Постанова

від 29.08.2013 по справі 826/8732/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2013 року 11:05 № 826/8732/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Александрович О.М. (довіреність від 22.06.2013 р.)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Медвін» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 № 0005532270 та № 0005522270,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Медвін» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 р.:

- № 0007302230, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 123 000 грн. за основним платежем та на 30750 грн. за штрафними санкціями,

№ 0007312230, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 141 450 грн. за основним платежем.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на тому, що спірні операції з організації проведення виставки начебто не виконувались. У той же час, зазначені висновки зроблені навіть без дослідження первинних документів, висновки по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

Як зазначає позивач, спірні операції фактично виконані, їх проведення документально оформлено не тільки первинними документами, але й іншими супутніми документами, які зазвичай супроводжують такого роду операції, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, він правомірно сформував спірні суми податкових вигод.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 01.07.2013 р. У той же час в судове засідання 29.08.2013 р. не з'явився, витребуваних судом матеріалів не надав. При цьому, відповідачем не надано доказів поважності неприбуття та в порядку ч. 2 ст. 40 КАС України завчасно не повідомлено про наявність поважних причин неприбуття у судове засідання. Враховуючи наведене та беручи до уваги приписи ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи не відкладався та справу вирішено на підставі наявних доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.08.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку ПП «Медвін» (код з ЄДР 18018839; адреса: 03062, м. Київ, Шевченківський район, вул. Невська, 7-Б, квартира 26) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами позивача з ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» (код з ЄДР 37190531; адреса: 61177, м. Харків, Ленінський район, пров. Пластичний, 9; державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом проведена 09.04.2013) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2013 р. № 1210/22-30/18018839 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки до основних видів діяльності позивача віднесено організація конгресів та торгівельних виставок .

У період, який перевірявся позивач був зареєстрований платником ПДВ.

Під час перевірки використано, крім іншого, картки рахунку 631, договори, акти, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних платіжні доручення.

Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення на 615 000 грн. за 3 кв. 2011 р.

Зокрема, в ході перевірки встановлено, між позивачем (замовник) та ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» (виконавець) укладено договір від 01.07.2011 р. № 01/07/2011 р., відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, необхідних для успішного проведення виставок, які організує і проводить замовник. Основою для діяльності виконавця по підготовці та організації проведення кожної окремої виставки є узгодження з замовником: графіку проведення виставки; перелік робіт, необхідних для виконання; протокол узгодження термінів виконання робіт і договірної ціни.

Виконавцем виписано на адресу ПП «Медвін» акти приймання виконаних робіт по договору від 01.07.2011 р. № 01/07/2011 на загальну суму 738 000 грн. з ПДВ 123 000 грн., а саме: № 2 від 20.08.2011 р. щодо надання послуги «Виставка «Медвін Стоматологія» з 06-09 вересня 2011 року на суму 307 500 грн. без ПДВ (ПДВ 61 500 грн.); № 3 від 31.08.2011 р. «Виставка Медвін Стоматологія» з 06-09 вересня 2011 р. на ту саму суму.

Як зазначається ДПІ в Акті перевірки, до перевірки надано графік підготовки та проведення виставки у виставочному центрі «Київ Експоплаза», протокол узгодження ціни, перелік робіт, необхідних для організації та проведення виставки. Кошти перераховані в період з 19.09.2011 р. по 26.09.2011 р. у сумі 396 000 грн. з ПДВ 66000 грн.

Надалі зазначається про отримання акту перевірки контрагента від 07.11.2011 р. № 853/23-304/37190531 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента. Згідно із цим актом за адресою м. Харків, пров. Пластичний, 9 контрагент орендує приміщення і там знаходиться представник, однак місцезнаходження керівника не вдалося встановити.

У той же час, встановлено, що у 3 кв. 2011 р. кількість працюючих склала 4 особи . На запит від 13.10.2011 р. щодо одержання пояснень та їх документального підтвердження взаємовідносин цього товариства з контрагентами відповідь, як зазначає ДПІ, не отримано.

Наведене, як зазначається в Акті перевірки позивача з посиланням на зміст акту відносно контрагента, свідчить, що контрагент не підтвердив діяльність жодним первинним документом, а отже має наступні ознаки нереальності здійснення діяльності: відсутні рух активів, зобов'язань чи власного капіталу, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення операцій, платник не знаходиться за місцезнаходженням, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, незначний штат працюючих.

Відтак, як вважає ДПІ, відсутній факт реального вчинення господарських операцій, зокрема, з ПП «Медвін».

Враховуючи наведене ПП «Медвін» не має можливості використовувати послуги, які не були придбані.

З огляду на наведене, ДПІ приходить до висновку про неправомірне формування позивачем валових витрат.

Щодо формування податкового кредиту, ДПІ на стор. 10 Акту перевірки зазначає, що перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 року на 123 000 грн. при взаємовідносинах із зазначеним вище контрагентом.

Висновки ґрунтуються на тих же доводах, що і відносно формування витрат.

Резюмуючи на стор. 16 Акту перевірки, ДПІ формулює висновок про порушення позивачем п. 138.2., 139.1.9. ПК України та заниження податку на прибуток за 2-3 кв. 2011 р. на 141 450 грн., а також про порушення п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6., 200.1., 200.2. ПК України, у зв'язку з чим занижено ПДВ на 123 000 грн. за серпень 2011 р.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, щодо обставин взаємовідносин позивача із контрагентом, слід зазначити, що відповідно до додатку № 4 до вищезгаданого договору, сторони обумовили виконання контрагентом робіт, необхідних для виконання при підготовці організації виставки «МЕДВИН.Стоматология» (рос.) 06-09 вересня 2011 року:

Розділ № 1 «Залучення закордонних експонентів для участі у виставці, строк - 31.08.2011 р., а саме: залучення закордонних експонентів для участі у виставці, розробка редакції запрошень, умов участі та бланків заявок на німецькій та англійській мовах по узгодженню із замовником; узгодження з експонентами умов участі у виставці; узгодження з експонентами планів-схем стенду учасника; узгодження з експонентами обладнання стендів;

Розділ №2: «Залучення вітчизняних експонентів для участі у виставці, зокрема: розробка редакції запрошень, умов участі та бланків заявок на німецькій та англійській мовах по узгодженню із замовником; узгодження з експонентами умов участі у виставці; узгодження з експонентами планів-схем стенду учасника; узгодження з експонентами обладнання стендів;

Розділ № 3: Розробка робочого будівельного проекту виставки, зокрема: план-схема блоків виставочних стендів експонентів у виставочному залі; детальний план-схема блоків виставочних стендів експонентів; створення робочого проекту виставки; узгодження робочого проекту із замовником; визначення необхідних матеріалів та їх кількості; узгодження переліку матеріалів, які необхідно додатково придбати замовнику для виконання подальших робіт;

Розділ № 4: збір інформації про учасників виставки (150 - 179 учасників); переклад текстової інформації на англійську та українську мову; створення електронної версії каталогу виставки; створення макетів каталогу; узгодження робочої редакції каталогу із замовником;

Іншими розділами також передбачено розробка макетів запрошень на виставки у періоди 11-14 жовтня 2011 року, 06-10 грудня 2011 р., організація розсилок запрошень в 15 000 адрес стоматологічних установ, розробка поденно-часового робочого графіку проведення науково-практичної конференції по актуальним питанням стоматології в рамках проведення виставки; залучення провідних фахівців України для проведення міжнародного лекторію; оплата спеціалістів за проведення лекторію; інші заходи.

Між сторонами угоди складено вищезгадані акти від 20.08.2011 р. та від 31.08.2011 р. та позивачу видано податкові накладні від 20.08.2011 р. № 773 та від 31.08.2011 р. № 1094.

При цьому, сторонами складено робочі акти щодо узгодження виконання окремих етапів надання послуг: акт від 10.08.2011 р. щодо узгодження умов участі у виставці на російській та англійській мові, а також бланків участі у виставці; щодо передачі відомостей для укладання договорів на участь у виставці відносно трьох учасників; акт від 25.08.2011 р. щодо узгодження матеріалів по розробці умов участі у виставці і бланків заявок; узгодження з 93 експонентами планів-схем стендів з вітчизняними учасниками та обладнання цих стендів; від 30.08.2011 р. щодо узгодження детального плану-схеми блоків виставкових стендів експонентів; робочого проекту виставки; обсягу необхідних матеріалів; від 29.08.2011 р. щодо узгодження робочої редакції каталогу виставки; макету каталогу виставки; електронної версії каталогів виставки; від 12.08.2011 р. узгодження макетів запрошень; акт від 19.08.2011 р. щодо узгодження організації науково-практичних конференцій; від 19.08.2011 р. щодо узгодження та розробки виконавцем програми лекцій, демонстрацій і презентацій від учасників виставки; зазначено про узгодження розсилки запрошень та програми лекцій в 15 000 адресів до 31.08.2011 р.

Щодо забезпечення контрагентами засобами та матеріалами для виконання робіт/надання послуг, сторонами договору підписано акт передачі матеріальних цінностей від 19.08.2011 р., а саме: передано 13500 шт. марок поштових, 15000 шт. конвертів з реквізитами «Медвін», база даних адресів розсилки на СД диску.

Відносно проведення виставочних заходів, що забезпечувалось із залученням контрагента, надано матеріали фото-фіксації .

Відносно ж взаємовідносин з Експоцентром, під час розгляду справи надано договір № 43-В/11 від 04.08.2011 р., який укладено із ЗАТ «Центр агропромислових технологій» («Експоцентр»). Предметом цього договору є найм частин виставкових площ та надання послуг, що надаються замовнику (позивачу) для проведення замовником з 02 по 10 вересня 2011 р. у виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» (Салютна, 2-б) «Медвін: Стоматологія». Стислий опис тематики виставки: Стоматологічне обладнання, стоматологічні інструменти, сучасні методи лікування та профілактики, що кореспондується із заходами, обумовленими між позивачем та його контрагентом по організації проведення виставки. При цьому, згідно з договором з Експоцентром в період з 02.09.2011 р. по 05.09.2011 р. передбачався монтаж виставки, з 06.09.2011 р. по 09.2011 р. - робота виставки, з 09.09.2011 р. по 20.09.2011 р. - демонтаж виставки, що кореспондується з періодами, обумовленими між позивачем та контрагентом для здійснення організаційних заходів по організації виставки. Наданий договір супроводжується додатками із визначенням договірних цін щодо послуг, а також банківські документи на підтвердження оплати та первинні документи (акти від 10.09.2011 р.), які підтверджують проведення виставки, оренду площ та надання супутніх послуг.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме::

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (положення ПК України щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

В даному випадку ДПІ взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження доводів та обставин, викладених в Акті перевірки.

Висновки ДПІ в Акті перевірки по суті ґрунтуються на тому, що під час виходу за місцем реєстрації підприємства-контрагента був відсутній керівник підприємства у зв'язку з чим неможливо провести зустрічну звірку. У той же час, ДПІ зазначається, що за адресою місця реєстрації знаходився уповноважений представник. Однак, під час розгляду справи не надано жодних доказів проведення перевірки місцезнаходження підприємства (в період виконання спірних операцій), як і доказів витребування у контрагента певних матеріалів. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та щодо відсутності директора в офісі, складений поза межами періоду виконання спірних операцій, а отже не є самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність контрагента за місцезнаходженням у період виконання спірних операцій, відсутності у контрагента відповідних умов для здійснення спірних операцій в період проведення цих операцій, підставою для висновку про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які внесені до ЄДР, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін . В даному випадку, відомості, які були внесені до ЄДР відносно контрагента вважаються достовірними та не спростовані ДПІ станом на період вчинення спірних операцій.

При цьому, як вбачається із відтвореного в Акті перевірки позивача (від 23.04.2013 р.) змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки (від 07.11.2011 р.), процедура проведення звірки не була ініційована відповідачем по даній справі у зв'язку з проведенням перевірки позивача, як-то передбачено п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (акт про неможливість звірки складений до проведення перевірки позивача). Наведене вказує на порушення порядку проведення зустрічної звірки відомостей щодо взаємовідносин позивача з даними його контрагента та на те, що акт про неможливість звірки складений з порушенням встановлених законодавством правил, що зумовлює застосування положень ч. 3 ст. 70 КАС України, відповідно до яких докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

У той же час , слід зазначити, що сукупність вищезгаданих досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, у т.ч. щодо взаємовідносин позивача з Експоцентром, матеріали фото-фіксації факту проведення виставки, зразки розроблених запрошень, плани-схеми розміщення експонентів, документи щодо передачі контрагенту засобів та матеріалів для забезпечення надання послуг, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для виникнення сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Виходячи з характеру спірних операцій щодо здійснення організаційних заходів по проведенню виставок, а також беручи до уваги те, що як зазначає ДПІ, у контрагента у штаті рахувалось чотири особи, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не доведено недостатності наявних у контрагента трудових ресурсів для забезпечення виконання спірних операцій, а також обсягів трудових та інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, а отже видача ним податкових накладних, є правомірною.

В контексті інших доводів ДПІ, викладених в Акті перевірки, слід зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано висновків експертизи, зокрема, ініційованою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.

В контексті наведеного також слід зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

Відповідачем під час розгляду справи також не надано вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Суд, крім іншого, в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, а тим більше можливі порушення з боку контрагентів контрагента позивача, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вже зазначалося, в силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних податкових вигод за вищезгаданими операціями та які б свідчили про нездійснення спірних операцій, юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та, відповідно, зумовлювали б прийняття оскаржуваних рішень. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод. Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору представник позивача у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ПП «Медвін» (код з ЄДР 18018839; адреса: 03062, м. Київ, Шевченківський район, вул. Невська, 7-Б, квартира 26) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 24.05.2013 № 0005532270 та № 0005522270.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 03.09.2013 р.