Ухвала

від 27.08.2013 по справі 822/2160/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2160/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "ПКТ" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ПКТ" до Державної податкової служби у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року приватне підприємство "ПКТ" (далі - ПП "ПКТ", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби у м.Хмельницькому (далі - ДПС у м.Хмельницькому, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ПКТ" з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за жовтень 2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 939/22-3/37864462 від 18.03.2013 р.

В ході перевірки виявлене та відображене в акті порушення позивачем вимог:

- п. 185.1, ст. 185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189 Податкового Кодексу України, в результаті чого, позивачем завищено обсяг операцій з поставки товарів (робіт, послуг), що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 833 грн., задекларованих, у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року та до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 2910860 грн., задекларованих у Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року;

- п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, ПП "ПКТ", шляхом завищення обсягу операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 359 грн., задекларованого у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року та до завищення податкового кредиту на загальну суму 2910392 грн., задекларованого у Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за жовтень 2012 року.

Не погодившись із висновками перевіряючих, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправними дії ДПС у м. Хмельницькому по зменшенню податкових зобов'язань задекларованих у податковій декларації з ПДВ ПП "ПКТ" за жовтень 2012 року на загальну суму 833 грн.; визнати протиправними дії ДПС у м.Хмельницькому по зменшенню податкових зобов'язань задекларованих у Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ Приватного підприємства "ПКТ" за жовтень 2012 року на загальну суму 2910860 грн.; визнати протиправними дії ДПС у м. Хмельницькому по зменшенню податкового кредиту задекларованого у податковій декларації з ПДВ ПП "ПКТ" за жовтень 2012 року на загальну суму 359 грн.; визнати протиправними дії ДПС у м.Хмельницькому по зменшенню податкового кредиту задекларованого у Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ ПП "ПКТ" за жовтень 2012 року на загальну суму 2910392 грн.; зобов'язати ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби України вчинити певні дії шляхом вилучення інформації про результати проведеної з 28.02.2013 р. по 11.03.2013 р. документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ПКТ", за наслідками якої складено Акт від 18.03.2013 р. № 939/22-3/37864462, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом Державної податкової служби України.

Відмовляючи в задоволенні позивних вимог ПП "ПКТ", суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом дотримано порядок проведення перевірки, висновки податкового органу відповідають обставинам справи, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо коригування грошового зобов'язання ПП "ПКТ". Вказані корегування проведені податковим органом з огляду на встановлені в ході перевірки та відображені в акті порушення позивачем порядку формування податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 ст.58 ПК України).

Згідно із п.2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236, зареєстрованого в Мін'юсті України від 20.12.2012р. № 2135/22447 орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; ґ) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; г) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу II Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України).

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Із змісту вищенаведених положень вбачається, що дії відповідача щодо складання акту перевірки та фіксації в ньому виявлених порушень ще не свідчать про зміну податкових зобов'язань платника податків, адже наслідком розрахунку контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків є прийняття та надсилання останньому податкового повідомлення-рішення. Отже, висновки податкового органу щодо порушення відповідачем законодавства, викладені в акті перевірки, не тягнуть для позивача негативних наслідків до прийняття на підставі такого акту перевірки податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у випадку незгоди позивача із висновками перевірки, останній може оскаржити їх шляхом подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає передчасним оскарження позивачем корегування грошового зобов'язання з ПДВ, що свідчить про неналежність обраного позивачем способу захисту своїх прав. Дослідження судом першої інстанції господарських правовідносин позивача із його контрагентами на предмет їх відповідності вимогам діючого законодавства здійснюється саме у справах про оскарження податкового повідомлення-рішення, а не дій податкового органу по складанню акта перевірки і висновків перевіряючих про встановлені порушення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "ПКТ", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.