Ухвала

від 10.12.2013 по справі 826/8732/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8732/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Медвін» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2013 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року адміністративний позов приватного підприємства «Медвін» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 24 травня 2013 року №0007302230 та №0007312230.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22 квітня 2013 року по 22 квітня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Медвін» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт від 23 квітня 2013 року №1210/22-30/18018839, в якому встановлено порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати за 2-3 квартали 2011 року на суму 615000,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму за 2-3 квартали 2011 року на суму 141450,00 грн.; та порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 123000,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 123000,00 грн., та заниження податку на додану вартість на загальну суму 123000,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року - 123000,00 грн.

На підставі акту перевірки №1210/22-30/18018839 від 23 квітня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року №0007302230, згідно якого за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 153750,00 грн., у тому числі 123000,00 грн. за основним платежем та 30750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0007312230, згідно якого за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 141450,00 грн., у тому числі 141450,00 грн. за основним платежем.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання робіт та використання виконаних робіт послуг у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» (виконавець) укладено договір від 01 липня 2011 року №01/07/2011, відповідно до умов якого замовник пропонує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, необхідних для успішного проведення виставок, які організує і проводить замовник. Основою для діяльності виконавця по підготовці та організації проведення кожної окремої виставки є узгодження з замовником: графіку проведення виставки; перелік робіт, необхідних для виконання; протокол узгодження термінів виконання робіт і договірної ціни (п.1.2).

Додатком №4 до договору №01/07/2011 від 01 липня 2011 року визначено перелік робіт в серпні, які необхідні для виконання при підготовці організації виставки «Медвін. Стоматологія» 06-09 вересня 2011 року. Згідно Протоколу узгодження договірної ціни за договором №01/07/2011 від 01 липня 2011 року (додаток №5) сторонами узгоджено об'єм та строки виконання робіт, а також вартість робіт на загальну суму 738000,00 грн. (в тому числі ПДВ 123000,00 грн.).

На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем надано акти приймання виконаних робіт №2 від 20 серпня 2011 року, №3 від 31 серпня 2011 року, податкові накладні №773 від 20 серпня 2011 року, №1094 від 31 серпня 2011 року, банківські виписки щодо перерахування на рахунок ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» грошових коштів за виконані роботи.

Також сторонами договору було складено робочі акти щодо узгодження виконання окремих етапів надання послуг: акт від 10 серпня 2011 року (з додатками) щодо узгодження умов участі у виставці на російській та англійській мові, а також бланків участі у виставці на російській та англійській мові, щодо передачі відомостей для укладання договорів на участь у виставці відносно трьох закордонних учасників; акт від 25 серпня 2011 року (з додатками) щодо узгодження матеріалів по розробці умов участі у виставці і бланків заявок на українській мові, узгодження з 93 вітчизняними експонентами планів-схем стендів вітчизняних учасників та обладнання цих стендів; акт від 30 серпня 2011 року (з додатками) щодо узгодження детального плану-схеми блоків виставкових стендів експонентів, робочого проекту виставки, обсягу необхідних матеріалів; акт від 29 серпня 2011 року (з додатком) щодо узгодження робочої редакції каталогу виставки, макету каталогу виставки, електронної версії каталога виставки; акт від 12 серпня 2011 року (з додатками) щодо затвердження розроблених виконавцем макетів запрошень на виставку «Медвін. Стоматологія» 06-09 вересня 2011 року, м.Київ та на виставку «Медвін. Стоматологія. Медицина. Ліки» 11-14 жовтня 2011 року, м.Донецьк+Медвін «Експодентал» 06-10 грудня, м.Київ; акт від 19 серпня 2011 року (з додатками) щодо узгодження організації науково-практичних конференцій; акт від 19 серпня 2011 року (з додатками) щодо затвердження розробленої виконавцем програми лекцій, демонстрацій і презентацій від учасників виставки, а також щодо узгодження розсилки запрошень та програми лекцій в 15000 адресів до 31 серпня 2011 року.

Для виконання поштової розсилки на виконання умов договору №01/07/2011 від 01 липня 2011 року позивач передав, а ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» прийняла 13500 шт. марок поштових, 15000 шт. конвертів з реквізитами «Медвін», базу даних адрес розсилки на СD диску, що підтверджується актом передачі матеріальних цінностей від 19 серпня 2011 року.

Факт проведення виставочних заходів позивачем, основним видом діяльності якого є організація конгресів та торгівельних виставок, що забезпечувалось із залученням контрагента ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», підтверджується матеріалами фото-фіксації, договором №43-В/11 від 04 серпня 2011 року, який укладено позивачем із ЗАТ «Центр агропромислових технологій» («Експоцентр»), предметом якого є найм частин виставкових площ та надання послуг, що надаються позивачу для проведення з 02 по 10 вересня 2011 року у виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» (Салютна, 2-б) виставки «Медвін: Стоматологія». Наданий договір супроводжується додатками із визначенням договірних цін щодо послуг, а також банківськими документами на підтвердження оплати та первинними документами, які підтверджують проведення виставки, оренду площ та надання супутніх послуг.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Ленінському районі м.Харкова ДПС №853/23-304/37190531 від 07 листопада 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року». Згідно із даним актом за адресою: м.Харків, пров.Пластичний, 9, ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» орендує офісне приміщення і там знаходиться представник, однак місцезнаходження керівника не вдалося встановити, у 3 кварталі 2011 року кількість працюючих склала 4 особи. Крім того ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» не підтвердило діяльність жодним первинним документом, а отже має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності, а саме: відсутні рух активів, зобов'язань чи власного капіталу, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення операцій, платник не знаходиться за місцезнаходженням, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, незначний штат працюючих.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Ленінському районі м.Харкова ДПС №853/23-304/37190531 від 07 листопада 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» та відсутності реального здійснення договору, укладеного ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» та позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності виконаних робіт та проведення оплати за них, використання виконаних робіт у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2013 року №0007302230, №0007312230, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.