Постанова

від 29.08.2013 по справі 817/2315/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2315/13-а

29 серпня 2013 року 10год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Семенюк З.М.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО - ФРОСТ" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002462342 від 13.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 40541,00 грн.

В обгрунтування позову заперечує порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Вказує, що податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Артекс" та ТОВ "Олекс" сформований у відповідності до приписів податкового законодавства та підстав для його невизнання у податкового органу не було. Висновок податкового органу щодо безтоварності господарських операцій вважає необгрунтованим, зазначає, що спірні господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами, придбані товарно-матеріальні цінності частково використані позивачем в господарській діяльності, а частково зберігаються на складі. Вважає відсутніми підстави для збільшення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідно до статті 55 КАС України судом замінено первинного відповідача правонаступником - Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення проти адміністративного позову (а.с.46). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що відповідає наведеному в письмовому запереченні. Вказав, що проведеною перевіркою контрагента позивача ТОВ "Артекс" встановлено відсутність в останнього виробничого обладнання, складських та виробничих (торгівельних) приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для основного виду діяльності, визначеного згідно з довідкою ЄДРПОУ. Зазначив, що ТОВ "Артекс" здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Представник відповідача звернув увагу суду, що вказаний контрагент позивача безпідставно сформував податковий кредит за рахунок ТОВ "Рейнфорд", який у свою чергу формував податковий кредит по ланцюгу контрагентам-покупцям.

Також зазначив, що на підставі даних акта перевірки ДПІ у Галицькому районі м.Львова №1029/22-20/13806394 від 18.09.2012 документальної позапланової перевірки ТОВ "Олекс" встановлено невідповідність валового доходу обсягам реалізації з ПДВ, відповідно підприємство підлягає під критерії, що визначають підприємств-"мінімізаторів".

За результатами перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Олекс" з огляду на те, що в платника відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, засоби для транспортування, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. ТОВ "Олекс" не надано підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, в т.ч. головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311, 361, 70, 641, 643, 681, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні тощо. Тим самим вважає, що ТОВ "Олекс" безпідставно сформовано податкові зобов'язання, задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках, на адресу контрагентів-покупців.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" код ЄДРПОУ 36221872 перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в м. Рівному Рівненської області ДПС, зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво №200097443 від 11.10.2011; основні види діяльності за КВЕД-2010: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням , неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

Судом встановлено, що на підставі направлення від №573/22-200 від 03.06.2013, наказу №554 від 31.05.2013 уповноваженими особами ДПІ в м. Рівному згідно зі ст. 20 розділу 1, пп.78.1.1 1 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Термо-Фрост (код ЄДРПОУ 36221872) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні розрахунків з ТОВ "Артекс" (код ЄДРПОУ 37374450) та ТОВ "Олекс" (код ЄДРПОУ 13806394) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт №376/22-200/36221872 від 07.06.2013 (а.с.10-12), відповідно до висновків якого встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 32433,0 грн., в т.ч. березень в сумі 7600 грн., серпень 24833,0 грн.

На підставі акта перевірки №376/22-200/36221872 від 07.06.2013 ДПІ в м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002462342 від 13.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 32 433, 00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 8108, 00 грн. (а.с.13).

Дослідженням акта перевірки встановлено, що висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість орган державної податкової служби дійшов з урахуванням акта позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Артекс" ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 06.12.2012 №270/224/37374450 та акта перевірки ТОВ "Олекс" ДПІ у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС від 18.09.2012 №1029/22-20/13806394, якими встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та їх подальшої реалізації на адресу покупця, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Отже, за висновком податкового органу, ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з зазначеними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

Оцінюючи вищенаведені висновки акта перевірки, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд враховує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Перевіряючи фактичність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, суд встановив наступне.

27.08.2012 між ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" (покупець) та ТОВ "Артекс" (постачальник) укладено договір поставки № 131, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар - сендвіч-панелі для будівництва за адресою м. Рівне, провулок Робітничий,5. Загальна вартість поставки становить 149000,00 грн. з ПДВ (а.с.27).

На поставку товару за вищевказаним договором 31.08.2012 ТОВ "Артекс" видана видаткова накладна № АР-000971 на поставку сендвіч-панелей PPU 120 та PPU 100 на суму 149000 грн., отримання товарно-матеріальних цінностей стверджене підписом уповноваженої особи та відтиском печатки ТОВ "Термо-Фрост" (а.с.28).

На вказану господарську операцію постачальником ТОВ "Артекс" позивачу виписана податкова накладна № 682 від 31.08.2012 на загальну суму 149000,00 грн., у тому числі ПДВ 24833,33 грн. (а.с.30), на підставі якої позивачем в серпні 2012 року сформовано податковий кредит на суму 24833,33 грн.

Також судом встановлено, що 28.03.2012 ТОВ "Олекс" видано позивачу видаткову накладну №РН-3-14030 на поставку повітроохолоджувачів 2 шт. та конденсаторів холодильних 2 шт. на загальну суму 45600,0 грн., отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки ТОВ "Термо-Фрост" (а.с.29). На вказану господарську операцію постачальником виписана позивачу податкова накладна №132 від 28.03.2012 на суму 45600,00 грн., у тому числі ПДВ 7600,00 грн. (а.с.31), на підставі якої в березні 2012 року позивачем сформовано податковий кредит на суму 7600 грн.

Розрахунки сторін по взаємовідносинах з ТОВ "Артекс" та ТОВ "Олекс" проведені на повну суму поставки шляхом безготівкового перерахування коштів, що стверджується банківськими виписками від 28.03.2012 та 31.08.2012 (а.с.23-24).

В регістрах бухгалтерського обліку ТОВ "Термо-Фрост" зазначені операції відображені наступними проводками: Дт 281 - Кт 631, Дт 261 - Кт 281, Дт 644 - Кт 631. Станом на початок перевірки товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ "Артекс" та ТОВ "Олекс", рахуються на залишку рахунків 261, 281 ТОВ "Термо-Фрост", про що зазначено безпосередньо в акті перевірки.

Дослідженою судом випискою з балансу ТОВ "Термо-Фрост" станом на 01.08.2013 встановлено, що на балансі позивача по рахунку № 26 "Готова продукція" обліковується обладнання: повітроохолоджувач в кількості 2 шт., на суму 30500,00 грн., яке знаходиться в складському приміщенні за адресою м. Рівне, провулок Робітничий,5, орендованому позивачем за договором оренди № 5 від 02.07.2012 та № 4 від 01.01.2013 (а.с.52-53,25).

На рахунку № 281 "Товари на складі" обліковуються сендвіч-панелі PPU 120 на суму 69237,20 грн. в кількості 290 м.кв., та сендвіч-панелі PPU 100 на суму 54929,47 грн. в кількості 269 м.кв., які знаходяться за адресою м. Рівне, провулок Робітничий5.

Конденсатор холодильний в кількості 2 шт. на суму 7500,00 грн. реалізовано в травні 2012 року для ПП АПК "Унікор" м. Виноградів (а.с.54).

При цьому представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що податковим органом фактична наявність обладнання у позивача не перевірялась, інвентаризація товарно-матеріальних цінностей під час перевірки не проводилась, використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності не досліджувалось.

Вищевказані документи, якими оформлені господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Артекс" та ТОВ "Олекс" є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а придбання товарно-матеріальних цінностей відповідає основному виду господарської діяльності позивача та спрямоване на отримання прибутку. Таким чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджена зібраними у справі доказами.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, за якими сформовано спірний податковий кредит, оформлені у відповідності до вимог закону, що відповідачем не заперечується, а проведеною перевіркою ТОВ "Термо-Фрост" не було виявлено розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість його контрагентів, стверджено, що спірну суму ПДВ 32433,33 грн. включено до податкового кредиту у відповідних періодах, що відповідає базі даних результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України додатку 5 декларації.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ в м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані позивачем первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з його контрагентами. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки всі зазначені документи описані, при цьому належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні, будь-які достовірні докази безтоварності господарських операцій відповідачем не надані, а судом не встановлені.

Твердження відповідача про відсутність у контрагентів можливостей на виконання зобов'язань у зв'язку з відсутністю відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, - суд відхиляє як необгрунтовані, оскільки такі обставини не підтверджені належними й допустимими доказами.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що довідка ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 06.12.2012 № 270/224/37374450 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Артекс" щодо документального не підтвердження господарських відносин з ТОВ "Рейнфорд" їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року (а.с.63-67) не стосується предмета доказування в даній адміністративній справі, позаяк не містить будь-якої інформації щодо взаємовідносин між ТОВ "Артекс" та ТОВ "Термо-Фрост", які мали місце в серпні 2012 року. Окрім цього, суд зазначає, що поведінка постачальників по ланцюгу не впливає на оцінку правомірності формування податкового кредиту покупцем, щодо якого відсутні будь-які докази обізнаності з можливими порушеннями контрагентів постачальника.

Дослідженням акта ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.09.2012 № 1029/22-20/13806394 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Олекс" з питань достовірності відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 31.08.2012 (а.с.68-72) судом встановлено, що на час перевірки підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, однак зазначена обставина не впливає на оцінку господарської операції з позивачем, що мала місце в березні 2012 року. Обумовленим актом стверджено, що в березні 2012 року підприємство подавало податкову звітність з податку на додану вартість.

Матеріалами справи стверджено і відповідачем не заперечується, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" та ТОВ "Артекс", ТОВ "Олекс" відомості про контрагентів позивача були внесені до Єдиного державного реєстру, контрагенти належним чином були зареєстровані платниками ПДВ і не були позбавлені права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення. Натомість ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Артекс" та ТОВ "Олекс" позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства, дані податкового обліку відповідають даним бухгалтерського обліку та грунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху активів платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено порушення ТОВ "Термо-Фрост" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відтак відсутні правові підстави для збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0002462342 від 13 червня 2013 року.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 13.06.2013 № 0002462342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40541,00 грн., у тому числі за основним платежем на 32433,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 8108,00 грн., - визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО - ФРОСТ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 405,41 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.