Ухвала

від 29.08.2013 по справі 2а-1015/10/2/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Київ К-41615/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі № 2а-1015/10/2/0170

за позовом Комунального підприємства с. Геройське

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній

Республіці Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство с. Геройське звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041502/0 від 18.01.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000041502/0 від 18.01.2010.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року та складено акт №2075/15-02/30688897 від 11.01.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000041502/0 від 18.01.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за затримку на 332 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми в розмірі 6174 грн.

18.12.2008 позивач надіслав на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість (вхід. № 30552 ) за 11 місяців 2008 року, згідно з якою він визначив суму податкового зобов'язання у сумі 2163 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяців 2008 року, в якій визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 4011 грн.

Позивачем сплачено до держбюджету 2163 грн. та 4011 грн., у графах "призначення платежу" вказаних платіжних документів визначено відповідно: "ПДВ за листопад "2008 р." та "ПДВ за грудень 2008 р.", що підтверджується платіжними дорученнями, де є відмітки обслуговуючого банку про проведення платежів 23.12.2008 та 28.01.2009.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перерахування плати за користування надрами загальнодержавного значення та зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у реквізитах "Призначення платежу" вказані строки сплати податкових зобов'язань, що відповідають певним податковим періодам. Ці податкові періоди відрізняються від податкових періодів, з яких виходив відповідач при нарахуванні пені.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Разом з тим, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 у справі № 2а-1015/10/2/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 у справі № 2а-1015/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко