Ухвала

від 29.08.2013 по справі 15/209-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Київ К-32165/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову господарського суду Вінницької області від 27.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010

у справі № 15/209-07

за позовом Закритого акціонерного товариства „Вінницький лікеро-горілчаний

завод"

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на відвантаження

продукції в межах власного виробництва

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Вінницький лікеро-горілчаний завод" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на відвантаження лікеро-горілчаної продукції в межах власного виробництва, представника контрольного податкового поста Державної податкової інспекції у м. Вінниці Липача Ю.П., у зв'язку з необхідністю отримання товариством ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями в період дії отриманої ліцензії №206 від 27.07.2006, зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Вінниці не чинити перешкод Закритому акціонерному товариству „Вінницький лікеро-горілчаний завод" у здійсненні відвантаження лікеро-горілчаної продукції з мотивів неотримання товариством на право оптової торгівлі алкогольними напоями в період дії ліцензій на виробництво алкогольних напоїв №206 від 27.07.2006.

Постановою господарського суду Вінницької області від 27.04.2007 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Вінниці у наданні дозволу на відвантаження лікеро-горілчаної продукції в межах власного виробництва в зв'язку з необхідністю отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями в період дії отриманої ліцензії №206 від 27.07.2006, зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Вінниці не чинити перешкод Закритому акціонерному товариству „Вінницький лікеро-горілчаний завод" у здійсненні відвантаження лікеро-горілчаної продукції з мотивів неотримання товариством ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями в період дії ліцензій на виробництво алкогольних напоїв №206 від 27.07.2006.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 постанову господарського суду Вінницької області від 27.04.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2006 позивачем отримано у Департаменті з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України ліцензію за № 206 на виробництво алкогольних напоїв, терміном дії ліцензії до 27.07.2011.

04.04.2007 при відвантаженні з акцизного складу товариства горілчаних виробів в кількості 1000 (тисяча) пляшок на загальну суму 9042 грн., представник контрольного податкового поста Державної податкової інспекції у м. Вінниці на акцизному складі закритого акціонерного товариства „Вінницький лікеро-горілчаний завод", відмовився підписувати товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв за № 120801 від 04.04.2007 на відвантаження горілчаної продукції фірмовому магазину закритого акціонерного товариства „Вінницький лікеро-горілчаний завод", що знаходиться у м. Вінниці по вул. Нансена, 7.

Державною податковою інспекцією у м. Вінниці мотивувало вчинення зазначених дій тим, що згідно Наказу Державної податкової адміністрації України №178 від 14.05.2005 та ст. 15 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №374 від 17.11.2006, з 01 січня 2007 року суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Дана норма набула чинності з 01.01.2007.

Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не вимагає отримання виробниками алкогольних напоїв нових ліцензій і не скорочує терміну дії вже виданих ліцензій.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що Державна податкова інспекція не має правових підстав не надавати позивачу дозволу на відвантаження покупцям виготовленої продукції.

Позивачем була отримана ліцензія №206 від 27.07.206, яка надає йому право на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями власного виробництва на протязі 5 років.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову господарського суду Вінницької області від 27.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 у справі № 15/209-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

Постанову господарського суду Вінницької області від 27.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 у справі № 15/209-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко