Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-9233/12/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9233/12/0170/19

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-9233/12/0170/19 за апеляційною скаргою Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 18.06.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітріда-Керч" (вул. Ворошилова, 19,м.Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул.Борзенко, буд. 40,м.Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про признання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим Державної податкової служби від 07.08.2012 р. № 0000852201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 24 730,00 грн., за штрафними санкціями - 6 182,50 грн.) та від 07.08.2012 № 0000862201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 701,25 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 22 161,00 грн. , за штрафними санкціями - 5 540,25 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 року позовні вимоги задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим Державної податкової служби від 07.08.2012 № 0000852201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 24730,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 6182,50 грн.) та № 0000862201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 701, 25 грн. (у т.ч. на основним платежем - 22 161,00 грн., штрафними санкціями - 5 540,25 грн.).

Також судом вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, Керченська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 16.07.2012 року по 18.07.2012 року ДПІ в м. Керч АР Крим ДПС здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкової звітності по взаємовідносинам з Будівельно-виробничим підприємством "Строитель Плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808) за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, та з Приватним підприємством "Пан-Буд" (код за ЄДРПОУ 37081614) за серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, за результатами якої складений акт від 24.07.2012 № 535/-02/35770865 (а.с. 12-25).

Згідно з висновками вказаного акту, перевіркою встановлено порушення: ч. 1-3. ч. 5-6 ст. 203, ч.1-2 ст. 215, ч.І ст.216, ч.2 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Мітріда-Керч" при придбанні робіт та ТМЦ у постачальників - БВП "Строитель-Плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП "Пан-Буд" (код за ЄДРПОУ 37081614);

- п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 , ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 04.04.1007 р. (із змінами та доповненнями); ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями); п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 22 161,00 грн., в тому числі: червень 2010 р. на суму 8 210,00 грн., липень 2010 р. на суму 1041,00 грн., серпень 2010 р. на суму 5 817,00 грн., вересень 2010 р. на суму 6 292,00 грн., жовтень 2010 р. на суму 801,00 грн.;

- пп.5.1, пп.5.2.1 п.5.2; п.5.3.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями); п. 138.2 ст.138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 24 730,00 грн., в тому числі: 2 кв. 2010 р. - 7 293,00 грн., З кв. 2010 р. - 16 436,00 грн., 4 кв. 2010 р. -1001,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Керч АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 07.08.2012 № 0000852201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30 912,50 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 24 730,00 грн., за штрафними санкціями - 6 182,50 грн.) (а.с.10);

- від 07.08.2012 № 0000 862201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 27 701,25 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 22 161,00 грн. , за штрафними санкціями -5 540,25 грн.) (а.с.10).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що 23.06.2010 року між БВП "Строитель Плюс" (Продавець) та ТОВ "Мітріда-Керч" (Покупець) був укладений договір № 626, предметом якого є поставка будівельних матеріалів, побутової техніки, запасних частин на автотранспорт та інших товарів (а. с. 71). Пунктом 1.3.2 цього договору передбачено, що товари, матеріали відвантажуються на адресу Покупця з доставкою автотранспортом Постачальника за окрему плату. Строк дії договору з моменту підписання до виконання зобов'язань обома сторонами.

23.06.2010 року між БВП "Строитель Плюс" (Перевізник) та ТОВ "Мітріда-Керч" (Замовник) був укладений разовий договір № 626 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, предметом якого є перевезення будівельних матеріалів, запасних частин на автотранспорт, маса до 10-ти тонн (а.с.72). Пунктом 1.3.2 цього договору передбачено, що матеріали, товари відвантажуються на адресу Покупця з доставкою автотранспортом Постачальника за окрему плату. Дата подачі автотранспорту: 24 червня 2010 року. Адреса відвантаження (подачі): м. Сімферополь, вул. Глінки, 18, адреса розвантаження (закінчення роботи): м. Керч, вул. Ворошилова,19.

На виконання умов даного договору від БВП "Строитель Плюс" до ТОВ "Мітріда-Керч" надійшло товарів та послуг на суму 78 233,67 грн., в тому числі ПДВ -13 038,00 грн., сума без ПДВ - 65 194,73 грн.

Фактичне здійснення господарських операцій - виконання поставок у період з червня 2010 року по серпень 2010 року за вказаними договорами підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: рахунками-фактурами, видатковими накладними постачальника, актами приймання виконаних робіт, та іншими, а також первинними документами податкового обліку - податковими накладними постачальника (а.с. 73-101).

Розрахунки з БВП "Строитель-Плюс" відбувалися безготівковим шляхом. Всього на виконання зазначеного договору в період з 01.07.2010 р. по 01.09.2010 р. на користь БВП "Строитель-Плюс" перераховано 78 233,67 грн. (а.с.102-106).

Також, ТОВ "Мітріда-Керч" були придбані будівельні матеріали в ПП "Пан-Буд" на суму 54 722,56 грн., в тому числі ПДВ - 9 120,43 грн., сума без ПДВ - 45 602,13 грн. Фактичне здійснення господарських операцій - виконання поставок у період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року від ПП "Пан-Буд" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: рахунками-фактурами; видатковими накладними постачальника; а також первинними документами податкового обліку - податковими накладними постачальника (а.с.54-68).

Розрахунки з постачальником - ПП "Пан-Буд" за отримані товарно-матеріальні цінності здійснювалися у безготівковій формі. Всього за придбані товарно-матеріальні цінності за період з 18.08.2010 р. по 02.11.2010 р. на користь ПП "Пан-Буд" перераховано 54 722,56 грн. (а.с. 69-70).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи, у тому числі актом перевірки, не підтверджується, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено допущених порушень при оформленні даних первинних документів, в тому числі податкових накладних вказаними вище контрагентами Позивача.

