Постанова

від 27.08.2013 по справі 802/1230/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1230/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Александрова К.В.

за участі:

прокурора: Кислова Ю.А.

представників відповідача: Зелінського Я.В., Щетиніна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу науково-виробничого комерційного об'єднання "ОДА" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до науково-виробничого комерційного об'єднання "ОДА" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року заступник прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької ОДПІ звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до науково-виробничого комерційного об'єднання "ОДА" (далі-НВКО "ОДА") про стягнення податкового боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 31.05.2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю на загальну суму 9255,44 грн., в тому числі: основний платіж 7428,19 грн., штрафні санкції 1777,71 грн., пеня 49,54 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.53).

Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю відповідно до поданих НВКО "ОДА" податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №3590 за 2009 рік, та №5062 за 2010 рік, якими визначено зобов'язання на загальну суму 7428,19грн. (а.с.19-20).

Штрафні санкції в розмірі 1777,71 грн. застосовані до відповідача на підставі податкового повідомлення-рішення №4721503/0 від 19 квітня 2010 року. Податкове зобов'язання, визначене даним рішенням є узгодженим.

Позивач сформував та направив на адресу відповідача податкові вимоги про сплату боргу форми "Ю1" №1/24 від 08 січня 2009 року на суму 1348,25грн. та форми "Ю2" №2/281 від 12 лютого 2009 року на суму 2799,81грн. Разом з цим, відповідач на погасив заборгованість та не оскаржив вказаних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в добровільному порядку не погашає вказану заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в примусовому порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач не згодний із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій та призначення платежу в рахунок погашення зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки, колегією суддів розглядались саме дані питання.

Згідно із п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій з їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.58.1 ст. 58 ПК України, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення, що передбачає п.58.3 ст. 58 ПК України.

В силу п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення №4721503/0 від 19 квітня 2010 року відповідач отримав, однак не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання у відповідний термін. Докази оскарження вказаного рішення відсутні.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом сформовано та надіслано на адресу НВКО "ОДА" вищевказані вимоги про сплату боргу, які залишена відповідачем без виконання.

Доводи відповідача щодо неможливості стягнення вказаної суми штрафних санкцій з огляду на невідповідність підпису на корінці податкового повідомлення-рішення №4721503/0 від 19 квітня 2010 року та акту №441/1503 від 16.04.2010 р. (на підставі якого винесене вказане податкове повідомлення-рішення), підпису директора НВКО "ОДА" є необґрунтованими, адже вони не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.290.1 ст.290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

У ч.3 ст. 143 Конституції України закріплено, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в установленому законом порядку окремих загальнодержавних податків.

Згідно з положеннями ст. 9 ПК України плата за землю відноситься саме до загальнодержавних податків і зборів. Виходячи з положень ст. 69 Бюджетного кодексу України, плата за землю, яка включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки як державної, так і комунальної форми власності, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. А згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 БК України бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах). Таким чином, земельний податок та орендна плата за використання земельних ділянок, які перебувають у державній та комунальній власності, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному БК України для плати за землю, і мають правовий режим обов' язкового платежу.

Таким чином, як грошове зобов'язання із плати за землю, так і заборгованість по її сплаті, мають зараховуватись до відповідного бюджету, в даному випадку до місцевого бюджету м.Вінниці.

Однак, в другому пункті прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності до Державного бюджету, а в другому абзаці резолютивної частини постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, вказано «стягнути з науково-виробничого комерційного об'єднання "ОДА" (21000, вул.Соборна, 50, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 02028876) до Державного бюджету України податковий борг в розмірі 9255,44 грн.».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає невірним обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, а неврахування даної обставини судом першої інстанції свідчить про незаконність прийнятого судового рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою позову задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу науково-виробничого комерційного об'єднання "ОДА" задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до науково-виробничого комерційного об'єднання "ОДА" про стягнення податкового боргу, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з банківських рахунків, обслуговуючих платника податків науково-виробниче комерційне об'єднання "ОДА" (код ЄДРПОУ 02028876) 9255,44 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "03" вересня 2013 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.