ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС акти від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 по БВП «Строитель-Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) та від 06.04.2012 р. № 21/22/37081614 по ПП «Пан-Буд» (код ЄДРПОУ 37081614) про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних суб'єктів господарювання, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

Вказаними актами перевірок зроблено висновки, що БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» формували податковий кредит за рахунок суб'єктів господарювання з ознаками «фіктивності», підприємств, документи яких вилученні УПМ ДПС в АР Крим в ході розслідування кримінальної справи, тобто згідно з характером операцій є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у роз шифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодо набувачу (виробнику, отримувачу), в тому числі через вигодо формуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер.

Згідно вище зазначених актів встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання від БВП «Строитель-Плюс» та від ПП «Пан-Буд» до реального вигодо набувача - ТОВ «Мітріда-Керч» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. Також не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Таким чином, діяльність БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.

Враховуючи наведене, в межах договорів, укладених з вищезазначеними підприємствами операцій поставки товару, робіт (послуг) в адресу БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» не відбувалось.

У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні , видані від імені БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для внесення БПВ «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» до податкового кредиту підприємств.

Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено наступне: «Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається Проведення транзиторних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та витрат податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладання договорів без мети настання реальних наслідків.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Пан Буд» (код за ЄДРПОУ - 37081614) та БВП «Строитель-Плюс» (код за ЄДРПОУ - 31263808) від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

На підставі вищевикладеного, у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств -постачальників та по операціях з продажу цих товарів(послуг) підприємствам-покупцям,- проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення БВП «Строитель-Плюс» (код за ЄДРПОУ - 31263808) та ПП «Пан-Буд»(код за ЄДРПОУ - 37081614) фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На думку перевіряючих, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності. Передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзиторних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням), тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладання договорів без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи вищенаведене, звіркою БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» встановлено факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками «фіктивності», реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних звірок, а також той факт, що податкова вигода за придбані товари, роботи, послуг и у контрагентів-постачальників фактично не була Використана у власній господарській діяльності БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд», а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодо набувачів» - ТОВ «Мітріда-Керч».

У зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям,- проведених зустрічних звірок не підтверджено реальність здійснення БВП «Строитель-Плюс» (код за ЄДРПОУ -31263808), ПП «Пан-Буд»(код за ЄДРПОУ -37081614) фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків та подальшої їх реалізації на адресу ТОВ «Мітріда-Керч».

На підставі вище викладеного в акті перевірки від 24.07.2012 № 535/-02/35770865, висновки якого були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, зазначено, що в ТОВ «Мітріда-Керч» відсутнє право на формування валових витрат (витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування) по операціях з підприємствами постачальниками, що призвело до завищення валових витрат у сумі 98 920,64 грон., у тому числі: за 2 кв. 2010 року - в сумі 29 171,99 грн., за 3 кв. 2010 року - в сумі 65 744, 18 грн., за 4 квартал 2010 року - у сумі 4004,47 ГРН., яке привело до заниження податку на прибуток на суму 24 730,00 грн. у відповідних податкових періодах: за 2 кв. 2010 року - в сумі 7 292,99 грн., за 3 кв. 2010 року - в сумі 16 436,04 грн., за 4 квартал 2010 року - в сумі 1001,11 грн.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 24.07.2012 № 535/-02/35770865, враховуючи той факт, що господарські операції між ТОВ «Мітріда-Керч» та БВП «Строитель-Плюс», ПП «Пан-Буд» мали нереальний характер, ТОВ «Мітріда-Керч» необґрунтовано завищено податковий кредит на суму ПДВ на загальну суму 22 161,00 грн., у т.ч. по періодах: червень 2010 року - на суму 8 210,00 грн., липець 2010 року -на суму 1041,00 грн., серпень 2010 року - на суму 5 8171000 грн., вересень 2010 року -на суму 6 292,00 грн., жовтень 2010 року - на уму 801,00 грн., що привело до заниження ПДВ у відповідних податкових періодах.

Суд з вказаними висновками ДПІ в м. Керчі АР Крим ДПС не погоджується з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Мітріда-Керч» здійснює виробничо-господарську діяльність, спрямовану на одержання прибутку, за різними видами, в тому числі: 45.21.1 будівництво будівель, 51.13.0 посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами; 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (а.с.31).

23.06.2010 року між БВП «Строитель Плюс» (Продавець) та ТОВ «Мітріда-Керч» (Покупець) був укладений договір № 626, предметом якого є поставка будівельних матеріалів, побутової техніки, запасних частин на автотранспорт та інших товарів (а. с. 71). Пунктом 1.3.2 цього договору передбачено, що товари, матеріали відвантажуються на адресу Покупця з доставкою автотранспортом Постачальника за окрему плату. Строк дії договору з моменту підписання до виконання зобов'язань обома сторонами.

23.06.2010 року між БВП «Строитель Плюс» (Перевізник) та ТОВ «Мітріда-Керч» (Замовник) був укладений разовий договір № 626 на перевезення вантажів автомобільним транспортом,. предметом якого є перевезення будівельних матеріалів, запасних частин на автотранспорт, маса до 10-ти тонн (а.с.72). Пунктом 1.3.2 цього договору передбачено, що матеріали, товари відвантажуються на адресу Покупця з доставкою автотранспортом Постачальника за окрему плату. Дата подачі автотранспорту: 24 червня 2010 року. Адреса відвантаження (подачі): м. Сімферополь, вул. Глінки, 18, адреса розвантаження (закінчення роботи): м. Керч, вул. Ворошилова,19.

На виконання умов даного договору від БВП «Строитель Плюс» до ТОВ «Мітріда-Керч» надійшло товарів та послуг на суму 78 233,67 грн., в тому числі ПДВ -13 038,00 грн., сума без ПДВ - 65 194,73 грн.

Фактичне здійснення господарських операцій - виконання поставок у період з червня 2010 року по серпень 2010 року за вказаними договорами підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: рахунками-фактурами (№ 2809 від 01.07.2010 на суму 2500,00 грн., у тому числі: без ПДВ -2083,33 грн. , ПДВ -4126,67 грн.;№ 2809/1 від 11.07.2010 на суму 3 744,00 грн., у тому числі: без ПДВ -З 120,00 грн. , ПДВ - 624,00 грн.; № 2769 від 24.06.2010 на суму 3 380,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 2 816,67 грн., ПДВ - 563,33 грн.; № 2811 від 13.08.2010 на суму 20 878,80 грн., у тому числі: без ПДВ - 17 399,00 грн., ПДВ - 3 479,80 грн.; № 2810 від 03.08.2010 на суму 1 853,03 грн., у тому числі: без ПДВ - 1 544,19 грн., ПДВ - 308,84 грн.; № 2731 від 24.06.2010 на суму 12 729,66 грн., у тому числі: без ПДВ -10 608,05 грн., ПДВ - 2 121,61 грн.; № 2767 від 24.06.2010 на суму 8 400,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 7 000,00 грн., ПДВ - 1 400,00 грн.; № 2767/1 від 24.06.2010 на суму 14 251,46 грн., у тому числі: без ПДВ - 11 876,22 грн., ПДВ - 2 375,24 грн.; № 2768 від 24.06.2010 на суму 10 496,72 грн., у тому числі: без ПДВ -8 747,27 грн., ПДВ -1 749,45 грн.), видатковими накладними постачальника: № 3007 від 04.07.2010 на суму 2500,00 грн., у тому числі: без ПДВ -2083,33 грн. , ПДВ - 4126,67 грн.;№ 3052 від 11.07.2010 на суму 3 744,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 3 120,00 грн. , ПДВ -624,00 грн.; № 4016 від 04.08.2010 на суму 1 853,03 грн., у тому числі: без ПДВ - 1 544,19'гри., ПДВ - 308,84 грн.; № 2731 від 24.06.2010 на суму 12 729,66 грн., у тому числі: без ПДВ -10 608,05 грн., ПДВ - 2 121,61 грн.; № 2767 від 24.06.2010 на суму 8 400,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 7 000,00 грн., ПДВ - 1 400,00 грн.; № 2767/1 від 24.06.2010 на суму 14 251,46 грн., у тому числі: без ПДВ - 11 876,22 грн., ПДВ - 2 375,24 грн.; № 2768 від 24.06.2010 на суму 10 496,72 грн., у тому числі: без ПДВ -8 747,27 грн., ПДВ - 1 749,45 грн.), актами приймання виконаних робіт, та іншими, а також первинними документами податкового обліку - податковими накладними постачальника (№ 3007 від 04.07.2010 на суму 2500,00 грн., у тому числі: без ПДВ -2083,33 грн. , ПДВ - 4126,67 грн.;№ 3052 від 11.07.2010 на суму 3 744,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 3 120,00 грн. , ПДВ - 624,00 грн.; № 2773 від 30.06.2010 на суму 3 380,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 2 816,67 грн., ПДВ - 563,33 грн.; № 4150 від 31.08.2010 на суму 20 878,80 грн., у тому числі: без ПДВ - 17 399,00 грн., ПДВ -3479,80 грн.; № 4016 від 04.08.2010 на суму 1 853,03 грн., у тому числі: без ПДВ - 1 544,19 грн., ПДВ - 308,84 грн.; № 2777 від 30.06.2010 на суму 12 729,66 грн., у тому числі: без ПДВ -10 608,05 грн., ПДВ - 2 121,61 грн.; № 2776 від 30.06.2010 на суму 8 400,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 7 000,00 грн., ПДВ - 1 400,00 грн.; № 2767/1 від 30.06.2010 на суму 14 251,46 грн., у тому числі: без ПДВ - 11 876,22 грн., ПДВ - 2 375,24 грн.; № 2775 від 30.06.2010 на суму 10 496,72 грн., у тому числі: без ПДВ -8 747,27 грн., ПДВ - 1 749,45 грн.(а.с. 73-101).

Розрахунки з БВП «Строитель-Плюс» відбувалися безготівковим шляхом. Всього на виконання зазначеного договору в період з 01.07.2010 р. по 01.09.2010 р. на користь БВП «Строитель-Плюс» перераховано 78 233,67 грн. (а.с.102-106).

Також, ТОВ «Мітріда-Керч» були придбані будівельні матеріали в ПП «Пан-Буд» на суму 54 722,56 грн., в тому числі ПДВ - 9 120,43 грн., сума без ПДВ - 45 602,13 грн. Фактичне здійснення господарських операцій - виконання поставок у період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року від ПП «Пан-Буд» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: рахунками-фактурами (№ 72/10 від 13.10.2010 на суму 4 805,36 грн., у тому числі: без ПДВ -4 004,47 грн. , ПДВ -800,89 грн.; № 72/1 від 10.08.2010 на суму 10010,86 грн., у тому числі: без ПДВ -8 342,38 грн., ПДВ - 1 668,48 грн.; № 144 від 20.09.2010 на суму 37749,10 грн., у тому числі: без ПДВ - 31 457,58 грн., ПДВ - 6 291,52 грн.; видатковими накладними постачальника: № 520 від 14.10.2010 на суму 4 805,36 грн., у тому числі: без ПДВ -4 004,47 грн. , ПДВ - 800,89 грн.; № 165 від 10.08.2010 на суму 10010,86 грн., у тому числі: без ПДВ - 8 342,38 грн. , ПДВ - 1 668,48 грн.; № 348 від 21.09.2010 на суму 31 581,10 грн., у тому числі: без ПДВ - 26 317,58 грн., ПДВ -5 263,52 грн.; № 349 від 22.09,2010 на суму 1200,00 грн., у тому числі: без ПДВ -1 000,00 грн., ПДВ -200,00 грн.; № 355 від 23.09.2010 на суму 4 968,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 4 140,00 грн., ПДВ - 828,00 грн.; а також первинними окументами податкового обліку - податковими накладними постачальника (№ 520 від 14.10.2010 на суму на суму 4 805,36 грн., у тому числі: без ПДВ - 4 004,47 грн. , ПДВ - 800,89 грн.; № 165 від 10.08.2010 на суму 10010,86 грн., у тому числі: без ПДВ-8 342,38 грн., ПДВ - 1 668,48 грн.; № 355 від 23.09.2010 на суму 4 968,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 4 140,00 грн., ПДВ - 828,00 грн.; № 348 від 21.09.2010 на суму 31 581,10 грн., у тому числі: без ПДВ - 26 317,58 грн., ПДВ - 5 263,52 грн.; № 349 від 22.09.2010 на суму 1200,00 грн., у тому числі: без ПДВ - 1 000,00 грн., ПДВ -200,00 грн. (а.с.54-68).

Розрахунки з постачальником- ПП «Пан-Буд» за отримані товарно-матеріальні цінності здійснювалися у безготівковій формі. Всього за придбані товарно-матеріальні цінності за період з 18.08.2010 р. по 02.11.2010 р. на користь ПП «Пан-Буд» перераховано 54 722,56 грн. (а.с. 69-70).

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 передбачає, що "первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а. також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України».

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), та податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Судом встановлено, що вище перелічені видаткові накладні постачальників акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг містять всі необхідні реквізити, передбачені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а виписані постачальником податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

Слід відзначити, що матеріалами справи, у тому числі актом перевірки, не підтверджується, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів допущених порушень при оформленні даних первинних документів, в тому числі податкових накладних вказаними вище контрагентами Позивача.

Таким чином, документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Мітріда-Керч» підтверджуються факти здійснення ним господарських операцій з придбання товарів та послуг за договорами з БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) за червень 2010р., липень 2010 р., серпень 2010р. та з ПП «Пан-Буд»(ЄДРПОУ 37081614) за серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р.

Що стосується використання позивачем придбаного товару то, як встановлено судом, товари та послуги, придбані ТОВ «Мітріда-Керч» у контрагентів БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» біли використані Позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до висновку № 257/12 судової економічної експертизи від 30.04.2013, згідно наданих первинних документів ТОВ «Мітріда-Керч» використано будівельних матеріалів, придбаних у ПП «Пан-Буд», на суму 45 602,13 грн. без ПДВ. Залишок невикористаних будівельних матеріалів у сумі 5 363,621 грн. (45 602,13-4 0238,52) складається з цегли у кількості 770 шт. на загальну суму 708,40 грн., з дошки 25 мм. у кількості 4,469 куб.м. на загальну суму 4 655,21 грн.

Залишок будівельних матеріалів підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали».

Згідно наданих первинних документів ТОВ «Мітріда-Керч» використано будівельних матеріалів та послуг, придбаних у БВП «Строитель-Плюс» на суму 65 194,73 грн. без ПДВ.

Згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Мітріда-Керч» у наявності є основні засоби, які використовуються у фінансово-господарській діяльності та надають можливість виконувати позивачем зобов'язання перед замовниками.

Також, згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Мітріда-Керч» станом на 30.06.2010 р. та станом на 31.12.2010 р. середня кількість працівників складає 17 осіб, які беруть участь у фінансово-господарській діяльності та надають можливість виконувати позивачем зобов'язання перед замовниками.

Таким чином, з урахуванням часу, простору, складських та виробничих потужностей ТОВ «Мітріда-Керч» підтверджується реальність господарських операцій з придбання товарів та послуг у БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд».

Враховуючи вищенаведене, в ході перевірки відповідачем необґрунтовано було визнано фіктивними господарські операції, які фактично відбулися, та внаслідок яких відбулися зміни стану активів позивача та отримано прибуток.

Відповідно до п .5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність об'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разу, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Отже, необхідною умовою ведення господарської діяльності є здійснення господарських операцій (як прибуткових, так і збиткових), тобто дій або подій, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно визначенню терміна «активи», даному в ст. 1 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ІУ, «активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому».

Згідно визначенню терміна «зобов'язання», даному в цій. же статті «зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.»

Згідно визначенню терміна «господарська операція», даному в цій же статті «господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному каталі підприємства».

Призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності (крім банків і бюджетних установ) встановлені «Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом МФ України №3291 від 30.11.199 р. (далі - Інструкція № 291).

Згідно Висновку № 257/12 судової економічної експертизи від 30.04.2013 р. відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Мітріда-Керч» господарських операцій з придбання товарів та послуг у БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» відповідає нормативним вимогам вищевказаної Інструкції № 291, господарські операції з придбання та оплати товарів та послуг у БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) ТОВ «Мітріда-Керч».

Враховуючи, що внаслідок придбання у БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» товарів та послуг та їх подальшого використання їх у господарській діяльності отримано прибуток, здійснені позивачем операції у повній мірі відповідають ознакам господарських операцій.

В пункті 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто, до складу витрат відносяться витрати, що підтверджені первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, у зв'язку з чим позивач мав право формувати валові витрати з урахуванням сум, витрачених на придбання в БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» товарів та послуг.

Таким чином, ДПІ в м. Керч АРК ДПС неправомірно виключено з обсягу валових витрат пПозивача за 2-4 квартал 2010 року суми, сплачені на користь БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» за придбані товари та послуги, у розмірі 98920,64 гри., у тому числі:

по БВП «Строитель-Плюс» - 53 318,51 грн., в тому числі: за 2 кв. 2010 р. -29 171,99 грн., З кв. 2010 р.-24 146,52 грн.;

по ПП «Пан-Буд» - 45 602,13 грн. в тому числі : за 3 кв. 2010 р. - 41 597,66 грн., 4 кв. 2010 р. - 4004,47 грн.

На підставі наведеного суд зазначає, що висновки ДПІ в м. Керч АРК ДПС, викладені в акті перевірки від 24.07.2012 № 535/-02/35770865. висновки якого були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, щодо заниження податку на прибуток підприємств в сумі 24730,00 грн., в тому числі: 2 кв. 2010 р. - 7 293,00 грн., З кв. 2010 р. - 16 436,00 грн., 4 кв. 2010 р. - 1001,00 грн., не обґрунтовані та не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «Мітріда-Керч».

Усе вищевикладене в повній мірі стосується й донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В ході проведення перевірки донарахування ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС податкового зобов'язання з ПДВ ТОВ «Мітріда-Керч» відбулося у зв'язку з виключенням зі складу податкового кредиту позивача сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних в БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» товарів та послуг за період з червня по жовтень 2010 року.

Закон України «Про податок на додану вартість» " № 168/97-ВР від 04.04.1007 р. (із змінами та доповненнями), який діяв на час виникнення спірних відносин, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до положень абзацу 1 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари

15(послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Виходячи з положень вказаних норм закону, суд, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, приходить до висновку про те, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення ТОВ «Мітріда -Керч» господарських операцій з БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» останні були зареєстровані платником ПДВ.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту були дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Частиною 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичних осіб - контрагентів позивача БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» на момент укладення угод та здійснення господарських операцій з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказано ідентифікаційні коди Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача: БВП «Строитель-Плюс»-31263808, ПП «Пан Буд» -37081614, який привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у єдиному державному реєстрі.

Отже контрагенти позивача, як юридичні особи, були наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мали, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Крім того, відповідно до статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІП від 21.12.2000 р., з наступними змінами і доповненнями, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

За таких обставин, суд вважає, що суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів червень - жовтень 2010 року на суму 22 161,00 грн., в тому числі: червень 2010 р. на суму 8 210,00 грн., липень 2010 р. на суму 1041,00 грн., серпень 2010 р. на суму 5 817,00 грн., вересень 2010 р. на суму 6 292,00 грн., жовтень 2010 р. на суму 801,00 грн., правомірно та обґрунтовано.

Таким чином, судом встановлено, що податковий кредит позивача по спірним операціям з БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» в розмірі на суму 22 161,00 грн., підтверджується відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити та виписані платниками ПДВ відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями, а також іншими первинними документами.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ( АШС «Облік платників і платежів», АРМ «Платники податків», АРМ - свідоцтво(ПДВ), АІС «ТАХ», АС «Бест звіт», АС «Система автоматизованого співвставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України, та акти про неможливість проведення зустрічної перевірки з БВП «Строитель-Плюс» від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 та з ПП «Пан-Буд» від 06.04.2012 р. № 21/22/37081614, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан Буд» угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч. 1 ст. 216 ЦК), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч. 2 ст. 215 ЦК) та оспорювані (ч. З ст. 215 ЦК), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним в силу судового рішення.

Як було вказано, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в законі.

Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. За частиною другою цієї статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто в такому випадку із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є одна з перелічених у ст. 228 ЦК України умов. При застосуванні цієї норми слід встановити, що правочин направлений на незаконне заволодіння майном держави, і саме після цього він стає нікчемним.

Виходячи з викладених норм, суд вказує, визнанню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинне передувати відповідне рішення компетентного органу, яким встановлено, зокрема завдання шкоди державі, проте такі відомості в акті перевірки відсутні.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, в постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також: вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочин так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держав і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями самостійно, в позасудовому порядку визначати нікчемними правочини й дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні угоди з БВП «Строитель-Плюс» та ПП «Пан-Буд» у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак вони є дійсними.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Посилання ДПІ у м. Керч АР Крим ДПС в своїх висновках на явність кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України відносно директора ТОВ БВП «Строитель-Плюс» ОСОБА_2, та за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) на ряд підприємств, в тому числі ПП «Пан-Буд», тобто за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2 КК України, . а також на порушення контрагентами позивача ст.ст. 203, 215,216, 228, 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України, в свою чергу свідчить про порушення Відповідачем вимог п.4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772, в силу яких акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених в ході перевірки порушень норм податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, а факти виявлених порушень податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно і повною мірою, з посиланням на первинні або документи, зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджують наявність вказаних фактів.

Встановлені досудовим слідством по кримінальним справам дані, які відображені в акті перевірки Відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та БВП «Строитель-Плюс», ПП «Пан-Буд», оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Мітріда-Керч» (код за ЄДРПОУ 35770865) з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 24 730,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 6 182,50 грн.) та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 701,25 грн.( у т.ч. за основним платежем-22 161,00 грн., за штрафними санкціями - 5 540,25 грн.).

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення -рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керч АРК ДПС від 07.08.2012 №0000852201 та №0000862201 є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням вказаного суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, у зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету на користь Позивача за рахунок коштів на утримання Відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 586,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено квитанцією № 21023.223.1 від 10.08.2012 (а.с.20), та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 18 425,00 грн., здійснення сплати яких документально підтверджено платіжним дорученням № 76 від 15.03.2013 р. (а.с.147).

Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 24.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим Державної податкової служби від 07.08.2012 №0000852201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 24 730,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 6 182,50 грн.) та від 07.08.2012 №0000862201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 701,25 грн.( у т.ч. за основним платежем - 22 161,00 грн., за штрафними санкціями - 5 540,25 грн.).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітріда-Керч» (АР Крим, м. Керч, вул. Ворошилова, 19; ЄДРПОУ 35770865) - 19 011,00 грн. ( в тому числі: судовий збір у розмірі 586,00 грн., витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 18 425,00 грн.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кузнякова С.Ю.