Таким чином, документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Мітріда-Керч" підтверджуються факти здійснення ним господарських операцій з придбання товарів та послуг за договорами з БВП "Строитель-Плюс" (ЄДРПОУ 31263808) за червень 2010р., липень 2010 р., серпень 2010р. та з ПП "Пан-Буд"(ЄДРПОУ 37081614) за серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідно до висновку № 257/12 судової економічної експертизи від 30.04.2013, згідно наданих первинних документів ТОВ "Мітріда-Керч" використано будівельних матеріалів, придбаних у ПП "Пан-Буд", на суму 45 602,13 грн. без ПДВ. Залишок невикористаних будівельних матеріалів у сумі 5 363,621 грн. (45 602,13-4 0238,52) складається з цегли у кількості 770 шт. на загальну суму 708,40 грн., з дошки 25 мм. у кількості 4,469 куб.м. на загальну суму 4 655,21 грн.

Залишок будівельних матеріалів підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 201 "Сировина й матеріали".

Згідно наданих первинних документів ТОВ "Мітріда-Керч" використано будівельних матеріалів та послуг, придбаних у БВП "Строитель-Плюс" на суму 65 194,73 грн. без ПДВ.

Згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ "Мітріда-Керч" у наявності є основні засоби, які використовуються у фінансово-господарській діяльності та надають можливість виконувати позивачем зобов'язання перед замовниками.

Також, згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ "Мітріда-Керч" станом на 30.06.2010 р. та станом на 31.12.2010 р. середня кількість працівників складає 17 осіб, які беруть участь у фінансово-господарській діяльності та надають можливість виконувати позивачем зобов'язання перед замовниками.

Таким чином, з урахуванням часу, простору, складських та виробничих потужностей ТОВ "Мітріда-Керч" підтверджується реальність господарських операцій з придбання товарів та послуг у БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан-Буд".

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що в ході перевірки відповідачем необґрунтовано було визнано фіктивними господарські операції, які фактично відбулися, та внаслідок яких відбулися зміни стану активів позивача та отримано прибуток.

Відповідно до п .5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Згідно Висновку № 257/12 судової економічної експертизи від 30.04.2013 р. відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Мітріда-Керч" господарських операцій з придбання товарів та послуг у БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан-Буд" відповідає нормативним вимогам вищевказаної Інструкції № 291, господарські операції з придбання та оплати товарів та послуг у БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан-Буд" призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) ТОВ "Мітріда-Керч".

В пункті 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто, до складу витрат відносяться витрати, що підтверджені первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, у зв'язку з чим позивач мав право формувати валові витрати з урахуванням сум, витрачених на придбання в БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан Буд" товарів та послуг.

Таким чином, ДПІ в м. Керч АРК ДПС неправомірно виключено з обсягу валових витрат позивача за 2-4 квартал 2010 року суми, сплачені на користь БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан Буд" за придбані товари та послуги, у розмірі 98920,64 гри., у тому числі:

по БВП "Строитель-Плюс" - 53 318,51 грн., в тому числі: за 2 кв. 2010 р. -29 171,99 грн., З кв. 2010 р.-24 146,52 грн.;

по ПП "Пан-Буд" - 45 602,13 грн. в тому числі : за 3 кв. 2010 р. - 41 597,66 грн., 4 кв. 2010 р. - 4004,47 грн.

На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини, судова колегія приходить до висновку, що висновки ДПІ в м. Керч АРК ДПС, викладені в акті перевірки від 24.07.2012 № 535/-02/35770865, щодо заниження податку на прибуток підприємств в сумі 24730,00 грн., в тому числі: 2 кв. 2010 р. - 7 293,00 грн., З кв. 2010 р. - 16 436,00 грн., 4 кв. 2010 р. - 1001,00 грн., не обґрунтовані та не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ "Мітріда-Керч".

В ході проведення перевірки донарахування ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС податкового зобов'язання з ПДВ ТОВ "Мітріда-Керч" відбулося у зв'язку з виключенням зі складу податкового кредиту позивача сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних в БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан Буд" товарів та послуг за період з червня по жовтень 2010 року.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до положень абзацу 1 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення ТОВ "Мітріда -Керч" господарських операцій з БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан Буд" останні були зареєстровані платником ПДВ.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту були дотримані положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичних осіб - контрагентів позивача БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан Буд" на момент укладення угод та здійснення господарських операцій з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказано ідентифікаційні коди Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача: БВП "Строитель-Плюс"-31263808, ПП "Пан Буд" -37081614, який привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у єдиному державному реєстрі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що податковий кредит позивача по спірним операціям з БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Пан Буд" в розмірі на суму 22 161,00 грн., підтверджується відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити та виписані платниками ПДВ відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями, а також іншими первинними документами є обґрунтованим.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ( АШС "Облік платників і платежів", АРМ "Платники податків", АРМ - свідоцтво(ПДВ), АІС "ТАХ", АС "Бест звіт", АС "Система автоматизованого співвставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України, та акти про неможливість проведення зустрічної перевірки з БВП "Строитель-Плюс" від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 та з ПП "Пан-Буд" від 06.04.2012 р. № 21/22/37081614, то такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні Трещової О.Р., зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні Трещової О.Р. не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.

Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 у справі № 2а-9233/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна